Ухвала

від 06.06.2022 по справі 910/16569/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

07.06.2022Справа № 910/16569/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участі секретаря судового засідання Маринченко М.В., розглянувши

скаргу Публічного акціонерного товариства "Ліки України"

на бездіяльність державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м Київ) у справі №910/16569/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія Віста"

до Публічного акціонерного товариства "Ліки України"

про сплату заборгованості за договором поставки у розмірі 10 945 264,81 грн.

За участю представників:

від скаржника (відповідача) - не з`явився

позивача - не з`явився

ВДВС - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/16569/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія Віста" до Публічного акціонерного товариства "Ліки України" про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 10 945 264,81 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 затверджено мирову угоду від 15.01.2021 у справі №910/16569/20, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія Віста" та Публічним акціонерним товариством "Ліки України" та закрито провадження у справі.

29.03.2022 до суду надійшла скарга Публічного акціонерного товариства "Ліки України" на бездіяльність державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), в якій скаржник просить суд визнати неправомірною бездіяльність Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), що полягає у незнятті арешту з банківського рахунку скаржника в розмірі суми коштів 2 677 097,21 грн та просить суд зняти арешт з відповідного рахунку.

Скарга обґрунтована тим, що рахунок, на який було накладено арешт в сумі коштів 2 677 097,21 грн використовується для виплати заробітної плати працівникам скаржника, накладення арешту на вказаний рахунок суперечить нормам статті 97 Кодексу законів про працю України, згідно з якою оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку та всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Відповідно до частини першої статті 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною першою статті 342 Господарського процесуального кодексу України передбачено що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 розгляд скарги призначено на 07.06.2022.

Відповідно до частини першої статті 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною першою статті 342 Господарського процесуального кодексу України передбачено що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

В судовому засіданні 07.06.2022 представники учасників судового процесу не з`явились. Представником скаржника 27.05.2022 було подано клопотання про розгляд справи без участі його представника, представниками стягувача та ВДВС повідомлень про причини своєї неявки суду не надано, про час та місце розгляду скарги останні були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. За таких підстав, керуючись положеннями статті 342 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглядати дану скаргу за відсутності представників учасників процесу.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду скарги, проаналізувавши встановлені фактичні обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення скарги з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що в Оболонському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебуває виконавче провадження №68095020 про стягнення боргу з ПАТ «ДАК «Ліки України» на користь ТОВ «Фармацевтична компанія Віста» з примусового виконання ухвали Господарського суду м.Києва від 26.01.2021р. №910/16569/20.

У межах вказаного виконавчого провадження постановою про арешт коштів боржника від 11.01.2022 було накладено арешт на всі банківські рахунки ПАТ «ДАК «Ліки України», зокрема, на банківський рахунок НОМЕР_1 , відкритий у АТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Водночас, зазначений рахунок використовується для виплати заробітної плати працівникам боржника.

Скаржником було подано до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) заяву від 02.02.2022 про зняття арешту з банківського рахунку НОМЕР_1 , відкритого у АТ «Державний експортно-імпортний банк України» в межах суми коштів 2 677 097,21 грн, необхідної для виплати заробітної плати його працівникам.

Оболонським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) було надано відповідь від 16.02.2022 на вказану заяву, в якій відмовлено у знятті арешту з вказаного рахунку, посилаючись на відсутність для цього правових підстав.

Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 351 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Частинами першою- третьою статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 351 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 151 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 191 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 261 Закону України "Про теплопостачання", статті 181 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Згідно з частиною третьою статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Абзацом другим частини другої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Пунктом 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою правління Національного банку України від 12.11.2003 №492 (у редакції постанови правління Національного банку України від 01.04.2019 №56), визначено, що поточний рахунок - це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

З наведеного вбачається, що під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на які накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом.

Чинним законодавством України не передбачено відкриття суб`єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати.

Статтею 43 Конституції України передбачено, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Тобто, зобов`язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов`язаннями суб`єкта господарювання, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень.

У разі виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.

Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру. Також арешт в розмірі суми зобов`язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 зі справи №905/361/19 (провадження №12-28гс20).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у боржника наявне зобов`язання зі сплати заробітної плати на користь своїх працівників на загальну суму 1 878 633,12 грн, що підтверджується відомостями на виплату готівки та оборотно-сальдовою відомістю.

На вказану суму нараховується податок з доходів фізичних осіб у сумі, що складе 338 153,96 грн (18%), військовий збір у сумі 28179,50 грн (1,5%), єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 413 299,29 грн (22%).

Вказана сума коштів має бути сплачена з банківського рахунка боржника НОМЕР_1 , відкритого у AT «Державний експортно- імпортний банк України», оскільки даний рахунок використовується для виплати заробітної плати, що підтверджується договором про відкриття карткового рахунка №0384001205 від 24.10.2019 р. та виписками по рахунку НОМЕР_1 .

Крім того, за умовами вказаного Договору передбачено оплату 18786,34 грн комісії банку та 45 грн за виставлення п`ятнадцяти платіжних доручень.

Таким чином, для виконання свого обов`язку зі сплати заробітної плати боржник повинен витратити загальну суму в розмірі 2 677 097,21 грн. з вищезазначеного рахунку.

Відповідно до частини першої та другої статті 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином, приймаючи до уваги пріоритет виконання зобов`язання щодо виплати заробітної плати працівникам скаржника, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення скарги та необхідність зняття арешту з рахунку скаржника НОМЕР_1 , відкритого у AT «Державний експортно-імпортний банк України».

Керуючись статтями 234, 235, 240, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу задовольнити.

2. Визнати неправомірною бездіяльність Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Маршала Тимошенко, буд. 2-Д, 1-й під`їзд, 4 поверх, м. Київ, 04212), яка полягає у не знятті арешту з банківського рахунку публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Ліки України" (вул. Максименка Федора, буд. 28, м. Київ, 04075; ідентифікаційний код 20078889) № НОМЕР_1 , відкритому у акціонерному товаристві "Державний експортно-імпортний банк України", в сумі 2 677 097,21 грн на підставі заяви останнього від 02.02.2022.

3. Зняти арешт з банківського рахунку публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Ліки України" (вул. Максименка Федора, буд.28, м.Київ, 04075; ідентифікаційний код 20078889) № НОМЕР_1 , відкритого у акціонерному товаристві "Державний експортно-імпортний банк України", в сумі 2 677 097,21 грн, що накладений постановою про арешт коштів боржника від 11.01.2022 у виконавчому проваджені №68095020.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у порядку та строки передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.Ю. Кирилюк