Рішення

від 07.06.2022 по справі 300/808/19

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 300/808/19

Провадження №: 2/0343/45/22

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2022 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді Тураша В. А.,

секретаря Лукань О.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області справу за позовом ОСОБА_1 доВитвицької сільської ради об`єднаної територіальної громади Долинського району Івано-Франківської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення сільської ради від 25.01.2019 за №772-27/2019 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_2 ", -

В С Т А Н О В И В :

В Долинський районний суд Івано-Франківської області 13.04.2020 з Восьмого апеляційного адміністративного суду поступила справа за позовом ОСОБА_1 доВитвицької сільської ради об`єднаної територіальної громади Долинського району Івано-Франківської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення сільської ради від 25.01.2019 за №772-27/2019 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_2 " (а.с.76 т.3).

Ухвалою судді Долинського районного суду Івано-Франківської області від 16.04.2020 відкрито провадження по даній справі, залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 (а.с.78-79 т.3).

Ухвалою Долинського районного суду від 06.10.2020, закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 доВитвицької сільськоїради об`єднаноїтериторіальної громадиДолинського районуІвано-Франківськоїобласті,третя особа,що незаявляє самостійнихвимог щодопредмету споруна сторонівідповідача - ОСОБА_2 про визнанняпротиправним таскасування рішеннясільської радивід 25.01.2019за №772-27/2019"Пронадання дозволуна розробленняпроекту землеустроющодо відведенняу власністьземельної ділянкигр. ОСОБА_2 " та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.241 т.3).

Ухвалою Долинського районного суду від 17.11.2020, призначено по цивільній справі № 300/808/19 за позовом ОСОБА_1 доВитвицької сільськоїради об`єднаноїтериторіальної громадиДолинського районуІвано-Франківськоїобласті,третя особа,що незаявляє самостійнихвимог щодопредмету споруна сторонівідповідача - ОСОБА_2 провизнання протиправнимта скасуваннярішення сільськоїради від25.01.2019за №772-27/2019"Пронадання дозволуна розробленняпроекту землеустроющодо відведенняу власністьземельної ділянкигр. ОСОБА_2 " земельно-технічну експертизу. Провадження по справі зупинено до закінчення експертного дослідження та отримання судом експертного висновку (а.с.2-3 т.4).

Ухвалою Долинського районного суду від 29.12.2021, провадження по справі за позовом ОСОБА_1 доВитвицької сільськоїради об`єднаноїтериторіальної громадиДолинського районуІвано-Франківськоїобласті,третя особа,що незаявляє самостійних вимог щодопредмету споруна сторонівідповідача - ОСОБА_2 провизнання протиправнимта скасуваннярішення сільськоїради від25.01.2019за №772-27/2019"Пронадання дозволуна розробленняпроекту землеустроющодо відведенняу власністьземельної ділянкигр. ОСОБА_2 " - поновлено (а.с.222 т.5).

Позивачка ОСОБА_1 , з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог (а.с.132-141т.3), просить: визнати протиправним та скасувати рішення Витвицької сільської ради об`єднаної Територіальної громади Долинського району Івано-Франківської області від 25 січня 2019 року № 772-27/2019 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_2 " та рішення Витвицької сільської ради об`єднаної територіальної громади Долинського району Івано-Франківської воласті від 21 лютого 2020 року № 1273-37/2020 "Про внесення змін в рішення сесії Витвицької сільської ради ОТГ від 25.01.2019р. Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_2 .

Судові витрати покласти на відповідача.

Свої вимоги мотивує тим, що 21 жовтня 2019 року Івано-Франківський окружним адміністративним судом прийнято по адміністративній справі № 300/808/19 рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Витвицької сільської ради об`єднаної територіальної громади Долинського району Івано-Франківської області, третя особа що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення сільської ради від 25.01.2019 за №772-27/2019 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_2 "

27 лютого 2020 року Восьмим апеляційним адміністративним судом, за результатами розгляду її апеляційної скарги, прийнято постанову, якою рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду скасовано, а провадження у даній справі - закрито. За її заявою, в порядку процесуального закону, Восьмим апеляційним адміністративним судом скеровано справу до Долинського районного суду Івано-Франківської області.

На час розгляду справи, а саме 27.02.2020 її представникові в судовому засіданні було вручено копію рішення відповідача від 21.02.2020 року за № 1273-37/020.

Згаданим рішенням від 21.02.2020 року відповідач вирішив внести зміни в оскаржуване нею рішення Витвицької сільської ради від 25.01.2019 року "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_2 " та було викладено в наступній редакції: - "Надати дозвіл гр. ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,2500 га, по АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Контроль за виконанням даного рішення покласти на комісію з питань інвестиції, будівництва, земельних відносин та охорони природи".

Вважає, що прийняте відповідачем рішення від 21.02.2020 про внесення змін до оскаржуваного нею рішення підлягає до скасування, а розгляд такого питання повинен відбуватись у одному судовому провадженні.

Вважає, що у даному випадку слід заявити похідну вимогу про скасування рішення відповідача від 21.02.2020 року № 1273-37/2020.

Вона, ОСОБА_1 , є власником земельної ділянки площею 0,2770 га за адресою АДРЕСА_2 .

11 травня 2012 року Долинським районним судом Івано-Франківської області прийнято постанову у справі № 2-а-40/2012 рік за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Витвицької сільської ради, третя особа ОСОБА_2 , про визнання не чинним та скасування рішення сесії сільської ради, якою вирішено:

адміністративний позов ОСОБА_1 задовільнити;

визнати нечинним та скасувати рішення Витвицької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області № 53-3/2011 від 15.04.2011 року "Про внесення змін до рішення сесії сільської ради від 18.12.1997 року "Про передачу земель у приватну власність";

визнати нечинним та скасувати рішення Витвицької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області № 81-5/2011 від 19.07.2011 року "Про розгляд заяв громадян".

В судовому рішенні від 11 травня 2012 року судом встановлено наступне: згідно копії витягу із рішення 19 сесії Витвицької сільської ради 2-го демократичного скликання від 18.12.1997/26.12.1997 року "Про передачу земель у власність" було вирішено передати у приватну власність ОСОБА_3 0,18 га.

Рішенням 3 сесії Витвицької сільської ради 6-го скликання № 53-3/2011 від 15.04.2011 року за розглядом заяви ОСОБА_2 про передачу у власність земельної ділянки загальною площею 0.2701 га, якою вона користувалась, в тому числі земельну ділянку площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, та земельну ділянку 0,0201 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 , враховуючи рішення сесії сільської ради від 18.12.1997р. "Про передачу земель у приватну власність", а також те, що є спір з ОСОБА_1 щодо проїзду до своєї земельної ділянки, яким вона користувалася, а в даний час закритий ОСОБА_2 , і включений в загальні обміри земельної ділянки згідно кадастрового плану, вирішено внести зміни до вказаного вище рішення та викладено його у такій редакції: передати у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,18 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0901 га для ведення особистого селянського господарства та споруд в АДРЕСА_1 та на земельній ділянці площею 0,0901 га для ведення особистого селянського господарства встановити земельний сервітут для права проходу-проїзду (шириною 2 м.) на транспортному засобі по даних земельних ділянках до земельної ділянки ОСОБА_1 ; зобов`язати ОСОБА_2 укласти договір сервітуту; виготовити Державний акт на дані земельні ділянки, враховуючи відповідні обмеження.

Про факт наявності проїзду громадського користування свідчать копії схем виносу меж земельної ділянки і розбивки будівель та плану відведення земельної ділянки під будівництво житлового будинку ОСОБА_4 в АДРЕСА_2 , на яких проїзд громадського користування відзначений шириною 2,0 м.

25 січня 2013 року, Долинським районним судом Івано-Франківської області, прийнято рішення, (цивільна справа № 0906/233/12), яким позов Витвицької сільської ради, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва, задоволено.

Вирішено:

ОСОБА_2 за власний рахунок знести самочинно збудовану споруду - розташовану за адресою АДРЕСА_2 на проїзді громадського користування.

Вище згаданими рішеннями судів від 11.05.2012 року та від 25.01.2013 року встановлено наступні обставини:

Рішенням сесії сільської ради від 18.12.1997 року "Про передачу земель у приватну власність" було виділено та передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,18 га для будівництва та обслуговування житлового будинку;

0,0901 га, що межує із земельним ділянками позивача та третьої особи по даному спору є земельною ділянки сільськогосподарського призначення;

до земельної ділянки позивача повз земельну ділянку третьої особи розташований проїзд громадського користування шириною 3,38м.

В державному акті на право власності на земельну ділянку (серії ЯМ № 607221), зареєстрованого 10.10.2012 року, на плані меж земельної ділянки (кадастровий номер якої 2622090501:01:002:1001) зазначено, що від літери "Д" до літери "Е" розташована дорога шириною 3,39 м.

З схеми кадастрового плану земельної ділянки та з плану меж зон обмежень і сервітутів земельної ділянки (наявні в проектній документації землеустрою) відображено від літери "Д" до літери "Е" землі загального користування (дорога), ширина якої становить 3,38 м.

25 січня 2019 року Витвицькою сільською радою об`єднаної територіальної громади Долинського району Івано-Франківської області, на сьомій сесії двадцять сьомого скликання, прийнято рішення № 772-27/2019 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_2 ", за яким вирішено:

Надати дозвіл гр. ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,2500 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд.

ОСОБА_2 уже передавалось безоплатно у приватну власність земельна ділянка площею 0,18 га, яка межує із земельною ділянкою позивача. Інша частина земельної ділянки орієнтовною площею 0,09 га має цільове призначення - для ведення селянського господарства.

Від земельної ділянки позивачки вздовж земельної ділянки ОСОБА_2 (площею 0,18 га) розташована дорога загального користування шириною 3,39м. (проїзд до земельної ділянки позивачки). Оскаржуваним рішенням відповідач передав у власність ОСОБА_2 дорогу загального користування (проїзд) та земельну ділянку сільськогосподарського призначення (не змінивши при цьому цільове призначення з "для ведення селянського господарства" на "для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд") орієнтовною площею 0,09 га.

За приписами ст.ст. 116, 121 ЗК України, відповідач не вправі передавати безоплатно у приватну власність третіх осіб земельні ділянки (на одну особу) з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд більше 0,25 га. Зважаючи на те, що у 18.12.1997 року ОСОБА_2 набула безоплатно у приватну власність 0,18 Га., то оскаржуваним рішенням відповідача ОСОБА_2 надано право на отримання безоплатно у приватну власність 0,18 га понад норми встановленої ст. 121 ЗК України. Таким чином, оскаржуване рішення відповідача прийнято в порушення вимог пункту "г" ч. 1 ст. 121 ЗК України, та підлягає до скасування.

При цьому, незважаючи на пряму вимогу Земельного кодексу України щодо заборони передачі у приватну власність проїзду, відповідачем прийнято рішення, яким надано дозвіл третій особі на розроблення проекту землеустрою щодо відведення їй у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,2500 га по АДРЕСА_2 , частина якої є землею загального користування - проїздом до земельної ділянки позивачки.

З встановлених обставин у постанові Долинського районного суду Івано-Франківської області від 11 травня 2012 року (справа № 2-а-40/2012 рік) вбачається, що частина земельної ділянки площею 0,09 га, на яку оскаржуваним рішенням відповідача надано право третій особі виготовити проект землеустрою, відповідає цільовому призначенню (для сільськогосподарського використання).

Надавши дозвіл на розроблення проекту землеустрою третій особі без зміни її цільового призначення, відповідач не виконав вимог ст. 20 ЗК України.

Рішення Витвицької сільської ради ОТГ Долинського району Івано-Франківської області від 25.01.2019 року № 772-27/2019 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_2 " прийнято в порушення вимог ст.ст. 20, 83, 116, 121, 122 ЗК України, ч. 2 ст. 19 Конституції України, а тому підлягає до скасування.

Оскаржуване рішення відповідача було прийнято за результатами розгляду заяви ОСОБА_5 від 10.12.2018 року. Так, ОСОБА_2 у своїй заяві надала недостовірні відомості про те, що нібито на території України земельних ділянок з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями безоплатно із земель державної або комунальної власності у приватну власність не отримувала. При цьому, як уже було вище зазначено, ОСОБА_2 в 1997 році отримала безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,18 га, де на даний час розташоване її будинковолодіння. Більше того, стосовно збільшення площі земельної ділянки з 0,18 га до 0, 27 га Витвицькою сільською радою уже приймались рішення (від 15.04.2011 № 53-3/2011 "Про внесення змін до рішення сесії сільської ради від 18.12.1997 року "Про передачу земель у приватну власність"; від 19.07.2011 року № 81- 5/2011 "Про розгляд заяв громадян"), які були скасовані Долинським районним судом Івано-Франківської області 11 травня 2012 року. В рішенні суду встановлено, що ОСОБА_2 було передано у приватну власність (безоплатно) земельну ділянку площею 0,18 га 18.12.1997. Окрім того, в рішенні суду від 11.05.2012 року зазначено, що земельна ділянка площею 0,0901 га призначена для ведення особистого селянського господарства. Про саме рішення суду та обставини судової справи було достеменно відомо ОСОБА_2 , так, як остання через своїх представників брала участь у судовій справі.

Зважаючи на те, що ОСОБА_2 уже отримала 0.18 га землі безоплатно у приватну власність, які входять в склад 0, 25 га які можуть передатись третій особі в майбутньому, місце розташування земельної ділянки (яку ОСОБА_2 просить передати їй у власність) не відповідає ст. 83 ЗК України (знаходиться проїзд загального користування шириною 3,38 метра), частина земельної ділянки площею 0,09 га призначена для ведення селянського господарства, а не для будівництва та обслуговування земельної ділянки (з яких 0,07 га просить ОСОБА_2 у власність), відповідач повинен був відмовити у наданні ОСОБА_6 дозволу на розроблення проекту землеустрою.

21 лютого 2020 року Витвицькою сільською радою ОТГ Долинського району Івано-Франківської області прийнято рішення за № 1273-37/2020, за яким вирішено внести зміни в оскаржуване нею рішення Витвицької сільської ради від 25.01.2019 року "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_2 " та було викладено в наступній редакції: "Надати дозвіл гр. ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,2500 га, по АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Контроль за виконанням даного рішення покласти на комісію з питань інвестиції, будівництва, земельних відносин та охорони природи.

Внесення змін відповідачем до оскаржуваного нею рішення не усунуто вище наведені порушення законодавства України, що у свою чергу вказує на необхідність скасування оскаржуваного нею рішення з послідуючими змінами.

Представник відповідача, Витвицької сільської ради об`єднаної територіальної громади О.Сорока подала 04.08.2020 відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що ознайомившись з позовними вимогами у даній справі, Витвицька с/р заперечує наявність правових підстав для їх задоволення, та вважає що оскаржувані рішення прийняті на підставі, в порядку та у спосіб визначений законодавством України.

Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені статтею 12 Земельного кодексу України.

Зокрема, за змістом пунктів "а" і "б" частини 1 коментованої статті Кодексу до повноважень сільських рад у галузі земельних відносин на території сіл належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян відповідно до цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За приписами пунктів "а" і "в" ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема:

- у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

- одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Зважаючи на те, що ОСОБА_2 до подання в сільську раду заяви від 10.12.2018 була користувачем земельної ділянки в АДРЕСА_1 , то спірні правовідносини щодо її права на безоплатне отримання землі у власність врегульовано пунктом "а" ч. 3 ст. 116, частинами 1, 2 ст. 118 ЗК України.

Третя особа у заяві від 10.12.2018 року просила надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки, розгляд яких визначається частинами 6-8 ст.118 ЗК України.

Відтак, рішенням сільської ради від 25.01.2019 за №772-27/2019 надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки (частини 6-8 статті 118 ЗК України),

При цьому, усі підстави, які сільська рада вправі використати для відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки, чітко регламентовані ч. 7 ст. 118 ЗК України.

Позивачка вважає, що оскаржуваним рішенням Витвицької с/р третій особі надано дозвіл на виготовлення тех.документації щодо землі, яка є проїздом громадського призначення до її домоволодіння.

Такі твердження є надуманими та безпідставними зважаючи на наступне.

Рішенням Витвицької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області № 166-11/2016 від 15.12.2016 року затверджено Генеральний план с. Витвиця.

Згідно викопіювання з Генерального плану с.Витвиця чітко вбачається, що до земельної ділянки позивачки уже є запроектована та облаштована лише одна під`їзна дорога із західної її сторони, ширина заїзду дотичного до ділянки - 12 м, а ширина самої дороги 6 м.

Крім того наголошує, що надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою не є передачею у приватну власність громадянину земельної ділянки, а є лише першим етапом для погодження і оформлення документів, які відповідно до вимог законодавства є необхідними для прийняття сільською рішення про набуття громадянами земель у власність, а тому права та інтереси позивачки у будь-якому разі не порушені.

Отже, доводи позивачки про те що оскаржуваним рішенням сільська рада надала третій особі дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо землі, яка є проїздом громадського призначення до її домоволодіння є безпідставними.

Позивачка вказує про порушення сільською радою ч. 4 ст.116 ЗК України в частині передачі ОСОБА_2 безоплатно у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд більше ніж один раз, понад встановленої норми за кожним видом використання (більше 0,25 га).

Витвицька сільська рада з таким твердженнями не погоджується зазначаючи наступне.

Рішенням сільської ради від 18.12.-26.12.1997 ( зі змінами) ОСОБА_2 (на час розгляду справи ОСОБА_3 ) передано у приватну власність безоплатно земельну ділянку в селі Витвиця площею 0,1800 га в АДРЕСА_1 .

Однак, ОСОБА_2 не реалізувала дане рішення сільської ради - не виготовила відповідного державного акта на право власність на земельну ділянку та/або не зареєструвала речове права на такий об`єкт цивільного права в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку.

На відміну від рішення сільської ради від 18.12.-26.12.1997, оскаржуваним рішенням №772-27/2019(зі змінами) вирішено не передати безоплатно у приватну власність третій особі землі площею 0,2500 га, а надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

Такі рішення за своїм юридичним змістом не є тотожними, так як врегульовують різні правовідносини.

Окрім того, 26.05.2020 ОСОБА_2 звернулась до сільської ради із заявою про скасування рішень сільської ради яким їй було передано у приватну власність безоплатно земельну ділянку площею 0,1800 га в АДРЕСА_1 .

В свою чергу, розглянувши дану заяву заінтересованої особи, Витвицька сільська рада ОТГ Долинського району рішенням № 1404-40/2020 від 16.06.2020 року скасувала дані рішення.

Відтак, будь-яких правових підстав стверджувати що сільською радою порушено вимоги ч. 4 ст. 116 ЗК України - також немає.

Щодо заяви про збільшення позовних вимог позивача, то Витвицька сільська рада заперечує наявність правових підстав для її задоволення, оскільки сільська рада діяла виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (а.с.196-201 т.3).

Представник позивачки адвокат Білан А.М., подав заперечення на відзив, в якому зазначив, що приймаючи 25.01.2019 оскаржуване рішення , відповідач порушив:

Вимоги ст. 317, 319 ЦК України, ст. 12. пункту "в" ч. 3 ст. 116, ч. 6 ст. 118 ЗК України так, як надав дозвіл третій особі на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0. 25 га по АДРЕСА_1 .

Така земельна ділянка не перебувала та не перебуває у комунальній власності а належить громадянину ОСОБА_7 , та за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_7 .

Вимоги пункту "г" ч. 1 ст. 121 ЗК України, адже відповідачем було вирішено розпочати процедуру надання безоплатно у власність третій особі земельної ділянки понад 0,25 га з якої 0,18 га земельної ділянки було передано безоплатно у власність третій особі ОСОБА_2 у 1997 році.

Вимоги п. "а" ч. 4 ст. 83 ЗУ України, адже в склад землі площею 0,25 га., яку просить безоплатно отримати у власність ОСОБА_2 було включено проїзд загального користування шириною 3,38 м.

Приймаючи рішення, відповідач, в силу наданих йому повноважень та наявної у нього інформації повинен був врахувати:

що ОСОБА_2 уже було передано безоплатно у приватну власність 0.18 га земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку;

що від землеволодіння позивача повз землеволодіння гр. ОСОБА_8 проходить дорога загального користування шириною 3.39 м.;

можливість реального доступу (доїзду) до земельної ділянки позивача;

чи достатнім є ширина проїзду до землеволодіння позивача, та чи відповідає така ширина вимогам ДБН:

чи не входить в склад 0,25 га земельної ділянки яку просила ОСОБА_2 у власність дорога (проїзд) загального користування.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, причини своєї неявки не повідомила, хоч про час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому Законом порядку.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Білан А.М., (копія ордера серії ІФ №071853 а.с.94-96 т.1 ) позовні вимоги, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, підтримав в повному обсязі, просив позов задоволити.

Представник відповідача Витвицької сільської ради об`єднаної територіальної громади Долинського району Івано-Франківської області Левкович В.С. (довіреність а.с.242 т.5) в судове засідання не з`явився, хоч про дату, час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому Законом порядку. Подав заяву , згідно якої просить розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Витвицької сільської ради об`єднаної територіальної громади Долинського району Івано-Франківської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення сільської ради від 25.01.2019 за №772-27/2019 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_2 ", проводити у відсутності представника Витвицької сільської ради ТН, позовні вимоги визнають у повному обсязі та не заперечують проти задоволення позову (а.с.2 т.6).

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 та її представник адвокат Шевчук П.В. (копія ордера серії ІФ №105608 а.с.22 т.4) в судові засідання на неодноразові виклики не з`явилися , хоч про дату, час та місце слухання справи були повідомлені у встановленому Законом порядку. Представником третьої особи на стороні відповідача - ОСОБА_2 адвокатом Шевчуком П.В. через канцелярію суду подано пояснення третьої особи щодо позову (а.с.178-183 т.3) згідно яких , ознайомившись з позовними вимогами у даній справі третя особа у цій справі заперечує наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, та вважають, що оскаржувані рішення прийняті на підставі, в порядку та у спосіб ст.118 Земельного кодексу України, яка визначає порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Зважаючи на те, що ОСОБА_2 до подання в сільську раду заяви від 10.12.2018 була користувачем земельної ділянки в АДРЕСА_1 , то спірні правовідносини щодо її права на безоплатне отримання землі у власність врегульовано саме пунктом "а" частини 3 статті 116, частинами 1, 2 статті 118 ЗК України.

Разом з тим, третя особа у заяві від 10.12.2018 року просила надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки, розгляд яких визначається частинами 6-8 статті 118 ЗК України.

Відтак, рішенням сільської ради від 25.01.2019 за №772-27/2019 надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки (частини 6-8 статті 118 ЗК України),

Позивачка вважає, що оскаржуваним рішенням Витвицької с/р третій особі надано дозвіл на виготовлення техдокументації щодо землі, яка є проїздом громадського призначення до її домоволодіння.

Такі твердження є надуманими та безпідставними зважаючи на наступне:

Відповідно до норм ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Рішенням Витвицької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області затверджено генеральний план с. Витвиця.

Згідно викопіювання з генерального плану с.Витвиця чітко вбачається, що до земельної ділянки позивачки уже є запроектована та облаштована лише одна під`їзна дорога із західної її сторони, ширина заїзду дотичного до ділянки -12 м, а ширина самої дороги 6 м.

Якщо брати до уваги попередню редакцію генерального плану села Витвиця - розробленого у 1984 році, то в ньому також не було такого «проїзду».

Крім того , надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою не є передачею у приватну власність громадянину земельної ділянки, а є лише першим етапом для погодження і оформлення документів, які відповідно до вимог законодавства є необхідними для прийняття сільською рішення про набуття громадянами земель у власність, а тому права та інтереси позивачки у будь-якому разі не порушені.

Отже, доводи позивачки про те, що оскаржуваним рішенням сільська рада надала третій особі дозвіл на виготовлення технічної документації документації із землеустрою щодо землі, яка є проїздом громадського призначення до її домоволодіння є безпідставними.

Позивачка вказує про порушення сільською радою ч. 4 ст. 116 ЗК України в частині передачі ОСОБА_2 безоплатно у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд більше ніж один раз, понад встановленої норми за кожним видом використання (більше 0,25 га).

ОСОБА_2 з таким твердженнями не погоджується зазначаючи наступне.

Рішенням сільської ради від 18.12.-26.12.1997 ( зі змінами) ОСОБА_2 (на час розгляду справи ОСОБА_3 ) передано у приватну власність безоплатно земельну ділянку в селі Витвиця площею 0,1800 га в АДРЕСА_1 .

Однак, ОСОБА_2 не реалізувала дане рішення сільської ради - не виготовила відповідного державного акта на право власність на земельну ділянку та/або не зареєструвала речове права на такий об`єкт цивільного права в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку.

Наголошують , що на відміну від рішення сільської ради від 18.12.-26.12.1997, оскаржуваним рішенням №772-27/2019(зі змінами) вирішено не передати безоплатно у приватну власність третій особі землі площею 0,2500 га, а надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

Такі рішення за своїм юридичним змістом не є тотожними, так як врегульовують різні правовідносини.

Окрім того, 26.05.2020 року ОСОБА_2 звернулась до сільської ради із заявою про скасування рішень сільської ради, яким їй було передано у приватну власність безоплатно земельну ділянку площею 0,1800 га в АДРЕСА_1 .

В свою чергу, розглянувши дану заяву заінтересованої особи, Витвицька сільська рада ОТГ Долинського району скасувала дані рішення.

Відтак, будь-яких правових підстав стверджувати що сільською радою порушено вимоги ч.4 ст. 116 ЗК України, - також немає.

Щодо заяви про збільшення позовних вимог Позивача, то ОСОБА_2 заперечує наявність правових підстав для її задоволення, оскільки сільська рада діяла виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, всі доводи позивачки, наведені нею у позовній заяві є цілком безпідставними, надуманими та необгрунтованими, та в повному обсязі спростовані наявними у цій справі документами та наведеними доводами відповідача і поясненнями ОСОБА_2 .

Просить у задоволенні позовних вимогу даній справі відмовити в повному обсязі.

Суд вислухавши пояснення представника позивачки, вивчивши заперечення на відзив, пояснення третьої особи щодо позову, дослідивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що позов ОСОБА_1 доВитвицької сільської ради об`єднаної територіальної громади Долинського району Івано-Франківської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення сільської ради від 25.01.2019 за №772-27/2019 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_2 ", з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог , підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

Відповідно до вимог ч.2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Абзацом 1ст. 144 Конституції Українипередбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно із ст. 2 Закону України"Про місцеве самоврядування в Україні"від 21.05.1997 № 280/97-ВР, місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межахКонституціїі законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 10Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначеніКонституцією України, цим та іншими законами.

Ст. 25Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесеніКонституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з п.п. 1, 34 ч.1 ст. 26вищезазначеного Закону, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: затвердження регламенту ради; вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частинами 1, 5, 14 ст.46Закону передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць. Не пізніш як на другій сесії затверджується регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2, 3, 10 ст. 59Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідностіКонституціїабо законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно довимог ст. 12 Земельного кодексу (ЗК) України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цьогоКодексу.

Згідно з ч.1ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За приписами пунктів "а" і "в" ч. 3ст. 116 ЗК України,безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема:

- у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

- одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Ст.118 ЗК Українивизначає порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Так, відповідно до ст. 118 ЗК України,громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихст. 122 цього Кодексу.

Згідно вимог ч.2ст. 118 ЗК України,рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Ч.6ст.118 ЗК Українипередбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихст. 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихст.122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 7ст.118 ЗК України).

Системний і послідовний аналіз вищевказаних норм матеріального права свідчить, щоЗемельний кодекс Українивиокремлює безоплатну передачу земельних ділянок у власність громадян за двома різними порядками, а саме: у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян та одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Зокрема, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян шляхом приватизації землі, що перебуває у користуванні таких громадян врегульовано пунктом "а" ч. 3 ст.116, ч.ч. 1,2статті118 ЗК України.

В свою чергу, порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадян шляхом їх одержання із земель комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації (щодо ділянок, які не перебувають у користуванні) регламентовано пунктом "в" ч. 3 ст.116, ч.ч. 6,8ст.118і ст.121 ЗК України.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 29.09.2008 , на підставі рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 02.04.2008 у справі №2-461/2008 ОСОБА_2 зареєстровано право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.19 т.2).

25 січня 2019 року , за заявою ОСОБА_2 від 10.12.2018 та на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 у справі №343/1400/18,Витвицькою сільською радою об`єднаної територіальної громади Долинського району Івано-Франківської ради прийнято рішення №772-27/2019, яким вирішено:

1. Надати дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 0,2500 га по АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;

2. Гр. ОСОБА_2 виготовити в ліцензованій проектній організації проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 0,2500 га по АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будинків і споруд, погодити його у встановленому законом порядку та подати на затвердження сесії сільської ради;

ОСОБА_2 укласти договір про земельний сервітут з гр. ОСОБА_1 (а.с.24 т.1; а.с.28-31 т. 2).

Рішенням Витвицькою сільської ради об`єднаної територіальної громади Долинського району Івано-Франківської ради №1273-37/2020 від 21.02.2020 вирішено:

1.Внести зміни в рішення Витвицької сільської ради від 25.01.2019 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки гр.. ОСОБА_2 », та викласти в такій редакції:

- «Надати дозвіл гр. ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 0,2500 га по АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд».

2. Контроль за виконанням даного рішення покласти на комісію з питань інвестиції, будівництва, земельних відносин та охорони природи (а.с.5 т.3).

Позивачка, не погоджуючись із такими рішеннями, вважаючи, що відповідачем надано дозвіл щодо землі, яка є проїздом громадського призначення до її домоволодіння, частина із якої є землями для ведення особистого селянського господарства, цільове призначення яких не змінено, звернулася до суду за захистом свого порушеного права, ставлячи вимогу про скасування вищезазначених рішень відповідача .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного:

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян шляхом приватизації землі, що перебуває у користуванні таких громадян врегульовано пунктом "а" ч. 3 ст.116, ч.ч. 1,2ст.118 ЗК України.

Порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадян шляхом їх одержання із земель комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації (щодо ділянок, які не перебувають у користуванні) регламентовано пунктом "в" ч. 3 ст.116, ч.ч.6,8ст.118і ст.121 ЗК України.

Зважаючи на те, що ОСОБА_2 до подання в сільську раду заяви від 10.12.2018 була користувачем земельної ділянки по АДРЕСА_1 , то спірні правовідносини щодо права третьої особи на безоплатне отримання землі у власність врегульовано саме пунктом "а" ч. 3 ст.116, ч.ч. 1,2ст.118 ЗК України.

Разом з тим, третя особа у заяві від 10.12.2018 не звернулася з клопотанням про прийняття рішення щодо приватизації земельної ділянки, не подала технічні матеріали та документи, що підтверджують розмір земельної ділянки, а просила надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки, розгляд яких визначається ч.ч. 6-8ст. 118 ЗК України(а.с.11 т.2).

Як свідчить зміст пунктів 1 і 2 рішення Витвицької сільської ради від 25.01.2019 за №772-27/2019 відповідачем надано ОСОБА_2 саме дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки (частини 6-8ст. 118 ЗК України), а не дозвіл на складання технічних матеріалів та документації, що підтверджує розмір земельної ділянки (частини 1, 2ст. 118 ЗК України).

При цьому, усі підстави, які орган місцевого самоврядування вправі використати для відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки,регламентовані ч. 7ст. 118 ЗК України.

Відповідно довимог ч.4ст.83ЗК України,до земелькомунальної власності,які неможуть передаватисьу приватнувласність,належать:зокрема землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Таким чином, проїзди і вулиці у населених пунктах не можуть бути передані у приватну власність, так як являються землями загального користування.

Копія Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №607221 від 10.10.2012 свідчить про те, що позивачці ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,2770га в с.Витвиця ур. «Порошниці» (а.с.37, 79т.1).

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , межує із господарством ОСОБА_2 . Згідно плану меж земельної ділянки ОСОБА_1 , кадастровий номер якої 2622080501:01:002:1001 (а.с.38т.1), між господарствами гр. ОСОБА_9 та гр. ОСОБА_2 до земельної ділянки ОСОБА_1 проходить проїзд громадського користування.

Виданий 10.10.2012 ОСОБА_1 , Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №607221 свідчить про те, що цільовим призначенням такої землі площею 0,2770 га, на дату видачі, було ведення особистого селянського господарства (а.с.37-38 т.1).

На східній частині земельної ділянки (права частина на Плані меж земельної ділянки) Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №607221 від 10.10.2012 від літери (точки) "Д" до літери (точки) "Е" міститься відомості про землі Витвицької сільської ради (дорога) шириною 3,39 м (а.с.38 т.1).

Із матеріалів справи судом встановлено, що в подальшому на підставі рішень сільської ради від 12.05.2017 за №136-6/2017, від 21.07.2017 за №209-8/2017, від 22.12.2017 за №360-14/2017 (а.с.35, 54,74 т.1) розроблено і затверджено "Детальний план території для будівництва" та "Проект землеустрою щодо зміни цільового призначення землі" (а.с.32-48, 49-78 т.1).

У зв`язку із вказаним позивачкою змінено цільове призначення землі з "ведення особистого селянського господарства", на "для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд", про що свідчить копія Витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку (кадастровий номер 2622080501:01:002:1001) від 30.01.2018 за №НВ-2603224272018 (а.с.79-83 т.1).

"Детальний план території для будівництва" і "Проект землеустрою щодо зміни цільового призначення землі" містить ті ж відомості про наявність на східній частині земельної ділянки (права частина на Плані меж земельної ділянки) від літери (точки) "Д" до літери (точки) "Е" земель сільської ради (дорога) шириною 3,39 м.

Про наявність спірної дороги також свідчать обставини встановлені рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 25.01.2013 в справі №906/233/12 (а.с.84-87 т.1) та постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 11.05.2012 у справі №2-а-40/2012 (а.с.28-31 т.1).

В описовій і мотивувальній частинах рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 25.01.2013 у справі №0906/233/12 встановлено таке:

"Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (а.с. 68), межує із господарством ОСОБА_2 , де також проживає ОСОБА_10 (а.с. 39). Згідно плану меж земельної ділянки ОСОБА_1 , кадастровий номер якої 2622080501:01:002:1001 (а.с.68), та схеми виносу в натурі меж земельної ділянки і розбивки будівель ОСОБА_2 (а.с.8) між господарствами гр. ОСОБА_9 та гр. ОСОБА_2 до земельної ділянки ОСОБА_1 проходить проїзд громадського користування.

Судом встановлено, що відповідачка без погоджень та без відповідних дозволів органів місцевого самоврядування біля свого будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , на земельній ділянці, цільове призначення якої ведення селянського господарства, та на проїзді громадського користування, які не передані їй у встановленому законом порядку, проводитьсамовільне будівництво господарської будівлі - гаражу. У зв`язку з проведенням самочинного будівництва відповідачка та члени її сім`ї неодноразово попереджувались про необхідність припинити дане будівництво, що підтверджується листами сільської ради від 11.10.2010 року №02-18/94 та від 29.03.2011року №02-18/60/54 (а.с. 6, 7).

Про те, що відповідачка самовільно збудувала гараж, поставила ворота, чим позбавила ОСОБА_1 можливості користуватися проїздом до своєї присадибної ділянки свідчать:

- лист відділу містобудування та архітектури від 01.02.2011 року № М-13, в якому зазначено, що в ході перевірки встановлено, що на проїзді загального користування до городу гр. ОСОБА_1 проводиться будівництво гаражу, та рекомендовано сільській раді встановити в натурі межі між проїздом та земельною ділянкою ОСОБА_10 , зареєстрованого в господарстві відповідачки (а.с.7);

- акт обстеження земельної ділянки (дороги до поля) від 23.06.2012 року (а.с.9);

- скарга ОСОБА_1 у Витвицьку сільську раду про неможливість проїхати до своєї земельної ділянки у зв`язку з перешкодами, які чинить ОСОБА_2 , від 16.07.2012 року (а.с.10, 38);

- пояснення інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області від 16.11.2012 року №7/9/05-3/1761, згідно яких відповідачка не зверталися до Інспекції для отримання дозвільних документів, у даному випадку наявні правові підстави для подання позову про знесення самочинно збудованого гаража (а.с.53, 54);

- інформаційний лист відділу містобудування та архітектури Долинської РДА, в якому зазначено, що в 1986 році ОСОБА_2 видано будівельний паспорт на забудову земельної ділянки, площею 0,15 га. Проектною документацією визначено межі земельної ділянки під забудову та розташування на ній житлового будинку та блоку господарських приміщень. Крім того сільською радою останній залишено земельну ділянку, що прилягає до забудови, для ведення особистого селянського господарства. Між земельною ділянкою ОСОБА_2 та ОСОБА_9 за вимогою сільської ради та жителів села залишено проїзд шириною 2 м, який є загального користування для доступу жителів села до сільськогосподарських земельних ділянок. Проте гр. ОСОБА_2 самовільно збудувала гараж на громадському проїзді, чим унеможливила доступ жителів села до власних городів, а також порушила будівельні, санітарні та протипожежні відстані до житлового будинку і криниці гр. ОСОБА_9 . Генеральний план с.Витвиця розроблений у 1984 році, в якому не відображено вищевказаного проїзду, так як він не має містобудівного значення для забудови села, а забезпечує доступ до сільськогосподарських земельних ділянок громадян. Крім того генеральний план виконано у такому масштабі, що даний проїзд відобразити неможливо (а.с. 56)".

Як свідчить зміст описової частини постанови Долинського районного суду Івано-Франківської області від 11.05.2012 у справі №2-а-40/2012 рік:

"Відповіднодо рішення5сесії Витвицькоїсільської ради6-госкликання №81-5/2011від 19.07.2011року «Пророзгляд заявгромадян» вирішено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укласти договір земельного сервітуту для права проходу-проїзду (шириною 2 м) на транспортному засобі через земельні ділянки: площею 0.18 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 та площею 0.0901 га для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 до земельної ділянки площею 0.2770 га для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 (а.с. 11).

Про факт наявності проїзду громадського користування свідчать копії схеми виносу меж земельної ділянки і розбивки будівель та плану відведення земельної ділянки під будівництво житлового будинку ОСОБА_4 в АДРЕСА_2 , на яких проїзд громадського користування відзначений шириною 2 м (а.с. 5, 49).

В судовому засіданні встановлено, що будь-якого іншого проїзду до господарства позивачки немає, на генплані с.Витвиця існуючий проїзд не відображений, оскільки цей план складений до виділення земельної ділянки родині ОСОБА_2 . В той же час відображений на ньому проїзд фактично не існує, і не може бути облаштований, так як на ньому розміщене господарство.

В судовому засіданні встановлено, що земельними ділянками, на яких на даний час розміщені господарства сторін, в минулому користувалася позивачка та її родина. Через ці земельні ділянки проходила дорога, якою ОСОБА_1 на той час не користувалася, оскільки їздила через свій город. Проте, після виділення частини земельної ділянки ОСОБА_2 , а згодом передачі їй ще однієї земельної ділянки, позивачка позбавлена можливості будь-яким іншим способом проїхати до свого господарства, оскільки город, який вона використовувала для проїзду, та сама дорога передані третій особі у власність рішенням Витвицької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області № 53-3/2011 від 15.04.2011 року «Про внесення змін до рішення сесії сільської ради від 18.12.1997 року «Про передачу земель у приватну власність» ".

Відповідно до вимог ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З метою з`ясування усіх обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері земельних правовідносин, відповідно до ухвали Долинського районного суду від 17.11.2020 р. по справі було призначено судову земельно-технічну експертизу (а.с.55-56 т.4).

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у цивільній справі №300/808/19 №2835/20-28/2271-2277/21-28 від 09.11.2021, в натурі (на місцевості) не виявлено і не встановлено фактичної наявності дороги загального користування, проходу чи проїзду до земельної ділянки з кадастровим номером 2622080501:01:002:1001.

На викопіюванні з генерального плану с. Витвиця зображено, що до досліджуваної земельної ділянки передбачений проїзд, що позначений під №7 нижче на рисунку. Даний проїзд відмінний від проїзду, який зазначений в правовстановлюючих документах та в проекті землеустрою, але відповідає одному із проїздів, який зазначений в детальному плані території даної земельної ділянки.

Додатково при дослідженні встановлено наступне:

-по стороні земельної ділянки з кадастровим номером 2622080501:01:002:1001 від «Д» до «Е», де передбачено відповідно до правовстановлюючих документів і документації із землеустрою, зокрема детальним планом території, проїзд, наявна частина земельної ділянки під проїздом, що підтверджується також описом меж земельної ділянки з кадастровим номером 2622080501:01:002:1159, а саме від «Б» до «В» землі сільської ради проїзд. Однак в т. «Б» земельної ділянки з кадастровим номером 2622080501:01:002:1159 даний проїзд переривається приватними земельними ділянками з кадастровим номером 2622080501:01:002:1159 та 2622080501:01:002:1166. Даний проїзд є тупиковим, тобто відсутнє сполучення даного проїзду з вулицею загального користування.

- по стороні від «З» до «А», відповідно до детального плану території, до земельної ділянки з кадастровим номером 2622080501:01:002:1001 наявний заїзд, що також підтверджується інформацією, що міститься в описі меж земельної ділянки з кадастровим номером 2622080501:01:002:1113, де зазначено що по стороні від «А» до «Б» суміжною земельною ділянкою є землі загального користування (проїзд). Однак даний переривається приватними земельними ділянками з кадастровим номером 2622080501:01:003:0651, 2622080501:01:003:0656 та 2622080501:01:003:0005. Тобто зазначений проїзд є тупиковим, відсутнє сполучення даного проїзду з вулицею загального користування.

Нижче на рисунках схематично зображено частково наявні проїзди, заїзди до земельної ділянки з кадастровим номером 2622080501:01:002:1001, відповідно до наданих на дослідження документацій із землеустрою на земельні ділянки з кадастровим номером 2622080501:01:002:1137,2622080501:01:002:1159,2622080501:01:003.0005,2622080501:01:003:0004, 2622080501:01:002:1109 та 2622080501:01:002:1113 та іншої наявної інформації в матеріалах даної цивільної справи із використанням в якості інформаційного шару, підложки, інформації з Публічної кадастрової карти.

На час проведення експертизи, встановлено, земельна ділянка площею 0,2500 га, яку просила ОСОБА_2 передати їй у власність є сформованою, внесено до бази даних Держгеокадастру, присвоєний кадастровий номер 2622080501:01:002:1159 і дана земельна ділянка передана в приватну власність гр. ОСОБА_2 .

Тому частина дороги загального користування, яка являється проїздом до земельної ділянки з кадастровим номером 2622080501:01:002:1001, увійшла до складу приватної земельної ділянки з кадастровим номером 2622080501:01:002:1159, власником якої є ОСОБА_2 .

Нижче на рисунку схематично зображено частину дороги загального користування, яка являється проїздом до земельної ділянки з кадастровим номером 2622080501:01:002:1001, що увійшла до складу приватної земельної ділянки з кадастровим номером 2622080501:01:002:1159, власником якої є ОСОБА_2 , що заштрихована штрихами червоного кольору. Площа даної частини дороги загального користування становить 0,0190 га.

Однак в даному випадку слід зауважити, що дана дорога загального користування, яка являється проїздом до земельної ділянки з кадастровим номером 2622080501:01:002:1001, побудована на основі наявної інформації в матеріалах даної цивільної справи і експерт виходив із того, що в даної дороги відсутні будь-які згини чи повороти, тобто вона є прямолінійною. Оскільки на дослідження не надавалося будь-якої інформації, щодо конфігурації даної дороги, а при обстеженні не було забезпечено доступу до об`єктів дослідження (а.с.201-219 т.5).

Проаналізувавши вищенаведені докази, досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що знайшло своє підтвердження доводи позивачки ОСОБА_1 про те, що проїзд громадського призначення проходить через земельну ділянку площею 0,2500 га по АДРЕСА_1 , у відношенні до якої оскаржуваними рішеннями від 25.01.2019 та від 21.02.2020 ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність землі.

Таким чином, при вирішенні питання про надання дозволу гр.. ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 0,2500 га по АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, відповідачем було порушено вимогу ст.83 ЗК України щодо заборони передачі у приватну власність земель загального користування населених пунктів, зокрема проїздів.

Крім того, заслуговують на увагу твердження позивачки про недотримання сільською радою вимог статті 20 ЗУ України, в частині надання дозволу на складання проекту землеустрою без проходження процедури зміни цільового призначення частини(0,0901 га) із загальної площі 0,2500 га.

За доводами ОСОБА_1 одна із частин земельної ділянки за оскаржуваними рішеннями, орієнтованою площею 0,0901 га, має цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, на підтвердження чого позивачка просить врахувати обставини встановленні постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 11.05.2012 у справі №2-а-40/2012.

Згідно зп.а ст.21ЗК України,порушення порядкувстановлення тазміни цільовогопризначення земельє підставоюдля: визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, право позивачки, з приводу якого вона звернувся в суд порушено і воно підлягає захисту, а тому, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, відповідно до ч. 4ст. 206 ЦПК Україниу разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

На підставі ст.ст. 19,144 Конституції України ,ст.ст.2,10,25,26,46,59Закону України«Про місцевесамоврядування»,ст.ст.12,20,21, 83,116,118,121,122Земельного кодексуУкраїни України та керуючись ст.ст.141, 258, 259,264, 265, 268, 352,354,355 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 доВитвицької сільської ради об`єднаної територіальної громади Долинського району Івано-Франківської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення сільської ради від 25.01.2019 за №772-27/2019 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_2 " задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Витвицької сільської ради об`єднаної територіальної громади Долинського району Івано-Франківської області від 25 січня 2019 року №772-27/2019 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_2 ", та рішення Витвицької сільської ради об`єднаної територіальної громади Долинського району Івано-Франківської області від 21 лютого 2020 року № 1273-37/2020 "Про внесення змін в рішення сесії Витвицької сільської ради об`єднаної територіальної громади від 25.01.2019 року "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_2 "

Стягнути з Витвицької сільської ради об`єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок сплаченого судового збору , та 9 438 ( дев`ять тисяч чотириста тридцять вісім) гривень 55 копійок витрат за проведення судової земельно-технічної експертизи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , жителька АДРЕСА_3 .

Відповідач : Витвицька сільська рада територіальної громади Калуського району, Івано-Франківської області - вул. З. Красівського,63А, с.Витвиця, Калуського району Івано-Франківської області, 77533 , код ЄДРПОУ 04355898

Третя особа,що незаявляє самостійнихвимог щодопредмету споруна сторонівідповідача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , жителька АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення виготовлено 06.06.2022

Суддя Долинського районного суду В. А. Тураш