Постанова

від 31.05.2022 по справі 700/312/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

01 червня 2022 року

м. Київ

справа № 700/312/20

провадження № 61-8508св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Наше Зерно Плюс», державний реєстратор виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопа Богдан Анатолійович,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_3 , на рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 04 лютого 2021 року у складі судді Бесараб Н. В. та постанову Черкаського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Вініченка Б. Б., Новікова О. М., Бондаренка С. І.,

ВСТАНОВИВ:

Зміст вимог позовної заяви

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Черкаській області), ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Наше Зерно Плюс» (далі - ТОВ «Наше Зерно Плюс»), державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Б. А. про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним договору оренди землі та зобов`язання вчинити певні дії.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 19 липня 2019 року він звертався до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області із клопотанням, у якому просив надати йому дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення відповідно до КВЦПЗ-01.03.), яка розташована на території Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населених пунктів з кадастровим номером 7122887600:03:001:0348.

Вказане клопотання, яке було підписане представником за довіреністю ОСОБА_4 , зареєстроване в ГУ Держгеокадастру у Черкаській області за вх. № П-5539/0/94-19 від 30 липня 2019 року.

За результатами розгляду клопотання ГУ Держгеокадастру у Черкаській області видало наказ від 16 серпня 2019 року № 23-3037/14-19-СГ про надання йому дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У подальшому він через свого представника уклав договір із сертифікованим інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_5 на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Після розробки проєкт землеустрою був погоджений експертом державної експертизи Більською С. І. (відповідно до висновку від 08 листопада 2019 року № 15050/82-19).

16 грудня 2019 року він через Управління надання адміністративних послуг подав заяву до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області з проханням затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області. До заяви було долучено витяг з Державного земельного кадастру та погоджений проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

За результатами розгляду заяви ГУ Держгеокадастру у Черкаській області видало наказ від 02 січня 2020 року № 23-56/14-20-СГ про відмову у затвердженні проекту землеустрою та наданні земельної ділянки з кадастровим номером 7122887600:03:001:0348 йому у власність з тих підстав, що наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області затверджено проєкт землеустрою та передано зазначену земельну ділянку у власність іншій особі.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно йому стало відомо, що 14 січня 2020 року на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Б. А. індексний номер: 50634970 від 14 січня 2020 року, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0348 зареєстровано за ОСОБА_2 , номер запису про право власності: 35020903.

Підставою для реєстрації права власності був наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність зі зміною цільового призначення від 28 грудня 2019 року № 23-6724/14-19-СГ.

Державним реєстратором виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопою Б. А. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50797851 від 24 січня 2020 року, яким зареєстровано інше речове право: право оренди ТОВ «Наше Зерно Плюс» (код ЄДРПОУ: 43184117) (Орендар) на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0348, номер запису про інше речове право: 35173286. Підставою для виникнення права оренди зазначено договір оренди землі від 20 січня 2020 року.

Вважав, що накази ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 28 грудня 2019 року про передачу у власність земельної ділянки та від 02 січня 2020 року про відмову йому (позивачеві) у затвердженні проєкту землеустрою є незаконними, а право власності ОСОБА_2 та договір оренди землі є недійсними.

У зв`язку з наведеним просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 02 січня 2020 року № 23-56/ 14-20-СГ «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки», яким йому відмовлено у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, розмір земельної ділянки 2,0 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0348, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та наданні цієї земельної ділянки у власність;

- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 28 грудня 2019 року № 23-6724/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення», яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 7122887600:03:001:0348) із земель сільськогосподарського призначення державної власності зі зміною цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області;

- визнати незаконним і скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Б. А. індексний номер: 50634970 від 14 січня 2020 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0348 за ОСОБА_2 ;

- визнати припиненим право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0348, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14 січня 2020 року, запис за номером 35020903;

- визнати недійсним договір оренди землі, укладений 20 січня 2020 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Наше Зерно Плюс», об`єктом оренди за яким є земельна ділянка площею 2,00 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0348, розташованої на території Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області;

- визнати незаконним і скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Б. А. індексний номер: 50797851 від 24 січня 2020 року про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0348 за ТОВ «Наше Зерно Плюс»;

- визнати припиненим право оренди ТОВ «Наше Зерно Плюс» на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0348, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24 січня 2020 року, запис за номером 35173286;

- зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Черкаській області видати наказ про затвердження йому проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, розмір земельної ділянки 2,0 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0348, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та надання цієї земельної ділянки у власність.

Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 04 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 22 квітня 2022 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 02 січня 2020 року № 23-56/14-20-СГ «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки», яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, площа земельної ділянки 2,0 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0348, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та наданні цієї земельної ділянки у власність.

Визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 28 грудня 2019 року № 23-6724/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення», яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 7122887600:03:001:0348) із земель сільськогосподарського призначення державної власності зі зміною цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області.

Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Б. А. індексний номер: 50634970 від 14 січня 2020 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0348 за ОСОБА_2 .

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 20 січня 2020 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Наше Зерно Плюс», об`єктом оренди за яким є земельна ділянка площею 2,00 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0348, розташована на території Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області.

Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Б. А., індексний номер: 50797851 від 24 січня 2020 року, про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0348 за ТОВ «Наше Зерно Плюс».

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ГУ Держгеокадастру у Черкаській області достовірно було відомо, що на спірну земельну ділянку претендують декілька осіб, а тому повинно було надати земельну ділянку кожному з них у межах норм, визначених законом.

З урахуванням досліджених письмових доказів та послідовності подання заяв громадянами про надання земельної ділянки та дати прийняття і періодичності прийняття оскаржуваних наказів очевидно, що ГУ Держгеокадастру у Черкаській області діяло свідомо недобросовісно, чим порушило права позивача.

Після проходження всіх етапів безоплатної приватизації земельної ділянки та звернення до ГУ Держгеокадастру в Черкаській області із заявою про затвердження проєкту землеустрою у позивача виникли легітимні сподівання на отримання земельної ділянки, які передбачені чинними нормами законів України, та на які поширюється режим «існуючого майна».

Тому наявні підстави вважати оспорювані накази ГУ Держгеокадастру у Черкаській області незаконними, у зв`язку з чим їх належить скасувати.

Оскільки під час передачі у власність земельної ділянки під кадастровим номером 7122887600:03:001:0348 не дотримано вимог, передбачених Конституцією України та Земельним кодексом України, з урахуванням приписів статей 203, 215 ЦК України, договір оренди землі, укладений 20 січня 2020 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Наше Зерно Плюс», щодо земельної ділянки під кадастровим номером 7122887600:03:001:0348, також належить визнати недійсним.

Підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Черкаській області видати наказ про затвердження ОСОБА_1 проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки є те, що суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб`єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам. Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень виходить за межі завдань судочинства.

Аргументи учасників

Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги

У травні 2021 року до Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшла касаційна скарга, у якій його представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення і постанову судів попередніх інстанцій у частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, а в іншій частині оскаржені судові рішення залишити без змін.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 зазначає, що:

- в один день ГУ Держгеокадастру у Черкаській області надало і йому, і позивачу дозволи на розроблення проєктів землеустрою щодо відведення однієї і тієї ж спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Такі дії ГУ Держгеокадастру у Черкаській області не суперечать вимогам чинного законодавства України, оскільки отримання дозволу є лише стадією процесу безоплатної приватизації земельної ділянки та не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права в майбутньому (аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суд від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц та від 28 листопада 2018 року у справі № 826/5735/16);

- отримавши відповідні дозволи, він і ОСОБА_1 набули рівні права на розроблення відповідних проєктів землеустрою та подальше отримання у власність спірної земельної ділянки. На підставі отриманих дозволів на його замовлення та замовлення позивача сертифікованими виконавцями робіт із землеустрою розроблено відповідні проєкти землеустрою, які в подальшому погоджено в установленому законом порядку та неодноразово подавались на затвердження ГУ Держгеокадастру;

- і він, і позивач вчинили визначені земельним законодавством дії, спрямовані на отримання земельної ділянки у власність у порядку безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам, які були послідовними, добросовісними, майже одночасними, та здійснені з дотриманням вимог законодавства;

- єдиною обставиною, яка має значення для вирішення цього спору, є визначення, хто із фізичних осіб останнього разу першим подав ГУ Держгеокадастру заяву про затвердження проєкту землеустрою без належного дослідження. Суди повинні були надати правову оцінку попередніх дій та поведінки усіх учасників спірних правовідносин;

- він значно раніше за позивача замовив розроблення свого проєкту землеустрою, погодив його у встановленому законом порядку та вперше подав його на затвердження, тобто він першим пройшов усю відповідну процедуру та отримав правомірні очікування і легітимні сподівання на отримання у власність спірної земельної ділянку. Тобто у цьому випадку позивач у порівнянні з ним самостійно допустив свідоме зволікання з розробкою та поданням на затвердження свого проєкту, в зв`язку з чим цілком міг очікувати, що спірну земельну ділянку буде надано у власність іншій особі. Суди попередніх інстанцій не врахували означених обставин, унаслідок чого дійшли помилкового висновку про часткове задоволення позову;

- подання позивачем останнього разу заяви про затвердження проекту землеустрою раніше, ніж аналогічну заяву подано ним, не може вважатися єдиною та безумовною підставою для висновку щодо необхідності у такому разі надання переваги у наданні спірної земельної ділянки у власність саме позивачу;

- оскарження рішень про державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку безпосередньо пов`язане із захистом позивачем цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дііі державного реєстратора з реєстрації за нею (цією особою) права на це майно. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора у спорі не змінює його приватноправового характеру.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди представника ОСОБА_2 із задоволенням судами позовних вимог про визнання незаконними та скасування наказів, визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію права власності та оренди, визнання недійсним оренди, а тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України рішення та постанова судів попередніх інстанцій в іншій частині незадоволених позовних вимог касаційному перегляду не підлягають.

Короткий зміст відзиву

У червні 2021 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_1 надійшов відзив, у якому він просить касаційну скаргу представника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення та постанову судів попередніх інстанцій в оскарженій частині - без змін, посилаючись на законність висновків судів про те, що передача ОСОБА_2 у власність спірної земельної ділянки порушує його права. У матеріалах справи міститься відзив ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, у якому воно жодного разу не зазначило, що під час розгляду заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про затвердження проєкту землеустрою вирішальним було те, що ОСОБА_2 раніше здійснив дії, які передбачені порядком безоплатної приватизації землі. Тобто такі обставини не мають істотного значення для розгляду цієї справи. Постанови Верховного Суду, на які представник ОСОБА_2 посилається у касаційній скарзі, є нерелевантними. При вирішенні цієї справи слід керуватися висновками колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеними в постанові від 02 червня 2021 року по справі № 700/316/20-ц (провадження

№ 61-3508св21), оскільки обставини цих справ є тотожними. У разі необхідності відступу від указаних висновків відповідно до вимог статті 403 ЦПК України справу необхідно передати на розгляд об`єднаної палати.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначено, що доводи касаційної скарги містять підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 686/24410/17, від 11 листопада 2020 року у справі № 570/4524/17, від 11 листопада 2020 року у справі № 472/1282/17, від 04 вересня 2019 року у справі № 527/2036/18, від 06 березня 2019 року у справі № 1640/2594/18, від 24 січня 2020 року у справі № 316/979/18, від 30 серпня 2018 року у справі № 817/586/17, від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц, від 18 лютого 2021 року у справі № 570/2301/17, від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17, від 05 травня 2020 року у справі № 750/3917/17, від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 13 жовтня 2020 року у справі № 369/10789/14-ц, від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17, від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15, від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц, від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 16 січня 2019 року у справі № 755/9555/18, від 21 серпня 2019 року у справі № 805/2857/17-а, від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц, від 30 січня 2020 року у справі № 287/167/18-ц, від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16, від 27 листопада 2019 року у справі № 815/1915/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 686/10381/16, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, від 08 липня 2020 року у справі № 363/2968/16-ц.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 16 серпня 2019 року № 23-3037/14-19-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність, розташованої в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населеного пункту орієнтовного розміру 2,000 га.

Згідно з договором від 01 жовтня 2019 року № 589 ФОП ОСОБА_5 розроблено проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 55,3800, зокрема, ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0348 площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства розташованої в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населеного пункту.

16 грудня 2019 року через управління надання адміністративних послуг ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв представник, подав заяву до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про затвердження вказаного проєкту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 02 січня 2020 року

№ 23-56/14-20-СГ ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проєкту землеустрою та наданні земельної ділянки з кадастровим номером 7122887600:03:001:0348 у власність з тих підстав, що наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області затверджено проєкт землеустрою та передано зазначену земельну ділянку у власність іншій особі.

Водночас наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 16 серпня 2019 року № 23-3009/14-19-СГ надано ОСОБА_7 дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність, розташованої в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населеного пункту орієнтовного розміру 2,000 га.

За реєстраційними номерами вказаних наказів в один день спочатку надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою ОСОБА_2 (№ 23-3009/14-19-СГ), а потім ОСОБА_1 (№ 23-3037/14-19-СГ) (а. с. 12, 58).

Після того, як ОСОБА_1 16 грудня 2019 року подав заяву про затвердження проєкту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність (вхідний № Держгеокадастру П-9961/0/94-19 від 19.12.2019 (а. с. 18, т. 1)) на наступний день, 17 грудня 2019 року, таку ж заяву на одну й ту ж земельну ділянку через представника подав ОСОБА_2 (вхідний № Держгеокадастру Г-9986/0/94-19).

28 грудня 2019 року ГУ Держгеокадастру у Черкаській області видано наказ № 23-6724/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення», яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0000 га, (кадастровий номер 7122887600:03:001:0348) із земель сільськогосподарського призначення державної власності зі зміною цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області.

Іншим наказом від 02 січня 2020 року № 23-56/14-20-СГ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області відмовило ОСОБА_1 у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, розмір земельної ділянки 2,0 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0348, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та наданні цієї земельної ділянки у власність.

14 січня 2020 року на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Б. А., індексний номер: 50634970 від 14 січня 2020 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0348, номер запису про право власності: 35020903. Підставою для реєстрації права власності є наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність зі зміною цільового призначення від 28 грудня 2019 року № 23-6724/14-19-СГ.

Державним реєстратором виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопою Б. А. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50797851 від 24 січня 2020 року, яким зареєстровано інше речове право: право оренди ТОВ «Наше Зерно Плюс» (код ЄДРПОУ: 43184117) (Орендар) на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0348, номер запису про інше речове право: 35173286. Підставою для виникнення права оренди зазначено договір оренди землі від 20 січня 2020 року.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_2 , ТОВ «Наше Зерно Плюс» про визнання незаконними та скасування наказів, визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію права власності та оренди, визнання недійсним оренди

Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до пункту «а» частини третьої статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У пункті «в» частини третьої статті 116 ЗК України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

У пункті «б» частини першої статті 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 га.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок регулюється статтями 118 та 186-1 ЗК України.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статті 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною сьомою статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (частина дев`ята статті 118 ЗК України).

За змістом статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

У частині першій статті 50 Закону України «Про землеустрій» визначено, що проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються лише у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20) зазначено, що «у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом

і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

… може кваліфікуватися як недобросовісна така поведінка власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування), коли він необґрунтовано зволікає з наданням дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не повідомляє чи несвоєчасно повідомляє про відмову у наданні дозволу або не наводить вичерпні мотиви такої відмови, надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду, необґрунтовано зволікає з розглядом проєкту землеустрою щодо відведення, безпідставно відмовляє у його затвердженні і у той же час надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою та затверджує цей проєкт щодо іншої особи.

… неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо виходячи з конкретних обставин справи. Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки в оренду зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод.

Зокрема, не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка раніше за інших дізналася про існування вільної земельної ділянки і звернулася з відповідною заявою. Крім того, такий підхід стимулює використання інсайдерської інформації, що є одним із проявів корупції, а тому є неприпустимим. Тим більше не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка пізніше за інших звернулася з відповідною заявою, але якій тим не менше надано перевагу. Такий підхід може створювати підґрунтя для розвитку корупції».

Установивши, що проєкти землеустрою щодо відведення земельної ділянки замовлялися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з метою зміни цільового призначення спірної земельної ділянки, а не з метою її формування, яку було сформовано, присвоєно кадастровий номер, тобто визначено її як об`єкт цивільних прав не за розробленим за замовленням ОСОБА_2 проєктом землеустрою, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що посилання останнього на те, що ним розроблено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки раніше, ніж позивачем, правового значення для правильного вирішення цієї справи немає.

У зв`язку з наведеним суди правильно вказали, що за встановлених обставин цієї справи визначальним є завершальний етап процедури безоплатної приватизації земельних ділянок - затвердження проєкту землеустрою та передача (надання) земельної ділянки у власність.

Зважаючи на те, що після розроблення проекту землеустрою та його погодження у порядку статті 186-1 ЗК України позивач раніше звернувся до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області із заявою про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, суди правильно вважали, що саме він мав законні сподівання на оформлення права власності на земельну ділянку, за відсутності для цього законних перешкод, а відмова йому у затвердженні проєкту свідчить про фактичне надання ГУ Держгеокадастру у Черкаській області необґрунтованої переваги у відведенні земельної ділянки ОСОБА_2 .

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновками судів про незаконність оспорюваних наказів ГУ Держгеокадастру у Черкаській області.

Згідно зі статтями 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним

у судовій практиці.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 червня 2021 року в справі № 700/316/20-ц (провадження № 61-3508св21) зазначено, що «Верховний Суд вважає також вірним висновки судів про недійсність договору оренди землі, укладеного

20 січня 2020 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Наше Зерно Плюс», щодо земельної ділянки під кадастровим номером 7122887600:03:001:0350, так як під час передачі у власність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки ГУ Держгеокадастру у Черкаській області не було дотримано вимог, передбачених Конституцією України та ЗК України, що з урахуванням положень статей 203, 215 ЦК України, є правовою підставою для визнання оспореного договору оренди землі недійсним. Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_2 першим пройшов всі передбачені земельним законодавством процедури безоплатної приватизації земельної ділянки, а тому першим отримав легітимні сподівання та правомірні очікування на законне завершення такої процедури - прийняття ГУ Держгеокадастру у Черкаській області рішення про затвердження проєкту землеустрою та надання йому спірної земельної ділянки у власність є безпідставними, оскільки спростовуються змістом положень статті 118 ЗК України, відповідно до яких завершальним етапом процедури безоплатної приватизації земельних ділянок є саме затвердження проєкту землеустрою та передача (надання) земельної ділянки у власність. На відмінну від ОСОБА_2, ОСОБА_1 першим подав належно оформлену заяву про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, а тому першим отримав легітимні сподівання та правомірні очікування на законне завершення такої процедури - прийняття ГУ Держгеокадастру у Черкаській області рішення про затвердження проєкту землеустрою та надання йому спірної земельної ділянки у власність».

Тому обґрунтованими є висновки судів про визнання незаконними та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_2 та обтяження на земельну ділянку про державну реєстрацію права оренди на неї ТОВ «Наше Зерно Плюс», а також про недійсність відповідного договору оренди.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 липня 2021 року у справі № 700/294/20 (провадження № 61-3376св21), від

15 вересня 2021 року у справі № 700/318/20 (провадження № 61-6443св21), Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2021 року у справі № 700/297/20 (провадження № 61-3502св21), від 06 жовтня 2021 року у справі № 700/303/20 (провадження № 61-8524св21), Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 листопада 2021 року у справі № 700/302/20ц (провадження № 61-3355св21), від 26 січня 2022 року у справа № 700/317/20 (провадження № 61-5406св21).

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 до державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Цьопи Б. А. про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію права власності та права оренди

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 вересня 2021 року в справі № 335/5136/19 (провадження № 61-18942св20) зазначено, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. У справі, що переглядається, зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, підтверджують, що цей спір виник між ОСОБА_1 та банком. Тому державний реєстратор є неналежним відповідачем, і у зв`язку з цим у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до державного реєстратора необхідно відмовити із зазначеної підстави. Тому постанову суду апеляційної інстанції в частині позовних вимог ОСОБА_1 до державного реєстратора належить скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в їх задоволенні».

У справі, що переглядається, зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, підтверджують, що цей спір з приводу реєстрації права власності та права оренди виник між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ТОВ «Наше Зерно Плюс».

Державний реєстратор є неналежним відповідачем і в зв`язку з цим у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до державного реєстратора необхідно відмовити із зазначеної підстави.

Тому судові рішення в частині позовних вимог ОСОБА_1 до державного реєстратора про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію права власності та права оренди належить скасувати з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, а також необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 02 червня 2021 року в справі № 700/316/20-ц (провадження № 61-3508св21), від 12 липня 2021 року у справі № 700/294/20 (провадження № 61-3376св21), від 15 вересня 2021 року у справі № 700/318/20 (провадження № 61-6443св21), від 17 червня 2021 року у справі № 700/297/20 (провадження № 61-3502св21), від 06 жовтня 2021 року у справі № 700/303/20 (провадження № 61-8524св21), від 24 листопада 2021 року у справі № 700/302/20-ц (провадження № 61-3355св21), від 26 січня 2022 року у справі № 700/317/20 (провадження № 61-5406св21), від 01 вересня 2021 року в справі № 335/5136/19 (провадження № 61-18942св20) дають підстави для висновку, що судові рішення в оскарженій частині частково ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково, судові рішення в частині вирішення вимог до державного реєстратора скасувати

з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог, а іншій частині - залишити без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_3 , задовольнити частково.

Рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 04 лютого 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію права власності та оренди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 04 лютого 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Наше Зерно Плюс» про визнання незаконними та скасування наказів, визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію права власності та оренди, визнання недійсним оренди залишити без змін.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 04 лютого 2021 року та постанова Черкаського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року у скасованій частинівтрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук