Постанова

від 22.04.2021 по справі 700/312/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/732/21Головуючий по 1 інстанції Справа № 700/312/20 Категорія: 302000000 Бесараб Н. В. Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2021 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії:

суддів Вініченка Б.Б., Новікова О.М., Бондаренка С.І.

за участю секретаря Любченко Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Іванишин Олександра Олеговича на рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 04 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс , Державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним договору оренди землі та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог вказував, що він звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із клопотанням від 19 липня 2019 року, в якому просив надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.), яка знаходиться на території Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 7122887600:03:001:0348.

Вказане клопотання, яке було підписане представником за довіреністю ОСОБА_3 , зареєстровано в ГУ Держгеокадастру у Черкаській області 30.07.2019р. за вх.№П-5539/0/94-19.

За результатами розгляду клопотання ГУ Держгеокадастру у Черкаській області видав наказ №23-3037/14-19-СГ від 16.08.2019 року про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Далі позивач через свого представника уклав договір з сертифікованим інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_4 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Після розробки, проект землеустрою був погоджений експертом державної експертизи Більською С.І. відповідно до висновку від 08.11.2019 №15050/82-19.

Через Управління надання адміністративних послуг 16 грудня 2019 року від позивача подано заяву до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області з проханням затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області. До заяви було долучено витяг з Державного земельного кадастру та погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

За результатами розгляду заяви ГУ Держгеокадастру у Черкаській області видав наказ від 02 січня 2020 року №23-56/14-20-СГ, яким відмовив позивачеві у затвердженні проекту землеустрою та наданні земельної ділянки з кадастровим номером 7122887600:03:001:0348 у власність з тих підстав, що наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області затверджено проект землеустрою та передано у власність іншій особі дану земельну ділянку.

Із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що 14.01.2020 року згідно рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Богданом Анатолійовичем, індексний номер: 50634970 від 14.01.2020, земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0348 зареєстровано право власності за ОСОБА_1 (далі - Відповідач-2), номер запису про право власності: 35020903.

Згідно довідки підставою для реєстрації права власності був Наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення №23-6724/14-19-СГ від 28.12.2019 року.

З цієї ж інформаційної довідки позивач дізнався, що державним реєстратором виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопою Б.А. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50797851 від 24.01.2020, яким зареєстровано інше речове право: право оренди ТОВ Наше Зерно Плюс (код ЄДРПОУ: 43184117) (Орендар) на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0348, номер запису про інше речове право: 35173286. Підставою для виникнення права оренди зазначено - договір оренди землі б/н від 20.01.2020.

Вважає, що накази ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 28.12.2019 року про передачу у власність земельної ділянки та від 02.01.2020 року про відмову позивачеві у затвердженні проекту землеустрою є незаконними, а право власності ОСОБА_1 та договір оренди землі відповідно є недійсними.

Просив суд:

1. Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-56/ 14-20-СГ від 02.01.2020 Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки , яким ОСОБА_2 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, розмір земельної ділянки 2,0 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0348, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та наданні цієї земельної ділянки у власність;

2. Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-6724/14-19-СГ від 28.12.2019 року Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0000 га, (кадастровий номер 7122887600:03:001:0348) із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області;

3. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича, індексний номер: 50634970 від 14.01.2020, про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0348 за ОСОБА_1 та визнати припиненим право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0348, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14 січня 2020 року, запис за номером 35020903;

4. Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 20 січня 2020 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс (код ЄДРПОУ 43184117), об`єктом оренди за яким є земельна ділянка площею 2,00 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0348, розташованої на території Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області;

5. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича, індексний номер: 50797851 від 24.01.2020, про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0348 за Товариством з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс (код ЄДРПОУ 43184117) та визнати припиненим право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0348, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24 січня 2020 року, запис за номером 35173286;

6. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області видати наказ про затвердження ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, розмір земельної ділянки 2,0 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0348, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та надання цієї земельної ділянки у власність.

Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 04 лютого 2021 року задоволено частково позов ОСОБА_2 .

Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-56/14-20-СГ від 02.01.2020 Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки , яким ОСОБА_2 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, розмір земельної ділянки 2,0 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0348, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та наданні цієї земельної ділянки у власність.

Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-6724/14-19-СГ від 28.12.2019 року Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0000 га, (кадастровий номер 7122887600:03:001:0348) із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області.

Визнати незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича, індексний номер: 50634970 від 14.01.2020, про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0348 за ОСОБА_1 .

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 20 січня 2020 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс (код ЄДРПОУ 43184117), об`єктом оренди за яким є земельна ділянка площею 2,00 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0348, що розташована на території Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області.

Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича, індексний номер: 50797851 від 24.01.2020, про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0348 за Товариством з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс (код ЄДРПОУ 43184117).

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ГУ Держгеокадастру у Черкаській області достовірно знав, що на вказану земельну ділянку претендують кілька осіб, а тому мав би надати земельну ділянку кожному з них, в межах норм визначених законом.

Судом зазначено, що з урахуванням досліджених письмових доказів та послідовності надання заяв громадянами про надання земельної ділянки та дати прийнятті і періодичність прийняття оскаржуваних наказів ГУ Держгеокадастру у Черкаській області діяв свідомо недобросовісно, чим порушив права позивача.

Після проходження всіх етапів безоплатної приватизації земельної ділянки та звернення до ГУ Держгеокадастру в Черкаській області із заявою про затвердження проекту землеустрою у позивача виникли легітимні сподівання на отримання земельної ділянки, які передбачені чинними нормами законів України, та на які поширюється режим існуючого майна .

Тому, суд дійшов до висновку, що оспорюванні накази ГУ Держгеокадастру у Черкаській області необхідно визнати незаконними та скасувати.

Оскільки під час передачі у власність земельної ділянки під кадастровим номером 7122887600:03:001:0348 не дотримано вимог, передбачених Конституцією України та Земельним кодексом України, з урахуванням приписів ст.ст. 203, 215 ЦК України, договір оренди землі укладений 20 січня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ Наше Зерно, Плюс щодо земельної ділянки під кадастровим номером 7122887600:03:001:0348 також слід визнати недійсним.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Черкаській області видати наказ про затвердження ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, місцевий суд виходив з того, що суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб`єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам. Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень виходить за межі завдань судочинства.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Іванишин Олександр Олегович, вважаючи рішення таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні суду не відповідають обставинам справи, тому просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. В іншій частині щодо часткової відмови, рішення суду залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована тим, що надання ГУ Держгеокадастру у Черкаській області дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки одночасно ОСОБА_1 та позивачу не суперечить вимогам чинного законодавства України, а тому дані фізичні особи набули рівні права на розроблення відповідних проектів землеустрою та подальше отримання у власність спірної земельної ділянки.

Зазначає, що ОСОБА_1 першим пройшов всі передбачені нормами земельного законодавства України етапи процедури безоплатної приватизації земельної ділянки: отримав дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, замовив розроблення такого проекту у сертифікованого виконавця робіт із землеустрою, отримав погодження розробленого на його замовлення проекту землеустрою у визначеному законом порядку та звернувся із заявою про затвердження погодженого проекту землеустрою, у зв`язку з чим першим отримав легітимні сподівання та правомірні очікування на законне завершення такої процедури - прийняття ГУ Держгеокадастру у Черкаській області у встановлений нормами законодавства двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (тобто, не пізніше 08.10.2019 року) рішення про затвердження проекту землеустрою та надання спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 .

Враховуючи положення норм земельного законодавства, єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою є його непогодження та відсутність обов`язкової експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Тому, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, внаслідок розгляду проекту землеустрою розробленого на замовлення скаржника, зобов`язаний був прийняти виключно єдине безальтернативне рішення у формі наказу про затвердження проекту землеустрою та передачу ОСОБА_1 у власність спірної земельної ділянки.

Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області 07 жовтня 2019 року протиправно та незаконно було видано наказ №23-4260/14-19-СГ, яким відмовлено апелянту у затвердженні проекту землеустрою та передачі у власність спірної земельної ділянки з абсолютно надуманих та не передбачених нормами земельного законодавства України підстав.

Дії скаржника щодо безоплатно приватизації спірної земельної ділянки були добросовісними, своєчасними, послідовними та з повним дотриманням вимог земельного законодавства України, а надання йому спірної земельної ділянки лише 28 грудня 2019 року було зумовлено виключно незаконними та протиправними попередніми діями ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, адже за умови дотримання ним вимог чинного земельного законодавства України надання ОСОБА_1 у власність спірної земельної ділянки мало бути здійснено 08 жовтня 2019 року за результатом розгляду першої заяви та за відсутності будь-яких інших претендентів на спірну ділянку.

Враховуючи правову позицію Великої палати Верховного Суду викладену у постанові від 29 вересня 2020 року по справі №688/2908/16, суд першої інстанції мав би першочергово дослідити належним чином та надати комплексну правову оцінку поведінці кожного учасника даних спірних правовідносин, яка передувала прийняттю ГУ Держгеокадастру у Черкаській області оскаржуваних наказів. Однак, всупереч вищезазначеній правовій позиції Верховного Суду, місцевий суд обмежився лише дослідженням тієї обставини, хто останнього разу першим подав свою заяву про затвердження проекту землеустрою.

Оскаржуване рішення не містить посилання на те, яка матеріальна норма земельного законодавства України була порушена ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, не вказано й іншої належної підстави для визнання незаконними та скасування оскаржуваних наказів, окрім недобросовісних дій останнього щодо надання необґрунтованої переваги ОСОБА_1 .

Скаржник як і позивач, є учасником бойових дій, та на відміну від останнього її місцем проживання є саме Черкаська область (місце розташування спірної земельної ділянки), а тому за таких умов надання ОСОБА_1 спірної земельної ділянки у власність саме місцевому мешканцю є абсолютно законним, обґрунтованим, справедливим та послідовним.

Посилання місцевого суду в оскаржуваному рішенні на п. 77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі №688/2908/16 є некоректним, а відповідна позиція суду щодо врегулювання правовідносин у вказаній справі не підлягає застосуванню до спірних правовідносин у даній справі, оскільки вони не є тотожними між собою та регулюються абсолютно різними нормами матеріального права.

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області подало до суду відзив на апеляційну скаргу в якому підтримує вимоги скаржника.

Суд не бере до уваги доводи та вимоги ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, щодо незгоди з рішенням місцевого суду, оскільки за змістом п. 3 ч. 2 ст. 360 ЦПК України відзив на апеляційну скаргу має містити обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги. Незаконність і необґрунтованість рішення суду зазначається в апеляційній скарзі (ст. 356 ЦПК України). В той же час, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області апеляційну скаргу не подавало, відтак рішення не оскаржувало.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Якименко О.В. вказано, що реальні законні сподівання на оформлення права власності на земельну ділянку виникають не після отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою чи погодження проекту в порядку ст. 186-1 ЗК України, а саме в момент звернення до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування із проханням затвердити погоджений проект землеустрою та передати земельну ділянку у власність, оскільки до цього моменту особа повинна усвідомлювати, що земельна ділянка може бути надана у власність іншій особі. Як наслідок, посилання у апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 замовив, розробив та погодив проект землеустрою раніше ніж позивач, не має значимості для вирішення цього спору, оскільки ці дії вчинені на проміжних стадіях та не дають особи переваги під час розгляду заяви про затвердження проекту.

Щодо посилання на те, що апелянт першим звернувся до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області із проханням затвердити проект землеустрою та надати йому земельну ділянку у власність, що підтверджується заявами від 24.09.2019 року та 21.11.2019 року, то обставинами справи встановлено, що за результатами розгляду зазначених вище заяв ГУ Держгеокадастру у Черкаській області у відповідності до ст. 118 Земельного кодексу України видав накази, якими двічі відмовив йому у затвердженні проекту. При цьому протиправність та незаконність наказів та дій ГУ Держгеокадастру в Черкаській області може бути підтверджена лише за наявності відповідного судового рішення.

Також зазначає, що у своєму рішенні суд першої інстанції, цитуючи висновки Великої палати Верховного Суду викладені у постанові від 29.09.2020 року у справі №688/2908/16-ц, наголошує на тому, що одним із проявів недобросовісної поведінки органу державної влади, який є розпорядником земель державної власності, є надання необґрунтованої переваги особі, яка пізніше ніж інші звернулася до нього із заявою щодо цієї ділянки.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги доходить наступних висновків.

Згідно до вимог частин 1 та 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 16 серпня 2019 року № 23-3037/14-19-СГ, надано позивачу ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність, розташованої в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населеного пункту орієнтовного розміру 2,000 га.

Згідно договору від 01 жовтня 2019 року № 589 ФОП ОСОБА_4 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 55,3800, зокрема позивачу ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0348 площею 2,00 га, у власність для ведення особистого селянського господарства розташованої в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населеного пункту.

Через управління надання адміністративних послуг, 16 грудня 2019 року, ОСОБА_2 через свого представника подав заяву до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про затвердження вказаного проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 02 січня 2020 року №23-56/14-20-СГ, відмовлено позивачеві у затвердженні проекту землеустрою та наданні земельної ділянки з кадастровим номером 7122887600:03:001:0348 у власність з тих підстав, що наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області затверджено проект землеустрою та передано у власність іншій особі дану земельну ділянку.

В той же час, наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 16 серпня 2019 року № 23-3009/14-19-СГ надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність, розташованої в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населеного пункту орієнтовного розміру 2,000 га.

Тобто, в один день ГУ Держгеокадастру у Черкаській області надав дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність на одну й ту ж земельну ділянку двом різним фізичним особам.

При цьому, за даними реєстраційних номерів вказаних наказів, дійсно в один день спочатку надано дозвіл на розробку проекту землеустрою ОСОБА_1 (№ 23-3009/14-19-СГ), а потім ОСОБА_2 (№ 23-3037/14-19-СГ) (а.с. 12, 58).

Отже, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області достовірно знало, що на вказану ділянку претендують кілька осіб.

Відразу після того, як ОСОБА_2 16 грудня 2019 року подав заяву про затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність, (вхідний № Держгеокадастру П-9961/0/94-19 від 19.12.2019. а.с. 18 т. 1) на наступний день, 17 грудня 2019 року, таку ж заяву на одну й ту ж земельну ділянку, через представника подав ОСОБА_1 (вхідний № Держгеокадастру Г-9986/0/94-19).

Знаючи про наявність двох заяв про затвердження проектів землеустрою на одну й ту ж земельну ділянку, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, 28 грудня 2019 року видає наказ № 23-6724/14-19-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2.0000 га, (кадастровий номер 7122887600:03:001:0348) із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області.

Іншим наказом, від 02 січня 2020 року № 23-56/14-20-СГ, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області відмовляє ОСОБА_2 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, розмір земельної ділянки 2,0 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0348, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та наданні цієї земельної ділянки у власність.

Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до пункту а частини третьої статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з пунктом в частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Пунктом б частини першої статті 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 га.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок регулюється статтями 118 та 186-1 ЗК України .

Частиною шостою статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статті 122 цього Кодексу . У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу . Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини сьомої статті 118 ЗК України , відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу , розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним, при цьому відповідний орган у випадку прийняття рішення про відмову в надані такого дозволу зобов`язаний належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Відповідно до частини дев`ятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу , у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з положеннями частин четвертої, п`ятої, шостої статті 186-1 ЗК України розробник проекту землеустрою подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Орган, зазначений в частині першій цієї статті, зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Згідно змісту статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

У частині першій статті 50 Закону України Про землеустрій визначено, що проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються лише у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28 цс 20) зазначено, що: у дозволі на виготовлення проєкту землеустрою визначається лише приблизна площа земельної ділянки та орієнтовне місцезнаходження (наприклад, земельний масив, у межах якого вона буде знаходитись). Конкретизується ж земельна ділянка у проєкті землеустрою. Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає інформацію щодо меж земельної ділянки та інформацію, важливу для визначення можливості використання земельної ділянки у той чи інший спосіб, зокрема перелік обмежень у використанні земельних ділянок (меж охоронних зон (наприклад, біля ліній електропередач), зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель); матеріали погодження проєкту землеустрою тощо (стаття 50 Закону України Про землеустрій ). Отже, дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу в подальшому точно визначити предмет оренди. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати в оренду в майбутньому. У постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України ). Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності.

… Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо виходячи з конкретних обставин справи.

Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки в оренду зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод.

Таким чином, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки у власність чи користування зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод. Зазначений інтерес, у випадку формування земельної ділянки за заявою такої особи та поданими документами, підлягає правовому захисту. Погодження та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка раніше сформована на підставі проєкту землеустрою іншої особи, порушує законний інтерес такої особи щодо можливості завершити розпочату ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру приватизації земельної ділянки та суперечить вимогам землеустрою. За наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок в межах встановлених норм (стаття 121 ЗК України ), першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проєкту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього відсутні законні перешкоди.

У даній справі на час звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7122887600:03:001:0348 перебувала у державній власності (землі резервного фонду) та вже була сформована, їй було присвоєно кадастровий номер, що підтверджується Довідкою із державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 16.01.2018 року (т. 1. а.с. 56).

Вказане також підтверджується даними із проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення наданими як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 , оскільки в них міститься висновок, що земельні ділянки вже сформовані в НКС (Національній кадастровій системі).

Тому слід дійти висновку, що у порядку статті 50 Закону України Про землеустрій , проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок замовлялися для розроблення вказаними особами у зв`язку із зміною цільового призначення даної земельної ділянки із земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код 01.01) на ведення особистого селянського господарства (код 01.03).

З огляду на зазначене, доводи особи, яка подала апеляційну скаргу в частині того, що ним було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки 29.08.2019 року, натомість ОСОБА_2 , лише 08.11.2019 року, правового значення у даній справі не мають, оскільки земельну ділянку сформовано та присвоєно кадастровий номер, тобто визначено її як об`єкт цивільних прав, не за розробленим за його замовленням проектом землеустрою.

У вищевказаній постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28 цс 20) вказано, що розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності і добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка раніше за інших дізналася про існування вільної земельної ділянки і звернулася з відповідною заявою. Крім того, такий підхід стимулює використання інсайдерської інформації, що є одним із проявів корупції, а тому є неприпустимим. Тим більше не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка пізніше за інших звернулася з відповідною заявою, але якій тим не менше надано перевагу. Такий підхід може створювати підґрунтя для розвитку корупції.

Судом встановлено, що як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 було вчинено визначені земельним законодавством дії, спрямовані на отримання земельної ділянки у власність в порядку безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам, які були послідовними,своєчасними, добросовісними, майже одночасними, та здійснені з дотриманням вимог законодавства.

Однак, не була добросовісною поведінка Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, з огляду на те, що останньому було відомо, що на вказану земельну ділянку претендують кілька осіб, однак необґрунтовано, зволікаючи із розглядом та затвердженням проекту землеустрою, наданого позивачем на затвердження раніше за ОСОБА_1 , ГУ Держгеокадастру у Черкаській області безпідставно відмовив ОСОБА_2 у його затвердженні, і в той же час затвердив проект щодо даної земельної ділянки іншій особі ОСОБА_1

ГУ Держгеокадастру у Черкаській області фактично надав необґрунтовану перевагу у відведенні земельної ділянки ОСОБА_1 , що є порушенням конституційного права на рівність перед законом, гарантованого статтею 24 Конституції України.

За вказаних обставин суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про наявність підстав для задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування оскаржуваних наказів.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31 січня 2020 року, державним реєстратором виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопою Б.А. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50797851 від 24 січня 2020 року, яким зареєстровано інше речове право: право оренди ТОВ Наше Зерно Плюс (код ЄДРПОУ: 43184117) на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0348. Підставою для виникнення права оренди зазначено договір оренди землі від 20 січня 2020 року б/н (т.1 а.с. 20).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою,п`ятоюташостою статті 203цього Кодексу.

Оскільки ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку (яка є предметом оскаржуваного договору оренди) з порушенням вимог чинного законодавства, і на підставі наказу, який є незаконним, тому місцевий суд обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання оскаржуваного договору оренди землі недійсним.

У зв`язку із незаконністю наказів Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про передачу у власність земельної ділянки та недійсністю договору оренди землі, для відновлення попереднього становища та повернення земельної ділянки до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, суд першої інстанції прийшов до правильного про задоволення позовних вимог в частині скасування рішень державного реєстратора та визнання припиненими права власності ОСОБА_1 на оспорювану земельну ділянку, та права оренди землі на за ТОВ Наше Зерно Плюс .

Колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника, що надання йому спірної земельної ділянки лише 28 грудня 2019 року зумовлено незаконними та протиправними діями ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, з огляду на наступне.

Як видно зі матеріалів справи, за результатами розгляду заяв відповідача від 24.09.2019 року та 21.11.2019 року про затвердження проекту землеустрою, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області у відповідності до статті 118 ЗК України видав накази, якими двічі відмовив у затвердженні проекту.

Відповідно до частин 10, 11 статті 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Зазначені накази ГУ Держгеокадастру в Черкаській області про відмову у затвердженні проекту землеустрою ОСОБА_1 ним до суду не оскаржені, що свідчить про фактичну згоду останнього з тим, що проект землеустрою не відповідає нормам чинного законодавства.

Отже, відсутність судових рішень про визнання незаконними рішень ГУ Держгеокадастру в Черкаській області щодо надання відмов на заяви ОСОБА_1 від 24.09.2019 року та 21.11.2019 року свідчить про те, що останній з ними погодився та вважав законними, а тому твердження апеляційної скарги, що він набув правомірні очікування на отримання земельної ділянки у власність раніше позивача, є необґрунтованими.

Не знайшли свого підтвердження й доводи скаржника щодо не зазначення в оскаржуваному рішенні норм матеріального права, які були порушені ГУ Держгеокадастру у Черкаській області при прийнятті оскаржуваного рішення.

Земельним законодавством не передбачено територіальну умову отримання земельної ділянки у власність безпосередньо за місцем проживання чи місцем реєстрації особи, яка бажає отримати таку земельну ділянку, відтак суд відхиляє доводи ОСОБА_1 в цій частині.

Посилання в апеляційній скарзі щодо порушення судом першої інстанції Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Концепція майна в розумінні статті 1 Першого протоколу має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві. Певні права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися правом власності, а отже, і майном .

У сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю.

Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності передбачено статтею 116 ЗК України.

Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянам.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи, що позивач з відповідною заявою про затвердження проекту землеустрою звернувся раніше ніж ОСОБА_1 , а також те, що його дії щодо оформлення земельної ділянки були послідовними, своєчасними, добросовісними, з дотриманням вимог законодавства, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області фактично надав необґрунтовану перевагу у відведенні земельної ділянки іншій особі, що є порушенням конституційного права на рівність перед законом, гарантованого статтею 24 Конституції України.

Отже, результат розгляду судом позову у цій справі по суті не суперечить загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, закладеним у статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Інші доводи наведені в обґрунтування апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанцій стосовно встановлення обставин справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Іванишин Олександра Олеговича - залишити без задоволення.

Рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 04 лютого 2021 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22 квітня 2021 року.

Судді: