Ухвала

від 02.06.2022 по справі 210/800/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/736/22 Справа № 210/800/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2022 року м.Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

Головуючого, судді доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

за участю (в режимі відеоконференції):

прокурора ОСОБА_6

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120220467100000030, за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_9 захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 травня 2022 року про арешт майна, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалоюслідчого судді Дзержинськогорайонного судум.Кривого РогуДніпропетровської областівід 06травня 2022року клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна задоволено частково.

Накладено арештна майно, тимчасово вилучене в ході обшуку, проведеного 02 травня 2022 року у приміщенні № 20 будинку АДРЕСА_1 , а саме:

- грошові кошти у загальній сумі 2070 грн, а саме купюри номіналом: 500 грн. (1 шт) ЄБ 6719608; купюри номіналом 200 грн. (3 шт) ГГ 8332502, ЄЖ 4913787, ГЗ 1272322; купюри номіналом 100 грн. (8 шт) АГ 2546983, УГ 1855288, КР 3222400, КР 7882658, УЄ 7473837, УК 8826053, УЄ 7368633, УС 1814490; купюри номіналом 50 грн. (2 шт) ТВ 0269941, УР 0867885; купюра номіналом 20 грн. (1 шт) ЕЕ3614054; купюри номіналом 10 грн. (5 шт.) ЮВ 2590133, ЮГ 9542585, ЮБ 3202151, ЮЗ 3952772, ЮВ 0906228; мобільні телефони Samsung ІМЕІ 1 -385312078677520/01, ІМЕІ 2 НОМЕР_1 , Iphone 11, чорного кольору, ІМЕІ невідомий, візитну картку КП «Фармація» КМР».

Заборонено будь-кому будь-яким чином відчужувати, розпоряджатись, використовувати вилучене майно до прийняття рішення по кримінальному провадженню та/або скасування арешту, окрім слідчого, прокурора для забезпечення збереження речових доказів, проведення відповідних експертиз та/або подальшого звернення в дохід держави та виконання завдань кримінального провадження.

В задоволенні клопотання в частині накладення арешту на банківські картки ПУМБ № НОМЕР_2 , ПриватБанк № НОМЕР_3 , Монобанк 4441114462624469, Ощадбанк № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 відмовлено.

Зобов`язано ВП №2 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області та/або прокурорів - процесуальних керівників, включених до групи прокурорів у кримінальному провадженні, повернути тимчасово вилучене майно - банківські картки ПУМБ № НОМЕР_2 , ПриватБанк № НОМЕР_3 , Монобанк НОМЕР_8 , Ощадбанк № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 власнику/його законному володільцю, або їх представникам.

Обґрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя вказав, що вилучене майно є доказом вчиненого кримінального правопорушення, зберегло на собі сліди та інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Зважаючи на те, що у даному провадженні необхідно провести ряд слідчих чи інших процесуальних дій, для забезпечення швидкого та неупередженого досудового розслідування та запобігання ризику відчуження і знищення доказів, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність накладання арешту. Разом із тим слідчий суддя не вбачав підстав для накладання арешту на банківські картки, оскільки останні є платіжними засобами та особливим видом банківських розрахункових документів, які призначені для оплати покупок товарів чи послуг, а доказів того, що картки виготовлені злочинним шляхом, клопотання не містить, через що в накладанні арешту в цій частині відмовив.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора про накладання арешту на тимчасово вилучене майно відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотне порушення вимог кримінально процесуального закону.

Вказує про те, що слідчим суддею не надано належної правової оцінки тому, що вилучені грошові кошти є особистою власністю ОСОБА_9 , а номінал купюр, на який вказував свідок ОСОБА_10 , не відповідає тім, що вилучені; також не надано оцінки тому, що не було встановлено сім-карти вилучених мобільних телефонів та з`ясовано, чи містять останні дані, які мають безпосереднє значення для кримінального провадження.

Заслухавши суддю-доповідача; захисників, які, кожен окремо, підтримали доводи апеляційної скарги та просили ухвалу суду скасувати і постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора відмовити; прокурора, який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді залишити без змін; перевіривши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого висновку.

Надаючи оцінку правильності висновків слідчого судді, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18 лютого 2016 року, який набрав чинності 28 лютого 2016 року (тут та далі - Закону) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З наданих матеріалів вбачається, що в провадженні СД ВП №2 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №120220467100000030 від 25.01.2022 за ч.1 ст. 319 КК України, за фактом незаконної видачі рецепту на право придбання наркотичних речовин з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах.

В рамках вказаного кримінального провадження 02 травня 2022 року проведено санкціонований обшук у приміщенні № 20 буд. 10 по вул. Соборності у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, в результаті якого виявлено та вилучено грошові кошти, банківські картки, візитну картку КП «Фармація» КМР.

На даній стадії досудового розслідування наявні достатні підстави грунтовно припускати, що арештоване майно, а саме грошові коштиу загальнійсумі 2070грн;мобільні телефониSamsungІМЕІ 1,Iphone11,чорного кольору,візитна карткаКП «Фармація`КМР»,-відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та є речовими доказами у кримінальному провадженні.

Так, свідок ОСОБА_11 вказує, що до нього надходив дзвінок з абонентського номеру НОМЕР_9 з пропозицією набуття за грошові кошти рецептів на придбання наркотичних засобів, і цю інформацію він повідомив своєму знайомому ОСОБА_10 . Останній у свою чергу надав показання про те, що на підставі інформації, отриманої від ОСОБА_11 , він купив у клініці ВСВ три рецепти на придбання метадону за підписом лікаря ОСОБА_12 по 500 грн. за кожний. Після цього він запитав у лікаря, як отримувати аналогічні рецепти у майбутньому, і той дав йому аркуш паперу, на якому було записано номер телефону НОМЕР_10 , ім`я лікаря ОСОБА_13 та години роботи. Даний аркуш паперу ОСОБА_10 добровільно видав прокурору.

Таким чином, вилучені при обшуку телефони можуть містить сім-карти із вказаними телефонними номерами та/або інформацію про з`єднання за ними, а отже утримання їх як доказів на даному етапі кримінального провадження є виправданим. Доводи апелянта про те, що не встановлено сім-карти вилучених мобільних телефонів та не з`ясовано, чи містять останні дані, які мають безпосереднє значення для кримінального провадження, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки арешт вказаних речей і спрямований на з`ясування у межах досудового розслідування питань, що мають значення для встановлення істини у справі, в тому числі і тих, про які зазначає захисник.

З огляду на те, що згідно показанням свідка ОСОБА_10 рецепти на придбання наркотичних засобів були ним куплені за готівкові кошти, а обшук було проведено безпосередньо після цього, є виправданим і утримання стороною обвинувачення вилучених готівкових грошових коштів, оскільки вони можуть бути набуті злочинним шляхом. Посилання апелянта на те, що цей свідок повідомив про передання ним лікарю грошових коштів у розмірі 1500 грн. купюрами номіналом по 500 грн., колегія судів оцінює критично з огляду на те, що фактично цей свідок у своїх показаннях зазначив, що в нього було 1500 грн., і на них він придбав у лікаря три рецепти на метадон, по 500 грн. за кожний, без будь-якої конкретизації номіналу та кількості купюр, якими був здійснений розрахунок (а.с. 52-55).

Візитна картка КП Фармация КМР також може мати значення для справи, оскільки нею, з урахуванням показань свідка ОСОБА_10 , може підтверджуватись зв`язок між лікарем ОСОБА_9 і вказаним підприємством.

Аналізуючи матеріали провадження, колегія суддів приходить до висновку, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити достатність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів доходить висновку про те, що слідчий суддя обґрунтовано, з дотриманням вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України наклав арешт на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, у зв`язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді на підставі доводів апеляційної скарги

Крім того колегією суддів при апеляційному розгляді не встановлено й істотних порушень кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представникавласника майна ОСОБА_9 захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу Дзержинськогорайонного судум.Кривого РогуДніпропетровської областівід 06травня 2022року про арештмайна -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4