Постанова

від 29.05.2022 по справі 686/13654/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2022 року

м. Хмельницький

Справа № 686/13654/18

Провадження № 22-ц/4820/620/22

Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Корніюк А.П. (суддя - доповідач), П`єнти І.В., Талалай О.І., секретар судового засідання Гриньова А.М.

за участю представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №686/13654/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 січня 2022 року (суддя Бондарчук В.В.) про призначення експертизи у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа - Розсошанська сільська рада про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та відновлення меж.

Заслухавши доповідача, пояснення представника учасника справи, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 січня 2022 року по справі №686/13654/18 призначено додаткову судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Хмельницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На період проведення експертизи провадження по справі зупинено.

Не погоджуючись із цією ухвалою суду, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Так, апелянт зазначає, що клопотання про призначення експертизи подане представником позивача на стадії розгляду справи, тобто поза межами підготовчого засідання. Ні в клопотанні, ні в судовому засіданні представник не зазначив про існування причин, що унеможливлювали б звернення до суду з клопотанням про призначення експертизи. Крім того, представником позивача разом із клопотанням про призначення експертизи долучено новий доказ: технічну документацію із землеустрою, що є порушенням вимог ст. 83 ЦПК України, а з клопотанням про встановлення додаткового строку для подання такого доказу позивач не звертався. Також, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції, розглядаючи клопотання, не взяв до уваги роз`яснення Пленуму Верховного Суду України у п.п. 10, 11 постанови від 30.05.1997 №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», за яким первинною є експертиза, при проведенні якої об`єкт досліджується вперше. Разом з тим, ухвалою суду від 05.10.2018 у справі було призначено первинну земельно-технічну експертизу і в межах досліджених експертом об`єктів та доказів, наявних у матеріалах справи, експерт надав повну та чітку відповідь на постановлені перед ним питання, викладених у висновку від 16.11.2020 №2903-2905/19-26, і ознак неповноти та неясності у відповідях на постановлені питання висновок не містить. Поміж того, апелянт вважає, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не зазначив, які саме відповіді на питання висновку, суд вважає неповними чи неясними.

Тому, ОСОБА_1 просить апеляційний суд скасувати оскаржувану ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 погоджується із висновками суду першої інстанції та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін. Позивач посилається на те, що суд першої інстанції діяв на підставі і в рамках закону, тому оскаржувана ухвала суду винесена на законних підставах та не порушує прав відповідачів та інших осіб.

Представник відповідача ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу з підстав у ній наведених.

Інші учасники процесу до суду не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та подали до суду заяви про слухання справи без їх участі.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. (ч. 1 ст. 263 ЦПК України).

Оскаржуване судове рішення в повній мірі не відповідає вказаним вимогам.

Як слідує із позовної заяви, ОСОБА_3 просив зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні ним частиною земельної ділянки № 1 площею 0,0976 га по АДРЕСА_1 , яку останні самовільно захопили, шляхом відновлення меж, що поділяли земельні ділянки ОСОБА_3 та відповідачів у відповідності з даними земельно-кадастрової документації і закріпити їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка.

10.09.2018 ОСОБА_3 подав до суду заяву про призначення судової земельно-технічної експертизи.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2018 року по справі призначено судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: 1. Чи відповідає фактичне розташування земельної ділянки № 1 площею 0,63 га, що по АДРЕСА_1 відносно меж земельних ділянок із суміжними землекористувачами по АДРЕСА_1 відповідно будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 технічним документаціям із землеустрою та землекористування, на належні відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вищевказані земельні ділянки по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності і у який бік і на скільки необхідно перенести зазначені межі (межу) для їх усунення? 2. Чи відповідають встановлені відповідачами у розроблених і затверджених їм рішенням Шумовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області в технічних документаціях із землеустрою конфігурації спільні межі земельних ділянок по АДРЕСА_1 , відповідно будинку АДРЕСА_2 та будинку АДРЕСА_3 із суміжною земельною ділянкою позивача, що по АДРЕСА_1 спільним межам із цією ж земельною ділянкою та її конфігурацією, що зазначені у плані земельної ділянки державного акту на право приватної власності на землю серії ХМ від 18.07.1996 на земельну ділянку № 1 загальною площею 0,63 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності і в який бік та на скільки необхідно змістити існуючі спільні межі між цими земельними ділянками для відповідності спільної межі, зазначеної станом на 18.07.1996 у плані земельної ділянки державного акту на право приватної власності на землю мерії ХМ від 18.07.1996?

Відповідно до висновку експерта від 16.11.2020 за №2903-2905/19-26 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у цивільній справі №686/13654/18 станом на 06.10.2020 встановити відповідність фактичного розташування земельної ділянки № 1 площею 0,63 га, що по АДРЕСА_1 відносно меж суміжних земельних ділянок по АДРЕСА_1 відповідно до будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 технічним документаціям із землеустрою та землекористування на належні відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вищевказані земельні ділянки по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , не надається за можливе у зв`язку із відсутністю координат поворотних точок меж земельної ділянки № 1 площею 0,63 га, що по АДРЕСА_1 згідно Державного акту на право приватної власності на землю.

Станом на 06 жовтня 2020 року встановлені відповідачам у розроблених і затверджених їм рішенням Шумовецької сільської ради технічних документаціях із землеустрою конфігурація спільної межі земельних ділянок по АДРЕСА_2 та земельної ділянки ОСОБА_1 в с. Шумівці Хмельницького р-ну не відповідає із суміжною межею земельної ділянки ОСОБА_3 , що по АДРЕСА_1 та конфігурацією, що зазначені у плані земельної ділянки державного акту на право приватної власності на землю серії ХМ від 18 липня 1996 року на земельну ділянку загальною площею 0,63 га, яка розташована по АДРЕСА_1 .

Змістити існуючі спільні межі між досліджуваними земельними ділянками для відповідності спільної межі, зазначеної станом на 18 липня 1996 року у плані земельної ділянки державного акту на право приватної власності на землю серії ХМ від 18 липня 1996 року можливе після відновлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) відповідно до правовстановлюючих документів.

02.11.2021 ОСОБА_3 подано до суду заяву про призначення додаткової судової земельно-технічної експертизи.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 січня 2022 року по справі призначено додаткову судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Хмельницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експертів поставлено наступні запитання: 1.Чи відповідає фактичне розташування земельної ділянки площею 0,63 га, що по АДРЕСА_1 відносно меж земельних ділянок із суміжними землекористувачами по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 технічним документаціям із землеустрою та землекористування на належні відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вищезазначені ділянки? Якщо не відповідає, то в чому полягає невідповідність, вказати площу накладення і в якій у який бік та на скільки потрібно перенести зазначені межі (межу) для їх усунення? 2.Чи відповідають встановлені ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у розроблених і затверджених їм рішенням Шумовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області в технічних документаціях із землеустрою конфігурації спільні межі земельних ділянок по АДРЕСА_1 , відповідно будинку АДРЕСА_2 та будинку АДРЕСА_3 із суміжною земельною ділянкою позивача, що по АДРЕСА_1 спільним межам із цією ж земельною ділянкою та її конфігурацією, що зазначені у плані технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства із встановленими координатами поворотних точок меж земельної ділянки площею 0,63 га по АДРЕСА_1 виготовленої ПП «Юридична компанія «Земельні справи»» у 2021 році? Якщо не відповідають, то в чому полягає невідповідність і в який бік і на скільки необхідно змістити існуючі спільні межі між цими земельними ділянками для приведення межі земельної ділянки по АДРЕСА_1 згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ХМ від 18.07.1996 належного ОСОБА_3 .?

Однією з засад судочинства, регламентованих п 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За правилами ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Призначення та проведення експертизи у цивільному судочинстві регулюється ст. ст. 103 - 113 ЦПК України, Законом України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 № 4038-XII, «Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», що затверджено наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.

Основними завданнями земельно-технічної експертизи є: визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об`єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки; визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування); визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту (п.6.1 Розділу ІІ науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5).

У відповідності до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та сторонами не надано відповідні висновки експертиз із цих самих питань або висновки експерта викликають сумнів щодо їх правильності.

Отже, діючим цивільним процесуальним законодавством передбачено, що експертиза у справі призначається судом у разі необхідності з`ясування фактичних обставин, що становлять предмет доказування.

Судові процедури повинні бути справедливими, особа безпідставно не може бути позбавлена права на забезпечення судом доказів, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одними з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Крім того, Європейський Суд з прав людини визнав порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у випадках, коли національні суди ухвалювали рішення, коли було відмовлено у можливості представити певні докази (справа Мантованеллі проти Франції 1997 рік), зокрема, висновки експертів (справа Бьоніш проти Австрії (п. 32 рішення від 06 травня 1985 року).

Ключовим у принципі рівних можливостей є те, що суди мають довести готовність забезпечувати ефективне здійснення прав, гарантованих у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Колегія суддів наголошує на тому, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Під час вирішення клопотання щодо призначення експертизи з врахуванням підстав і предмету позову ОСОБА_3 та принципу змагальності сторін, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що для правильного з`ясування обставин справи та вирішення заявлених позовних вимог необхідне застосування спеціальних знань у іншій сфері, ніж право.

З огляду на вищенаведене апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про безпідставність та необґрунтованість наведених мотивів суду для призначення експертизи.

Разом з тим, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги відносно помилковості призначення судом першої інстанції саме додаткової експертизи.

Так, згідно частини 1 статті 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

Згідно пункту 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року, № 53/5 (далі - Інструкції) згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше.

Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

Відповідно до пункту 3.6 Інструкції у разі необхідності проведення додаткової або повторної експертизи у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються мотиви та підстави для її призначення.

Згідно роз`яснень, що викладені в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» від 30 травня 1997 року №8 додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з`ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо.

Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об`єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер.

У випадках, коли виникає необхідність провести дослідження нових об`єктів або щодо інших обставин справи, суд призначає нову експертизу, яка не є додатковою.

Аналіз зазначених норм права дає підстави зробити висновок про те, що суд призначає додаткову експертизу у разі встановлення висновку первинної експертизи неповним та неясним та за умови, що коли таку неповноту або неясність усунути шляхом допиту експерта неможливо. В ухвалі про призначення додаткової експертизи суд зобов`язаний зазначити мотиви, з яких висновок первинної експертизи визнається ним неповним або неясним.

В той же час, клопотання позивача та його представника не містить жодних посилань, які б вказували на те, що висновок експерта №2903-2905/19-26 від 16.11.2020 є неповним, неясним та таким, що викликає сумніви в його правильності або суперечить іншим матеріалам справи. Адже, як вбачається із цього висновку, експертом в повній мірі сформовано та надано відповіді на всі питання згідно ухвали суду від 05.10.2018.

Встановлено, що в оскаржуваній ухвалі судом не зазначено про необхідність проведення додаткових досліджень або дослідження додаткових матеріалів, які були виготовлені сторонами на дату призначення судової експертизи від 05.10.2018, однак не були надані експерту під час проведення первинної експертизи.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про призначення саме додаткової судової земельно-технічної експертизи, а тому оскаржувану ухвалу слід змінити, виключивши посилання суду на те, що призначена експертиза є додатковою.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки відсутні правові підстави для призначення судової експертизи при розгляді справи по суті, правильних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Аргументи апеляційної скарги про те, що разом з клопотанням про призначення експертизи, представником позивача долучено новий доказ: технічну документацію із землеустрою, що є порушенням ч. 2 ст. 83 ЦПК України судова колегія їх вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки суд, приєднавши зазначений документ до матеріалів справи, вирішив це клопотання позивача.

Щодо зупинення провадження у справі, то проведення експертизи триває певний час, а тому суд першої інстанції обґрунтовано зупинив провадження у справі на час її проведення відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України з урахуванням розумних строків розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382 - 384, 389 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 січня 2022 року змінити, виключивши посилання суду на те, що призначена судова земельно-технічна експертиза є додатковою.

В решті ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 січня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 06 червня 2022 року.

Судді А.П. Корніюк

І.В. П`єнта

О.І. Талалай