Ухвала

від 30.05.2022 по справі 914/2812/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

31.05.2022 Справа № 914/2812/21

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зелена тераса», м. Львів,до відповідача:Товариства з додатковою відповідальністю «ЖЛ», м. Житомир, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ,про: стягнення 186'462,49 грн.За участю представників учасників процесу:позивача:не з`явився,відповідача:Кліща А. О. - адвокат,третьої особи:Чаленко В. В. - представник.Встановив:

На розгляд Господарського суду Львівської області за підсудністю з Господарського суду Житомирської області передано справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зелена тераса» до Товариства з додатковою відповідальністю «ЖЛ» про стягнення 186'462,49 грн.

Ухвалою суду від 14.02.2022 матеріали справи № 914/2812/21 прийнято до розгляду, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, розгляд справи розпочато спочатку, призначено підготовче засідання на 15.03.2022 та залучено до участі у справі Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 15.03.2022 підготовче засідання відкладено на 12.04.2022.

Канцелярією суду 24.03.2022 зареєстровано пояснення третьої особи щодо позову (вх. 6678/22).

На електронну пошту 12.04.2022 надійшло клопотання адвоката Кліща А. О. про залучення його до участі у справі як представника відповідача (вх. № 7685/22), а також клопотання про відкладення судового засідання та участь у наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції (вх. № 7687/22).

У підготовче засідання 12.04.2022 з`явився представник АТ «Укрексімбанк», який не заперечив проти задоволення клопотань відповідача. Позивач у дане засідання не забезпечив явку повноважного представника та не повідомив суду причин його неявки.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 1, ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання (ч. 1 ст. 182 ГПК України).

Згідно з частиною третьою статті 177 ГПК України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Пунктом 3 частини 1 статті 183 ГПК України закріплено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Відтак, враховуючи заявлене відповідачем клопотання про відкладення підготовчого засідання, для реалізації принципів законності, справедливості та верховенства права, з урахуванням закінчення шістдесятиденного строку для проведення підготовчого провадження, забезпечуючи сторонам можливість реалізувати їх права та виконати свої обов`язки, суд у підготовчому засіданні 12.04.2022 протокольною ухвалою постановив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів, відкласти підготовче засідання на 10.05.2022 та проводити наступне засідання у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних пристроїв.

10 травня 2022 року до суду надійшло клопотання відповідача про залучення до участі у справу АТ «Укрексімбанк» третьою особою (вх. № 1270/22).

У підготовчому засіданні 10.05.2022 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справу АТ «Укрексімбанк», оскільки така юридична особа уже є учасником у даній справі. Також, у даному засіданні відповідач зазначив, що має намір подавати додаткові докази у справі, однак немає змоги здійснити такі процесуальні дії через відсутність доступу до державних реєстрів.

Серед принципів господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; розумність строків розгляду справи судом.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року і відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд з метою належного виконання свого процесуального обов`язку щодо вирішення питань підготовчого провадження, керується ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, що кореспондується із ст. 129 Конституції України, за якою однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є також розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України» та «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника. При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.

Згідно з ст. 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Суд також зазначає, що відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, серед іншого сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з рекомендаціями, наданими Радою суддів України від 02.03.2022 по можливості потрібно відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя тощо, а також по можливості продовжувати процесуальні строки щонайменше до закінчення воєнного стану.

Враховуючи, те, що питання, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, не можуть бути вирішені у даному підготовчому засіданні, у зв`язку з необхідністю забезпечення можливості учасникам процесу реалізувати свої процесуальні права і виконати обов`язки, у зв`язку з загостренням безпекової ситуації на всій території України, що утруднює реалізацію прав сторін, суд дійшов висновку про необхідність здійснення підготовчого провадження у даній справі в розумний строк та відкладення підготовчого засідання на 26.05.2022.

25 травня 2022 року до суду надійшло клопотання відповідача про витребування доказів у АТ «Укрексімбанк» (вх. № 11048/22) та клопотання про долучення до матеріалів справи витягу з ЄДР ЮО ФОП та ГО відносно ТзДВ «ЖЛ» (вх. № 11071/22).

Клопотання відповідача про витребування доказів мотивоване тим, що на розрахунковому рахунку ТзДВ «ЖЛ», відкритому у АТ «Укрексімбанку», станом на 26.11.2015 розмір залишкових грошових коштів становив 3214111, 38 грн, а станом на 25.05.2022 становив би близько 15 мільйонів. Однак, відповідач не може скористатись зазначеними коштами (в т. ч. сплатити комунальні послуги стягнення заборгованості за які є предметом спору у даній справі), оскільки АТ «Укрексімбанк» припинив виконувати розрахунково касові операції по банківських рахунках відповідача через відсутність у ЄДРПОУ записів про юридичну особу з кодом 37546647, що належить ТзДВ «ЖЛ». Відтак, відповідач просить витребувати у третьої особи відомості щодо залишку коштів на рахунку ТзДВ «ЖЛ», відомості щодо дати та причин блокування рахунків ТзДВ «ЖЛ» та відомості щодо можливості списання коштів з рахунку ТзДВ «ЖЛ» на користь ОСББ «Зелена тераса» на сьогодні.

У підготовче засідання 26.05.2022 учасники справи забезпечили явку повноважних представників. Представник відповідача підтримав подане клопотання про витребування доказів, проти задоволення якого заперечив представник третьої особи зазначивши, що інформація, яку просить витребувати відповідач містять банківську таємницю.

Суд, порадившись на місці, постановив відмовити у задоволенні заявленого клопотання враховуючи наступне.

За положеннями ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками прави. Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Натомість, положення Господарського процесуального кодексу України передбачають можливість учасника спору звернутися до суду із заявою про витребування доказів, які цей учасник самостійно не може отримати.

Зокрема, у порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 110-112 цього Кодексу. Суд може уповноважити на одержання витребуваних ним доказів заінтересовану сторону. Будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Отже, Господарський процесуальний кодекс України передбачає можливість витребування доказів за клопотанням учасника прави, однак, при цьому, встановлює умови, за яких таке клопотання може бути задоволено.

З аналізу вищенаведених положень можна дійти висновку, що сторона спору може ставити перед судом питання про витребування доказів, які вона сама не може здобути, однак, у такому порядку може бути витребувано не будь який доказ, який за переконанням учасника спору має бути у його розпорядженні та у матеріалах справи, а лише той доказ, який стосується розгляду спору у справі, в межах якої вимагається його витребування. При цьому, такий доказ має стосуватися обставин, що входять у предмет доказування при розгляді справи, а на особу, яка клопоче про витребування доказу, покладається обов`язок зазначити обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.

Вимагаючи витребування вищезазначених доказів, представник відповідача жодним чином не доводить обґрунтувань яким чином вказані документи можуть вплинути на оцінку підставності заявлених позовних вимог, зокрема, не вказує конкретних обставин, які може спростувати цей доказ.

Враховуючи обраний позивачем спосіб захисту своїх, як він вважає, порушених прав, та наведених в обґрунтування заявлених позовних вимог аргументів, суд приходить до висновку, що представником відповідача не доведено суду необхідності витребування вказаних ним документів та їх значення для розгляду позовних вимог. Крім того, відповідачем пропущено строк, встановлений процесуальним законом для подання клопотання про витребування доказів та не заявлено клопотання про поновлення такого строку з обгрунтуванням поважності причин його пропуску. Відтак, у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів належить відмовити.

Крім того, у підготовчому засіданні 26.05.2022 судом протокольною ухвалою прийнято до розгляду клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи витягу з ЄДР ЮО ФОП та ГО стосовно ТзДВ «ЖЛ» та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 31.05.2022.

На електронну пошту суду 30.05.2022 надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх. № 1546/22).

В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначає, що на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває подання Касаційного господарського суду у справі № 806/5244/15 за позовом ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі Філії АТ «Укрексімбанк» в м. Житомирі до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ТзДВ «ЖЛ», ЗАТ «Житомирські ласощі» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Одним з питань, яке визначив Касаційний господарський суд як необхідним для встановлення в рамках розгляду справи Великою Палатою Верховного суду є факти припинення ТзДВ «ЖЛ» у зв`язку зі скасуванням записів про його державну реєстрацію, факт вступу в дію правонаступництва юридичних осіб та їх відповідальність за зобов`язаннями ТзДВ «ЖЛ».

Відповідач переконаний, що результат розгляду та ухвалення рішення Великою Палатою Верховного Суду справи № 806/5244/15 матиме вирішальне значення для розгляду справи № 914/2812/21, оскільки вже на сьогодні перед судом виникає питання належної правосуб`єктності відповідача в частині можливості нести відповідальність за своїми зобов`язаннями.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 806/5244/15, зазначено, що як вбачається з матеріалів справи № 806/5244/15 підставою звернення Банку з позовом про скасування низки реєстраційних дій та записів про них в ЄДР щодо ТДВ «ЖЛ» та ЗАТ «Житомирські ласощі» було порушення прав Банку як кредитора та іпотекодержателя майна ТДВ «ЖЛ». Банк обґрунтовував позов тим, що процедура припинення юридичної особи не відбулася з дотриманням установленого законом порядку (реєстрацію створеного внаслідок злиття двох юридичних осіб ТДВ «ЖЛ» було скасовано державним реєстратором, при цьому комісія з припинення юридичної особи не створювалася ані судом, ані державним реєстратором, у ТДВ «ЖЛ» залишилися невиконаними зобов`язання перед кредиторами, в тому числі перед Банком, а також майно). Отже, в цьому випадку правовідносини виникли у зв`язку із захистом Банком своїх майнових прав як кредитора-іпотекодержателя майна юридичної особи (ТДВ «ЖЛ»), державну реєстрацію створення якої скасовано після виникнення у неї договірних зобов`язань перед Банком.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає, що викладені у постанові від 09 грудня 2020 року у справі № 819/3419/15 висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про те, що виконання рішення суду про скасування запису про державну реєстрацію ТДВ «ЖЛ», утвореного внаслідок злиття ЗАТ «Житомирські ласощі» та ТОВ «Будстайл-XXI», має наслідком припинення ТДВ «ЖЛ» як юридичної особи і зумовлює обов`язкове призначення ліквідаційної комісії, яка повинна врегулювати інтереси усіх кредиторів за зобов`язаннями, що виникли за час існування ТДВ «ЖЛ», є помилковими, оскільки до спірних правовідносин у справі № 806/5244/15, що переглядається, підлягають застосуванню за аналогією положення статті 107 ЦК України щодо захисту прав кредиторів при поділі юридичних осіб, а за зобов`язаннями ТДВ «ЖЛ» перед кредиторами, зокрема перед Банком, повинні відповідати солідарно юридичні особи, які виникли внаслідок припинення ТДВ «ЖЛ» у зв`язку із скасуванням його державної реєстрації, - ЗАТ «Житомирські ласощі» та ТОВ «Будстайл-XXI».

Пов`язаність справ № 914/2812/21 та № 806/5244/15 полягає у тому, що в обох випадках підлягає з`ясуванню те чи є ТзДВ «ЖЛ» юридичною особою, що може відповідати за зобов`язання перед кредиторами з урахуванням внесення до ЄДР ЮО ФОП та ГО запису про скасуванням державної реєстрації такого товариства.

Представник третьої особи у судовому засідання 31.05.2022 повідомив, що вирішення такого питання залишає на розсуд суду.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку (п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України).

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Так, суд з`ясувавши, що певні обставини, які є предметом доказування у даній справі можуть бути встановлені у справі № 806/5244/15, які після набрання рішення у вказаній справі законної сили, можуть мати значення та впливатимуть на склад обставин, які входять до предмету доказування у цій справі, і які суд зобов`язаний встановити вирішуючи спір по суті. За таких умов є доцільним зупинення провадження у даній справі № 914/2812/21 до завершення розгляду справи № 806/5244/15 Великою палатою Верховного суду.

Керуючись статтями 2, 228, 229, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Зупинити провадження у справі № 914/2812/21 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зелена тераса» до Товариства з додатковою відповідальністю «ЖЛ», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про стягнення 186'462,49 грн до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 806/5244/15 (провадження № 12-3гс22).

2. Сторонам повідомити суд про усунення обставин, що слугували підставою для зупинення провадження у даній справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку та строки передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України

Повний текст ухвали складено 06.06.2022.

Суддя Трускавецький В.П.