Рішення

від 05.06.2022 по справі 910/20085/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2022Справа № 910/20085/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех-Союз" м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наносвіт Органік" м. Києва

про стягнення попередньої оплати, ціна позову 320000 грн.

Суддя Паламар П.І.

Без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

СУТЬ СПОРУ :

у грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротех-Союз" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що на підставі виставленого відповідачем рахунку № 141218-01 від 14 грудня 2018 р. він перерахував останньому 320000 грн. в рахунок попередньої оплати за поставку 440 л розчину водного цитрату срібла вміст срібла 2000мг/л ТУУ 15.8-40281670-002:2018 та 200 л розчину водного цитрату міді, вміст міді 2000 мг/л ТУУ 15.8-40281670-002:2018.

Посилаючись на те, що товар на суму проведеної оплати відповідач йому не передав, одержані кошти не повернув, позивач на підставі ст. 693 ЦК України просив стягнути з останнього на свою користь 320000 грн. попередньої оплати, а також понесені ним по справі судові витрати, у т.ч. 11000 грн. з попереднього розрахунку витрат по оплаті послуг адвоката.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечував, посилаючись на необґрунтованість заявлених вимог. Пояснив, що згідно рахунку № 141218-01 від 14 грудня 2018 р. загальна сума складала 458016 грн. Тому позивач зобов`язаний був здійснити доплату за товар у розмірі 138016 грн. Посилався на належне виконання ним прийнятого зобов`язання, виготовлення продукції на всю суму 458016 грн. Вказував, що позивач не здійснив доплату, а також повідомив про відсутність у нього складського приміщення для зберігання продукції і запропонував залишити товар у нього на зберіганні до його фактичної вимоги замовником. Таким чином, посилався на відсутність з його боку прострочення.

Заявив про відшкодування йому за рахунок позивача витрат по оплаті правової допомоги адвоката з попереднього розрахунку у розмірі 16000 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у позові слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що 14 грудня 2018 р. відповідач виставив позивачу рахунок № 141218-01 від 14 грудня 2018 р. на сплату 458016 грн. за 440 л розчину водного цитрату срібла вміст срібла 2000мг/л ТУУ 15.8-40281670-002:2018 та 200 л розчину водного цитрату міді, вміст міді 2000 мг/л ТУУ 15.8-40281670-002:2018.

Указаний рахунок був оплачений позивачем 14 грудня 2018 р. у розмірі 320000 грн.

Зазначені обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями вищезгаданого рахунку, платіжного доручення № 29 від 14 грудня 2018 р.

Зі змісту електронного листування сторін у справі за 14 грудня 2018 р., яким відповідач і виставив позивачу вищевказаний рахунок на оплату розчинів, вбачається, що однією з умов продажу товару було здійснення позивачем попередньої оплати за нього в розмірі 320000 грн.

Суд вважає, що дії сторін з виставлення рахунку та внесення погодженої попередньої оплати відповідно до вимог ч. 1 ст. 181 ГК України, ст. 202 ЦК України свідчать про схвалення ними правочину, що створило для них взаємні цивільні права та обов`язки.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 5 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Таким чином, між сторонами по справі виникли відносини з договору поставки, укладеного в усній формі, врегульовані гл. 54 ЦК України, за яким відповідач зобов`язався передати позивачу у власність 440 л розчину водного цитрату срібла вміст срібла 2000мг/л ТУУ 15.8-40281670-002:2018 та 200 л розчину водного цитрату міді, вміст міді 2000 мг/л ТУУ 15.8-40281670-002:2018 загальною вартістю 458016 грн., а позивач - прийняти указаний товар та сплатити за нього встановлену ціну, у т.ч. 320000 грн. попередньо до одержання товару.

Заявлені позивачем вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем обов`язку передати товар.

Згідно з вимогами ч. 2. ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із характеру відносин сторін.

У відповідності до вимог ст.ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Строк передачі товару за договором встановлений не був.

Зі змісту рахунку на оплату № 141218-01 від 14 грудня 2018 р. слідує, що товар відпускається за фактом надходження коштів на розрахунок постачальника, самовивозом, за наявності довіреності та паспорта.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 689 ЦК покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Листом відповідача № 27092021-01 від 27 вересня 2021 р. підтверджується, що позивач був поінформований про готовність товару до передання зі складу по вул. П.Шутова, 9А у м. Києві.

Всупереч вимог ст. 74 ГПК України позивачем не подано доказів подання до складу відповідача транспортних засобів для одержання оплаченого товару.

Згідно з вимогами ст.ст. 612, 613 прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Враховуючи встановлене зібраними у справі доказами прострочення позивача, прострочення відповідачем спірного зобов`язання з передачі товару не настало.

Тому позивач відповідно до вимог ст.ст. 612, 693 ЦК України не набув права відмовитися від прийняття виконання та вимагати повернення сплаченої за товар суми.

За таких обставин, коли право позивача відповідачем не порушене, у позові відповідно до вимог ст. 16 ЦК України слід відмовити.

Питання відшкодування витрат відповідачу по оплаті правової допомоги адвоката підлягає вирішенню в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Оскільки у позові відмовлено, понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех-Союз" м. Києва відмовити.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар