Рішення

від 06.06.2022 по справі 396/1857/20

НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 396/1857/20

Провадження № 2/396/39/22

РІШЕННЯ

Іменем України

07.06.2022 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Русіної А.А.,

за участю секретаря судового засідання Тодеріци К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Новоукраїнка Кіровоградської області, цивільну справу 396/1857/20 за позовом ОСОБА_1 до Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень Захарівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в новій редакції до Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень Захарівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської областіза №389 від 26.08.2020 року та за № 412 від 23.10.2020 року.

В обгрунтування посилався на те, що позивач ОСОБА_1 має у приватній власності на території колишньої Захарівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області земельну ділянку кадастровий номер 3524081400:02:000:0844 площею 3,2408 га цільового призначення 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Належна ОСОБА_1 земельна ділянка та близько 20 земельних ділянок інших власників відмежовувалися від суміжних ділянок проектною польовою дорогою загальною площею 9,4 га (належить до земель адміністрації автомобільних доріг Кіровоградської області (державна власність) з виходом на існуючу шляхову мережу, яка позивачу та іншим суміжним землевласникам й землекористувачам під`їзд до своїх земельних ділянок, стійкий зв`язок своїх земельних ділянок з магістральною дорожньою мережею, з виробничими й господарськими центрами та зручність виконання технологічних процесів на своїх земельних ділянках і обслуговування техніки.

Із загальнодоступних відомостей Публічної кадастрової карти України ОСОБА_1 стало відомо, що у жовтні 2020 року на місці проектної польової дороги сформовані та зареєстровані: земельна ділянка площею 4.2525 га кадастровий номер 3524081400:02:000:1867 та земельна ділянка площею 4,6701 га кадастровий номер 3524081400:02:000:1868 (обидві комунальної форми власності, сільськогосподарського призначення, з видом використання 01.07 для городництва).

Позивач вказує, що його як власника земельної ділянки кадастровий номер 3524081400:02:000:0844, рішеннями Захарівської сільської ради № 389 від року та № 412 від 23.10.2020 року протиправно позбавлено прав на під`їзд до своєї земельної ділянки, на стійкий зв`язок земельної ділянки з магістральною дорожньою мережею, з виробничими і господарськими центрами, унеможливлено виконання технологічних процесів на земельній ділянці та обслуговування її технікою.

Усупереч нормам законодавства затверджена рішенням Захарівської сільської ради №412 від 23.10.2020 року проект землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок з кадастровими номерами 3524081400:02:000:1867 та 3524081400:02:000:1868 не погоджений у встановленому законодавством порядку, зокрема не погоджений з органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, який при належному зверненні не погодив би переформування проектної польової дороги державної форми власності в два городи комунальної форми власносності, які унеможливили належне цільове використання своїх земельних ділянок більше ніж 20 землевласниками.

Позивач вважає, що її не було повідомлено у встановленому законодавством порядку про виконання робіт з встановлення меж земельних ділянок з кадастровими номерами 3524081400:02:000:1867 та 3524081400:02:000:1868 в натурі (на місцевості), тому їх межі з позивачем не погоджені, а рішення Захарівської сільської ради № 412 від 23.10.2020 року про затвердження складеного з порушеннями проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок з кадастровими номерами 3524081400:02:000:1867 та 3524081400:02:000:1868 є протиправним.

При затверджені проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) запроектовані польові дороги не передавалися ні в комунальну, ні в приватну власність членів колективного сільськогосподарського підприємства.

Відповідні рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) чи правочини щодо міжпайових польових доріг не приймалися й не вчинювалися, а відтак, відповідно до п.1 ст.84 Земельного кодексу України земельні ділянки під проектними (польовими) дорогами перебувають у державній власності. Отже, позивач вважає, що рішення Захарівської сільської ради № 389 від 26.08.2020 року та № 412 від 23.10.2020 року прийняті з перевищенням повноважень, а тому протиправно.

Ухвалою від 03.06.2021 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено справу до підготовчого судового засідання.

18.06.2021 року через канцелярію суду від представника Новоукраїнської міської ради надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 .. Відповідно до якого представник просив відмовити в позові у зв`язку з безпідставністю та відсутністю предмета спору. Свій відзив обгрунтував тим, що рішення Захарівської сільської ради від 26.08.2020 року № 389 " та від 23.10.2020 року № 412, що оскаржуються позивачкою, прийняті колегіальним органом шляхом голосування відповідно до вимог законодавства. В зазначених рішеннях Захарівської сільської ради розглядались питання, що не впливають на право власності користування чи розпорядженням земельною ділянкою, що перебуває в приватній власності ОСОБА_1 .. 17 липня 2020 року до Захарівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області надійшла заява ОСОБА_2 за вх. № 100 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в оренду на 20 років земельних ділянок загальною площею 9,4 га для городництва за рахунок земель запасу комунальної власності, відповідно до поданого графічного зображення. А саме: за рахунок земель запасу що запроектовані під автомобільну дорогу за напрямком Голованівськ - Захарівка, в обхід Добровеличківки, Новоукраїнки на відрізку с. Воронівка - с. Захарівка. Як орган місцевого самоврядування - Захарівська сільська рада, діяла на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування". 26 липня 2020 року на сесії Захарівської сільської ради було розглянуто заяву ОСОБА_2 за вх. № 100 та прийнято рішення за № 389 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду". На підставі погодженої документації із землеустрою, відділом в Очаківському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та відділом у Фастівському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області, в Державному земельному кадастру було зареєстровано дві земельні ділянки, а саме: площею 4.2525 га з кадастровим номером 3524081400:02:000:1867, з цільовим призначення - для городництва (код КВЦПЗ-01.07), вид угіддя - рілля (КВЗУ 001 01); площею 4,6701 га з кадастровим номером 3524081400:02:000:1868, з цільовим призначення - для городництва (код КВЦПЗ-01.07), вид угіддя - рілля (КВЗУ 001 01). Рішенням Захарівської сільської ради від 23 жовтня 2020 року за № 412 "Про передачу в оренду земельних ділянок громадянам сільської ради та затвердження проектів землеустрою, щодо відведення земельних ділянок в оренду" затверджено проект землеустрою ОСОБА_2 та дозволено укласти договори оренди на земельні ділянки загальною площею 8,9226 га, а саме: площею 4,2525 га з кадастровими номером 3524081400:02:000:1867 та площею 4,6701 га з кадастровим номером 3524081400:02:000:1868.Позивачкою зазначено про порушення її права в доступі до земельної ділянки, що перебуває в її приватній власності площею 3,2408 га з кадастровим номером земельної ділянки 3524081400:02:000:0844, однак відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру до земельної ділянки позивачки проходять дві польові дороги між суміжними земельними ділянками комунальної власності площею 4,6701 га з кадастровим номером 3524081400:02:000:1868 та приватної власності площею 6.0802 га з кадастровим номером 3524081400:02:000:0478, а також площею 5,9997 га 3524081400:02:000:0878, що передбачена документацією із землеустрою. Право власності, користування та розпорядження земельною ділянкою позивачки не порушувалось. Також позивачкою сплутано поняття "польової дороги" - що забезпечує під`їзд до будь-якого поля і робочої ділянки та має допоміжне призначення для тимчасового, обмеженого використання: обслуговування сільськогосподарської техніки, вивезення врожаю, підвезення добрив тощо, ширина допоміжних польових доріг 3-4 метра, та "проектної автомобільної дороги", яка була запроектована під автомобільну дорогу за напрямком Голованівськ - Захарівка, в обхід Добровеличківки, Новоукраїнки на відрізку с. Воронівка - с. Захарівка,відповідно до листа Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області даний Проект законсервовано та будівництво не планується."Проектна автомобільна дорога" зазначена в Схемі поділу земель колективної власності КСП ім. Пархоменка Захарівської сільської ради, мала ширину дороги біля 39 метрів, загальна площа земель, що відводилася із колективної власності КСП, становила 9,40 га. Однак, у зв`язку з відсутністю фінансування з державного бюджету України, будівництво вищезазначеної автомобільної дороги не здійснювалося. Протягом довгого часу, а саме десятиріччями, орендарі земельних ділянок (паїв) використовували дані землі без належного оформлення та відповідної сплати за землю. З метою наповнення місцевого бюджету та офіційного оформлення права користування землями, прийнято колегіальні рішення депутатів Захарівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області з приводу земельних ділянок. Крім того, при формуванні даних земельних ділянок було запроектовано польові дороги уздовж цих земельних ділянок та між суміжними земельними ділянками. Земельна ділянка приватної власності ОСОБА_1 , площею 3.2408 га з кадастровим номером земельної ділянки 3524081400:02:000:0844 та комунальної власності площею 4.6701 га з кадастровим номером 3524081400:02:000:1868, не мають суміжної межі, оскільки між ними наявна польова дорога.

Ухвалою суду від 31.08.2021 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відовідача ОСОБА_2 .

04.11.2021 року від представника третьої особи ОСОБА_2 - адвоката Загороднього І.В. на адресу суду надійшли пояснення, відповідно до яких, останній просив відмовити в позові повністю. Вважає, що рішеннями Захарівської сільської ради не порушено права та інтереси позивача. В поясненнях зазначено, що незважаючи на відсутність згідно Схеми поділу земель КСП ім. Пархоменка будь-якого під`їзного шляху до земельної ділянки з кадастровим номером 3524081400:02:000:0844 зі сторони теперішньої земельної ділянки з кадастровим номером 3524081400:02:000:1868, при формуванні останньої було передбачено для земельних ділянок інших землевласників, в тому числі ОСОБА_1 , додатковий під`їзний шлях зі сторони земельної ділянки з кадастровим номером 3524081400:02:000:1868 за рахунок зменшення площі з 9,40 га до 8,9226 га. Не зрозуміло яким чином порушено право позивача на доступ до його земельної ділянки зі сторони земельної ділянки 3524081400:02:000:1867, оскільки остання згідно Схеми поділу земель КСП ім. Пархоменка та відомостей Публічної кадастрової карти знаходиться в межах земельної ділянки № НОМЕР_1 колишнього КСП ім. Пархоменка, а земельна ділянка з кадастровим номером 3524081400:02:000:0844, належної на праві власності ОСОБА_1 - в межах земельної ділянки № 2 колишнього КСП ім. Пархоменка. Формування земельних ділянок з кадастровими номерами 3524081400:02:000:1867 та 3524081400:02:000:1868 та передача їх в оренду ОСОБА_2 на підставі оскаржуваного рішення Захарівської сільської ради від 23 жовтня 2020 року № 412 жодним чином не порушує право позивача на під`їзд до своєї земельної ділянки, виконання технологічних процесів та обслуговування її технікою, оскільки їй забезпечено доступ як зі сторони земельної ділянки з кадастровим номером 3524081400:02:000:1868, так і зі сторони земельних ділянок з кадастровими номерами 3524081400:02:000:2476, 3524081400:02:000:0878, 3524081400:02:000:0478, 3524081400:02:000:0479. Щодо непогодження із позивачем, як суміжним землекористувачем, меж земельних ділянок з кадастровими номерами 3524081400:02:000:1867 та 3524081400:02:000:1868, то ці земельні ділянки не мають спільної межі із земельною ділянкою позивача, оскільки, як зазначено вище, земельна ділянка з кадастровим номером 3524081400:02:000:1867 знаходиться в межах іншої земельної ділянки земель колективної власності колишнього КСП ім. Пархоменка, а земельну ділянку з кадастровим номером 3524081400:02:000:1868 відділяє від земельної ділянки 3524081400:02:000:0844, належної на праві власності ОСОБА_1 , під`їзна дорога, яка створена при формуванні земельної ділянки з кадастровим номером 3524081400:02:000:1868.

Ухвалою суду від 22.12.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, подано заяву про розгляд справи без їх участі позовні вмиги підтримують в повному обсязі з підстав викладених в позові.

Представник відповідача Новоукраїнської міської ради Кіровоградської областів судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача, 18.06.2021 року представником відповідача подано відзив.

Третя особа ОСОБА_2 та його представник адвокат Загородній І.В. у судове засідання не з`явилися, подано клопотання про розгляд справи у відсутності третьої особи та його представника, просять відмовити в позові повністю, посилаючись на подані письмові пояснення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, оцінивши досліджені докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 має у приватній власності на території колишньої Захарівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області земельну ділянку кадастровий номер 3524081400:02:000:0844 площею 3,2408 га цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.5,6).

17 липня 2020 року до Захарівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області надійшла заява ОСОБА_2 за вх. № 100 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в оренду на 20 років земельних ділянок загальною площею 9,4 га для городництва за рахунок земель запасу комунальної власності, відповідно до поданого графічного зображення. А саме: за рахунок земель запасу що запроектовані під автомобільну дорогу за напрямком Голованівськ - Захарівка, в обхід Добровеличківки, Новоукраїнки на відрізку с. Воронівка - с. Захарівка (а.с.97-99).

26.08.2020 року на сесії Захарівської сільської ради було розглянуто заяву ОСОБА_2 та прийнято рішення за № 389 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду" (а.с.100-101).

На підставі замовлення ОСОБА_2 було розроблено Фізичною бсобою - підприємцем ОСОБА_3 "Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду терміном на 20 років гр. ОСОБА_2 для городництва (код КВЦПЗ-01.07) із земель сільськогосподарського призначення на території Захарівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області" (а.с.161-177).

Дана документація із землеустрою була погоджена державною експертизою відповідно до висновку про розгляд документації із землеустрою від 12 жовтня 2020 року за №15006/82-20, яка проведена експертом державної експертизи Нагребельною В.Г. Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (а.с.178).

На підставі погодженої документації із землеустрою, відділом в Очаківському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та відділом у Фастівському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області, в Державному земельному кадастру було зареєстровано дві земельні ділянки, а саме: площею 4.2525 га з кадастровим номером 3524081400:02:000:1867, з цільовим призначення - для городництва (код КВЦПЗ-01.07), вид угіддя - рілля (КВЗУ 001 01); площею 4,6701 га з кадастровим номером 3524081400:02:000:1868, з цільовим призначення - для городництва (код КВЦПЗ-01.07), вид угіддя - рілля (КВЗУ 001 01) (а.с.191-200). Рішенням Захарівської сільської ради від 23 жовтня 2020 року за № 412 "Про передачу в оренду земельних ділянок громадянам сільської ради та затвердження проектів землеустрою, щодо відведення земельних ділянок в оренду" затверджено проект землеустрою ОСОБА_2 та дозволено укласти договори оренди на земельні ділянки загальною площею 8,9226 га, а саме: площею 4,2525 га з кадастровими номером 3524081400:02:000:1867 та площею 4,6701 га з кадастровим номером 3524081400:02:000:1868 (а.с.103).

Відповідно до копії договору оренди земельної ділянки від 23.10.2020 року (а.с.122-125) та відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.12.2020 року (а.с.126,127), за номером запису про інше речове право: 39709351 та 39710493, зареєстровано право оренди на земельні ділянки, а саме: площею 4,2525 га з кадастровими номером 3524081400:02:000:1867 та площею 4,6701 га з кадастровим номером 3524081400:02:000:1868 на підставі договору оренди землі укладеного 23.10.2020 року між орендодавцем - Захарівською сільською радою та орендарем - ОСОБА_2 терміном на 20 років, та на підставі рішення Захарівської сільської ради від 23.10.2020 № 412 «Про передачу в оренду земельних ділянок громадянам сільської ради та затвердження проектів землеустрою щодо відведення».

Відповідно до п.1 розділу предмет вказаного договору оренди, Орендодавець на підставі рішення Захарівської сільської ради від 26.08.2020 року №389 та від 23.10.2020 № 412 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки для городництва.

Пунктом 2 Розділу ІІ даного Договору передбачено, що він укладений строком на 20 років.

Згідно п.3 Розділу ІІ, орендна плата вноситься орендарем в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок щорічно.

Захарівська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області, як юридична особа, реорганізована шляхом приєднання до Новоукраїнської міської ради на підставі рішення Новоукраїнської міської ради від 01 грудня 2020 року № 47 "Про реорганізацію Захарівської сільської ради" (а.с.96), тому суд вважає, що відповідач по справі є належним відповідачем.

Згідно інформації Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області від 24.07.2019р., вбачається, що в 1999 році був виготовлений проект на будівництво автомобільної дороги Голованівськ-Захарівка та були розпочаті будівельні роботи, в тому числі по території Новоукраїнської об`єднаної територіальної громади. У 2001 році був підписаний акт про припинення будівельних робіт. На даний час, даний об`єкт будівництва законсервований. Правоустановчі документи на земельні ділянки для будівництва даної дороги відсутні. Інформація про намір продовжувати будівництво цієї дороги у Служби відсутня (а.с.104).

Таким чином, вказані земельні ділянки станом на час винесення рішення Захарівською сільською радою за № 389 від 26.08.2020р. "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду" та рішення від 23 жовтня 2020 року за № 412 "Про передачу в оренду земельних ділянок громадянам сільської ради та затвердження проектів землеустрою, щодо відведення земельних ділянок в оренду" відносилися до комунальної власності Захарівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Позивачкою зазначено про порушення її права в доступі до земельної ділянки, що перебуває в її приватній власності площею 3,2408 га з кадастровим номером земельної ділянки 3524081400:02:000:0844.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 ЗК України визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За змістом ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Дане положення відповідає Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року №7, відповідно до якої власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України.

Перешкоди в користуванні - це дії іншої особи щодо обмеження власника майна у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 158 ЗК України передбачено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, вирішує земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 37-1 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім польових доріг, що обмежують масив), передаються в оренду без проведення земельних торгів власникам та/або користувачам земельних ділянок, суміжних із земельними ділянками під такими польовими дорогами. Строк оренди таких земельних ділянок становить 7 років.

Передача в оренду земельних ділянок державної чи комунальної власності під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок, здійснюється за умови забезпечення безоплатного доступу усіх землевласників та землекористувачів до належних їм земельних ділянок для використання їх за цільовим призначенням.

Земельні ділянки під польовими дорогами, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім польових доріг, що обмежують масив), можуть використовуватися землевласником (землекористувачем) як для проходу (проїзду) до інших земельних ділянок, розташованих у такому масиві, так і для вирощування сільськогосподарської продукції.

Згідно з п. 28 ч. 2 ст. 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі надання в оренду земельних ділянок під польовими дорогами, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім доріг, що обмежують масив), відповідно до статті 37-1 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України (у редакції чинній на момент початку користування позивачами земельними ділянками) громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або в користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Відповідно, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами процесуального законодавства захисту в суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Вирішуючи спір по суті, суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто, встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем. При цьому, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії) від зобов`язаних осіб. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Частиною четвертою статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних прав з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина статті 21 ЦК України).

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

В обґрунтування наявності підстав для задоволення позовних вимог позивач ОСОБА_1 посилається саме на порушене право, як власника земельної ділянки на території Захарівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, яка земельні ділянки, які були сформовані на місці проектної польової дороги передала в оренду, в результаті чого позивачу як власнику його земельної ділянки позбавлено на під`їзд до своєї земельної ділянки. Таким чином було порушено право позивача, як землевласника на забезпечення безоплатного доступу до належної їй земельної ділянки для використання її за цільовим призначенням.

Судом встановлено, відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру до земельної ділянки позивачки проходять дві польові дороги між суміжними земельними ділянками комунальної власності площею 4,6701 га з кадастровим номером 3524081400:02:000:1868 та приватної власності площею 6.0802 га з кадастровим номером 3524081400:02:000:0478, а також площею 5,9997 га 3524081400:02:000:0878, що передбачена документацією із землеустрою.

Відповідно до викопіювання з Публічної кадастрової картки, земельна ділянка приватної власності ОСОБА_1 , площею 3.2408 га з кадастровим номером земельної ділянки 3524081400:02:000:0844 та комунальної власності площею 4.6701 га з кадастровим номером 3524081400:02:000:1868, не мають суміжної межі, оскільки між ними наявна польова дорога.

Позивачем не доведено, що належна їй земельна ділянка є суміжною із земельними ділянками з кадастровим номером 3524081400:02:000:1867 та з кадастровим номером 3524081400:02:000:1868, не надано належних, допустимих та обґрунтованих доказів на підтвердження обмеження права позивача на доступ до належної їй земельної ділянки.

Крім того, ч.ч. 5, 6 ст. 37-1 ЗК України передбачає, що передача земельних ділянок державної чи комунальної власності під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок, здійснюється за умови забезпечення безоплатного доступу усіх землевласників та землекористувачів до належних їм земельних ділянок для використання їх за цільовим призначенням.

За статтею 99 ЗК України власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення земельного сервітуту, зокрема, права проїзду на транспортному засобі по наявному шляху. Ініціатором встановлення земельного сервітуту може бути власник або користувач земельної ділянки, у яких є потреба у використанні суміжної (сусідньої) земельної ділянки, щоб усунути недоліки своєї ділянки, зумовлені її місцем розташування або природним станом.

Як вбачається, позивачем не доведено належними і допустимими доказами, порушення її прав, як землевласника, яка на даний час не є землекористувачем, оскільки її земельна ділянка перебуває в оренді ФГ «МІФ».

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 ст. 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що належна позивачу земельна ділянка з кадастровим номером 3524081400:02:000:0844 є суміжною (така, що безпосередньо примикають до загальної межі) із земельними ділянками з кадастровим номером 3524081400:02:000:1867 та з кадастровим номером 3524081400:02:000:1868, як не доведено належними та допустимими доказами обставини, що в результаті передачі в оренду земельних ділянок ОСОБА_2 обмежено доступ до належної позивачу земельної ділянки, з врахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позивачем ОСОБА_1 не доведено, що її права, як землевласника були порушені, в тому числі і на забезпечення безоплатного доступу (під`їзду) до належної їй земельної ділянки для використання її за цільовим призначенням, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 15,16,21 ЦК України, ст.37-1, 116, 122,125,126, 152, 158 ЗК України, ст.ст. 3, 10, 11, 48, 51, 45, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень Захарівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області за № 389 від 26.08.2020 року "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду" та рішення від 23 жовтня 2020 року за № 412 "Про передачу в оренду земельних ділянок громадянам сільської ради та затвердження проектів землеустрою, щодо відведення земельних ділянок в оренду" - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 07.06.2022 року.

Суддя: А. А. Русіна