Рішення

від 05.06.2022 по справі 130/283/22

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/504/2022

130/283/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2022 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

за участі секретаря судових засідань Мухи Р.П.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з цим позовом, в якому просив зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на підставі рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області у справі № 130/3046/15-ц від 14.12.2015 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 3/7 частини від його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на 1/4 частину від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття, припинивши з цього часу стягнення аліментів за рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 14.12.2015.

Стислий виклад позиції позивача.

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду шлюбі між сторонами було розірвано. Під час перебування у шлюбі у них народилась спільна дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дочка проживає з відповідачем. Відповідно до рішення суду від 14.12.2015 з відповідача на користь позивача на утримання дочки присуджено до стягнення аліменти в розмірі 3/7 частини від його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12.11.2015 і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач вказав, що під час розгляду справи він не заперечував щодо стягнення з нього аліментів на утримання дочки, однак у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи, що позивач офіційно не працевлаштований, працює на підробітках та має при цьому мінливий не стабільний дохід, відповідно до частки, визначної рішенням суду, яка становить 3/7, розмір щомісячних аліментів становить 4366,05 грн. Крім того, відповідач має заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 123212,78 грн. станом на 31.12.2021, при цьому станом на 01.02.2017 заборгованість була відсутня взагалі, що свідчить про значне погіршення матеріального стану позивача, якому не вистачає коштів для здійснення витрат з метою власного забезпечення у зв`язку зі сплатою аліментів, визначеному рішенням суду, відповідно витрати на утримання дочки є завищеними.

З огляду на вищевикладене, зважаючи на економічний стан, який склався в країні та завищений розмірі аліментів, сплата аліментів у встановленому розмірі відповідно до рішення суду є неможливою для позивача і призводить до нагромадження заборгованості по аліментам. Позивач просив змінити розмір аліментів з 3/7 частини від його доходу, що стягується на утримання дочки на 1/4 частину від його доходів, але не менше 50 % встановленого законом прожиткового мінімуму, що буде повністю відповідати інтересам дитини.

05.04.2022 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач просив задовольнити його позов в повному обсязі, з підстав, викладених в позовній заяві.

06.06.2022 в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав подані позивачем позовну заяву та відповідь на відзив та просив задовольнити позовні вимоги, викладені в позовній заяві. Додатково вказав, що на час звернення з позовною заявою позивач ОСОБА_3 мав мінливий дохід та не був офіційно працевлаштований, проте станом на час розгляду справи позивач працевлаштувався та отримує дохід. Вказав, що позивач отримав травму, що впливає на його працездатність та окрім іншого вважає розмір аліментів в розмірі 3/7 частки від заробітку, визначений рішенням суду таким, що не відповідає закону.

Заперечення відповідача.

23.03.2022 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого остання просила відмовити в задоволенні позовних вимог позивача з підстав того, що позивач є фізично здоровою особою, який може та має працювати для належного виконання батьківських обов`язків. Окрім того, позивач є працевлаштованим, та має додатковий дохід на відміну від відповідача, яка отримує досить невелику заробітну плату, яку, окрім іншого, витрачає на лікування дитини, призначене лікарем відповідно до поставленого діагнозу. Відповідно до офіційного доходу позивача 3/7 частини його заробітку для виплати аліментів становитиме 2500 грн., які позивач згоден сплачувати на утримання дитини, а тому необхідності у зменшення розміру аліментів немає, відповідно і підстав для звернення до суду з позовом.

08.04.2022 до суду від відповідача також надійшли заперечення на відповідь на відзив.

06.06.2022 в судовому засіданні відповідач підтримала поданий нею відзив та заперечення на відзив та просила відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених в них.

Процесуальні дії, заяви та клопотання.

11.02.2022 ухвалою судді відкрито провадження у даній справі. Визначено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 11.04.2022. 23.03.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про витребування доказів. 05.04.2022 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив. 08.04.2022 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив. 11.04.2022 в судовому засіданні задоволено клопотання відповідача про витребування доказів, що підтверджують працевлаштування позивача. Розгляд справи відкладено на 16.05.2022. 16.05.2022 в судовому засіданні оголошено перерву до 06.06.2022, від представника позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, посилання на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 позивач та відповідач являються батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

Згідно копії рішення Жмеринського міськрайонного суду від 14.05.2015 з позивача на користь відповідача присуджено до стягнення аліменти в розмірі 3/7 частини від його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12.11.2015 і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10-11). Рішення набрало законної сили 25.12.2015.

Як вбачається з довідок про заборгованість Жмеринського ВДВС у Жмеринському районі станом на 01.01.2021 у позивача ОСОБА_3 була наявна заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 101 122,71 грн., станом на 01.02.2017 така заборгованість була відсутня (а.с.12-13). Відповідно до копії аналогічного розрахунку заборгованості зі сплати аліментів заборгованість ОСОБА_3 по сплаті аліментів на утримання дочки станом на 01.01.2022 відсутня (а.с.29).

Відповідно до копії довідки про отримання аліментів від 18.03.2022 №10 ОСОБА_2 за період з 01.01.2022 по 16.03.2022 отримувала аліменти від ОСОБА_3 за січень в розмірі 4354,22 грн., у лютому та березні аліментів не отримувала (а.с.28).

Згідно копії довідки про доходи загальна сума доходу ОСОБА_2 з 01.08.2021 по 31.01.2022 становить 37294,67 грн. (а.с.30).

Відповідно до копії довідки КНП «Жмеринський МЦ ПСМД» від 16.03.2022 №232/01-2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться на обліку у сімейного лікаря, на даний час знаходиться на диспансерному обліку з встановленим діагнозом (а.с.31).

Згідно довідки виконавчого комітету Жмеринської міської ради від 14.02.2022 № 01-50-100 на утриманні ОСОБА_2 перебуває її бабуся ОСОБА_5 (а.с.32).

Як вбачається з копії наказу № 2-к про прийняття на роботу від 03.02.2022 ОСОБА_3 з 04.02.2022 прийнятий на роботу на посаду діловода, з окладом 6500 грн. (а.с.33), що також стверджується довідкою від 23.05.2022 (а.с.73).

Відповідно до копії заяви ОСОБА_2 та розписки ОСОБА_3 останнім погашено заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 123,213 грн. (а.с.40-41).

Відповідно до копії довідки Головного Управління регіональної статистики ОСОБА_3 як підприємець свою діяльність припинив (а.с.49).

Відповідно до відповіді на запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, а також суму річного доходу задекларованого фізичною особою в податковій декларації відомості про доходи ОСОБА_3 за 1 квартал 2022 року відсутні (а.с.58).

ОСОБА_3 перебував у медичному закладі з діагнозом закритий перелом, без ускладнень, призначено медикаментозне лікування та виписаний з лікувального закладу з покращенням, що вбачається з копії виписки № 2263 КНП «Жмеринська ЦРЛ» та також стверджується копією довідки виписки з історії хвороби. Період перебування на лікуванні 09.04.2022 до 18.04.2022 (а.с.69-70).

Як вбачається з копії довідки ПВБП «Кварц» від 23.05.2022 ОСОБА_3 працює в ПВБП «Кварц» з 04.02.2022, займає посаду діловод. Дохід за період з 04.02.022 по 30.04.2022 склав 18 525,00 грн. За період з березня по квітень 2022 року з ОСОБА_3 було ПВБП «Кварц» було удержано та сплачено суму аліментів в сумі 2616,25 грн. за кожен місяць (а.с.72-75).

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом.

Мотиви суду. Норми права застосовані судом.

З доказів наданих позивачем судом встановлено, що дійсно відповідно до рішення Жмеринського міськрайонного суду з позивача на користь відповідача присуджено до стягнення аліменти на утримання спільної доньки в розмірі 3/7 частини від його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12.11.2015 і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На даний час позивач заборгованість по аліментам сплатив, залишиль лише поточні платежі, він є офіційно працевлаштованим та отримує дохід у вигляді заробітної плати, завдяки чому розмір відрахувань на утримання суми аліментів в частці визначеній рішенням суду від 14.12.2015 складає 2616,25 грн.

Позивач у позові посилається на те, що сплачує кожен місяць аліменти в присудженій частці від доходу (3/7), виходячи з розміру середньої заробітної плати по місцевості, яка складає 10186 грн., що становить 4366,05 грн., а 1/4 від цього доходу, які він згоден платити, складала б 2546,5 грн., що фактично відповідає на даний час сумі аліментів, яку він сплачує, виходячи з його офіційного заробітку на ПВБП «Кварц», в розмірі 2616,25 грн.

Крім того, із влаштуванням на роботу, у позивача поліпшився його матеріальний стан, а посилання представника позивача на погіршення стану здоров`я позивача в зв`язку з отриманою травмою, як на підставу зменшення розміру аліментів, суд вважає безпідставним, оскільки таке погіршення було короткочасним, а також ні позивач ні представник позивача письмової заяви про зміну підстав позову не подавали.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2022 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні.

Відповідно до ч.1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини, а отже і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143 цс 13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Позивач ОСОБА_3 належними та допустимими доказами не підтвердив погіршення свого майнового стану, що стало підставою для звернення до суду з позовною заявою про зменшення розміру аліментів, навпаки, позивач після подання до суду позовної заяви офіційно працевлаштувався та отримує стабільний дохід у вигляді заробітної плати.

На сьогодні наявні численні рішення ЄСПЛ щодо питань, які пов`язані із захистом прав дитини, ґрунтуються як на положеннях Європейської конвенції про захист прав людини, Загальної декларації прав людини, так і на положеннях Конвенції про права дитини.

Пункт 1 статті 3 частини 1 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-ХII від 27.02.1991 передбачає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно пункту 2 дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Пунктом 2 статті 27 частини Конвенції про права дитини визначено, що батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У відповідності до ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статей 12,13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що позивач працездатного віку, офіційно працює, отримує достатню заробітну плату, а переконливих доказів про значне погіршення його матеріального стану з моменту стягнення аліментів на утримання доньки (як підстава позову) не надав, з врахуванням того, що розмір стягуваних аліментів за судовим рішенням не є завищеним та відповідає розміру, передбаченому нормами Сімейного кодексу України, а тому позов не підлягає задоволенню.

При цьому суд виходить з того, що сторони в рівних частках повинні утримувати спільну дитину до досягнення нею повноліття, що разом із присудженою сумою аліментів забезпечить належне її утримання.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за позивачем як він того просив.

На підставі викладеного та керуючись статтями 3, 11, 12, 13, 19, 141, 76-81, 83, 89, 259, 263-265 ЦПК України, Суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ

Дата складання повного судового рішення 08.06.2022