Рішення

від 05.06.2022 по справі 513/991/21

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/991/21

Провадження № 2/513/55/22

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2022 року Саратський районний суд Одеської області у складі: судді Бучацької А.І., за участю: секретаря судового засідання Златіної О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Сарата Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі її представника адвоката Манової Інни Миколаївни до Приватного підприємства "Сільськогосподарська фірма "Агро Ксод" про визнання договору оренди землі неукладеним зі скасуванням державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В:

26 жовтня 2021 року представник позивача адвокат Манова І.М.в інтересах позивачки ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ПП "СФ "Агро Ксод", в якому з урахуванням уточнень від 16.11.2021 року (а.с.37-39) просить визнати неукладеним договір оренди землі без номеру та без дати між ПП СФ "Агро-Ксод" та ОСОБА_1 , скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34380984 від 22.03.2017 року та стягнути з відповідача на користь позивачки судовий збір 908 гривень та витрати на правову допомогу адвоката 5000 гривень.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , позивачка є власником земельної ділянки площею 4,2 га, розташованої на території Фараонівської сільської ради Саратського району Одеської області, кадастровий номер 5124587200:01:001:0257.

Після отримання свідоцтва про право на спадщину позивачка передала документи головному бухгалтеру ПП СФ "Агро-Ксод" для укладання договору оренди. Передавши документи позивачка час від часу цікавилась, чи підготовлено договір оренди, однак договір оренди для підпису їй так і не надали.

В 2020 році ПП СФ "Агро-Ксод" відмовилось видавати позивачці орендну плату, від надання їй договору оренди ухилявся.

Позивачка звернулась до державного реєстратора Саратської РДА Мамалига Л.К. з вимогою надати їй договір оренди, та реєстратор повідомила, що договір оренди укладено та зареєстровано.

25 березня 2021 року позивачка направила вимогу до ПП СФ "Агро-Ксод", в якій наголосила, що вона не підписувала договір оренди та просила після збору врожаю 2021 року жодних сільськогосподарських робіт на земельній ділянці не проводити та повернути їй земельну ділянку.

Позивачка зазначає, що договір оренди з ПП СФ "Агро-Ксод" вона не укладала та не підписувала, договір оренди не містить дати укладення та в різних розділах договору оренди в якості директора ПП СФ "Агро-Ксод" зазначені різні особи.

Вважає, що оскільки у договорі оренди відсутній її підпис, то договір є неукладеним.

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 17 листопада 2021 року відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засіданн (а.с.41).

Ухвалою суду від 25 січня 2022 року підготовче провадження було закрито та цивільну справу призначено до судового розгляду по суті ( а.с. 58).

Позивачка та її представник адвокат Манова І.М., яких належним чином повідомили про розгляд справи, до суду не з`явились. Від представника позивачки надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримала, надала згоду на заочний розгляд справи (а.с. 96).

Відповідачу Приватному підприємству "Сільськогосподарська фірма "Агро Ксод" судові виклики на 06 квітня 2022 року на 09:00 годину, 10 травня 2022 року на 12:00 годину, та на 06 червня 2022 року на 09:00 годину, надсилались за адресою місцезнаходження: АДРЕСА_1 , однак повертались з відмітками, що адресат відмовився від отримання (а.с. 72, 83, 93). Окрім того, за правилами ч.11 ст.128 ЦПК України відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади (а.с. 87).

Відповідно до ст.280 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи та ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, що ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 4,20 га, розташована на території Фараонівської сільської ради Саратського району Одеської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 261597, виданого 20 січня 2005 року на підставі розпорядження Саратської РДА від 21 вересня 2004 року № 462/А-04 (а.с. 10).

На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 06 червня 2016 року приватним нотаріусом Саратського районного нотаріального округу Одеської області Сулаковим І.І., зареєстрованого в реєстрі за номером № 883, спадкоємцем належного ОСОБА_2 майна, яке складається з земельної ділянки площею 4,20 га ріллі, кадастровий номер 5124587200:01:001:0257, яка розташована на території Фараонівської сільської ради Саратського району Одеської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, є ОСОБА_1 (а.с. 13).

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 61005043, сформованого 09.06.2016 року та № 280037375, сформованого 19.10.2021 року, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка, кадастровий номер 5124587200:01:001:0257, площа земельної ділянки 4.2 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 943208151245 (а.с. 14, 15).

В розділі "Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права", номер запису 19559144, зазначено, що 16.03.2017 року державним реєстратором Саратської районної державної адміністрації Мамалига Л.К. зареєстровано право оренди земельної ділянки. Підстава для державної реєстрації: договір оренди землі, б/н, видавник: Приватне підприємство "Сільськогосподарська фірма" АгроКсод" та ОСОБА_1 , Строк дії: договір укладено на 10 років. Орендодавець: ОСОБА_1 . Орендар: Приватне підприємство "Сільськогосподарська фірма" АгроКсод" (а.с.16).

В договорі оренди землі без номеру та без дати зазначено, що сторонами договору є орендодавець ОСОБА_1 та орендар ПП СФ "Агро Ксод" в особі директора Кожухар Дмитра Семеновича. У Розділі "Реквізити сторін" зазначено, що орендарем є ПП СФ "Агро Ксод" в особі директора Кожухар Семена Семеновича. Відповідно до пункту 2 договору в оренду передається земельна ділянку площею 4,20 га ріллі, кадастровий номер земельної ділянки не вказано. Пунктом 8 договору встановлено, що договір укладено на 10 років. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 64736,45 гривень (п. 5). Пунктом 9 договору не визначено, в якій формі та розмірі вноситься орендарем орендна плата, а саме: у грошовій формі із зазначенням способів внесення чи у натуральній формі з переліком, кількістю продукції, одержуванорї із земельної ділянки, якісних показників продукції, місця, умов. У пункті 9 договору лише зазначено, що "але не менше 3% від нормативної вартості земельної ділянки згідно Указу Президента від 19.08.2008 року № 725/2008" (а.с.22-25).

Договір оренди зареєстровано 16.03.2017 року державним реєстратором Саратської районної державної адміністрації Мамалига Л.К., номер запису про інше речове право 19559144. Підстава виникнення іншого речового права: договір оренди землі, серія та номер: б/н, видавник: ПП "СФ" АГРОКСОД» та ОСОБА_1 .. Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34380984 від 22.03.2017 року, державний реєстратор Мамалига Лучія Костянтинівна, Саратська районна державна адміністрація Одеської області. Зазначене підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речовог права (а.с. 26).

Акт прийому- передачі земельної ділянки площею 4,20 га, яка розташована в масиві № НОМЕР_1 під № НОМЕР_2 , в натурі (на місцевості) не містить дати та кадастрового номеру земельної длянки (а.с.27).

За положеннями ст.11 ЦК України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із частинами 1, 4 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована нанабуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису ч.1 ст. 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у ч.1 ст. 215 ЦК України, так і у статтях 229, 233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

Разом з тим, у випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаниййого стороною (сторонами).

Таким чином, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

За змістом ст.6 та ч.1ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту,вимог розумності та справедливості.

Отже, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина 1 статті 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається в письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

За змістом частин 1, 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);дата укладення та строк дії договору оренди;орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

У випадку, коли сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За частиною 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Положення щодо недійсності правочину не застосовується до правочинів, які не відбулися, тобто є не вчиненими ( не укладеними).

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

За змістом ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновкищодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) дійшла висновку про те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Враховуючи наведене, у задоволенні позову про визнання договору оренди неукладеним необхідно відмовити з підстав обрання позивачкою неефективного способу захисту.

Відмова у задоволенні позову через обрання неефективного (неналежного) способу захисту не позбавляє позивачку права заявити негаторний позов про повернення земельної ділянки.

Крім того, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 серпня 2020 у справі № 125/702/17 (провадження № 61-48842св18) зазначено, що реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю земельними ділянками.

Нормами ст.125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Таким чином, вимоги позивачки підлягають задоволенню в частині скасування рішення про державну реєстрацію права оренди землі на підставі договору оренди, який є неукладеним.

Суд також враховує, що право оренди було зареєстровано 16.03.2017 року на підставі рішення державного реєстратора про державну реєстрацію від 22.03.2017 року.

Вимоги позивачки про стягнення витрат на сплату судового зботу та на правову допомогу підлягають повному задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

За змістом ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1, 2 ст.137 ЦПК України, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з вимогами ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У відповідності до частин 5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, згідно із до частинами 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом установлено, що 21 липня 2021 року між позивачкою ОСОБА_1 та адвокатом Мановою Інною Миколаївною було укладено Договір про надання правової допомоги № 43, в якому сторони узгодили, що за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 5000 гривень, а також обсяг таких робіт (а.с. 28-29).

Відповідно до квитанції № 17 від 21 липня 2021 року, позивачка ОСОБА_1 сплатила адвокату Мановій І.М. за надання правової допомоги 5000 гривень (а.с. 30).

З дублікату квитанції № 0.0.2316462467.1 від 25.10.2021 року позивачкою під час звернення до суду було сплачено судовий збір в розмірі 908 гривень (а.с.1).

Отже з відповідача на користь позивача належить стягнути сплачений судовій збір в розмірі 908 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень.

Керуючись ст.ст. 2-15, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-282, 289,354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 в особі її представника адвоката Манової Інни Миколаївни до Приватного підприємства "Сільськогосподарська фірма "Агро Ксод" про визнання договору оренди землі неукладеним зі скасуванням державної реєстрації задовольнити частково.

Скасувати рішення державного реєстратора Саратської районної державної адміністрації Одеської області індексний номер 34380984 від 22.03.2017 про державну реєстрацію іншого речового права щодо земельної ділянки площею 4,2 га, кадастровий номер 5124587200:01:001:0257, розташованої на території Фараонівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Сільськогосподарська фірма "Агро Ксод" на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч), а разом 5908 (п`ять тисяч дев`ятсот вісім) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто Саратським районним судом за заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після проголошення рішення, а відповідачем - протягом тридцяти з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, зареєстрована в будинку АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_3 , виданий 09 березня 2021 року органом 5144, РНОКПП НОМЕР_4 .

Представник позивача: адвокат Манова Інна Миколаївна, свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю ОД № 003515, видане 21.11.2018 року Радою адвокатів Одеської області, місцезнаходження: 68200, смт. Сарата, вул. Чкалова, 15, Білгород-Дністровського (Саратського) району Одеської області.

Відповідач: Приватне підприємство "Сільськогосподарська фірма "Агро Ксод", код ЄДРПОУ 32540553, юридична адреса: 68213, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Фараонівка, вул. Миру (Леніна), буд. 42.

Суддя А. І. Бучацька