Ухвала

від 31.05.2022 по справі 371/907/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2022 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

суддів ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Миронівського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури ОСОБА_5 на вирок Миронівського районного суду Київської області від 18.01.2021, яким

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Росава Миронівського району Київської області, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 ,

визнано невинуватою та виправдано за пред`явленим обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 222 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаним вироком ОСОБА_6 визнано невинуватою у тому, що вона з 23.12.2016 вона, перебуваючи на обліку в управлінні соціального захисту населення Миронівської районної державної адміністрації Київської області як малозабезпечена сім`я, достовірно знала, що у відповідності до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» можливо отримати державну соціальну допомогу, тобто щомісячну допомогу, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї у разі, якщо середньомісячний сукупний дохід усіх членів її сім`ї в розрахунку на одну особу нижчий від прожиткового мінімуму та за наявності інших законних підстав.

16.01.2019 ОСОБА_6 повторно звернулася до управління соціального захисту населення Миронівської РДА, розташованого за адресою: вул. Соборності, 48, м. Миронівка Київської області з питання призначення державної соціальної допомоги її малозабезпеченій сім`ї, де працівниками управління їй було роз`яснено, що у відповідності до п. 6 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 №250 для призначення соціальної допомоги уповноважений представник сім`ї подає органу соціального захисту населення заяву, документ, що посвідчує особу уповноваженого представника сім`ї, інформацію про склад сім`ї, декларацію про доходи та майно, довідку про наявність та розмір земельної частики (паю). Також працівниками управління їй було роз`яснено, що відповідно до п.10 вказаного Порядку соціальна допомога серед іншого не призначається у разі, коли під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов сім`ї з`ясовано, що малозабезпечена сім`я має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно.

Цього ж дня, 16.01.2019, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні управління соціального захисту населення Миронівської районної державної адміністрації Київської області, що за адресою: вул. Соборності, 48, м. Миронівка Київської області, діючи умисно, з корисливих мотивів з метою незаконного збагачення шляхом отримання державної допомоги малозабезпеченим сім`ям, в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» від 01.06.2000, згідно якої державна соціальна допомога не призначається у випадках, коли з`ясовано, що малозабезпечена сім`я має додаткові джерела для існування, будучи під підпис проінформованою про обов`язок повідомлення органів соціального захисту населення щодо зміни обставин, які можуть вплинути на отримання соціальної допомоги, компенсацій та пільг, з метою отримання державної соціальної допомоги, умисно подала до управління соціального захисту населення Миронівської районної державної адміністрації Київської області власноручно заповнену заяву про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям і власноручно заповнену декларацію від 16.01.2019 про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги (за формою, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України від 22.02.2012 № 96), яка містить відомості, що не відповідають дійсності.

Зокрема, 16.01.2019, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 , достовірно знаючи те, що вона є засновником ТОВ «КВАНДО ГРУП» та отримує заробітну плату, намагаючись приховати вказаний факт, знаходячись у приміщенні управління соціального захисту населення Миронівської РДА, діючи умисно, незаконно, з метою отримання допомоги її малозабезпеченій сім`ї, яка відповідно до ст.ст. 89, 102 Бюджетного кодексу України, ст. 11 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» є субвенцією із державного бюджету місцевим бюджетам, в порушення вимог ст. 4 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям», п. 6 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, якими передбачено, що для призначення соціальної допомоги уповноважений представник сім`ї подає органу соціального захисту населення серед інших, довідку про наявність та розмір земельної частки (паю), подала до вказаного управління декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, в розділі II якої вказала завідомо неправдиву інформацію шляхом приховування відомостей, що є засновницею товариства з обмеженою відповідальністю та у III кварталі 2018 року, а саме за серпень 2018 року отримала заробітну плату в розмірі 7446 грн.

В свою чергу, 16.01.2019 працівники управління соціального захисту населення Миронівської районної державної адміністрації Київської області прийняли заяву ОСОБА_6 про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям і декларацію про доходи і майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги від 16.01.2019 та вважаючи, що подані у вказаних документах відомості є достовірними, на їх підставі, 25.01.2019 видали рішення про призначення ОСОБА_6 державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям у розмірі 5468,26 гривень щомісячно в період з 01.01.2019 по 30.06.2019 включно, яку вона, в силу дії вимог ст. 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» не мала права отримувати, однак отримала їх у повному обсязі через банківську установу шляхом перерахування вказаних коштів на її особистий рахунок.

Подання вказаної завідомо неправдивої інформації вплинуло на встановлення права на призначення допомоги малозабезпеченій сім`ї, оскільки до п. 10 «Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 250, соціальна допомога серед іншого, не призначається у разі, коли під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов сім`ї з`ясовано, що малозабезпечена сім`я має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно.

Внаслідок подачі ОСОБА_6 до управління соціального захисту населення Миронівської районної державної адміністрації Київської області заяви про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, та приховання у Декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги додаткового джерела для існування, а саме: доходу у розмірі 7446 гривень, отриманого в якості заробітної плати в ТОВ «КВАНДО ГРУП», сума неправомірно виплаченої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям за вищевказаний період становить 32809 гривень 56 копійок. Вказаними умисними діями ОСОБА_6 завдала майнової шкоди державі в особі Управління соціального захисту населення Миронівської РДА в сумі 32809,56 грн.

Прокурор Миронівського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок, яким ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 222 КК України, та призначити їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 8500 гривень.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Зокрема прокурор зазначає, що винуватість обвинуваченої у вчиненні злочину повністю доводиться дослідженими доказами. Так, суд не взяв до уваги, що саме обвинувачена власноруч написала та подала заяву до соціального захисту населення Миронівської районної державної адміністрації Київської області про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям і декларацію про доходи і майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги. Однак відомостей щодо отримання нею заробітної плати в ТОВ «КВАНДО ГРУП» зазначено не було. Крім того, суд не взяв до уваги, що обвинувачена в ході судового розгляду вину визнала, із запропонованим стороною обвинувачення видом та розміром покарання погодилась.

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченої, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Розглядаючи кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , суд першої інстанції, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом.

Постановляючи виправдувальний вирок щодо ОСОБА_6 , суд першої інстанції безпосередньо дослідив та оцінив всі надані сторонами докази.

Висновок суду першої інстанції про недоведеність, що в діянні обвинуваченої є склад інкримінованого їй кримінального правопорушення ґрунтується на результатах дослідження в судовому засіданні доказів сторін провадження.

У наданих стороною обвинувачення письмових доказах містяться відомості про те, що ОСОБА_6 числиться засновником товариства ТОВ «КВАНДО ГРУП» та начебто внесла до статутного капіталу товариства внесок у розмірі 50000 гривень. У ІІІ кварталі 2018 року ОСОБА_6 начебто отримала у товаристві заробітну плату у розмірі 7446 гривень, що позбавляло її права на отримання державної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

Разом з тим, допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 показала, що жодного умислу на приховування доходів під час оформлення документів на отримання державної допомоги малозабезпеченим сім`ям у неї не було. У ТОВ «КВАНДО ГРУП» вона ніколи не працювала та ніякої заробітної плати чи іншого доходу від діяльності вказаного товариства не отримувала. Узимку 2018 року на прохання своєї знайомої їздила до нотаріуса та надавала свій паспорт для оформлення якихось документів, за що отримала винагороду у розмірі 100 гривень.

Жодних доказів на спростування показань обвинуваченої про те, що вона не була причетна до діяльності ТОВ «КВАНДО ГРУП» та жодного доходу у вказаному товаристві не отримувала, стороною обвинувачення не надано.

На підставі викладеного суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про недоведеність факту отримання обвинуваченою заробітної плати у розмірі 7446 гривень у ТОВ «КВАНДО ГРУП» у III кварталі 2018 року.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що відповідно до практики Верховного суду (постанова від 16.11.2020 ЄУ № 150/3357/18 провадження № 51-2570кмо19) державна допомога малозабезпеченим сім`ям не є фінансовим ресурсом, оскільки не підпадає під визначення субсидії, субвенції, дотації або кредиту, що виключає можливість притягнення її до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.222 КК України.

При цьому суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відсутність підстав для перекваліфікації дій обвинуваченої на ч.1 ст.190, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.

На думку апеляційного суду, така перекваліфікація порушувала б вимоги ст.337 КПК України, оскільки у такому разі відбувся б вихід за межі висунутого обвинувачення та погіршилося б становище обвинуваченої.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, оцінивши докази у їх сукупності, обґрунтовано дійшов висновку про необхідність ухвалення виправдувального вироку у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у зв`язку з недоведеністю, що в діях обвинуваченої є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 222 КК України.

Зміст досліджених судом першої інстанції доказів правильно відображено у оскаржуваному вироку, а висновки суду з приводу оцінки цих доказів відповідають фактичним обставинам.

Передбачених ч.3 ст.404 КПК України підстав для повторного дослідження за клопотанням прокурора усіх доказів у кримінальному провадженні колегія суддів не вбачає, оскільки вони досліджені судом першої інстанції з достатньою повнотою та без порушень вимог кримінального процесуального закону.

Лише факт незгоди прокурора з висновками суду першої інстанції не є підставою для повторного дослідження доказів судом апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги про те, що обвинувачена ОСОБА_6 під час судового розгляду визнала свою вину та погодилась із запропонованим стороною обвинувачення видом та розміром покарання не заслуговують на увагу, оскільки підставою для притягнення до кримінальної відповідальності є достатність доказів вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення, а не процесуальна позиція обвинуваченої.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для задоволення апеляційної скарги прокурора відсутні.

Керуючись ст.ст.404, 405 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Миронівського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Миронівського районного суду Київської області від 18.01.2021 щодо ОСОБА_6 без змін

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3