Ухвала

від 06.06.2022 по справі 202/7312/21

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/7312/21

Провадження № 1-кс/202/1926/2022

У Х В А Л А

Іменем України

06 червня 2022 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваної для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Маріуполя Донецької області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.4 ст.190, ч.1 ст.255 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваної для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

У клопотанні слідчого наведені дані, котрі вказують на причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.4 ст.190, ч.1 ст.255 КК України.

Слідчий зазначає, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження №12017040000001429 від 19.12.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.4 ст.190, ч.1 ст.255 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , у складі злочинної організації створеної ОСОБА_6 розробили злочинний план направлений на заволодіння грошовими коштами фізичних осіб шахрайським шляхом в особливо великих розмірах, який полягав у наступному: розповсюдження через оголошення в газетах, мережі Інтернет, ЗМІ та в інший спосіб інформації про діяльність так званих «кредитних установ», зареєстрованих як ПП «НАФТОГАЗ ІНВЄСТ.» (код ЄДРПОУ 40423984), ПП «ТРАНСГАЗІНВЄСТ.» (код ЄДРПОУ 41172911), ПП «УКРСТРОЙІНВЄСТ.» (код ЄДРПОУ 39869293) про начебто видачу ними за спрощеним механізмом та на вигідних умовах грошових позик громадянам. Громадянин України, який виявив намір отримати грошову позику (далі Клієнт), телефонував за вказаними в оголошенні номерами телефонів та в телефонній розмові (всередині злочинної організації дані дії конспіративно називалися «телефонна консультація») окремі учасники злочинної організації або спеціально залучені особи у якості працівників офісів, що діяли від імені вищевказаних підприємств, представляючись так званими «менеджерами» (або «кредитними спеціалістами», «кредитними менеджерами») пояснювали умови видачі грошових позик, вказуючи на наявність спрощеного порядку отримання Клієнтом позики за наявності паспорту громадянина України та ідентифікаційного коду, а також запрошували їх відвідати офіс для укладення відповідних договорів позики.

За результатами так званої «телефонної консультації» після схилення Клієнта відвідати офіс для проведення детальної консультації (всередині злочинної організації дані дії конспіративно називалися «консультація в офісі»), в приміщенні офісу працівник офісу, діючи від імені вищезазначених підприємств, представляючись Клієнтові «менеджером» («кредитним спеціалістом», «кредитним менеджером»), діючи за заздалегідь розробленим алгоритмом дій, вказував про вигідні умови отримання грошової позики обумовлені спрощеною процедурою її отримання та низькою відсотковою ставкою.

Після налагодження за результатами так званої «консультації в офісі» психологічного контакту між Клієнтом і так званим «менеджером» останній, зловживаючи довірою першого, яка полягала у його штучному переконанні щодо наявності неіснуючих переваг в отриманні грошових коштів у вигляді позики та можливості їх швидкого отримання саме в цьому офісі, імітуючи процедуру укладення договірних зобов`язань, як необхідну для громадянина умову отримання ним грошових коштів, приймав від нього заяву на видачу позики, консультував під час заповнення заздалегідь розробленої анкети, робив ксерокопії паспорту та ідентифікаційного коду клієнта, повідомляючи йому, що після прийняття зазначених документів вони будуть скеровані до служби безпеки (якої в дійсності не існувало) для начебто перевірки його кредитної історії, та вказував на необхідність здійснення клієнтом телефонного дзвінка до цього офісу через певний проміжок часу для з`ясування результатів цієї так званої «перевірки службою безпеки».

За результатами наданої «консультації в офісі» після того, як Клієнт виходив з офісного приміщення так званий «менеджер» на підставі наданих Клієнтом документів вносив відомості про нього до спеціального заведеного журналу, та, з урахуванням складеного щодо нього його психологічного портрету, визначав розмір платежу, який він мав сплатити за начебто отримання позики під виглядом укладеного договору добровільного страхування.

Після імітування так званої «перевірки службою безпеки» працівником офісу в якості обов`язкової умови отримання клієнтом грошової позики під приводом гарантії для позикодавця платоспроможності позичальника пропонувалось на вибір укласти договір додаткового страхування або залучити не менше двох поручителів при укладенні договору позики. При цьому сама юридична конструкція договору позики в сукупності із специфікою психологічних особливостей категорії осіб майбутніх Клієнтів наперед унеможливлювала отримання ними грошової позики через неможливість залучення поручителів за критеріями, визначеними у цих договорах, що створювало Клієнтам такий психологічний мікроклімат, за якого останні погоджувались на укладення договору добровільного страхування та проведення оплати за ним як передумову отримання грошової позики.З урахуванням цього так звані «кредитні менеджери» для створення уявної правомірності укладення договору позики схиляли громадян до необхідності добровільного страхування життя, за яким Клієнти страхувались від 1-2 групи інвалідності та летальних випадків у конкретно визначеній ОСОБА_6 страховій компанії у формі заздалегідь розробленого договору страхування та перерахування клієнтом за ним грошових коштів на розрахункові рахунки ТДВ СК «ПРОМІНВЕСТ» і ТДВ СК «АЛЬТЕРНАТИВА», які в подальшому мали перераховуватись на рахунки та переводитись у готівку через підконтрольні ОСОБА_6 підприємства ТОВ «Фінпосередник-2012», ТОВ «Нетсіс Україна».

Після підписанняКлієнтом бланкудоговору добровільногострахування,проведення заним відповідноїоплати черезбанківську установуза реквізитами,наданими такзваним «менеджером»,та долученнягромадянином документальногопідтвердження проздійснення даноїоперації такзваний «кредитнийспеціаліст»,діючи відімені одногоіз підприємствПП «НАФТОГАЗІНВЄСТ» (кодЄДРПОУ 40423984),ПП «ТРАНСГАЗІНВЄСТ»(кодЄДРПОУ 41172911),ПП «УКРСТРОЙІНВЄСТ»(кодЄДРПОУ 39869293),укладав ізклієнтом договірпозики.Після чого«менеджер»,який безпосередньоукладав договірпозики ізКлієнтом,з метоюконспірації протиправноїдіяльності злочинноїорганізації,відправляв черезмобільний додаток«Line»всю наявнуінформацію проКлієнта дотак званого«Call-Centre»,який буврозташований ворендованій квартиріу м.Маріуполь Донецькоїобласті.У своючергу працівниктак званого«Call-Centre»(всерединізлочинної організаціївін іменувавсяяк «оператор»«Call-Centre»)для штучногостворення реальностінамірів офісівнадавати Клієнтампозики відправлявклієнтові іззаздалегідь придбаногомобільного телефонусмс-повідомленняпро те,що укладенийіз нимдоговір позикирозглянуто тазадоволено,а зметою психологічногоурівноваження Клієнтата упередженнявиникнення унього будь-якихсумнівів щодофактичної невидачійому вподальшому грошовихкоштів,зазначав пронеобхідність зателефонуватиу конкретновизначений протягоммісяця проміжокчасу дляначебто отриманнягрошей.В разі дзвінка Клієнта до так званого «Call-Centre» та постановки ним питання про причини невидачі йому грошових коштів оператор даного центру, отримавши від клієнта відомості про його анкетні дані, а також ідентифікаційні ознаки укладеного договору в телефонному режимі із «кредитним спеціалістом» або шляхом переписки за допомогою мобільного додатку «Line» з`ясовував у нього психологічний портрет Клієнта, у т.ч. щодо можливості повторного його введення в оману шляхом повідомлення про те, що в електронній системі компанії начебто відбувся збій програми, і громадянинові для отримання позики необхідно укласти договір страхування життя та повторно провести відповідну за ним оплату за тими ж самими реквізитами на розрахункові рахунки ТДВ СК «ПРОМІНВЕСТ» або ТДВ СК «АЛЬТЕРНАТИВА».

Після повторногопідписання Клієнтомдоговору добровільногострахування та/абоповторного переказуним грошовихкоштів заним нарозрахунковий рахунокТДВ СК«ПРОМІНВЕСТ» абоТДВ СК«АЛЬТЕРНАТИВА» оператортак званого«Call-Centre»повідомляв громадяниновізавідомо неправдивівідомості,що найближчавидача грошовихкоштів начебтопланується насередину чикінець поточногомісяця,тим самимстворюючи умовидля відтягуваннячасу,в результатічого Клієнттак іне отримувавгрошових коштівза договоромпозики,але бувупевнений вщирості таправомірності дій«менеджера»,оператора «Call-Centre»та підприємств,з якимивін укладавдоговір позики.Можливість повторного (у т.ч. по декілька разів) схиляння Клієнта працівниками так званого «Call-Centre» до укладення додаткових договорів страхування та стягнення за ними плати для начебто отримання грошових коштів за договором позики.

Таким чином, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , у складі злочинної організації протягом 2016-2017 років шляхом обману та зловживання довірою заволоділи грошовими коштами 78 громадян на загальну суму 483 450,30 грн., що перевищує 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та становить особливо великий розмір.

27.07.2017 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст. 255 КК України, а саме, у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого у складі злочинної організації за матеріалами кримінального провадження №42016041440000063.

У зв`язку з переховуванням підозрюваної ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та перебуванням її в розшуку, матеріали щодо неї 19.12.2017 року виділено в окреме провадження №12017040000001429, а стосовно інших членів злочинної організації ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_10 досудове розслідування закінчено в порядку п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК України у формі звернення 20.12.2017 року прокурора до суду з обвинувальним актом.

Проведеними слідчими розшуковими діями встановити місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_5 не виявилось можливим, оскільки остання переховується від органів досудового розслідування, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Беручи до уваги те, що підозрювана ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування та суду, з метою забезпечення її прибуття до суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та, враховуючи те, що ухвала про затримання ОСОБА_5 втратила чинність, слідчий просив надати дозвіл на затримання підозрюваного останньої з метою її приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні.

Вислухавши доводи прокурора, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, кримінальне провадження №12017040000001429 від 19.12.2017 року, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження №12017040000001429 від 19.12.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.4 ст.190, ч.1 ст.255 КК України.

27.07.2017 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст. 255 КК України.

08.12.2017 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.4 ст.190, ч.1 ст.255 КК України.

23.02.2018 року постановою слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_14 досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017040000001429 від 19.12.2017 року зупинено.

Постановою слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_14 від 09.01.2018 року у кримінальному провадженні підозрювану ОСОБА_5 оголошено у державний розшук.

Відповідно до частини 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З огляду на зазначене, приймаючи до уваги, що матеріалами, доданими до клопотання, було підтверджено, що були вчинені зазначені у клопотанні кримінальні правопорушення, а також, що підозрювана оголошена у державний розшук і встановити її місце знаходження до теперішнього часу не надалось можливим, приходжу до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 110, 188-190, 309, 376 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваної ОСОБА_5 для участі у розгляді клопотання про застосування відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Надати дозвіл на затримання підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Маріуполя Донецької області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.4 ст.190, ч.1 ст.255 КК України, для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвала втрачає законну силу з моменту приводу підозрюваного до суду або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали або відкликання ухвали прокурором.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1