Постанова

від 07.06.2022 по справі 128/2271/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 128/2271/20

Провадження № 22-ц/801/901/2022

Категорія: 21

Головуючий у суді 1-ї інстанції Васильєва Т. Ю.

Доповідач:Сопрун В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2022 рокуСправа № 128/2271/20м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого Сопруна В.В.,

суддів Міхасішина І.В., Стадника І.М.,

за участю секретаря судового засідання Михайленко А.В.,

за участю сторін: відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №128/2271/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 25 січня 2022 року, яке ухвалене суддею Васильєва Т.Ю. в Вінницькому районному суді Вінницької області, повний текст складено 04 лютого 2022 року,

в с т а н о в и в :

В вересні 2020 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, мотивуючи позовні вимоги тим, що вона проживає у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці площею 0,25 га, кадастровий номер: 0520688906:04:007:0295, що належить позивачці відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №712223 від 22 березня 2007 року, виданого Якушинецькою сільською радою. Також у власності позивача є ще одна земельна ділянка, що межує з попередньою, площею 0,3979 га, кадастровий номер: 0520688906:04:007:0296, яка належить позивачці відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №712224 від 22 березня 2007 року, виданого Якушинецькою сільською радою.

Позивач зазначає, що по сусідству з нею проживає відповідач ОСОБА_1 , яка є власником сусідньої земельної ділянки, площею 0,25 га, кадастровий номер: 0520688900:04:007:0863. Вказує, що відповідач зареєструвала право власності на свою земельну ділянку пізніше за неї, тобто межі її земельних ділянок на той час вже були встановлені. Та зазначає, що відповідач, порушивши межі належної позивачу земельної ділянки, самовільно захопила частину її земельної ділянки, перемістивши на декілька метрів розмежувальні знаки, та користується частиною земельних ділянок позивача, чим чинить перешкоди в їх користуванні.

На усні претензії відповідач не реагує та відмовляється від добровільного усунення перешкод в користуванні належною позивачу земельною ділянкою, в тому числі від демонтажу самочинно встановлених елементів розмежування земельних ділянок.

Таким чином, позивач просила суд зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні власністю ОСОБА_2 , а саме: земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,25 га, кадастровий номер: 0520688906:04:007:0295, та площею 0,3979 га, кадастровий номер: 0520688906:04:007:0296, шляхом знесення самочинно встановлених елементів розмежування земельних ділянок між вищезазначеними та земельною ділянкою ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0, 25 га, кадастровий номер: 0520688900:04:007:0863 та звільнити самовільно зайняті земельні ділянки.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 25 січня 2022 року в задоволені позову відмовлено.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає його незаконним та необґрунтованим, ухвалене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не дослідив в повному обсязі докази, які містяться в матеріалах справи, а саме висновок судової земельно-технічної експертизи від 22 вересня 2021 року. Зокрема, вважає, що ОСОБА_1 захопила частину земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2 . Крім того, суд першої інстанції вийшов за межі предмета позову, що є порушенням прав ОСОБА_2 .

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши осіб, які з`явилися в судове засідання, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Згідно ч.1-3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення відповідає.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довела самочинного встановлення відповідачем на земельній ділянці позивача елементів розмежування земельних ділянок, та яких саме, а також не довела розміру та конфігурації частини земельної ділянки, належної позивачу, що перебуває в користуванні саме відповідача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯБ № 712224 від 22 березня 2007 року, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки кадастровий номер: 0520688906:04:007:0296, площею 0,3979 га, розташованої по АДРЕСА_1 , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства (т.1 а.с.7).

Відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯБ № 712223 від 22 березня 2007 року, ОСОБА_2 також є власником земельної ділянки кадастровий номер: 0520688906:04:007:0295, площею 0,2500 га, розташованої по АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (т.1 а.с.8).

Позивачем надано копію схеми картографічного зображення земельних ділянок (т.1 а.с.9).

Відповідно до копії технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, виготовленої ТзОВ «Сплайн-В» на підставі договору № 258 від 01 червня 2006 року, в тому числі наявного в ній протоколу погодження (встановлення) та закріплення меж земельної ділянки, в натурі (на місцевості) проведено погодження (встановлення) меж земельних ділянок ОСОБА_2 , межі земельних ділянок закріплені металевими кілками у кількості 23 штук (т.1 а.с.62 - 70).

Згідно інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 11 листопада 2020 року, земельна ділянка кадастровий номер 0520688900:04:007:0863, площею 0,25 га належить на праві власності ОСОБА_1 (т.1 а.с.71).

Позивачем надано обмінні файли на земельні ділянки: кадастровий номер 0520688900:04:007:0863, кадастровий номер 0520688906:04:007:0295, кадастровий номер0520688906:04:007:0296 (т.1 а.с.72).

Згідно з копією рішення 37 сесії 7 скликання Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області № 233/1 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 », ОСОБА_1 передано у власність із земель комунальної власності земельну ділянку площею 0,2500 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0520688900:04:007:0863 (т.1 а.с.81).

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26 грудня 2019 року, 19 грудня 2019 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0520688900:04:007:0863, площею 0,25 га на підставі рішення Якушинецької сільської ради Вінницького району від 22 листопада 2019 року (т.1 а.с.82).

Згідно з копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 21 жовтня 2019 року, зокрема наявного в ньому кадастрового плану земельної ділянки кадастровий номер 0520688900:04:007:0863 та опису меж, земельна ділянка ОСОБА_1 межує із земельними ділянками ОСОБА_2 в точках від «Ж» до «А» (т.1 а.с.83, 84).

З витягу з Публічної кадастрової карти України вбачається розташування земельних ділянок з кадастровими номерами 0520688900:04:007:0863, 0520688906:04:007:0295, 0520688906:04:007:0296 (т.1 а.с.87 - 89).

Згідно збірного кадастрового плану суміжних земельних ділянок за наявними даними в Державному земельному кадастрі, виготовленого сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_4 , вбачається розміщення земельних ділянок позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_1 (т.1 а.с.96).

Відповідно до копії технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за рахунок земель комунальної власності на території АДРЕСА_1 , виготовленої ФОП ОСОБА_4 , на підставі договору № 045 від 14 травня 2019 року, в тому числі наявного в ній опису меж земельної ділянки, земельна ділянка ОСОБА_1 межує земельними ділянками ОСОБА_2 в точках від «З» до «А» (т.1 а.с.110 - 119).

Положеннями ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі ст. 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, із визначеними щодо неї правами.

Згідно ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно з пунктом «г» частини першої статті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Згідно з ч. 3 ст. 103 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них.

Частиною 3 ст. 106 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки, землекористувач має право вимагати від власника суміжної земельної ділянки сприяння у встановленні спільних меж, а також встановлення або відновлення межових знаків, у разі якщо вони відсутні, зникли, перемістилися або стали невиразними. У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 106 ЗК України, місцезнаходження межових знаків у разі їх визначення або встановлення відображається у матеріалах землевпорядного проектування та геодезичних вишукувань, а також на кадастрових планах земельних ділянок. Власники земельних ділянок та землекористувачі зобов`язані дотримуватися меж земельних ділянок.

Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема, у визначені законом способи, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод у користуванні, користування з порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (стаття 12 ЦПК України).

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 12, частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, при з`ясуванні, якими доказами кожна сторона обґрунтовуватиме свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд має виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов`язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, що містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частини перша, третя статті 77, частина друга статті 78 ЦПК України).

Відповідно до висновку експерта ТОВ «Подільський центр судових експертиз» № 619 від 22 вересня 2021 року за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи:

«1. 2. 3. 4. Після проведення інструментальних обмірів земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_2 та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_1 , можливо зробити висновок, що площа земельної ділянки, яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_2 становить 6538,0 кв.м. (0,6538 га), що на 59,0 кв.м. (6538-2500-3979) більше від площі земельних ділянок, які перебувають у її приватній власності, а площа земельної ділянки, яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_1 становить 2666,0 кв.м. (0,2666 га), що на 166,0 кв.м. (2666-2500) більше від площі земельної ділянки, яка перебуває у її приватній власності.

На додатку 1 графічно відображено план земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_2 та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_1 станом на час проведення дослідження.

Після співставлення меж земельної ділянки кад. №0520688906:04:007:0295 площею 0,2500 га та кад. №0520688906:04:007:0296 площею 0,3979 га за адресою АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , відповідно до інформації, яка міститься у Державному земельному кадастрі із земельною ділянкою, яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_2 станом на час проведення дослідження можливо зробити висновок, що конфігурація, зовнішні розміри, місце розташування межі земельної ділянки, якою фактично користується ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 , не відповідають правовстановлюючим документам на земельні ділянки кад. №0520688906:04:007:0295, №0520688906:04:007:0296, а саме середньоквадратична похибка місцезнаходження межового знака відносно найближчих пунктів державної геодезичної мережі перевищує допустиме значення, яке визначається п.3.10 «Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі на місцевості та їх закріплення межовими знаками», на додатку 3 лініями червоного кольору відображено невідповідність розташування земельної ділянки у метрах.

На додатку 3 графічно відображений план порівняння земельної ділянки кад. № 0520688906:04:007:0295 площею 0,2500 га та кад. №0520688906:04:007:0296 площею 0,3979 га за адресою АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , відповідно до інформації, яка міститься у Державному земельному кадастрі із земельною ділянкою, яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_2 станом на час проведення дослідження.

Після співставлення меж земельної ділянки кад. №0520688900:04:007:0863 площею 0,2500 га за адресою АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , відповідно до інформації, яка міститься у Державному земельному кадастрі із земельною ділянкою, яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_1 станом на час проведення дослідження можливо зробити висновок, що конфігурація, зовнішні розміри, місце розташування межі земельної ділянки, якою фактично користується ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , не відповідають правовстановлюючим документам на земельну ділянку кад. №0520688900:04:007:0863, а саме середньоквадратична похибка місцезнаходження межового знака відносно найближчих пунктів державної геодезичної мережі перевищує допустиме значення, яке визначається п.3.10 «Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі на місцевості та їх закріплення межовими знаками», на додатку 4 лініями червоного кольору відображено невідповідність розташування земельної ділянки у метрах.

На додатку 4 графічно відображений план порівняння земельної ділянки кад. №0520688900:04:007:0863 площею 0,2500 га за адресою АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , відповідно до інформації, яка міститься у Державному земельному кадастрі із земельною ділянкою, яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_1 , станом на час проведення дослідження.

За результатами проведених досліджень також встановлено, що:

- частина земельної ділянки площею 0,0161 га, яка не входить до складу земельних ділянок, які перебувають у приватній власності ОСОБА_2 (на додатку 3 оранжевого кольору), перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_2 , із розмірами по периметру від точки А за годинниковою стрілкою: 15,84 м, 32,83 м, 44,93 м, 1,7 м, 44,97 м, 21,76 м, 9,46 м, 12,54 м, 6,81 м, 5,05 м.

- частина земельної ділянки площею 0,0035 га, яка не входить до складу земельних ділянок, які перебувають у приватній власності ОСОБА_2 (на додатку 3 оранжевого кольору), перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_2 , із розмірами по периметру від точки Б за годинниковою стрілкою: 1,44 м, 5,45 м, 0,50 м, 0,85 м, 4,09 м, 23,01 м, 14,20 м, 8,39 м, 14,01 м, 11,02 м, 12,08 м, 14,42 м, 20,97 м, 2,39 м, 7,67 м, 10,69 м, 8,06 м, 0,89 м, 0,51 м, 5,26 м.

- частина земельної ділянки площею 0,0008 га, яка не входить до складу земельних ділянок, які перебувають у приватній власності ОСОБА_2 (на додатку 3 оранжевого кольору), перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_2 із розмірами по периметру від точки В за годинниковою стрілкою: 9,15 м, 6,68 м, 7,32 м, 5,15 м.

- частина земельної ділянки площею 0,0035 га, що входить до складу земельної ділянки, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_2 (на додатку 3 фіолетового кольору), не перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_2 , із розмірами по периметру від точки Г за годинниковою стрілкою: 2,28 м, 0,92 м, 8,44 м, 20,37 м, 17,36 м, 6,08 м.

- частина земельної ділянки площею 0,0007 га, що входить до складу земельної ділянки, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_2 (на додатку 3 фіолетового кольору), не перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_2 , із розмірами по периметру від точки Д за годинниковою стрілкою: 27,53 м, 0,64 м, 0,30 м, 27,05 м.

- частина земельної ділянки площею 0,0094 га, яка входить до складу земельної ділянки, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_2 (на додатку 3 фіолетового кольору), не перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_2 , із розмірами по периметру від точки Е за годинниковою стрілкою: 54,70 м, 21,66 м, 29,73 м, 3,68 м, 19,39 м, 3,29 м, 8,62 м, 8,13 м, 18,11 м, 28,55 м, 29,76 м, 26,79 м, 0,64 м.

- частина земельної ділянки площею 0,0159 га, що входить до складу земельної ділянки, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_1 (на додатку 4 фіолетового кольору), не перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_1 , із розмірами по периметру від точки А за годинниковою стрілкою: 15,84 м, 32,83 м, 43,45 м, 1,69 м, 43,53 м, 21,76 м, 9,46 м, 12,54 м, 6,81 м, 5,05 м.

- частина земельної ділянки площею 0,0325 га, яка не входить до складу земельної ділянки, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_1 (на додатку 4 оранжевого кольору), перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_1 , із розмірами по периметру від точки Б за годинниковою стрілкою: 2,28 м, 0,92 м, 8,44 м, 17,33 м, 5,08 м, 3,45 м, 25,27 м, 24,05 м, 11,15 м, 63,10 м, 17,26 м, 1,43 м, 19,43 м, 7,28 м, 52,0 м, 9,21 м, 6,93 м, 26,16 м, 2,49 м, 10,27 м, 14,62 м, 21,67 м, 8,25 м, 6,08 м.

За результатами проведених досліджень можливо зробити висновок, що частина земельної ділянки площею 0,0159 га, яка входить до складу земельної ділянки кад. №0520688900:04:007:0863, площею 0,2500 га, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_1 (на додатку 5 фіолетового кольору), перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_2 , із розмірами по периметру від точки А за годинниковою стрілкою: 15,84 м, 32,83 м, 43,45 м, 1,69 м, 43,53 м, 21,76 м, 9,46 м, 12,54 м, 6,81 м, 5,05 м» (т.1 а.с.149 - 173).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надала суду належних та допустимих доказів і не довела, які саме елементи розмежування земельних ділянок встановлені між земельними ділянками сторін, які вона просить знести відповідача.

Межовими знаками можуть бути природні чи штучні споруди і рубежі (річки, струмки, канали, лісосмуги, рослинні смуги, дерева, стежки, рівчаки, стіни, паркани, огорожа, шляхові споруди, бетонні або металеві стовпи, плити, моноліти, камені, інші споруди і рубежі), що збігаються із межею земельної ділянки або спеціально встановлюються на ній. Межові знаки на водних об`єктах не встановлюються (ч. 2 ст. 106 ЗК України).

Так, місце розташування елементів розмежування між земельними ділянками сторін та їх вид позивачем не визначено, письмових доказів чіткого визначення місця розташування елементів розмежування станом на час вирішення спору позивачем не надано, тобто позивачем не доведено можливість захисту її прав у обраний ним спосіб шляхом примусового виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з копії довідки Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 31 грудня 2020 року, під час надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 (кадастровий номер 0520688900:04:007:0863) дана земельна ділянка на час її відведення не була сформована як об`єкт цивільних прав, формування земельної ділянки відбувалося за рахунок земель, не наданих у власність та користування (запас) комунальної власності, відведення земельної ділянки, що передана у власність ОСОБА_1 , відбувалося не за рахунок земельних ділянок ОСОБА_2 , під час формування земельної ділянки кадастровий номер 0520688900:04:007:0863 перетинів із земельними ділянками, які були сформовані раніше, які мають кадастрові номери 0520688906:04:007:0295 та 0520688906:04:007:0296 не відбулось (т.1 а.с.85).

Крім цього, згідно копії пояснювальної записки, наданої сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_4 , при проведенні топографо-геодезичних робіт на земельній ділянці ОСОБА_1 , кадастровий номер 0520688900:04:007:0863, було встановлено, що просторове розміщення земельної ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в БД АС ДЗК відповідає фактичному, фактичні лінійні розміри між поворотним точками земельної ділянки ОСОБА_1 відповідають відомостям БД АС ДЗК, за результатом проведених робіт складений збірний кадастровий план, на якому відображено розміщення земельних ділянок по АДРЕСА_2 по відношенню до фактичного, повідомлено, що земельна ділянка ОСОБА_1 (0520688900:04:007:0863) в БД АС ДЗК не накладається на земельні ділянки ОСОБА_2 (0520688906:04:007:0295, 0520688906:04:007:0296) (т.1 а.с.86).

Висновком експерта №619 від 22 вересня 2021 року встановлено, що «під час проведення візуально-інструментального огляду об`єктів дослідження встановлено наявність та місце розташування дерев`яних стовпчиків у кількості 5-ти штук, які встановлені під час визначення на місцевості меж земельної ділянки кад. №0520688900:04:007:0863, яка належить ОСОБА_1 . Також при цьому необхідно зазначити, що місце розташування дерев`яних стовпчиків (координати), які є поворотними точками меж, земельної ділянки кад. №0520688900:04:007:0863 площею 0,2500 га за адресою АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 відповідають місцю розташування поворотних точок меж, земельної ділянки кад. №0520688900:04:007:0863 площею 0,2500 га відповідно до інформації, яка міститься у Державному земельному кадастрі» (т.1 а.с.156 на звороті).

Будь-яких доказів щодо інших елементів розмежування земельних ділянок сторін в частині їх спільної межі та саме в межах зазначених не відповідностей фактичному користуванню, та встановлення їх саме відповідачем суду не надано.

Зокрема у вказаному висновку судової експертизи від 22 вересня 2021 року, в частині наявності спільних меж з позивачем, зазначено, що частина земельної ділянки площею 0,0325 га, яка не входить до складу земельної ділянки, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_1 (на додатку 4 оранжевого кольору), перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_1 , із розмірами по периметру від точки Б за годинниковою стрілкою: 2,28 м, 0,92 м, 8,44 м, 17,33 м, 5,08 м, 3,45 м, 25,27 м, 24,05 м, 11,15 м, 63,10 м, 17,26 м, 1,43 м, 19,43 м, 7,28 м, 52,0 м, 9,21 м, 6,93 м, 26,16 м, 2,49 м, 10,27 м, 14,62 м, 21,67 м, 8,25 м, 6,08 м.

Однак суду не надано жодних доказів, що вказана у висновку судової експертизи земельна ділянка площею 0,0325 га (на додатку 4 оранжевого кольору) належить в повному обсязі позивачці ОСОБА_2 , а не іншим особам.

Та в сукупності з іншими додатками до висновку судової експертизи судом встановлено, що зазначена земельна ділянка площею 0,0325 га, яка не входить до складу земельної ділянки, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_1 (на додатку 4 оранжевого кольору), та перебуває у фактичному користуванні, не може належати позивачці ОСОБА_2 в повному обсязі, оскільки її земельні ділянки межують із земельною ділянкою ОСОБА_1 лише в частині зазначених меж, в решті землекористування відбувається іншими землекористувачами. Водночас, розміру земельної ділянки, яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_1 та належить на праві власності саме ОСОБА_2 жодним належним та допустимим доказом не встановлено.

Судову експертизу було призначено судом за питаннями, визначеними стороною позивача, зауважень до висновку експерта сторона позивача не мала.

Зокрема, в додатку 3 до висновку судової експертизи фіолетовим кольором визначено розміри земельних ділянок, які перебувають у приватній власності ОСОБА_2 , але не перебувають у її фактичному користуванні (т.1 а.с.162), водночас якими суміжними землекористувачами фактично зайняті ці земельні ділянки та чи є перешкоди в їх використанні позивачем, жодним доказом не встановлено. З огляду на місце розташування спільних меж позивача та відповідача, вказані земельні ділянки фіолетового кольору в додатку 3 до висновку судової експертизи розміром 0,0007 га, 0,0094 га, 0,0009 га не перебувають у фактичному користуванні відповідача, а земельна ділянка площею 0,0035 га не може перебувати в користуванні відповідача в повному обсязі, а яка частина з цієї земельної ділянки перебуває в користуванні саме відповідача, жодним доказом не визначено.

При цьому, встановлено, що частина земельної ділянки площею 0,0159 га, яка входить до складу земельної ділянки кад. №0520688900:04:007:0863, площею 0,2500 га, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_1 (на додатку 5 фіолетового кольору), перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_2 , із розмірами по периметру від точки А за годинниковою стрілкою: 15,84 м, 32,83 м, 43,45 м, 1,69 м, 43,53 м, 21,76 м, 9,46 м, 12,54 м, 6,81 м, 5,05 м» (т.1 а.с.164).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не доведено порушення відповідачем її прав унаслідок порушення норм земельного чи цивільного законодавства, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Є непереконливими та помилковими доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог.

Крім того, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції під час призначення експертизи поставлені питання, що не належали до предмета позову, оскільки постановляючи ухвалу про призначення експертизи від 23 березня 2021 року (т.1 а.с.122 - 123) та задовольняючи клопотання позивача ОСОБА_2 , суд першої інстанції поставив експерту на вирішення саме ті питання на які наполягала позивач у своєму клопотання (т.1 а.с.10 - 12). Зокрема, в матеріалах справи наявне клопотання представника позивача ОСОБА_5 , у якому він просив клопотання про призначення земельно-технічної експертизи розглянути без участі позивача та представника, клопотання підтримав в повному обсязі (т.1 а.с.120).

Отже, судом першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, надано вірну оцінку зібраним доказам, відповідно до спірних правовідносин правильно застосовано норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення скасуванню не підлягає.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу і спростовані зібраними у справі доказами та не впливають на правильність і обґрунтованість судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

За змістом ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 25 січня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 08 червня 2022 року.

Головуючий Сопрун В.В.

Судді Міхасішин І.В.

Стадник І.М.