Рішення

від 25.05.2022 по справі 579/2097/21

КРОЛЕВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 579/2097/21

2/579/109/22

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 травня 2022 року Кролевецький районний суд Сумської області

в складі головуючого судді - Кибець І.А.,

за участі секретаря судового засідання - Сірої С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Кролевець справу за позовом ОСОБА_1 до Кролевецького закладу дошкільної освіти (центр розвитку дитини) № 9 «Ромашка» Кролевецької міської ради, відділу освіти Кролевецької міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, про допущення до роботи та стягнення невиплаченої заробітної плати за час незаконного відсторонення від роботи, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить:

1.Визнати протиправним та скасувати Наказ №54К Кролевецького закладу дошкільної освіти (центр розвитку дитини) №9 «Ромашка» Кролевецької міської ради від 08.11.2021 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи та допустити її до роботи на займаній посаді.

2. Зобов`язати співвідповідача виплатити ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення її від роботи.

Позивач ОСОБА_1 свої вимоги обґрунтовує тим, що з 2013 року вона працює на посаді практичного психолога в Кролевецькому закладі дошкільної освіти (центр розвитку дитини) №9 «Ромашка» Кролевецької міської ради. 08 листопада 2021 року завідувачем Кролевецького закладу дошкільної освіти (центр розвитку дитини) №9 «Ромашка» Кролевецької міської ради видано наказ №54-К про відсторонення позивача від виконання роботи за посадою практичного психолога з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення проти COVID -19, без збереження заробітної плати. Вказане відсторонення від роботи позивач вважає порушенням її права на працю, гарантоване Конституцією України, і таким, що суперечить приписам статті 46 Кодексу законів про працю України та статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Позивач в судове засідання не з`явилася, про місце, час та дату розгляду справи повідомлена належним чином, просить розгляд справи проводити без її участі (а.с.49).

Представник відповідача Кролевецького закладу дошкільної освіти (центр розвитку дитини) № 9 «Ромашка» Кролевецької міської ради в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позов не подав, заперечення щодо розгляду справи в спрощеному порядку не надав. У поданій до суду заяві представник Кролевецького закладу дошкільної освіти (центр розвитку дитини) № 9 «Ромашка» Кролевецької міської ради просила розгляд справи проводити без їхньої участі (а.с. 20, 47).

Представник співвідповідача відділу освіти Кролевецької міської ради в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає та просить відмовити у їх задоволенні в повному обсязі. Наказ №54К Кролевецького закладу дошкільної освіти (центр розвитку дитини) №9 «Ромашка» Кролевецької міської ради від 08.11.2021 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи вважає законним та таким, що не підлягає скасуванню. У поданій заяві до суду представник відділу освіти Кролевецької міської ради просив розгляд справи проводити без їхньої участі ( а.с.31-36, 39).

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З урахуванням зазначеного положення ЦПК України та клопотання учасників справи суд вирішив можливим розглянути справу в їх відсутність.

Відповідно до положення ч.2 ст.247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Ухвалою суду від 07 грудня 2021 року відкрито провадження по справі і постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 20 січня 2022 року (а.с.15).

Ухвалою від 20 січня 2022 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача відділ освіти Кролевецької міської ради (а.с.24).

В зв`язку з введенням 24 лютого 2022 року воєнного стану в Україні, згідно Указу Президента України №64/2022, розгляд справи 23 березня 2022 року не відбувся.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вислухавши думку учасників судового засідання. Об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступних висновків.

Позивач ОСОБА_1 08 листопада 2013 року була прийнята на посаду практичного психолога Кролевецького закладу дошкільної освіти (центр розвитку дитини) №9 «Ромашка» Кролевецької міської ради, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 (а.с.9,10).

05 листопада 2021 року за повідомленням Кролевецького закладу дошкільної освіти (центр розвитку дитини) № 9 Кролевецької міської ради від 05.11.2021 року №30 «Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19» ОСОБА_1 було ознайомлено з наказом МОЗ України № 2153 від 04.10.2021 року та до 05 листопада 2021 року надано час для пред`явлення документу, який підтвердить наявність профілактичного щеплення проти COVID-19. Також було повідомлено, що у разі не надання необхідного документу, ОСОБА_1 08 листопада 2021 року буде відсторонена від роботи без збереження заробітної плати на підставі ст.46 КЗпП та статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 року №1645 (а.с.51).

08 листопада 2021 року згідно наказу завідувача Кролевецького закладу дошкільної освіти (центр розвитку дитини) №9 «Ромашка» Кролевецької міської ради №54-К «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » останню відсторонено від роботи з 08.11.2021 року на час відсутності щеплення від COVID-19 без збереження заробітної плати (а.с.11).

Відповідно до довідки про огляд лікаря, виданої ТОВ «Центр сімейної медицини «Мій лікар», ОСОБА_1 01.12.2021 року та 29.12.2021 року зробила профілактичні щеплення проти COVID-19 (а.с.52).

Згідно наказу завідувача Кролевецького закладу дошкільної освіти (центр розвитку дитини) №9 «Ромашка» Кролевецької міської ради від 13 грудня 2021 року №71-К «Про допуск до роботи та припинення відсторонення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 допущено до роботи на посаді практичного психолога у зв`язку із усуненням причин відсторонення (проходження курсу вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2) (а.с.50).

Відповідно до довідки про заробітну плату та інші прибутки відділу освіти Кролевецької міської ради, виданої позивачу, заробітна плата за вересень 2021 року становить 7471,20 грн., за жовтень 2021 року 7471,20 грн. (а.с. 53).

Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Конституційний Суд України у Рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Право заробляти собі на життя є невід`ємним від права на саме життя, оскільки останнє є реальним лише тоді, коли матеріально забезпечене.

Статтею 64 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Трудові відносини в Україні врегульовані ст. 1 КЗпП України.

Статтею 21 КЗпП України проголошена рівність трудових прав громадян та заборонена будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема, й обмеження прав працівників залежно від стану їхнього здоров`я.

Як визначено в ст. 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Таким чином, перелік підстав для відсторонення працівника від роботи, який визначений статтею 46 Кодексу, не є вичерпним; в той же час підстави для відсторонення працівника від роботи мають бути визначені виключно актами законодавства України.

Згідно з ч. 1 статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

В той же час, ч. 2 ст. 12 вказаного Закону, на яку відповідач посилається в наказі, як на підставу відсторонення позивача від роботи, передбачає, що працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Таким чином, статтею 12 Закону обов`язковими визначено щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця та туберкульозу; щеплення від респіраторної хвороби COVID-19 за статтею 12 Закону до переліку обов`язкових не віднесено. В той же час, ч. 2 ст. 12 Закону визначає, що вказаний перелік хвороб, щеплення від яких можуть бути визнані обов`язковими для певного кола працівників, може бути розширений, а відмова чи ухилення працівника від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, є підставою для його відсторонення від роботи. З аналізу вказаних норм слідує висновок, що підставою для відсторонення працівника від роботи є його ухилення чи відмова не від будь-якого щеплення, а лише від обов`язкового профілактичного щеплення для даного кола працівників.

Крім того, порядок відмови особи від обов`язкового медичного щеплення визначений ч. 6-7 ст. 12 Закону, в якому зазначено, що якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків; відомості про профілактичні щеплення, поствакцинальні ускладнення та про відмову від обов`язкових профілактичних щеплень підлягають статистичному обліку і вносяться до відповідних медичних документів.

Так, на час винесення наказу, перелік обов`язкових профілактичних щеплень та оптимальні строки їх проведення визначаються відповідним календарем, що встановлено статтею 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Норми вказаного Календаря, який затверджений наказом МОЗ України від 16 вересня 2011 року № 595, також визначають, що саме цей календар встановлює перелік обов`язкових профілактичних щеплень та оптимальні строки їх проведення. Розділ IV вищевказаного Календаря визначає конкретний перелік захворювань та відповідних категорій осіб за віком чи видом роботи, які підлягають щепленням на епідемічних територіях та за епідемічними показаннями.

Однак, захворювання COVID-19 та щеплення проти нього відсутні у будь-якому із розділів Календаря профілактичних щеплень, у зв`язку з чим щеплення проти такого захворювання не набуває статусу обов`язкового профілактичного згідно з вимогами Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Пунктом 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного наказу), передбачено відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

На підставі викладеного суд робить висновок, що відсторонення від роботи може бути реалізовано виключно на підставі закону, а не підзаконних актів у вигляді чи то постанови Кабінету Міністрів України, чи то наказу окремого Міністерства, оскільки безумовно є втручанням у права людини на працю та заробіток працею на життя шляхом його обмеження в силу положень пункту 1 статті 92 Конституції України.

Обов`язковість профілактичного щеплення від COVID-19 для працівників закладів освіти введена Наказом МОЗ від 04.10.2021 № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», який набув чинності 08 листопада 2021 року.

Отже, лише з цієї дати у позивача виник обов`язок пройти профілактичне щеплення протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ще 05 листопада 2021 року підготував повідомлення про обов`язковість вакцинації, де було зазначено, що позивач повинен до 05 листопада 2021 року надати документ, який підтвердить наявність профілактичного щеплення проти COVID-19.

08 листопада 2021 року відповідач відсторонив позивача від роботи, не забезпечивши при цьому позивачу можливості пройти медичний огляд, надати підтверджуючі документи, не переконавшись у відсутності у позивача протипоказань для щеплення та не отримавши належних доказів відмови чи ухилення від профілактичного щеплення.

Крім того, підставою для відсторонення від роботи у оскаржуваному наказі вказано повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 ОСОБА_1 від 05.11.2021 року №30, а не відмова чи ухилення від проведення щеплення проти COVID-19.

За наведених обставин, відсторонення позивача від роботи є незаконним, а тому позовна вимога позивача щодо скасування наказу про його відсторонення від роботи та допущення її до роботи на посаді практичного психолога є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення середнього заробітку за час відсторонення, суд виходить з наступного.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Також, абзацом 3 пункту 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N100.

Аналіз даного роз`яснення дає підстави для висновку, що у випадку незаконного відсторонення від роботи підлягає стягненню саме середній заробіток, а не заробітна плата, які є різними за своєю правовою природою.

Згідно з наявної в матеріалах довідки-розрахунку заробітна плата позивачу нараховується та виплачується відділом освіти Кролевецької міської ради, тому стягнення середнього заробітку позивача слід проводити з співвідповідача, а саме з відділу освіти Кролевецької міської ради.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України з співвідповідача на користь позивача необхідно стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 листопада 2021 року по 12 грудня 2021 року включно, тобто до дня допущення її до роботи.

Розмір середнього заробітку ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу, обрахований на підставі довідки про заробітну плату та інші прибутки, наданої відділом освіти Кролевецької міської ради, становить: 355,77 грн. (середньоденна заробітна плата) х 25 (кількість робочих днів вимушеного прогулу) = 8 894,25 грн.

Суму середнього заробітку визначено без утримання податків та інших обов`язкових платежів. Відрахування повинні бути проведені працедавцем при виконанні судового рішення.

Керуючись ч. 2 ст. 430 ЦПК України, суд допускає рішення в частині стягнення усієї суми середнього заробітку до негайного виконання.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відділу освіти Кролевецької міської ради на користь позивача належить стягнути судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 247, 263, 264, 265, 274, 354-355 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кролевецького закладу дошкільної освіти (центр розвитку дитини) № 9 «Ромашка» Кролевецької міської ради, відділу освіти Кролевецької міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, про допущення до роботи та стягнення невиплаченої заробітної плати за час незаконного відсторонення від роботи задовольнити в повному обсязі.

Скасувати наказ завідувача Кролевецького закладу дошкільної освіти (центр розвитку дитини) №9 «Ромашка» Кролевецької міської ради № 54-К від 08 листопада 2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 ».

Допустити ОСОБА_1 до роботи на посаді практичного психолога Кролевецького закладу дошкільної освіти (центр розвитку дитини) № 9 «Ромашка» Кролевецької міської ради.

Стягнути з відділу освіти Кролевецької міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час незаконного відсторонення з 08 листопада 2021 року по 12 грудня 2021 року включно в розмірі 8 894 (вісім тисяч вісімсот дев`яносто чотири) грн. 25 коп., виплату якого провести після утримання податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з відділу освіти Кролевецької міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення усієї суми середнього заробітку за час незаконного відсторонення.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Кролевецький заклад дошкільної освіти (центр розвитку дитини) № 9 «Ромашка» Кролевецької міської ради, місцезнаходження: 41300, Сумська область, Конотопський район, м.Кролевець, вул. Івана Дударя, 11а, ЄДРПОУ 36744307.

Співвідповідач: відділ освіти Кролевецької міської ради, місцезнаходження: 41300, Сумська область, Конотопський район, м. Кролевець, вул. Франка, 8, ЄДРПОУ 41761455.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 01 червня 2022 року.

Суддя І. А. Кибець