Ухвала

від 06.06.2022 по справі 507/458/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-з/813/71/22

Справа № 507/458/18

Головуючий у першій інстанції Гнатюк В.О.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Гірняк Л.А., Сегеди С.М.,

з участю секретаря Шлапак А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство», ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні власністю, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

встановив:

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який згодом був уточнений та остаточно поданий до Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство», ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні власністю, відшкодування матеріальної та моральної шкоди (6-10, 44-50, 116-117 т. 1).

У березні 2019 року ДСК «Чорноморське морське пароплавство» звернулося до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання правочину недійсним та скасування державної реєстрації права власності.

Рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 27 травня 2019 року у задоволенні позову відмовлено, як передчасно поданому, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якої просив рішення суду скасувати в частині вимог за первісним позовом та в цій частині ухвалити нове рішення, яким: зобов`язати ДСК «Чорноморське морське пароплавство» та ОСОБА_2 не чинити йому перешкод у користуванні власністю та витребувати з чужого незаконного володіння. Виселити ДСК «Чорноморське морське пароплавство та ОСОБА_2 зі вказаного готельного комплексу, без надання їм іншого жилого приміщення. Стягнути в солідарному порядку з відповідачів матеріальну шкоду у розмірі 304 028 грн. та моральну шкоду у розмірі 150 000 грн.

Постановою Одеського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково.

Рішення Любашівського районного суду Одеської області від 27 травня 2019 року скасовано. Прийнята постанова.

Позов ОСОБА_1 до Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство», ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні власністю, відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволений частково.

Зобов`язано Державну судноплавну компанію «Чорноморське морське пароплавство та ОСОБА_2 не чинити йому перешкод у користуванні власністю в 1/2 частині готельного комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Виселено Державну судноплавну компанію «Чорноморське морське пароплавство та ОСОБА_2 з 1/2 частини готельного комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Стягнуто з Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство та ОСОБА_2 , в рівних частках на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп., за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 4080 грн. 40 коп., за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

14 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся досуду з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, в якій заявник просить вирішити питання щодо стягнення судового збору в розмірі 4848 грн. 80 коп., оскільки в постанові Одеського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року питання про стягнення судових витрат вказаної суми з відповідачів не розглядалося.

Учасники справи про призначене судове засідання на 07 червня 2022 року були сповіщені належним чином.

Заяв, або клопотань про відкладення розгляду справи від учасників справи до суду не надходило.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (07 червня 2022 року).

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, доводи заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, дійшла до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом статей 269 - 271 ЦПК України після проголошення рішення суд, що ухвалив його, не може, як правило, сам скасувати або змінити власне рішення. Тому, за загальним правилом, допущені недоліки судового рішення виправляються вищестоящим судом. Проте суд має ряд повноважень, передбачених цими положеннями, з усунення недоліків чи доповнення ухвалених ним рішень. Такими повноваженнями є виправлення описок та арифметичних помилок в судовому рішенні, ухвалення додаткового рішення або роз`яснення рішення суду.

Статтею 270 ЦПК України, встановлено порядок ухвалення судом додаткового рішення у цивільній справі, відповідно до якого суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Тобто, процесуальним законом визначено вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення.

Аналізуючи вимоги статті 270 ЦПК України, слід дійти висновку, що додаткове рішення може бути ухвалене лише у випадках і за умов, передбачених частиною першою статті 270 ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

Зазначене відповідає роз`ясненням, які містяться у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 № «Про судове рішення у цивільній справі».

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з заявою про стягнення судових витрат, заявник зазначив, що судом не було вирішено питання судових витрат в розмірі 4848 грн. 80 коп.

Відповідно до ч. 8ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що в ході розгляду справи в апеляційній інстанції ОСОБА_1 не були подані докази щодо сплаченого судового в розмірі 4848 грн. 80 коп.

Також, ОСОБА_1 , який брав участь у розгляді справі, не скористався правом подати заяву про надання відповідних доказів безпосередньо у судовому засіданні 22 грудня 2022 року або заявити її в усній формі до закінчення судових дебатів в апеляційному суді відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України.

Направлення на адресу Одеського апеляційного суду 24 грудня 2021 року листа з копією квитанції про сплату судового збору у розмірі 4848 грн. 80 коп., з проханням приєднати її до справи, оригінал якої був поданий 04 січня 2022 року, за встановлених обставин не є належним способом повідомлення суду про намір подати докази після рішення суду та не свідчить про те, що заявник у належній формі до закінчення судових дебатів подав заяву, передбачену статтею 246 ЦПК України.

Відповідно до пунктів 4, 6 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 270 ЦПК України, для ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 понесених судових витрат у розмірі 4848 грн. 80 коп., оскільки питання щодо розподілу судових витрат було вирішено апеляційним судом,у відповідності до вимог закону, під час розгляду справи за наявними у справі доказами понесених судових витрат.

Також колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що при подання апеляційної скарги, ОСОБА_1 судом було відстрочено сплату судового збору, однак під час розгляду справи ОСОБА_1 було самостійно сплачено судовий збір, що необхідно врахувати при виконання постанови апеляційного суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору у розмірі 4080 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 141, 270, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволені заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складений 07 червня 2022 року.

Головуючий

---

О.С. Комлева

Судді

---

Л.А. Гірняк

---

С.М. Сегеда