Ухвала

від 06.06.2022 по справі 910/22414/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

07.06.2022Справа № 910/22414/13

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., розглянувши матеріали скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «САГРУЛ»

на бездіяльність Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ)

у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лукаут»

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-БУД-ТЕХНОЛОГІЇ»

про стягнення 9214,49 грн,

Представники: не викликались

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Лукаут» до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ТРАНС-БУД-ТЕХНОЛОГІЇ» про стягнення 9214,49 грн. за договором про надання послуг моніторингу № 0710-2/10 від 07.10.2010 та договором купівлі-продажу обладнання № 0710-1/10 від 07.10.2010.

Рішенням суду від 09.12.2013 позов задоволено повністю. Зокрема, вирішено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-БУД-ТЕХНОЛОГІЇ» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лукаут» 9214,49 грн. боргу, 1720,50 грн. судового збору.

09.01.2014 видано відповідний наказ.

Суд своєю ухвалою від 06.03.2014 замінив товариство з обмеженою відповідальністю «Лукаут» товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «САГРУЛ».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «САГРУЛ» звернулося зі скаргою на бездіяльність Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій просить:

- визнати за період із 09.01.2020 по 06.02.2022 неправомірною бездіяльність органу виконання рішень у виконавчому провадженні № 46569835 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 09.01.2014 по справі № 910/22414/13, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій;

- зобов`язати орган виконання рішень усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій.

Суд своєю від 27.07.2020 задовольнив скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «САГРУЛ».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «САГРУЛ» подало заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 8900,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження витрат скаржник подав договір № 07-10-2021 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 07.10.2021, акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 24.05.2022, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно із звітом адвокат надав позивачеві такі послуги:

- зустріч із замовником з метою з`ясування обставин справи №910/22414/13 в призмі існування та допущення Печерським ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) порушення прав та інтересів замовника у виконавчому провадженні №46569835 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 09 січня 2014 року по справі №910/22414/13 (1 година);

- організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту скарги та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань скарги вих. №07-3/02 від 07 лютого 2022 року ТОВ «Юридична компанія «САГРУЛ» на бездіяльність державного виконавця Печерського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №46569835 (далі - скарга). Підготовка щодо подання до Господарського суду міста Києва скарги (4 години);

- витрати часу на прибуття до суду для участі у судовому засіданні, котре відбулось 23 травня 2022 року, а також очікування початку (більше ніж півгодини) судового засідання (2 години);

- за участь у судовому засіданні, котре відбулось 23 травня 2022 року, у справі №910/22414/13 за скаргою - 1400,00 грн;

- організація, підготування та проведення процесуальної роботи по підготовці матеріалів, документів, доказів та інших обґрунтувань, пояснень, клопотань, тощо, котрі направленні на підтвердження вимог скарги (1 година);

- додаткова оплата (гонорар) адвоката на підставі пункту 3.7 договору №07-10-2021 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 07 жовтня 2021 року у зв`язку із прийняттям позитивного для замовника судового рішення за скаргою - 1100,00 грн.

Сторони погодили, що вартість однієї години правової допомоги/роботи складає 800,00 грн, вартість участі в одному судовому засіданні - 1400,00 грн гонорар «успіху» становить 1100,00 грн.

За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу ).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 по справі № 922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» Європейський суд з прав людини, вирішуючи обов`язковість для цього суду угоди, укладені заявником зі своїм адвокатом стосовно палити за надані послуги, яка (така плата) є співставна з «гонораром успіху», вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові і інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але у ураховуючи те, чи були вони розумними.

Отже, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

З огляду на це відсутні підстави для покладення на орган виконання рішень витрат у розмірі 1100,00 грн «гонорару успіху».

Також відсутні підстави для покладення на орган виконання рішень:

- витрат за зустріч із замовником з метою з`ясування обставин справи №910/22414/13 в призмі існування та допущення Печерським ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) порушення прав та інтересів замовника (1 година); організацію, підготування та проведення процесуальної роботи по підготовці матеріалів, документів, доказів та інших обґрунтувань, пояснень, клопотань, тощо, котрі направленні на підтвердження вимог скарги (1 година), оскільки вони є складовими дій з підготовки щодо подання до Господарського суду міста Києва скарги (4 години);

- витрат часу на прибуття до суду для участі у судовому засіданні, котре відбулось 23 травня 2022 року, а також очікування початку (більше ніж півгодини) судового засідання (2 години) тому, що сторони визначили вартість участі в одному засіданні як 1400,00 грн.

Суд покладає на орган виконання рішень 4600,00 грн (4*800+1400) витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 234, 244, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Стягнути Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Різницька, 11-Б, м. Київ, 01011, код 34979022) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «САГРУЛ» (вул. Академіка Заболотного, 38 офіс 23, м. Київ, 03187, код 38039233) 4600,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвала набрала законної сили 07.06.2022.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя С. А. Ковтун