Рішення

від 03.02.2022 по справі 160/25972/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2022 року Справа № 160/25972/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіЦарікової О.В., за участі секретаря судового засіданняГолубцової А.І., за участі: представника позивача: Чіняєвої О.М., представника відповідача: Колодки Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

16.12.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ" (далі - ТОВ "БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ", підприємство, позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 29.11.2021 № 0188580705 (форми "Р") про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковим зобов`язанням у розмірі 18555759,00 грн., штрафні санкції у розмірі 4638939,75 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.11.2021 № 0188590705 (форми "В4") про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 936735,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржених податкових повідомлень -рішень, з огляду на безпідставність висновків акта перевірки щодо допущення позивачем порушень в контексті господарських взаємовідносин підприємства позивача з його контрагентами. Позивач зазначив, що підприємство займається господарською діяльністю з виконання робіт з будівництва доріг і автострад в Дніпропетровській області. Специфіка господарської діяльності позивача полягає в тому, що з метою виконання робіт з будівництва доріг і автострад останній закуповує продукцію відповідного призначення з подальшим її використанням на конкретних об`єктах під час виконання ремонтних робіт. Позивач зазначає, що первинні документи по господарським операціям із контрагентами оформлені відповідно до норм чинного законодавства. Окрім того, позивач наголосив на тому, що в акті перевірки відсутнє чітке обґрунтування та посилання на докази, що підтверджують порушення саме позивачем норм податкового законодавства в частині взаємовідносин останнього з його контрагентами. Також, позивач зазначив, що господарські операції з контрагентами підтверджені належним чином оформленими первинними документами та податковими накладними, які були зареєстровані, податковим органом без встановлення будь-яких ознак ризиковості, а позивачем дотримано передбачені чинним законодавством умови формування податкових зобов`язань, податкового кредиту та від`ємного значення суми ПДВ. Крім того, позивач не може нести відповідальність за дотримання норм податкового законодавства своїми контрагентами. Позивач підкреслив, що порушення, описані в акті перевірки контролюючого органу, є необґрунтованими, спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які надавалися контролюючому органу під час перевірки. За таких обставин, позивач вважає, що оскаржені податкові повідомлення - рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню судом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2021 відкрито провадження у справі №160/25972/21 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11.01.2022 року. Останнє судове засідання по справі відбулося 04.02.2022 року.

05.01.2022 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 1060/22), в якому відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог. Відповідач зазначив, що оскаржені податкові повідомлення-рішення є правомірними та повністю відповідають нормам чинного податкового законодавства. Відповідач вказав, що наведені в акті перевірки висновки щодо не підтвердження реальності взаємовідносин ТОВ "БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ" із зазначеними в акті контрагентами - постачальниками зроблені за сукупністю обставин, встановлених в ході перевірок. Відповідач зазначив, що в результаті проведеної перевірки встановлено неможливість підтвердити реальність фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ "БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ" із ТОВ "АРКАДА-ДНЕПР", ТОВ "КІРМІКОМ" та ТОВ "ТД "БУД-ІНВЕСТ" у періодах, що перевірялися в частині придбання ТМЦ. За таких обставин, оскаржені податкові повідомлення - рішення є правомірними, а тому у суду відсутні підстави для їх скасування.

13.01.2022 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив відповідача (вх. № 399/22ел), в якій представник позивача наголосив на тому, що відзив відповідача на адміністративний позов дублює зміст акта перевірки № 3519/04-36-07-05/40130383 від 12.10.2021, з висновками якого позивач не погоджується у поданому адміністративному позові та не містить жодних аргументів проти викладеної позиції позивача.

14.01.2022 від представника відповідача надійшли письмові пояснення по справі (вх. № 3495/22), в яких контролюючий орган зазначив щодо не підтвердження придбання ТМЦ контрагентами позивача, які в подальшому реалізовані позивачу. Відповідач зазначив про неможливість здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій, з урахуванням відсутності у контрагентів реалізованого на позивача товару (відсутні податкові накладні на придбання), специфічних умов перевезення відповідно до ДСТУ «Суміші асфальтобетонні та асфальтобетон», часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених укладеними договорами, а також відсутності у контрагентів складських приміщень за адресами, зазначеними у ТТН.

01.02.2022 від представника позивача до суду надійшли письмові пояснення (вх. №1144/22ел), в яких представник позивача зазначає, що доводи контролюючого органу щодо не підтвердження руху товару по ланцюгу базуються лише на інформації, отриманій з даних податкової звітності з податку на додану вартість контрагентів позивача та інформаційних баз даних ДПС України. Однак правовідносини контрагента із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не мав господарських відносин самі по собі за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення саме позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських операцій. Разом з тим, відповідно до інформації наданої контрагентами позивача, реалізований товар було придбано у суб`єктів господарювання, які не є платниками податку на додану вартість, відповідна інформація з первинними документами надавалася контролюючому органу під час перевірки. Представником позивача на спростування доводів відповідача щодо придбання позивачем у його контрагентів товару, який попередньо був реалізований останнім самим же позивачем надано податкові накладні (ПН №6 від 04.03.2020 року, ПН №10 від 13.03.2020 року, ПН №2 від 05.03.2020 року; ПН №3 від 10.03.2020 року; ПН №5 від 11.03.2020 року; ПН №12 від 17.03.2020 року; ПН №24 від 26.03.2020 року; ПН №25 від 27.03.2020 року; ПН №1 від 08.04.2020 року; ПН №3 від 10.04.2020 року).

Представник позивача у судовому засіданні 04.02.2022 року підтримав заявлений адміністративний позов та просив суд задовольнити його повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позову та просив суд відмовити в його задоволенні повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, ТОВ "БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ" (код ЄДРПОУ 40130383) зареєстроване як юридична особа від 19.11.2015 року (номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 12241020000074721) та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області. Позивач є платником податку на додану вартість (далі - ПДВ) з 01.03.2016 року.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основними видами економічної діяльності позивача є (коди за КВЕД): 42.11 Будівництво доріг і автострад (основний); 43.21 Електромонтажні роботи; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.91 Покрівельні роботи; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання; 81.22 Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об`єктів; 81.29 Інші види діяльності із прибирання; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 41.10 Організація будівництва будівель; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Як встановлено судом, у період з 22.09.2021 року по 05.10.2021 року фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на підставі направлення №4920 від 22.09.2021 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складений акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ" (код ЄДРПОУ 40130383) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "АРКАДА-ДНЕПР" (код ЄДРПОУ 42552495) за період з 01.04.2019 року по 31.05.2019 року, з ТОВ "КІРМІКОМ" (код ЄДРПОУ 43095127) за період з 01.06.2020 року по 30.06.2020 року та з 01.09.2020 року по 30.09.2020 року, ТОВ "РЕНІКС ТОРГ" (код ЄДРПОУ 42373328) за період 01.05.2019 року по 31.05.2019 року та за період з 01.07.2019 року по 31.08.2019 року, з ТОВ "ТД "БУД-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 43428215) за період з 01.03.2020 року по 30.06.2020 року та за період з 01.12.2020 року по 31.12.2020 року та всіх звітних періодів, в яких було задекларовано податковий кредит за взаємовідносинами з цими контрагентами» за №3519/04-36-07-05/40130383 від 12.10.2021 року (далі - акт перевірки).

Згідно з висновками означеного акта, контролюючий орган дійшов висновку щодо порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198,3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 19492494 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість (в т.ч.: за квітень 2019 року - 732209 грн., за травень 2019 року - 794556 грн., за березень 2020 року - 6542989 грн., за квітень 2020 року - 28876 грн., за травень 2020 року - 3122005 грн., за червень 2020 року - 4968251 грн., за вересень 2020 року - 319019 грн., за грудень 2020 року - 2984589 грн.).

Зі змісту акта перевірки від 12.10.2021 № 3519/04-36-07-05/40130383 контролюючим органом встановлено порушення ТОВ "БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ" вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "АРКАДА-ДНЕПР", ТОВ "КІРМІКОМ", ТОВ "ТД "БУД-ІНВЕСТ", а саме:

- неможливо встановити, за якою адресою відбувалися вантажно-розвантажувальні роботи, та чи взагалі відбувалася передача товару від постачальника до покупця, адже у ТОВ "АРКАДА-ДНЕПР" відсутні будь-які основні засоби, об`єкти оподаткування, складські приміщення; згідно рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 04.02.2020 №1051 - ТОВ "АРКАДА-ДНЕПР" відповідає критеріям ризиковості; в ЄРПН у квітні - травні 2019 року встановлено, що ТОВ "АРКАДА-ДНЕПР" здійснювало реалізацію різноманітних ТМЦ, проте встановлено відсутність джерела його законного введення в обіг та реального задекларованого виробництва;

- згідно проведеного аналізу інформаційних баз встановлено, що товар з кодом УКТЗЕД 2505 (пісок природний, рядовий у кількості 803,79 м3), з кодом УКТЗЕД 2517 (щебінь із природного каменю для будівельних робіт, фракція 5-20мм, марка М800 та більше у кількості 350 м3), які були реалізовані на ТОВ "БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ" ТОВ "КІРМІКОМ" придбало у самого ж ТОВ "БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ"; не встановлено придбання ТОВ «КІРМІКОМ», реалізованих на адресу позивача товарів з кодом УКТЗЕД 2517 (Шлак відвальний, рядовий у кількості 2788,56 м3), з кодом УКТЗЕД 6810 (Блок із ніздрюватого бетону; БСГ В15 М200), з кодом УКТЗЕД 7308 (Арматура діагональ 3,0м у кількості 6шт.), з кодом УКТЗЕД 6801000000 (Бортові камені 1м у кількості 646 пог.м.); не встановлено походження товару код УКТЗЕД 2517 (щебінь гранітний фракція, 5-10 мм у кількості 470 тн та щебінь фракція 20-40 мм, у кількості 600 тн), з кодом УКТЗЕД 3916200090 (Армуючий синтетичний матеріал з міцністю при розриві до 4%), який було придбано ТОВ "КІРМІКОМ" у ТОВ "ТД "БУД-ІНВЕСТ" та в подальшому реалізовано на адресу ТОВ «БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ»;

- згідно проведеного аналізу інформаційних баз не встановлено придбання ТОВ "ТД "БУД - ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 43428215), реалізованих на адресу ТОВ "БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ" товарів з кодом УКТЗЕД 2505 (Пісок з відсівів подрібнення вивержених гірських порід фр. 0-5 мм (0,3872 м3 на 1 м3 піщано-соляної суміші); Пісок природний (0,3871 м3 на 1 м3 піщано-соляної суміші); Пісок природний, рядовий, з кодом УКТЗЕД 2517 (Готова піщано-щебенева суміш ЩПС-40), з кодом УКТЗЕД 2517 (Щебінь із прир. камн. для будівельних робіт, фракція 40-70мм, марка М1000 та більше), з кодом УКТЗЕД 2517 (Щебінь в прир. кам. 10-20 мм, м1000 і більше у кількості 844,59 м3), з кодом УКТЗЕД 2517 (Щебінь із прир. камн. для будівельних робіт, фракція 5(3)-10 мм у кількості 11386,40 м3), з кодом УКТЗЕД 2517 (Щебінь із природного каменю для будівельних робіт, фракція. 20-40 мм, марка М1000 у кількості 1494,21 м3), з кодом УКТЗЕД 2713 (Бітуми нафтові дорожні БНД-40/60, перший сорт у кількості 13,851 тн; Бітуми нафтові дорожні МГ і СГ, рідкі у кількості 101,25 тн; Емульсія бітумна дорожна у кількості 44,541 тн; Емульсія бітумна ЕКШ-50 у кількості 0,713 тн; Емульсія бітумна ЕКШМ-50 у кількості 0,243 тн), з кодом УКТЗЕД 3208 (Емаль у кількості 0,283 тн; Фарба дорожня АК-111 у кількості 214,53 кг), з кодом УКТЗЕД 3209 (Фарба "Польрефлекс-03" у кількості 92,27 кг), з кодом УКТЗЕД 3824 (Розчин готовий кладковий важкий цементний, марка М100 у кількості 2,323 тн), з кодом УКТЗЕД 4504 (Пробки дерев`яні 250x120x65мм), з кодом УКТЗЕД 6801 (Камені бортові (L=1м) у кількості 219 шт, Поребрик у кількості 318 шт), з кодом УКТЗЕД 6810 (Бар`єр парковочний у кількості 4 шт), з кодом УКТЗЕД 6904 (Шлаки металургійні ніздрюваті: мартенівський і відвальний доменний у кількості 25409,69 м3), з кодом УКТЗЕД 7002 (Скляні кульки у кількості 31,92 кг), з кодом УКТЗЕД 7306 (Труби сталеві електрозварні прямошовні та спіральношовні з опором розриву не менше 38 кгс/мм2, зовнішні у кількості 58,5м; Опора дорожнього знаку у кількості 5 шт), з кодом УКТЗЕД 7314 (Відкосна стійка СТ-1 у кількості 4 шт), з кодом УКТЗЕД 7318 (Анкерні деталі для установки дорожніх розмічальних вставок у кількості 4991 шт), з кодом УКТЗЕД 7325 (Люк чавунний важкий С250 у кількості 10 шт; Кільця опорні К06 залізобетонні серія 3.900.1-14 випуск 1 у кількості 10 шт), з кодом УКТЗЕД 8311 (Електроди, діаметр 5,0 мм, марка Є42 у кількості 1,72 кг), з кодом УКТЗЕД 250100 (Сіль для промислового перероблення в/г мелена (0,271 т на 1м3 піщано-соляної суміші) у кількості 1459,74 тн), з кодом УКТЗЕД 381400 (Розчинник для фарби "Польрефлекс-03" у кількості 2,76 кг), з кодом УКТЗЕД 27150000 (Бітум нафтовий дорожній БНД 60/90, БДН-90/130, перший сорт у кількості 36,76 тн; Бітуми нафтові для покрівельних мастик, марка БНМ-75/35 у кількості 1,209 тн; Бітуми нафтові дорожні БНД-40/60, перший сорт у кількості 6,836 тн; Бітуми нафтові дорожні МГ і СГ, рідкі у кількості 142,705 тн; Мастика морозостійка бітумно-мясляна МБ-50 у кількості 0,703 тн; Суміші асфальтобетонні гарячі і теплі (асфальтобетон щільний) (дорожні) (аеродромні), що застосовуються у верхніх шарах покриттів, дрібнозернисті, тип Б, марка 1 у кількості 10748,79 м3; Суміші асфальтобетонні гарячі і теплі (асфальтобетон щільний) (дорожні) (аеродромні), що застосовуються у нижніх шарах та у верхніх покриттів у кількості 9381 тн), з кодом УКТЗЕД 3917400090 (Труби напірні з поліетилену низького тиску, тип легкий, зовнішній діаметр 110 мм у кількості 18м; Манжети поліетиленові у кількості 6 шт), з кодом УКТЗЕД 3925902000 (Портландцемент для бетону дорожних та аеродромних покриттів без добавок, марка 400 у кількості 2,29 шт), з кодом УКТЗЕД 3925908000 (Світловідбивач у кількості 4991шт), з кодом УКТЗЕД 6801000000 (Камні бортові БР 100.30.15 у кількості 202 шт), з кодом УКТЗЕД 6810919000 (Залізобетонні ланки ТС 80.25-2 у кількості 25 шт), з кодом УКТЗЕД 8310000000 (Дорожний знак тип 7.5.1 "Вид транспортного засобу" у кількості 4 шт; Дорожній знак 3.15 "Рух транспортних засобів, маса яких перевищує...т, заборонено" у кількості 4 шт; Дорожний знак 4.1 "Рух прямо" у кількості 1 шт.), кодом УКТЗЕД 2517 (Щебінь із прир. камн. для будівельних робіт, фракція 5(3)-10 мм у кількості 210 м3.

Не погодившись з означеними висновками контролюючого органу, позивач направив заперечення на акт перевірки за вих.№231121/1 від 23.11.2021. До отримання заперечень, на підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено:

- податкове повідомлення - рішення від 29.11.2021 (форми «Р») за № 0188580705, за яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 23194698, 75 грн. (в т.ч.: за основним платежем на суму 18555759,00 грн.; за штрафними санкціями - 4638939,75грн.);

- податкове повідомлення-рішення від 29.11.2021 (форми «В4») за №0188590705, за яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ згідно декларації з ПДВ за грудень 2020 року за №9369555616 від 19.01.2021 на суму 936735,00 грн.

08.12.2021 за результатами розгляду поданих позивачем заперечень відповідачем направлено до позивача лист "Про результати розгляду заперечень" за вих. №94045/6/04-36-07-05 від 08.12.2021, в якому контролюючий орган зазначив про обґрунтованість висновків акта перевірки щодо виявлених порушень підприємства.

Не погодившись з означеними податковими повідомленнями - рішеннями, ТОВ "БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ " звернулося до суду з означеним позовом.

Таким чином, предметом позову у цій справі є позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

У відповідності до положень п.п.14.1.203 п.14.1 ст.14 ПК України, продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об`єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди), продажу, передачі права відповідно до авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об`єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної, у тому числі промислової власності.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов`язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У пункті 185.1 статті 185 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із пунктом 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; -дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом положень п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, а для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Положеннями підпунктів «а» та «в» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Тобто, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З наведених законодавчих положень встановлено, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України, зареєстрована та підписана уповноваженою особою.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Цією ж нормою в редакції Закону №1724-VIII від 03.11.2016 передбачено, що для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст.1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п.2.1 ст.2 Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Пункт 2.4. Положення (в редакції наказу Міністерства фінансів № 372 від 07.06.2010 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства фінансів України № 427 від 11.04.2017) передбачає, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов`язання).

Факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між позивачем та вищезазначеними контрагентами.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, між ТОВ "БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ" та ТОВ "АРКАДА-ДНЕПР" (код ЄДРПОУ 40130383) укладений договір поставки від 01.03.2019 № 01-03/2019, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити покупцю товар, а покупець зобов`язується належним чином прийняти товар і сплачувати його вартість у строки та в порядку, що встановлені сторонами. Відповідно до умов договору доставка товару здійснюється за рахунок Постачальника.

На підтвердження виконання умов вказаного договору (в розрізі товару, придбання якого не підтверджено податковим органом) позивачем надані до суду копії документів: видаткові накладні від 16.04.2019 за №119/1, №120/2, № 83; №95/1, № 33; № 31; № 32; № 34; № 84; №124/1, № 35; №121/1, № 30; від 17.04.2019 за №125/2, №96/2, №36, №37; №38; №39; №41; №99/3, №100/2, №101/1, №40; №102/3, №42; №43; №44; №45; від 18.04.2019 року за №103/3, №55, №54, №53, №52, №51, №50, №49, №48, №47, №46, від 19.04.2019 за №107/1, № 65, №104/2, № 64; №108/3, № 56; № 57; № 58; № 59; № 60; №97/1,№ 61, №62, 63; від 17.05.2019 року №116/1, №111/3, №86, №85, від 20.05.2019 за №122/2, №105/1, №87, №88, №90, № 115/2, № 89, від 21.05.2019 року за №126/3, №117/3, №96, №92, №93, №94, №95, №106/3, №91, №123/2, №97, від 22.05.2019 року за №127/2, №118/3, №98, №109/3, №99, №100, №101, від 23.05.2019 №110/3, №102, №103; товарно - транспортні накладні від 16.04.2019 № 83; № 16-83-17, № 16-83-6, № 16-83-1, № 16-83-2, № 16-83-10, № 16-83-18, № 16-33-1, № 16-33, № 16-33-2, № 16-33-3, № 16-33-4, № 16-31-11, № 16-31-3, № 16-31-2, № 16-32-1, № 16-32-3, № 16-32-4, № 16-34-1, № 16-34-2, № 16-34-3, № 16-34-4, № 16-84-6, № 16-84-2, № 16-84-2, № 16-84-1, № 16-84-10, № 16-35-13, № 16-35-12, № 16-35-12, № 16-35-121, № 16-35-1, № 16-35-2, № 16-30-12, № 16-30-6, № 16-30-2, № 16-30-16; від 17.04.2019 року № 17-36-3, № 17-36-5, № 17-36-1, № 17-37-1, № 17-37-2, № 17-37-4, № 17-37-7, № 17-38-11, № 17-38-2, № 17-38-14, № 17-38-7, № 17-39-1, № 17-39-11, № 17-39-2, № 17-39-21, № 17-41-1, № 17-41-2, № 17-41-12, № 17-41-5, № 17-40-1, № 17-40-5, №М-041, №М-042, №М-043, №М-044, №М-045, №М-046, №М-047, №М-048, №М-049, №М-050, №М-051, №М-052, №053, №М-054, №М-055; 18.04.2019 №Л-07, №Л-08, №Л-09, №Л-10, №Л-11, №Л-12, №Л-13, №Л-14, №Л-15; 19.04.2019 року № 19-65-1, № 19-65-15, № 19-61-4, № 19-61-3, № 19-61-15, № 19-61-22, № 19-62-1, № 19-62-5, № 19-62-15, № 19-62-14, № 19-64-3, № 19-64-1, № 19-64-8, № 19-56-1, № 19-56-7, № 19-57-2, № 19-57-10, № 19-58-2, № 19-58-15, № 19-59-2, № 19-59-15, № 19-60-2, № 19-60-8; 17.05.2019 року № 17-86-1, № 17-86-12, № 17-85-8, № 17-85-3, № 17-85-5; 20.05.2019 року № 20-87-1, № 20-88-1, № 20-88-9, № 20-88-3, № 20-90-5, № 20-90-7, № 20-89-7, № 20-89-3; 21.05.2019 №21-92-9, №21-92-17, №21-96-3, №21-91-1, №21-97-1, №21-97-8, №21-97-3, №21-97-4; 22.05.2019 №22-98-6, №22-98-1, №22-98-9, №22-99-1, №22-99-12, №22-100-1, №22-100-12, №22-101-1, №22-101-12; 23.05.2019 №22-102-3, №23-102-9, №23-103-1, №23-103-5, лист від 23.09.2021 № 619/1, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Як зазначив позивач та підтверджено висновками акта перевірки під час перевірки позивачем надано до контролюючого органу копії сертифікатів якості на поставлену продукцію.

Розрахунки між підприємствами здійснювалися в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

На підставі вищеозначених видаткових накладних постачальником за період, що перевірявся, складені та зареєстровані податкові накладні в Єдиному державному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ - 1526765,11 грн., а саме: за квітень 2019 року на суму -732209,05 грн., за травень 2019 року -794556,06 грн.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про неможливість встановлення, за якою адресою відбувалися вантажно - розвантажувальні роботи, та чи взагалі відбувалася передача товару від постачальника до покупця, оскільки у ТОВ «АРКАДА-ДНЕПР» відсутні будь-які основні засоби, об`єкти оподаткування, складські приміщення, з огляду на підтвердження реальності фінансово-господарських відносин між позивачем та ТОВ "АРКАДА-ДНЕПР" в межах означеного договору на суму ПДВ -934444,14 грн.

Посилання відповідача на рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 04.02.2020 № 1051 стосовно того, що ТОВ "АРКАДА-ДНЕПР" відповідає критеріям ризиковості не приймаються судом, з огляду на те, що означене рішення прийнято майже через рік після здійснення господарських операцій із позивачем (01.04.2019 по 31.05.2019).

Доводи контролюючого органу про те, що ТОВ "АРКАДА-ДНЕПР" не є виробником та не є імпортером, що унеможливляє поставку специфічного товару за специфічних умов перевезення відповідно до ДСТУ "Суміші асфальтобетонні та асфальтобетон" (відповідно до п. 8.8. наявність паспорту, п. 10. транспортування та зберігання, є необгрунтованими, з огляду на те, що відповідачем не доведено факт недотримання умов перевезення постачальниками позивача під час доставки товару.

На спростування тверджень відповідача про відсутність за адресою навантаження: м.Дніпро, вул. Томська, 283, у ТОВ «АРКАДА-ДНЕПР» складських приміщень, позивач вказав, що відповідно до товарно - транспортних накладних вантажовідправником товару виступало ПП «РОЛІНГ РУ».

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 04.03.2020 між ТОВ "БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ" та ТОВ "КІРМІКОМ" (код ЄДРПОУ 43095127) укладено договір поставки №04/03/2020, за умовами якого що постачальник зобов`язується поставити покупцю товар, а покупець зобов`язується належним чином прийняти товар і сплачувати його вартість у строки та порядку, що встановлені сторонами. Відповідно до умов договору доставка товару здійснюється за рахунок постачальника.

На підтвердження виконання умов вказаного договору (в розрізі товару, придбання якого не підтверджено) позивачем надані до суду первинні документи: видаткові накладні від 01.06.2020 року №5/20, №РН-0000213, від 11.09.2020 року №5/13, №РН-0000667, №5/9, №РН-0000683, №РН-0000684, №РН-0000689, №РН-0000668, №РН-0000693, від 14.09.2020 року №5/14, №РН-0000695, від 21.09.2020 року №5/30, №5/32 №РН-0000715, №РН-0000718, №5/31 , від 30.09.2020 року №РН-0000714, №5/64, №РН-0000744, №5/65, №РН-0000746; товарно - транспортні накладні від 01.06.2020 № Р-01-06, №Р-01-07, від 11.09.2020 року №Р-01-06, №Р-01-07, №Р-12-1, №Р-12-2, №Р-12-3, №Р-12-5, №Р-11-3, №Р-11-2, №Р-11-1, №Р-11-4, №Р-11-5, №Р-11-6, №Р-11-7, №Р-11-8, №Р-11-9, №Р-11-10, №Р-11-11, №Р-11-12, №Р-11-41, №Р-11-63, №Р-11-73, №Р-11-64, №Р-11-56, №Р-11-42, №Р-11-72, №Р-11-74, №Р-11-70, №Р-11-45, №Р-11-51, №Р-11-69, №Р-11-50, №Р-11-68, №Р-11-55, №Р-11-48, №Р-11-43, №Р-11-71, №Р-11-65, №Р-11-49, №Р-11-44, №Р-11-46, №Р-11-58, №Р-11-67, №Р-11-53, №Р-11-60, №Р-11-66, №Р-11-47, №Р-11-54, №Р-11-61, №Р-11-38, №Р-11-37, №Р-11-40, №Р-11-36, №Р-11-28, №Р-11-27, №Р-11-35, №Р-11-25, №Р-11-30, №Р-11-32, №Р-11-26, №Р-11-39, №Р-11-29, №Р-11-31, №Р-11-17, №Р-11-16, №Р-11-13, №Р-11-14, №Р-11-19, №Р-11-18, №Р-11-15, №Р-12-2, №Р-11-33, від 14.09.2020 року №163, №162, №161, №160, №155, №158, №157, №156, №154, №153, №152, №151, №150, №149, №148, №147, №146, №145, №144, №143, №142, №141, від 21.09.2020 року №2109/19, №2109/18, №2109/17, №2109/16, №2109/15, №2109/14, 2109/13, №2109/12, №2109/11, №2109/10, №2109/9, №2109/18, №2109/7, №2109/6, №2109/5, №2109/4, №2109/3, №2109/2, №21-1 , №21-2, №21-3, №21-4, №21-5, №21-6, №21-7, №21-8, №21-9, №21-10, №21-11, №21-12, №21-13, №21-14, №21-15, №21-16, №21-17, №21-281, №21-271, №21-261, №21-251, №21-241, №21-231, №21-221, №21-211, №21-201, №21-191, №21-181, №21-171, №21-161, №21-151, №21-149, №21-121, №21-131, №21-111, №21-101, №21-91, №21-81, №21-61, №21-51, №21-41, №21-31, №21-21, №21-11, №21-7, від 30.09.2020 року №5/64, №Р-30-01, №Р-30-11, №Р-30-15, №Р-30-3, №Р-30-7, №Р-30-1, №Р-30-5, №Р-30-9, №Р-30-14, №Р-30-2, №Р-30-6, №Р-30-10, №Р-30-17, №Р-30-13, №Р-30-4, №Р-30-12, №Р-30-16, №Р-30-8, лист від 24.09.2021 №1/09/1, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Як зазначив позивач та підтверджено висновками акта перевірки під час перевірки позивачем надано до контролюючого органу копії сертифікатів якості на поставлену продукцію.

Розрахунки між підприємствами здійснювалися в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

На підставі вищеозначених видаткових накладних постачальником за період, що перевірявся, складені та зареєстровані податкові накладні в Єдиному державному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ - 357838,50 грн., а саме: за червень 2020 року на суму -38820,00 грн., за вересень 2020 року -319018,50 грн.

Судом взято до уваги, що у взаємовідносинах із ТОВ "КІРМІКОМ" в межах одного договору відповідач вважає позивача належно обачним при виборі останнього в якості постачальника в операціях на суму ПДВ - 8814721,37 грн. та неналежно обачним в операціях на суму ПДВ - 357838,50 грн.

Висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки про те, що товар з кодом УКТЗЕД 2505 (пісок природний, рядовий у кількості 803,79 м3), з кодом УКТЗЕД 2517 (щебінь із природного каменю для будівельних робіт, фракція 5-20 мм, марка М800 та більше у кількості 350 м3), які були реалізовані на ТОВ «БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» TOB «КІРМІКОМ» придбало у самого ж ТОВ «БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ є необгрунтованими з огляду на те, що як встановлено судом позивачем поставлявся зовсім інший товар, а саме: за податковою накладною від 05.03.2020 №2 поставлено товар: щебінь із природного каменю для будівельних робіт, фракція 40-70 мм, марка М 1000 та більше; за податковою накладною від 10.03.2020 №3 поставлено товар: щебінь із природного каменю для будівельних робіт, фракція 40-70 мм, марка М 1000 та більше; за податковою накладною від 11.03.2020 №5 поставлено товар: щебінь із природного каменю для будівельних робіт, фракція 40-70 мм, марка М 1000 та більше; за податковою накладною від 17.03.2020 №12 поставлено товар: щебінь із природного каменю для будівельних робіт, фракція 40-70 мм, марка М 1000 та більше; за податковою накладною від 26.03.2020 №24 поставлено товар: щебінь із природного каменю для будівельних робіт, фракція 40-70 мм, марка М 1000 та більше; за податковою накладною від 27.03.2020 №25 поставлено товар: щебінь із природного каменю для будівельних робіт, фракція 40-70 мм, марка М 1000 та більше; за податковою накладною від 08.04.2020 №1 поставлено товар: щебінь із природного каменю для будівельних робіт, фракція 40-70 мм, марка М 1000 та більше; за податковою накладною від 10.04.2020 №1 поставлено товар: щебінь із природного каменю для будівельних робіт, фракція 40-70 мм, марка М 1000 та більше.

Отже, в березні - квітні 2020 року позивач поставив на адресу TOB «КІРМІКОМ» товар: щебінь із природного каменю для будівельних робіт, фракція 40-70мм, марка M1000 та більше та щебінь із природного каменю для будівельних робіт, фракція 5(3) - 40мм, марка М 1000 та більше, а не товар: щебінь із природного каменю для будівельних робіт, фракція 5-20 мм, марка M800 та більше, про який зазначено контролюючим органом в акті перевірки.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ "БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ" та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "БУД - ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 43428215) укладено договір поставки № БІ36/16 від 17.03.2020, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити покупцю товар, а покупець зобов`язується належним чином прийняти товар і сплачувати його вартість у строки та в порядку, що встановлені сторонами. Відповідно до умов договору доставка товару здійснюється за рахунок постачальника.

На підтвердження виконання умов вказаного договору (в розрізі товару, придбання якого не підтверджено) позивачем надані первинні документи: видаткові накладні від 17.03.2020 №1267-1, №89, №90, №91, №92, №93, №94, №95, №1268-3; №67, №68, №69, №70, №71, №72, №73, №60, №120, №98, №99; №100; №101; №102; №103; №104; №105; №106; №1265-2, №73, №74, №75, №76, №77, №78, 79, №80, №1266-2, №81, №83, №84, №85, №86, №87, №88, №1274, №1269, №96, №97, №107; №108; №109; №110; №111; №112; №113; №1264-1, №60, №67, №68, №69, №70, №71, №72, №117; №114; №115; №116; №118; №119; №120; №121; №122; №123; №124; №125; №126; від 30.03.2020 року №1271-1, №50, №51, №44 №47, №48, №49, від 21.04.2020 року №1270-2, №242, №243, №244, №245, №246, №247, №250, від 22.04.2020 року №1255-3, №253, №254, 256, №257, №258, від 13.05.2020 №147, №450, №449, №420, №448, №451, №452, №453, №454, №457, №415, №444, від 09.06.2020 №1306, №657, №1310, №648, №649, №650, №651, №652, №655, №656, №1332, №646, №645, №644, №663, №662, №661, №660, №659, №647, №658, №1309, № 634, від 11.06.2020 №1322, №670, №671, №672, №1313, №667, №666, №664, від 17.06.2020 №1311, №745, №746, №747, №748, №737, №738, №739, №740, №741, №742, №743, № 744, №730, №731, №732, №733, №734 , №735, №749, від 23.06.2020 №750, №751, №752, №753, №754, №755, №756, №757,№758, №759, №760, №761, від 18.11.2020 №1298, №1538, від 18.12.2020 року №1297, №1511, №1528, №1513, №1521, №1522, №1523, №1524, №1525, №1535, №1527, №1526, №1533, від 28.12.2020 №1531, №1530, №1328, №1512, №1515, №1516, №1517, №1518, №1333 , №1335 , №1536, №1326, №1504, №1505, №1506, №1507, №1508, №1509, №1510, №1532, №1531, №1534, від 18.03.2020 №1294, №43, від 30.03.2020 №1257/3, №52, №53 , №54, №55, №45, №46, №1258, №56, №57, №1260/2, №64, №65, №1259/1, №58, №59, від 22.04.2020 №1261/3, №1255-3, №257, від 21.04.2020 №1256/2, №249, №242, від 13.05.2020 №1248, №345, №456, №424, №425, №347, №413, №420, №1246, №428, №426, №427, №445, №1252, №1243, №1249, 1253, №346, №416, №417, №418, №419, №421, №422, №423, №424, №429, №431, №430, №432, №433, №434, №435, №436, №437, №440, №441, №439, №438, №445, №446, №447, №455, №458, №460, №461, №1250, №414, №456, від 09.06.2020 №1300, №627, №1301, №1303, №653, №654, №628, №629, від 11.06.2020 №1320, №669, №665, №668, №670, від 17.06.2020 №1317, №729, №1312, №1538, №1537, від 18.12.2020 №1539, №1299, №1302, №1307, №1314, №1318, №1319, №1321, №1323, №1324, №1330, №1537, №1538, №1539, №1540, №1295, №1501, №1529, №1315, №1537; товарно-транспортні накладні: від 17.03.2020 №1703-1, №1703-2, №1703-3, №130-1, №131-1, №132-2, №133-1, №125, №126-1, №127-1, №128-1, №129-1, №142, №134, №135, №136, №137, №138, №139, №140, №141, №1703-11, №1703-21, №1703-31, №1703-41, №1703-5, №1703-6, №1703-7, №1703-9, №1703-10, №1703-11, №1703-12, №1703-13, №1703-14, №1703-141, №1703-15, №1703-17, №1703-33, №1703-34, №1703-35, №1703-48, №1703-49, №1703-491, №1703-45, №1703-46, №1703-47, №143, №144, №145, №146, №148, №147, №1703-15, №1703-16, №1703-17, №1703-18, №1703-19, №1703-20, №1703-21, №1703-22, №1703-23, №1703-24, №1703-25, №1703-26, №1703-27, №1703-28, №1703-29, №1703-30, №1703-31, №1703-32, №1703-322, №1703-34, №1703-35, №1703-36, №1703-37, №1703-38, №1703-39, №1703-40, №1703-41, №1703-42, №1703-43, №1703-44, №002000041, №002000042, №002000043, №002000044, №002000045, №002000046, №002000047, №002000048, №002000071, №002000072, №002000073, №002000074, №002000075, №002000076, №002000077, №002000078, №002000079, №002000080, №002000081, №002000084, №002000085, №002000086, №002000087, №002000088, №002000089, №002000090, №002000091, №002000092, №002000093, №1703-1, №1703-2, №1703-3, №1703-4, №1703-5, №1703-6, №1703-7, №1703-8, №1703-9, №1703-10, №1703-11, №1703-12, №1703-13, №1703-14, №00200049, №00200050, №00200051, №00200040, №00200041, №00200042, № 00200043, №00200044, №00200045, №00200046, №00200047, №00200048, №00200052, №00200053, №00200054, №00200055, №00200056, №00200057, №00200058, № 00200059, №00200060, №00200061, №00200064, №00200064-1, №00200065, №00200066, №00200067, №00200068, №00200069, №00200070; від 30.03.2020 №160, №161, №3003-2, №3003-4, №3003-3, №30034, №30035, №30037, №30036, №30038, №30039; від 21.04.2020 року №00198002, №00198003, №00198004, №00198005, №00198006, №00198007, №00198008, №00198009, №00198010, №00198011, №00198012, №00198013, №00198014, №00198015, №00198016, №00198017, №00198018, №00198019, №00198020, №155, №158, №157, №156, №159; від 22.04.2020 року №165, №166, №167, №168, №169, №2204-10, №2204-11, №2204-18, №2204-19, №2204-1, №2204-2, №2204-3, №2204-4, №2204-5, №2204-6, №2204-7, №2204-8, №2204-9, №2204-14, №2204-15, №2204-16, №2204-17; від 13.05.2020 №999-Р, №998-Р, №997-Р, №996-Р, №995-Р, №994-Р, №993-Р, №992-Р, №991-Р, №990-Р, №989-Р, №988-Р, №987-Р, №986-Р, №985-Р, №984-Р, №983-Р, №982-Р, №981-Р, №980-Р, №979-Р, №978-Р, №977-Р, №170, №171, №172, №173; від 09.06.2020 №177, №176, №175, №174, №178, №0906-9, №0906-10, №0906-11, №0609-12, №0906-13, №0906-14, №0906-15, №0906-16, №0906-17, №0906-18, №0906-19, №0906-21, №0906-22, №0906-23, №0906-24, №0906-25, №0906-26, №0906-27, №0906-28, №0906-29, №0906-30, №0906-31, №0906-32, №0906-33, №0906-34, №0906-36, №0906-37, №0906-38, №0906-39, №0906-40, №0906-41, №0906-43, №0906-44, №0906-45, №0906-46, №0906-47, №0906-48, №0906-49, №0906-50, №0906-51, №0906-52, №0906-53, №0906-54, №0906-55, №0906-56, №0906-57, №0906-58, №0906-59, №0906-5, №0906-6, №0906-7, №0906-8, №0906-60, №0906-61, №0906-62, №0906-1, №0906-414, №0906-3, №0906-4; від 11.06.2020 №151, №152, №153, №154, №00200021, №00200022, №00200023, №00200024, №00200025, №00200026, №00200027, №00200028, №00200029, №00200030, №00200030-1, №1500, №1501, №1502, №1503, №1504, №1505; від 17.06.2020 №170681, №170682, №170683, №170684, №170685, №170686, №170787, №170788, №170689, №170790, №170691, №170692, №170693, №170694, №170695, №170696,, №170697, №170698, №170699, №1706100, №170101, №170102, №170103, №170104, №170105, №170106, №170107, №170108, №170109, №170110, №170111, №170112, №170113, №170114, №170116, №170117, №170118; від 18.11.2020 №1811, №1812; від 18.12.2020 року №1812-38, №1812-39, №1812-40, №1812-34, №1812-35, №1812-36, №1812-37, №1812-31 . №1812-32, №1812-33, №1812-28, №18-12-30, №1812-29, №1812-25, №1812-26, №1812-27, №1812-22, №1812-23, №1812-24, №1812-19, №1812-20, №1812-21, №1812-43, №1812-42, №1812-17, №1812-16, №1812-18, №1812-12, №1812-10, №1812-11,№1812-13, №1812-14, №1812-15, №2812-5, №2812-6, №2812-7, №2812-8, №2812-9; від 28.12.2020 №28122, №28124, №28123, №28125, №28126, №281210, №28129, №28127, №28128, №2812-1, №2812-2, №2812-3, №2812-4, №28121, №281220-2, №281220-3, №281220-3/1, №281211, №281212, №281213, №281214, №281215, №281216, №281217, №281218, №281219, №281220, №281221, №281222, №281224, №281223, №281227, №281226, №281228, №281229, №281225, від 18.03.2020 №0221986, №0111835, від 30.03.2020 №1257/3, №00181260, №00181261, №00181262, №111, №122, №129, №133, №135, №00300301, №00300302, №00300303, №00300301, №00300302, №00300303, №138, №142, №145, №148, №150, №153, №155, від 21.04.2020 №0222892, №0222888, №0222899, №0229556, №0222858, №0222854, №0222833, №0221986, від 22.04.2020 №220420-1, від 13.05.2020 №102, №1305-47, №164, №168, №169, №172, №00130502, №00130501, №00130503, №001305031, №001305021, №001305011, №001305032, №001305022, №001305012, №1305-90, №1305-91, №1305-92, №1305-48, №1305-93, №180, №183, №185, №1305-43, №1305-44, №1305-45, №187, №191, №193, №197, №1305-40, №1305-41, №1305-42, №1305-94, №1305-95, №1305-96, №205, №208, №300, №306, №308, №404, №408, №452, №458, №462, №466, №485, №489, №502, №510, №515, №00130303, №00130302, №00130301, №1305-49, №18, №28, №30, №35, №43, №47, №52, №001305033, №001305023, №001305013, №57, №79, №85, №88, №93, №00130502р, №00130501р, №00130503, №00130502, №00130501, №00181233, №00181232, №00130503, №00130502, №00130501, №00130503, №00130502, №00130501, №00181282, №00181283, №00181284, №00130504, №00130503, №00130501, №00130502, №162, №00181281; від 09.06.2020 №00111202, №00111899, №00111889, №0023356, №0112203, №023358, №023368, №023557, №0235601, №0223558, №0223557, від 11.06.2020 №0223597, №0223598, №0235710, №0235711, №0235712, №0235690, №0235700, №0235701, №0235687, №0235688, №0235689, №0221900, №0221901, №0221908, №0221847, №0221849, №0221850, №0221835, №022184, від 17.06.2020 №0223554, №0223663, від 18.12.2020 №0018122, №0018123, №0018124, №0018125, №0018126, №0018127, №0018128, №0018129 №0018130 №1812-8, №1812-9, №1812-10, №1812-11, №1812-12, №1812-13, №1812-16, №1812-18, №1812-19, №1812-20, №1812-21, №0111833, №1812-3, №1812-4, №0221856, №0211856, №0211855, №0111835, №0111835, №0111831, №0111829, №0111833, №01118323, №0111828, №0111829, лист від 23.09.2021 року №791, №6 від 04.03.2020 року, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Як зазначив позивач та вказано в акті перевірки позивачем надано до контролюючого органу копії сертифікатів якості на поставлену продукцію.

Розрахунки між підприємствами здійснювалися в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

На підставі вищеозначених видаткових накладних постачальником за період, що перевірявся, складені та зареєстровані податкові накладні в Єдиному державному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ - 17607890,21 грн. (в т.ч. 6542988,79 грн. - за березень 2020 року, 28877,49 грн. - за квітень 2020 року, 3122005,36 грн. - за травень 2020 року, 4929430,91 грн. - за червень 2020 року, 2984588,66 грн. - за грудень 2020 року).

Суд відзначає, що контролюючий орган в акті перевірки по взаємовідносинах із ТОВ "ТД "БУД-ІНВЕСТ" в межах одного договору вважає позивача належно обачним при виборі останнього в якості постачальника по операціях на суму ПДВ - 2902251,97 грн., та неналежно обачним в операціях на суму ПДВ - 17607890,21 грн.

Висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки про те, що товар з кодом УКТЗЕД 2517 (щебінь із прир. камн. для будівельних робіт, фракція 5(3) - 10 мм у кількості 210 м3, який був реалізований на ТОВ "БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ", підприємство придбало у ТОВ ТД «БУД-ІНВЕСТ», яке придбало у самого ж ТОВ "БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ". Реєстрація податкових накладних по товару: щебінь із прир. камн. для будівельних робіт відповідно до умов договору було зареєстровано від 13.05.2020 є необгрунтованими, оскільки як встановлено судом, означений товар (щебінь із прир. камн. для будівельних робіт, фракція 5(3)-10 мм, у кількості 210 м3, був придбаний ТОВ ТД «БУД-ІНВЕСТ 06.03.2020 у ТОВ «БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» та згідно відомостей, наданих ТОВ ТД «БУД-ІНВЕСТ» реалізований на ТОВ "АДОНІЯ КОМПАНІ" 06.03.2020 з реєстрацією відповідної податкової накладної.

Доводи відповідача про те, що 20.03.2020 ТОВ ТД "БУД - ІНВЕСТ" придбало один і той же товар у позивача, на підтвердження чого надано витяг з Єдиного реєстру податкових накладних із датами реєстрації податкових накладних від позивача до ТОВ ТД «БУД-ІНВЕСТ» є необгрунтованими. Відповідно до витягу з Єдиного реєстру податкових накладних з датами реєстрації податкових накладних від позивача до ТОВ ТД «БУД- ІНВЕСТ» встановлено, що 20.03.2020 були зареєстровані 2 податкові накладні: від 13.03.2020 № 10 про постачання товару: щебінь із прир. камн. для будівельних робіт, фракція 5(3)-40 мм, марка М 1000 та більше; від 04.03.2020 № 6 про постачання товару: шлаки металургійні ніздрюваті: мартенівський і відвальний доменний. Отже, 13.03.2020 позивач продав ТОВ ТД «БУД-ІНВЕСТ» інший товар, а саме: щебінь із прир. камн. для будівельних робіт, фракція 5(3)-40 мм. марка M100Q та більше та шлаки металургійні ніздрюваті, а не товар: щебінь із прир. камн. для будівельних робіт, фракція 5(3)-10 мм, про який зазначено контролюючим органом в акті перевірки.

Окрім того, як зазначив позивач під час розгляду справи навантаження товару відбувалося за адресою: Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Гримуче, вул. Верхня, 10-3, що зазначено в товарно-транспорних накладних, які залучені до матеріалів справи.

Судом прийнято до уваги листи контрагентів позивача, які надавалися під час перевірки контролюючому органу на підтвердження придбання реалізованого позивачу товару, а також видаткові накладні, складені за наслідками здійснення господарських операцій.

Стосовно встановлених контролюючим органом у контрагентів позивача ознак ризикового ведення господарської діяльності, суд зазначає таке.

Позиція контролюючого органу про порушення позивачем податкового законодавства ґрунтується, зокрема, на інформації, отриманій за результатами здійснення податкового контролю по взаємовідносинам контрагентів позивача з іншими особами.

Разом з тим, правовідносини контрагентів позивача із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини самі по собі за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення контрагентами позивача податкового законодавства, не можуть свідчити про нереальність господарських взаємовідносин платника податку.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 03 червня 2019 р. по справі №826/11516/15.

Верховний Суд в постановах від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 №813/3034/15 виклав висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Суд погоджується із твердженням позивача про не доведеність відповідачем обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій між позивачем та його контрагентами, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару) по ланцюгу від постачальника до покупця, встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.

Суд зазначає, що посилання податкового органу на інформацію баз даних податкового органу щодо відсутності у контрагентів позивача можливості поставляти товар є безпідставними, оскільки внесення відомостей до баз даних податкового органу є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, а висновки, викладені в податковій інформації, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27 лютого 2018 р. у справі № 818/418/17.

У свою чергу, податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання не спростовує реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, оскільки відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 р. у справі №813/1497/17.

Верховний Суд у постанові від 02 квітня 2019 р. у справі №826/6245/18 визнає, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Окрім того, відповідно до роз`яснення Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11, при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачання платником податків та його безпосереднім контрагентом.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Компанія "Вестберга таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції", суд звертав увагу на необхідність покладення обов`язку доказування на контролюючий орган, що цілком відповідає положенням статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи контролюючого органу про відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для ведення господарської діяльності, трудових, матеріальних ресурсів, як підстави неможливості реального здійснення господарських операцій є необґрунтованими, враховуючи не доведення відповідачем відсутності можливості у контрагентів позивача укладати з іншими суб`єктами господарювання власні договори оренди, найму та інші, з метою виконання своїх господарських зобов`язань перед позивачем.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2019 р. у справі №826/10290/15.

Верховний Суд у постанові від 05 вересня 2019 р. у справі № 520/10016/18 вказав, що без встановлення у судовому порядку обставин відсутності у контрагентів суб`єкта господарювання основних засобів, трудових ресурсів тощо, висновки податкового органу про нереальність господарських операцій, з огляду на зазначені обставини носять лише характер припущень.

Разом з тим, суд зауважує, що контролюючим органом не доведено та не надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів (у тому числі по ланцюгу постачання) трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товарів, обумовлених укладеними з позивачем договорами.

Висновки контролюючого органу про відсутність у контрагентів позивача (по ланцюгу постачання) трудових та матеріально-технічних ресурсів базуються виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, наявної в базі даних державної податкової служби, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом. Окрім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 29 березня 2019 року по справі №808/3412/16, судом обґрунтовано відхилено посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, оскільки така носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

При цьому, самі по собі доводи відповідача про відсутність необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів платника податків не є безумовним свідченням нереальності господарської операції, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб`єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами.

Також слід зауважити, що факт відсутності у постачальника достатньої кількості трудових ресурсів не виключає можливості виконання ними господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників можливе за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Разом з тим, під час проведення перевірки позивача відповідачем не досліджено питання щодо можливості залучення контрагентами позивача матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або в іншій не забороненій законом формі.

Аналогічна правова позиція відображена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 р. у справі № 820/4648/13-а.

За таких обставин, суд відхиляє посилання відповідача на відсутність у контрагентів позивача основних засобів, трудових ресурсів, виробничого обладнання, що встановлено на підставі аналізу інформації з баз даних податкового органу, в тому числі і даних з Єдиного реєстру податкових накладних.

Представником відповідача під час розгляду справи надано копії податкової звітності контрагентів позивача, на підтвердження того, що останні у податковій звітності не відображають інформацію, що свідчить про наявність у них складських приміщень, транспортних засобів, які необхідні для здійснення господарських операцій з реалізації ТМЦ та придбання, навантаження, розвантаження, транспортування та зберігання товарів у задекларованих обсягах, проте добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку свого контрагентаю

Така позиція суду узгоджеється із позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 31.01.2011 р. в справі №21-47а10.

Наведену правову позицію також підтримує й Європейський суд з прав людини.

Так, у пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Бізнес Суппорт Центр проти Болгарії" суд наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації -заявника (Бізнес Суппорт Центр) це не мало б.

Доводи контролюючого органу щодо неможливості встановлення виробників деяких товарів, які були придбані позивачем в рамках господарських операцій із контрагентами по договорам постачання, суд зауважує, що у випадку наявності сумнівів щодо походження товару саме податковий орган повинен обґрунтовано довести свою позицію відносно встановлення виробника товару та з`ясувати можливу наявність недобросовісних постачальників - платників, оскільки саме податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

Таку позицію Верховного Суду викладено у постанові від 19 лютого 2019 року у справі №П/811/217/17 (адміністративне провадження №К/9901/38084/18).

В матеріалах справи відсутні докази того, що під час перевірки податковий орган встановив обставини, які б свідчили про умисел позивача щодо укладення договорів з його безпосередніми контрагентами без наміру створити наслідки, які передбачені укладеними договорами.

Як зазначено в пункті 38 Рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України", "коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь - яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань".

Отже, на думку Європейського суду з прав людини, відмова у підтвердженні права на бюджетне відшкодування ПДВ може ґрунтуватися на встановленні зловживань з боку саме того платника податку, який формував суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит та/або на бюджетне відшкодування, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Щодо доводів відповідача про ненадання або наявність певних недоліків у наданих позивачем під час перевірки документів, які підтверджують транспортування товару та сертифікатів якості на продукцію або паспорти, що підтверджують походження товару, суд зазначає таке.

Доводи податкового органу про відсутність товарно-транспортних накладних спростовуються встановленими під час розгляду обставинами справи та доказами, наявними в матеріалах справи. На підтвердження транспортування товару позивачем надані товарно-транспортні накладні під час перевірки, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи. Окрім того, товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право платника податків на формування податкового кредиту та оскільки вона складається третьою особою підприємством - перевізником, з яким замовник укладає договір перевезення, то такий документ не може впливати на оцінку правовідносин між постачальником та покупцем товару, а тому його відсутність або складання з помилками чи неточностями не є достатнім для висновку про відсутність фактичного постачання товару в адресу покупця за договором постачання товарів.

Ненадання такого документа як товарно-транспортна накладна не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки відповідною транспортною документацією обов`язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товару.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 у справі №813/1497/17.

Факт отримання позивачем товарів з боку всіх контрагентів за період, що перевірявся, підтверджується наданими в ході перевірки первинними документами та оплатою. Слід зазначити, що факт використання отриманого товару у господарській діяльності підприємства не ставиться під сумнів та не спростовується податковим органом.

Судом допитано в якості свідка ОСОБА_1 , головного державного ревізора - інспектора відділу позапланових перевірок ризикових платників управління податкового аудиту ГУДПС у Дніпропетровській області, яким проведено аналіз первинної документації щодо взаємовідносин позивача з вищеозначеними контрагентами.

Свідок ОСОБА_1 зазначила, що під час перевірки контролюючим органом не встановлено ланцюг постачання товарів, не встановлено походження товару, виробників товарів, що постачалися в адресу позивача. Також, свідок вказав, що контролюючим органом не було взято до уваги листи контрагентів позивача з наданими видатковими накладними, на підтвердження придбання реалізованого на адресу позивача товару у суб`єктів господарювання, які не є платниками податку на додану вартість, у зв`язку з тим, що контрагенти позивача у своїй фінансовій звітності не зазначали про придбання ТМЦ у неплатників ПДВ. Свідок вказав, що постачальники контрагентів позивача також не мають достатньої матеріально-технічної бази для постачання наведених в акті ТМЦ. Свідок підтвердила надання позивачем під час перевірки товарно -транспортних накладних.

Судом встановлено, що ТОВ "АРКАДА-ДНЕПР" (код ЄДРПОУ 42552495), ТОВ "КІРМІКОМ" (код ЄДРПОУ 43095127) та ТОВ "ТД "БУД-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 43428215) за наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацією на момент господарських взаємовідносин із позивачем були зареєстровані як юридичні особи та відповідно до інформації, наявної на офіційному сайті Державної податкової служби України (www.tax.gov.ua) на момент вчинення господарських правовідносин із позивачем були зареєстровані як платники податку на додану вартість, а отже, мали спеціальну правосуб`єктність для вчинення задекларованих із позивачем операцій.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Оскільки всі податкові накладні складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року, то відповідно до п. 201.10. cт. 201 ПК України, суми ПДВ, які відносилися до податкового кредиту в ці періоди та суми ПДВ віднесені до складу податкових зобов`язань звітних періодів вважаються підтвердженими передбаченими нормами Податкового кодексу України обов`язковими документами (зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними).

Висновок про достатність зареєстрованої в установленому порядку податкової накладної як підстави для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту при купівлі товару та до складу податкового зобов`язання при його продажі обґрунтовується наступним.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 р. № 1797-VIII, ст. 201 п. 201.10 ПК України доповнено абз.3 такого змісту: "Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження".

Зміни до означеної норми свідчать про те, що законодавець безальтернативно визначив, що сам факт реєстрації податкової накладної в ЄРПН свідчить про те, що контролюючим органом вже перевірено податкову чистоту господарської операції і з цією метою контролюючий орган наділений повноваженнями зупинення реєстрації податкових накладних платника податку, господарські операції якого викликають сумнів в їх реальності та відмови у їх реєстрації.

В подальшому, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 21 лютого 2018 р. № 117 (чинні із 22.03.2018 по 01.02.2020) та постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11 грудня 2019 р. № 1165.

Метою вказаних змін у податковому законодавстві стало запровадження на стадії реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування, оцінки ризиків ймовірності їх складення та надання для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Як зазначив позивач, реєстрація податкових накладних, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, відбулася без зауважень зі сторони органів ДПС України. Процедура зупинення реєстрації податкових накладних чи відмови у їх реєстрації контролюючим органом не застосовувалася. Натомість в подальшому, відповідач, діючи у непослідовний спосіб, висловив зауваження щодо об`єктивних ознак реальності господарських операцій, зокрема, в частині неналежного підтвердження реального джерела походження товару та транспортування товару, операції з яким стали підставою для формування спірних сум податкового кредиту із податку на додану вартість.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій по придбанню товарів/послуг/робіт, судом досліджено долучені позивачем до матеріалів справи копії належним чином оформлених первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких визначена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій і їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Суд відзначає, що порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, а тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на витрати з податку на прибуток, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.02.2018 р. №К/9901/2923/18.

Суд зазначає, що відсутність господарських ресурсів, які необхідні для провадження відповідної господарської діяльності підприємства, не доводять неможливості реального здійснення задекларованих операцій, з урахуванням того, що використання у виробничій діяльності транспортних засобів та інших фондів на підставі договорів оренди, позички чи використання власного транспорту чинним законодавством не заборонено.

За змістом частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що контролюючим органом всупереч вимог ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та не надано належних доказів, які б свідчили про те, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договорів поставки, укладених з позивачем, як не було надано і доказів про наявність встановлених судами фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством (п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України).

Отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Разом з тим, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також враховуючи умови укладених договорів та специфіку придбаних позивачем товарів у його контрагентів, суд вказує, що у позивача наявні та досліджені судом належним чином оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій із зазначеними контрагентами, натомість доводи контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

З урахуванням вищевикладеного та досліджених під час розгляду справи первинних документів, судом встановлений рух активів від ТОВ "АРКАДА-ДНЕПР" (код ЄДРПОУ 42552495), ТОВ "КІРМІКОМ" (код ЄДРПОУ 43095127) та ТОВ "ТД "БУД-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 43428215) до позивача.

Таким чином, віднесення позивачем до складу податкового кредиту у періоді, що перевірявся, відповідних сум від`ємного значення з податку на додану вартість, на підставі податкових накладних, виписаних вказаними підприємствами відповідає вимогам чинного податкового законодавства, а використання позивачем товарів, робіт/ послуг отриманих від вищевказаних контрагентів у власній господарській діяльності відповідає характеру та меті господарської діяльності позивача.

Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.1, ч. 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 132, 139, 194, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Лебедєва - Кумача, будинок 33, ідентифікаційний код юридичної особи 40130383) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 17-а, ідентифікаційний код юридичної особи 43145015) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 29.11.2021 № 0188580705 (форми "Р").

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 29.11.2021 № 0188590705 (форми "В4").

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Лебедєва - Кумача, будинок 33, ідентифікаційний код юридичної особи 40130383) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ 43145015) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 22700 (двадцять дві тисячі сімсот) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 14 лютого 2022 року.

Суддя О.В. Царікова