Постанова

від 01.06.2022 по справі 727/6828/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

02 червня 2022 року

м. Київ

справа № 727/6828/18-ц

провадження № 61-10168св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

учасники справи за первісними позовними вимогами:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артфінброк», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Артфін-Інвест»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

треті особи: приватне підприємство «Євротранс-2005», служба у справах дітей Чернівецької міської ради,

учасники справи за зустрічними позовними вимогами:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артфінброк», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Артфін-Інвест»,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 28 травня 2020 року у складі колегії суддів: Лисака І. Н., Височанської Н. К., Литвинюк І. М., у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артфінброк», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Артфін-Інвест», до ОСОБА_1 , треті особи: приватне підприємство «Євротранс-2005», служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артфінброк», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Артфін-Інвест», про визнання недійсним договору іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артфінброк» (далі - ТОВ «ФК «Артфінброк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ФК «Артфінброк» посилалося на те, що 04 березня 2015 року між ПАТ «Апекс-Банк» та ПП «Євротранс-2005» було укладено кредитний договір № В1-ЮКЛ/040315/1, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії в межах встановленого ліміту кредитування, який

з 02 жовтня 2015 року встановлено у розмірі 7 878 820,00 грн зі встановленим графіком повернення кредитних коштів у строк до 31 серпня 2017 року зі сплатою за користування кредитом 30 % річних.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору у забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором приймаються:

- застава автомобілів (ЗАЗ ТF69YO Daewoo Lanos) у загальній кількості

150 одиниць, що належать ПП «Євротранс-2005», загальною заставною вартістю 9 582 477,00 грн без ПДВ;

- застава автомобілів (Daewoo Lanos) у загальній кількості 2 одиниці, що належать ОСОБА_2 , загальною заставною вартістю

71 942,00 грн без ПДВ;

- застава автомобіля (Mitsubishi Pajero, 2006 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ), що належить ОСОБА_2 , заставною вартістю 215 175,00 грн без ПДВ;

- застава автомобіля (Mitsubishi Pajero, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 ), що належить ОСОБА_2 , заставною вартістю 246 238,00 грн без ПДВ;

- іпотека нерухомості, що належить ОСОБА_1 , а саме: житлового будинку з належними до нього надвірними господарськими та побутовими будівлями й спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заставною вартістю

2 930 686,00 грн без ПДВ; земельної ділянки з кадастровим номером 7310136300:13:004:1102, заставною вартістю 311 918,00 грн без ПДВ;

- іпотека нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою:

АДРЕСА_2 , та належать ПП «Горизонталь 2007» (ідентифікаційний код 36068330), заставною вартістю 7 056 113,00 грн без ПДВ, що приймається в строк не пізніше 31 березня 2015 року;

- порука ОСОБА_2 ;

- порука ОСОБА_1

10 березня 2015 року між ПАТ «Апекс-Банк» як іпотекодержателем та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балацьким О. О. за реєстровим № 604.

23 листопада 2017 року ПАТ «Апекс-Банк» відступило ТОВ «ФК «Артфінброк» на підставі договору відступлення права вимоги № 23/11-2017 право вимоги за кредитним договором № В1-ЮКЛ/040315/1 від 04 березня 2015 року з усіма додатковими договорами до нього, укладеними між первісним кредитором та ПП «Євротранс-2005». На підставі вказаного договору

ПАТ «Апекс-Банк» відступило новому кредиторові право вимоги за кредитним договором у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, включаючи право вимоги основної суми заборгованості, суми нарахованих процентів, а також усі інші права вимоги первісного кредитора до боржника ПП «Євротранс-2005», включаючи всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні первісному кредитору щодо виплати суми боргу. Одночасно із відступленим правом вимоги, права вимоги по заставі транспортних засобів, іпотеці, поруці, створеним на користь первісного кредитора, передбачені договорами застави транспортних засобів, договорами іпотеки та договорами поруки перейшли до нового кредитора ТОВ «ФК «Артфінброк» шляхом укладання відповідних договорів.

Відповідно до п. 3.1. договору відступлення права вимоги загальний обсяг грошових коштів, належних до сплати новим кредитором первісному кредитору за набуття права вимоги (ціна договору), складає 42 434,83 грн.

Таким чином, право вимоги за договором іпотеки перейшло від первісного іпотекодержателя до нового іпотекодержателя на підставі договору відступлення права вимоги (заміну сторони) за договором іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т. В. 23 листопада 2017 року за реєстровим № 2371. Про заміну кредитора боржника було належним чином повідомлено листом від 11 грудня 2017 за № 277. Іпотекодавця ( ОСОБА_1 ) також було належним чином повідомлено про відступлення права вимоги згідно з листом позивача від 11 грудня 2017 року за № 279.

В обумовлений кредитним договором строк боржник свої зобов`язання

не виконав, у зв`язку з чим станом на 21 травня 2018 року розмір порушеного боржником зобов`язання становить 11 697 065,50 грн, що складається з: 8 457 077,87 грн - сума основної заборгованості,

1 810 741,47 грн - пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, 422 853,89 грн - штраф 5 % від суми непогашеного боргу, 752 679,93 грн - інфляційні втрати, 253 712,34 грн - 3 % річних. Боржнику було направлено заяву про визнання кредиторських вимог.

ПП «Євротранс-2005» із 27 лютого 2018 року перебуває у стані припинення, боржником подано до Господарського суду Рівненської області заяву про визнання банкрутом та порушення провадження у справі про банкрутство (справа № 918/375/18). У зв`язку з порушенням ПП «Євротранс-2005» власних грошових зобов`язань за кредитним договором у розмірі

11 697 065,50 грн ТОВ «ФК «Артфінброк» має усі законні підстави вимагати задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Посилаючись на зазначене, позивач просив суд звернути стягнення

на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором

від 10 березня 2015 року, посвідченим приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балацьким О. О. та зареєстрованим за № 604,

а саме: житловий будинок із належними до нього надвірними господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 277,1 кв. м, та земельну ділянку з кадастровим номером 7310136300:13:004:1102, загальною площею 0,0856 га, розташовану за тією ж адресою, що належать на праві власності ОСОБА_1 , з метою часткового погашення заборгованості ПП «Євротранс-2005» за кредитним договором

№ В1-ЮКЛ/040315/1 від 04 березня 2015 року із усіма додатковими договорами до нього у сумі 11 697 065,50 грн, шляхом продажу вказаного нерухомого майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчій за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, вирішити питання щодо розподілу судових витрат та витрат на правничу допомогу.

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ТОВ «ФК «Артфінброк» про визнання недійсним договору іпотеки.

В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що між ним та ПАТ «Апекс-Банк» як іпотекодержателем було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балацьким О. О. за реєстровим № 604.

23 листопада 2017 року ПАТ «Апекс-Банк» відступило ТОВ «ФК «Артфінброк» на підставі договору відступлення права вимоги № 23/11-2017 право вимоги за кредитним договором № В1-ЮКЛ/040315/1 від 04 березня 2015 року з усіма додатковими договорами до нього, укладеними між первісним кредитором та ПП «Євротранс-2005».

Як на підставу визнання недійсним договору ОСОБА_1 посилався на те, що у вказаному договорі гарантовано, що малолітні чи неповнолітні діти не проживають та не є зареєстрованими у будинку, що є предметом іпотеки. Проте відповідно до довідки від 13 серпня 2018 року, наданої КРЖЕП-6, у зазначеному будинку проживають та зареєстровано 4 особи, з-поміж яких є малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на користування якої спірним житлом виникло з моменту народження.

Спірний правочин було укладено без попередньої згоди органу опіки та піклування, що є підставою для визнання договору недійсним у порядку статей 203, 215 ЦК України як такий, що звужує обсяг існуючих майнових прав дитини, порушує гарантії збереження права дитини на житло.

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просив визнати недійсним договір іпотеки, укладений 10 березня 2015 року між ПАТ «Апекс-Банк» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балацьким О. О. за № 604.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 грудня

2019 року у задоволенні вимог за первісним та зустрічним позовами відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні первісних позовних вимог ТОВ «ФК «Артфінброк», суд першої інстанції виходив із того, що вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах є передчасною, позивачем не було дотримано умов іпотечного договору, зокрема: п. 4.1.3; не застосовано механізм позасудового врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, визначеному у застереженні про задоволення вимог іпотекодержателя (п. 4.2 договору) та вимог статті 35, частини першої статті 37 Закону України «Про іпотеку».

Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивач за зустрічним позовом (іпотекодавець), укладаючи договір іпотеки, гарантував, що за місцем знаходження предмета іпотеки не зареєстровані та фактично не проживають (не мають права користування) малолітні чи неповнолітні особи, а передача предмета іпотеки в іпотеку не порушує прав та інтересів зазначених осіб; разом із тим, іпотекодавець приховав той факт, що право користування спірним житлом фактично мала малолітня дитина, а також, що право малолітньої внаслідок укладення цього договору не порушено.

Оскільки іпотекодавець не повідомив іпотекодержателя про вищевказані обставини, чим порушив п. 3.4.7 договору іпотеки, а також на дату реєстрації малолітньої особи в житловому будинку зобов`язання по поверненню кредитних коштів боржником не виконано, вказане свідчить про навмисні дії іпотекодавця, спрямовані на порушення умов договору іпотеки.

Крім того, суд першої інстанції вважав, що права та гарантії дитини на житло порушено не буде, оскільки у сім`ї є інше нерухоме майно.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 28 травня 2020 року рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 грудня

2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Артфінброк» скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Звернуто стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором від 10 березня 2015 року, посвідченим приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балацьким О. О. за реєстровим № 604, а саме: житловий будинок із належними до нього надвірними господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 277,1 кв. м, та земельну ділянку з кадастровим номером 7310136300:13:004:1102, загальною площею 0,0856 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві власності ОСОБА_1 , з метою часткового погашення заборгованості

ПП «Євротранс-2005» за кредитним договором від 04 березня 2015 року

№ В1-ЮКЛ/040315/1 із усіма додатковими договорами до нього у сумі 11 697 065,50 грн, що складається з: 8 457 077,87 грн - сума основної заборгованості, 1 810 741,47 грн - пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, 422 853,89 грн - штраф 5 % від суми непогашеного боргу, 752 679,03 грн - інфляційні втрати, 253 712,34 грн - 3 % річних, шляхом продажу вказаного нерухомого майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи первісні позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Обставини виникнення перед позивачем зобов`язань щодо укладення кредитного та іпотечного договорів, внесення змін, доповнень, заміни сторони, обсягу відповідальності, відсутності грошових надходжень за період із 28 липня 2016 року до 21 травня 2018 року на їх виконання встановлено судом, відповідачем не спростовуються та сторонами визнаються.

Позивачем на адресу ПП «Євротранс-2005» та ОСОБА_1 було направлено повідомлення № 139 від 21 травня 2018 року про порушення основного зобов`язання та/або іпотечного договору з вимогою виконати порушене основне зобов`язання у строк, що не перевищує 30 днів із дати надсилання вимоги. Відміткою відділення зв`язку ПАТ «Укрпошта» підтверджується факт прийняття зобов`язань по доставці поштової кореспонденції адресатам, а відповідачем не доведено їх невиконання, що з урахування презумпції добросовісності ПАТ «Укрпошта» свідчить про дотримання іпотекодержателем вимог щодо повідомлення боржників.

Оскільки вимоги не було виконано, наявні правові підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2020 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Чернівецького апеляційного суду від 28 травня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

Відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за подання та розгляд касаційної скарги.

Зупинено виконання постанови Чернівецького апеляційного суду

від 28 травня 2020 року.

У серпні 2020 року справу № 727/6828/18 передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2022 року задоволено заяву

ТОВ «Артфін-Інвест». Замінено позивача у справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Артфінброк» до ОСОБА_1 , треті особи: ПП «Євротранс-2005», служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Артфінброк» про визнання недійсним договору іпотеки, на його правонаступника - ТОВ «Артфін-Інвест».

Межі та підстави касаційного перегляду

Підставою касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц та у постановах Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі 6-2839цс16,

від 11 квітня2017 року № 21-1458а16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Матеріали справи не містять відомостей, а судами не встановлено факт отримання іпотекодавцем повідомлення про порушення основного та/або іпотечного зобов`язання договору № 139 від 21 травня 2018 року, а тому

і факт обізнаності останнього про необхідність погашення заборгованості ПП «Євротранс-2005». Також відсутні докази належного отримання іпотекодавцем повідомлення про відступлення права вимоги № 279

від 11 грудня 2017 року.

Право на звернення до суду за захистом порушеного права іпотекодержателя виникає саме після закінчення 30-ти днів із моменту отримання (вручення) іпотекодавцю, який є відмінним від боржника, повідомлення про порушення основного зобов`язання. Проте в цьому випадку відсутні докази на підтвердження такого вручення.

Крім того, позивач обрав неналежний спосіб захисту прав іпотекодержателя, оскільки сторони передбачили в договорі іпотеки застереження, згідно з яким позивач мав можливість самостійно звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу третій особі.

Судом апеляційної інстанції повно та всебічно не досліджено обставини

у справі та не звернуто увагу на те, що позивач не надав належних

і допустимих доказів на підтвердження розміру заборгованості, з чого вона складається та який розмір відступлених кредитних вимог.

У червні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду додаткові пояснення на касаційну скаргу, у яких посилається на те, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 05 квітня 2021 року у справі

№ 910/1382/20, зокрема, визнано недійсним договір № 23/11-2017

від 23 листопада 2017 року, укладений між ПАТ «Апекс-Банк» та

ТОВ «ФК «Артфінброк», предметом якого є відступлення права вимоги на суму 11 697 065,50 грн до ПП «Євротранс-2005» за кредитним договором

№ В1-ЮКЛ/040315/1 від 04 березня 2015 року. Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги (заміну сторони) за договором іпотеки, укладений 23 листопада 2017 року між ПАТ «Апекс-Банк» та ТОВ «ФК «Артфінброк», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т. В. 23 листопада 2017 року та зареєстрований у реєстрі за № 2371.

Вказане свідчить про відсутність підстав для задоволення позову

ТОВ «ФК «Артфінброк», оскільки товариство не має права на звернення стягнення.

Доводи інших учасників справи

У вересні 2020 року ТОВ «ФК «Артфінброк» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Відзив мотивовано безпідставністю доводів касаційної скарги, які не відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи. Позивач обрав належний спосіб захисту порушеного права іпотекодержателя, самостійно визначивши судове врегулювання спору, а не позасудовий порядок.

Щодо доводів про розрахунок заборгованості, то такий розрахунок є доведеним. Також позивачем на адресу ОСОБА_1 було направлено повідомлення № 139 від 21 травня 2018 року про порушення основного зобов`язання та/або іпотечного договору з вимогою виконати порушене основне зобов`язання у строк, що не перевищує 30 днів із дати надсилання вимоги, що підтверджується відповідними доказами, які містяться в матеріалах справи.

У липні 2021 року ТОВ «ФК «Артфінброк» подало заперечення на додаткові пояснення ОСОБА_1 , у якому вказує на те, що ухвала Господарського суду м. Києва від 05 квітня 2021 року у справі № 910/1382/20 є предметом апеляційного оскарження, а тому не набрала законної сили, у зв`язку з чим просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що згідно з договором дарування житлового будинку від 28 жовтня 2000 року ОСОБА_2 подарувала, а ОСОБА_1 прийняв у дар житловий будинок із належними до нього надвірними господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , (том 1, а. с. 141), що також підтверджується витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (том 1, а. с. 142).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно

від 16 жовтня 2014 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 7310136300:13:004:1101, площею 0,0856 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (том 1, а. с. 143), що також підтверджується витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (том 1, а. с. 144).

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 народилася

ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками зазначено: ОСОБА_1 (батько), ОСОБА_4 (мати) (том 2, а. с. 159).

04 березня 2015 року між ПАТ «Апекс-Банк» та ПП «Євротранс-2005» було укладено кредитний договір № В1-ЮКЛ/040315/1 із додатковими договорами до нього, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії в межах встановленого ліміту кредитування, а позичальник зобов`язався повернути у повному обсязі кредит і сплатити проценти та комісію за користування кредитними коштами в термін з 04 березня 2015 року до 31 серпня 2017 року включно.

Ліміт кредитування з 02 жовтня 2015 року встановлено у розмірі

7 878 820,00 грн зі встановленим графіком повернення кредитних коштів у строк до 31 серпня 2017 року, зі сплатою за користування кредитом - 30 % річних (том 1, а. с. 18-26).

07 вересня 2015 року між ПАТ «Апекс-Банк» та ПП «Євротранс-2005» було укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору

№ В1-ЮКЛ/040315/1 від 04 березня 2015 року, встановлено графік повернення кредитних коштів та пункт 1.1 кредитного договору викладено

в новій редакції: банк надає позичальнику кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії в межах встановленого ліміту кредитування,

а позичальник зобов`язується повернути у повному обсязі кредит і сплатити проценти та комісії за користування кредитними коштами (том 1, а. с. 27-28).

02 жовтня 2015 року між ПАТ «Апекс-Банк» та ПП «Євротранс-2005» було укладено додатковий договір № 2 до кредитного договору

№ В1-ЮКЛ/040315/1 від 04 березня 2015 року, відповідно до якого пункт 1.1 кредитного договору викладено в новій редакції: банк надає позичальнику кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії в межах встановленого ліміту кредитування, а позичальник зобов`язується повернути у повному обсязі кредит і сплатити проценти та комісію за користування кредитними коштами з відповідним графіком зниження ліміту кредитування (том 1, а. с. 29-30).

10 березня 2015 року між ПАТ «Апекс-Банк» як іпотекодержателем та ОСОБА_1 як іпотекодавцем, який виступає майновим поручителем ПП «Євротранс-2005», укладено договір іпотеки, відповідно до якого предметом договору є житловий будинок із належними до нього надвірними господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заставною вартістю

2 930 686,00 грн без ПДВ; земельна ділянка з кадастровим номером 7310136300:13:004:1102, заставною вартістю 311 918,00 грн без ПДВ (том 1, а. с. 31-43).

07 вересня 2015 року було внесено зміни та доповнення до іпотечного договору від 10 березня 2015 року за реєстровим № 604, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балацьким О. О., відповідно до якого боржник зобов`язаний повернути кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом кредитування 9 000 000,00 грн у строк до 31 серпня 2017 року включно, проценти за користування грошовими коштами в розмірі 30 % процентів, при цьому проценти нараховуються на максимальну суму залишку на рахунку заборгованості по кредиту (том 1, а. с. 44-45).

Укладеним між сторонами договором іпотеки (том 1, а. с. 31-43), зокрема

п. 4.1.3, передбачено, що іпотекодержатель має право на свій розсуд:

- застосувати механізм позасудового врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, визначеному у застереженні про задоволення вимог іпотекодержателя (п. 4.2 договору), шляхом продажу предмета іпотеки третім особам або шляхом організації іпотекодержателем продажу предмета іпотеки через укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки між іпотекодавцем та відповідним покупцем, або прийняти у власність предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання;

- звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса;

- звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

23 листопада 2017 року було укладено договір відступлення права вимоги № 23/11-2017 між ПАТ «Апекс-Банк» та ТОВ «ФК «Артфінброк» згідно з переліком договорів, укладених щодо забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором (том 1, а. с. 46-53).

Відповідно до акта прийому-передачі до договору відступлення права вимоги № 23/11-2017 від 23 листопада 2017 року між ПАТ «Апекс-Банк» та ТОВ «ФК «Артфінброк» передано оригінали документів: кредитний договір

№ В1-ЮКЛ/040315/1 від 04 березня 2015 року, укладений між ПАТ «Апекс-Банк» та ПП «Євротранс-2005», та додаткові договори № 1 та № 2 (том 1,

а. с. 54, 67).

Згідно з договором відступлення права вимоги (заміну сторони) за договором іпотеки від 03 листопада 2017 року п. 2.1. договору відступлення права вимоги предметом цього договору є відступлення первісним кредитором ПАТ «Апекс-Банк» новому кредитору ТОВ «ФК «Артфінброк» права вимоги за кредитним договором у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, включаючи право вимоги основної суми заборгованості, суми нарахованих процентів, а також усі інші права вимоги первісного кредитора до боржника ПП «Євротранс-2005», включаючи всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні первісному кредитору щодо виплати суми боргу. З дати підписання сторонами договору відступлення права вимоги, первісний кредитор

ПАТ «Апекс-Банк» відступив, а новий кредитор ТОВ «ФК «Артфінброк» набув право вимоги разом з усіма пов`язаними правами. Одночасно з відступленим правом вимоги, права вимоги по заставі транспортних засобів, іпотеці, поруці, створеним на користь первісного кредитора, передбачені договорами застави транспортних засобів, договорами іпотеки та договорами поруки перейшли до нового кредитора ТОВ «ФК «Артфінброк» шляхом укладання відповідних договорів. Відповідно до п. 3.1. договору відступлення права вимоги загальний обсяг грошових коштів належних до сплати новим кредитором первісному кредитору за набуття права вимоги (ціна договору) складає 42 434,83 грн. Право вимоги за договором іпотеки було відступлено первісним іпотекодержателем новому іпотекодержателю на підставі договору відступлення права вимоги (заміну сторони) за договором іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т. В. 23 листопада 2017 року за реєстровим

№ 2371 (том 1, а. с. 56-58).

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження, сформованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т. В., 23 листопада 2017 року обтяжено права ОСОБА_1 , підстава виникнення обтяження: іпотечний договір (том 1, а. с. 59-66).

Листом від 11 грудня 2017 року № 277 було повідомлено боржника та іпотекодавця про заміну кредитора, про відступлення права вимоги

(том 1, а. с. 68-69, 71-72), відправлення було направлено на адресу ОСОБА_1 , ПП «Євротранс-2005» (том 1, а. с. 70, 73).

Відповідно до довідки від 23 травня 2018 року № 42295-28.1-223721

ПАТ «Альфа-Банк» підтверджено, що надходження грошових коштів за період із 28 липня 2016 року до 21 травня 2018 року на поточний рахунок

№ НОМЕР_5 (980) ТОВ «ФК «Артфінброк» від ОСОБА_1 не було (том 1, а. с. 75), також рух коштів не відбувся з контрагентами:

ПП «Євротранс-2005», ПП «Горизонталь 2007», ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 (том 1, а. с. 76-78).

Позивачем на адресу ПП «Євротранс-2005», ОСОБА_1 було направлено повідомлення від 21 травня 2018 року № 139 про порушення основного зобов`язання та/або іпотечного договору з вимогою виконати порушене основне зобов`язання у строк, що не перевищує 30 днів із дати надсилання вимоги (том 1, а. с. 79-83), що також підтверджується описом вкладень у цінний лист ПАТ «Укрпошта» (том 1, а. с. 84).

22 травня 2018 року ТОВ «ФК «Артфінброк» звернулося із заявою до

ПП «Євротранс-2005» про визнання кредиторських вимог, прийняття до розгляду кредиторських вимог за договором відступлення права вимоги (том 1, а. с. 85-89), що також підтверджується описом поштового відправлення (том 1, а. с. 90).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, іпотекодержавтелем є ТОВ ФК «Артфінброк», іпотекодавець - ОСОБА_1 , розмір основного зобов`язання 9 000 000,00 грн; об`єкт нерухомого майна - нерухомість, що належить ОСОБА_1 , а саме: житловий будинок із належними до нього надвірними господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 , заставною вартістю 2 930 686,00 грн без ПДВ; земельна ділянка з кадастровим номером 7310136300:13:004:1102, заставною вартістю 311 918,00 грн без ПДВ. Іпотека нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та належать

ПП «Горизонталь 2007», заставною вартістю 7 056 113,00 грн без ПДВ

(том 1, а. с. 91-95).

Судами також встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 47,2 кв. м, житловою площею 31,9 кв. м, на підставі договору дарування від 02 грудня 2016 року належить ОСОБА_4 , форма власності - приватна;

ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, площею 0,0596 га на

АДРЕСА_4 , для індивідуального садівництва,

з кадастровим номером 7310136300:22:003:0339 (том 2, а. с. 42).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною другою статті 414 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування рішення повністю або частково із закриттям провадження в справі у відповідній частині є, зокрема, порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, врахувавши аргументи, викладені у відзиві, додаткових поясненнях та запереченнях, із дотриманням вимог статті 414 ЦПК України,Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судові рішення у справі, що переглядається, не відповідають вказаним вимогам закону.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Судова юрисдикція - цекомпетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

У справі, що переглядається, ТОВ «ФК «Артфінброк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до

ТОВ «ФК «Артфінброк» про визнання недійсним договору іпотеки.

За змістом частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Основне зобов`язання - це зобов`язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене заставою.

Відповідно до частини першої статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Тобто, за загальним правилом, саме позичальник як боржник у зобов`язанні за кредитним договором має виконати свій обов`язок перед кредитодавцем. Проте, якщо таке зобов`язання забезпечене, наприклад, іпотекою, іпотекодавець може виконати обов`язок боржника.

Судами встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 04 березня 2015 року між ПАТ «Апекс-Банк» та ПП «Євротранс-2005» було укладено кредитний договір № В1-ЮКЛ/040315/1, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії в межах встановленого ліміту кредитування, а позичальник зобов`язався повернути у повному обсязі кредит і сплатити проценти та комісію за користування кредитними коштами в термін з 04 березня 2015 року до

31 серпня 2017 року включно. У подальшому між сторонами було укладено додаткові договори до вказаного кредитного договору.

10 березня 2015 року між ПАТ «Апекс-Банк» як іпотекодержателем та ОСОБА_1 як іпотекодавцем, який виступає майновим поручителем ПП «Євротранс-2005», укладено договір іпотеки, відповідно до якого предметом договору є житловий будинок із належними до нього надвірними господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заставною вартістю

2 930 686,00 грн без ПДВ; земельна ділянка з кадастровим номером 7310136300:13:004:1102, заставною вартістю 311 918,00 грн без ПДВ.

07 вересня 2015 року було внесено зміни та доповнення до іпотечного договору від 10 березня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балацьким О. О., відповідно до якого боржник зобов`язаний повернути кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом кредитування 9 000 000,00 грн у строк до 31 серпня 2017 року включно, проценти за користування грошовими коштами в розмірі 30 % процентів, при цьому проценти нараховуються на максимальну суму залишку на рахунку заборгованості по кредиту.

23 листопада 2017 року було укладено договір відступлення права вимоги № 23/11-2017 між ПАТ «Апекс-Банк» та ТОВ «ФК «Артфінброк».

17 грудня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Артфінброк» та

ТОВ «Артфін-Інвест» укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором, укладеним між ПАТ «Апекс-Банк» та ОСОБА_1 , відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Артфінброк» відступило право вимоги.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суд повинен виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України передбачено, що справи

у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

З аналізу вказаної норми вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та

2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Отже, критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є,

по-перше, наявність у них спору про право цивільне, по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа), по-третє, пряма вказівка закону про вирішення спору в порядку певного судочинства.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 415/2542/15-ц (провадження № 14-40цс18) зазначено, що «з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від13 березня 2019 року у справі № 906/277/18 (провадження № 12-300гс18) вказано, що Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року чітко розмежував юрисдикцію судів за правилами цивільного та господарського судочинства щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, встановивши у пункті 1 частини першої статті 20 ГПК України, що критерієм розмежування юрисдикції у таких спорах є суб`єктний склад основного зобов`язання.

Так, згідно з пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

До 15 грудня 2017 року - дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року - існували інші правила щодо юрисдикції господарських судів. Проте у цій справі позивач звернувся до суду у червні 2018 року, тобто після набрання чинності новою редакцією ГПК України.

З дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року спір щодо правочину, укладеного для забезпечення виконання основного зобов`язання, належить до юрисдикції господарського суду тоді, коли сторонами основного зобов`язання є тільки юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Натомість за правилами цивільного судочинства повинні розглядатися спори стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо хоча би однією стороною цього основного зобов`язання є фізична особа, яка, вступаючи у це зобов`язання, не діяла як фізична особа-підприємець. Тому для визначення юрисдикції суду щодо розгляду відповідної справи суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, значення не має.

Пункт 1 частини першої статті 20 ГПК України виключив з-під юрисдикції господарського суду спори щодо всіх правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, сторонами якого не є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. А частина перша статті 19 ЦПК України у системному зв`язку з частиною першою статті 2, частиною першою статті 5, статтею 46, частиною першою статті 47, частиною другою статті 48 цього кодексу не встановлюють обмежень щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами акцесорного зобов`язання є винятково юридичні особи та (або фізичні особи-підприємці).

Тобто, з грудня 2017 року, якщо хоча би однією зі сторін основного зобов`язання є фізична особа, яка не є підприємцем, спір щодо правочину, укладеного для забезпечення виконання основного зобов`язання, розглядається за правилами цивільного судочинства незалежно від того, чи заявляє позивач одночасно вимоги до фізичної особи-сторони основного зобов`язання та до сторони (сторін) акцесорного зобов`язання, зокрема незалежно від того, чи об`єднані позовні вимоги щодо виконання кредитного договору з вимогами щодо виконання договорів іпотеки, поруки тощо, укладених для забезпечення основного зобов`язання.

У свою чергу, до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

У справі, що переглядається, спір виник щодо правочину, укладеного для забезпечення виконання основного зобов`язання і сторонами основного зобов`язання є юридичні особи. Із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки ТОВ «ФК «Артфінброк» звернулося у червні 2018 року, тобто після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

З урахуванням зазначеного, судам слід було закрити провадження у справі, оскільки цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного, а має розглядатися в порядку господарського судочинства з огляду на суб`єктний склад сторін основного зобов`язання (юридичні особи).

Відповідно до частин першої та другої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями

19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

З урахуванням зазначеного, не обговорюючи питання правильності застосування судами норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що судові рішення не відповідають вимогам статті 263 ЦПК України та ухвалені з порушенням норм процесуального права, що є підставою для їх скасування із закриттям провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

На виконання вимог частини першої статті 256 ЦПК України (в чинній редакції Кодексу) Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що оскільки розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду, протягом десяти днів із дня отримання відповідної постанови він може звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій у повному обсязі не встановили природи правовідносин, які виникли між сторонами, з урахуванням релевантної практики Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що суди неправильно застосували норми процесуального права, а тому судові рішення підлягають скасуванню,

а провадження у справі - закриттю.

Щодо поновлення виконання постанови Чернівецького апеляційного суду

від 28 травня 2020 року

Згідно із частиною третьою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2020 року зупинено виконання постанови Чернівецького апеляційного суду від 28 травня 2020 року.

Оскільки колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду та закриття провадження у справі у порядку, передбаченому статтею 255 ЦПК України, відсутні правові підстави для поновлення виконання постанови Чернівецького апеляційного суду від 28 травня 2020 року.

Керуючись статтями 255, 256, 400, 401, 414, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 грудня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 28 травня 2020 року скасувати.

Провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артфінброк», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Артфін-Інвест», до ОСОБА_1 , треті особи: приватне підприємство «Євротранс-2005», служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артфінброк», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Артфін-Інвест», про визнання недійсним договору іпотеки, закрити.

Роз`яснити товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артфінброк», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Артфін-Інвест», що розгляд справи віднесено

до юрисдикції господарського суду, і протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення позивач може звернутися до Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко