Постанова

від 01.06.2022 по справі 160/18672/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2022 року м.Дніпросправа № 160/18672/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року у справі № 160/18672/21 (суддя Кальник В.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІГ СІТІ ГРУП» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІГ СІТІ ГРУП» (далі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач) від 15.06.2021 року №0089080706.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі, суд визнав протиправним та скасував оскаржене позивачем рішення відповідача.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, неналежну оцінку доказів, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, відповідач просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом не враховано як належні докази та не проаналізовано інформацію, на яку посилався контролюючий орган. Зокрема, встановлено відсутність у контрагента позивача, наведеного в акті перевірки, основних засобів (механізмів, приміщень, обладнання тощо) в тому числі, в оренді, а також працівників, які б могли виконати роботи, в ЄРПН немає інформації щодо придбання (отримання в користування) зазначеними суб`єктами господарювання основних засобів та/або послуг з використання персоналу, необхідних для виконання будівельно-монтажних, ремонтних робіт. Розмір реалізованих послуг, кількість працівників та відсутність засобів для виконання робіт ставить під сумнів реальність господарських операцій, а отже, на думку відповідача, унеможливлює виконання послуг, зазначених у договорі від 12.11.2019 за №108. Крім того, відповідач також зауважує щодо господарських операцій між ТОВ БІГ СІТІ ГРУП та ТОВ ХОСТЕР ЛАЙН за договором від 12.05.2020 за №12СП/20 про надання послуг з постачання будівельних матеріалів та між ТОВ БІГ СІТІ ГРУП та ТОВ ЛАЙН ТОРГ за договором поставки від 25.02.20 №ЛТ/25-02, відповідно до яких ТОВ ХОСТЕР ЛАЙН та ТОВ ЛАЙН ТОРГ було сформовано безпідставну торгову націнку реалізованого в адресу ТОВ БІГ СІТІ ГРУП товару з метою мінімізації податкових зобов`язань контрагентів-покупців по ланцюгу постачання, у т.ч. ТОВ АСФАЛЬТ ДНІПРО (код ЄДРПОУ 41181973) та ТОВ АСБІТ (код ЄДРПОУ 43374867).

Позивачем подано письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві позивач стверджує, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд повно встановив обставини справи та дав належну оцінку доказам, що подавалися обома сторонами. На думку позивача відсутні підстави для скасування законного рішення суду першої інстанції.

Апеляційний розгляд справи здійснено за правилами ст. 311 КАС України в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

З матеріалів справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БІГ СІТІ ГРУП" (код ЄДРПОУ 37451739) зареєстроване як суб`єкт господарської діяльності Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 02.02.2011 року №12241020000051598, взято на податковий облік в контролюючих органах 03.02.2011 р. за №8013 та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Амур-Нижньодніпровський район) і є, зокрема, платником податку на прибуток та податку на додану вартість (свідоцтво від 01.08.2016 р. №20025575).

Уповноваженими посадовими особами ГУ ДПС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "БІГ СІТІ ГРУП" з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ КОМЕРЦІЙНЕ ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЄВРОРЕСУРС (код ЄДРПОУ 40893488) за період з 01.06.2019 по 30.06.2019, ТОВ БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ САНВЕСТ (код ЄДРПОУ 41690476) за період з 01.12.2019 по 31.12.2019 року, ТОВ ЛАЙН ТОРГ (код ЄДРПОУ 41297854) за період з 01.03.2020 по 31.03.2020 року, ТОВ ХОСТЕР ЛАЙН (код ЄДРПОУ 42777068) за період з 01.06.2020 по 31.08.2020 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 20.05.2021 року №1551/04-36-07-06/37451739, яким зафіксовано виявлені порушення ТОВ "БІГ СІТІ ГРУП", зокрема, вимог п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, внаслідок чого позивачем завищено залишок від`ємного значення з податку на додану вартість у сумі 650 418 грн. у грудні 2019 року.

Висновки акта перевірки обґрунтовані тим, що перевіряючими встановлено завищення ТОВ "БІГ СІТІ ГРУП" залишку від`ємного значення з податку на додану вартість у сумі 650418 грн., оскільки надані до перевірки первинні документи за господарською операцією, зокрема з ТОВ "БК "САНВЕСТ", не відповідають фактичному руху (його відсутність в дійсності) активів, отже останні не можуть враховуватися в даних податкового обліку, що призводить до порушення з боку позивача при декларуванні ПДВ п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України.

Правочин, укладений з ТОВ "БК "САНВЕСТ" не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним. Так, згідно з наявною податковою інформацією, що міститься в інформаційних базах контролюючого органу, встановлено відсутність у вищезазначеного контрагента позивача власних та орендованих складських приміщень, виробничих фондів, основних засобів, вантажних автомобілів тощо та наявність незначної кількості трудових ресурсів, що є недостатнім для здійснення таких фінансово-господарських операцій, зокрема, по договорам про надання послуг за договорами підряду. Таким чином, сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб`єктів господарювання, задіяних в ланцюгу постачання, свідчить про те, що метою їх функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям.

Крім того, у висновках акту перевірки зазначається що оскільки перевірку проведено за окремий період, та у зв`язку з тим, що вбачаються можливі ризики, а саме: ймовірна мінімізація доходів ТОВ БІГ СІТІ ГРУП, що потребує додаткового дослідження правомірності включення сум взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ТОВ ЛАЙН ТОРГ (код ЄДРПОУ 41297854), ТОВ ХОСТЕР ЛАЙН (код ЄДРПОУ 42777068) до складу доходів та витрат підприємства та повноти відображення сум доходів від реалізації робіт/послуг, та дослідження розумної економічної причини (ділової мети). З метою комплексного всебічного аналізу діяльності підприємства буде розглянуто питання, щодо включення до плану-графіку ТОВ БІГ СІТІ ГРУП та проведення перевірки з питань додержання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, правильністю обчислення, повноти і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів.

На підставі висновків акта перевірки від 20.05.2021 року №1551/04-36-07-06/37451739 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0089080706 від 15.06.2021 р. за формою "В4", яким ТОВ "БІГ СІТІ ГРУП" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 650418,00 грн.

Позивачем було оскаржено податкове повідомлення-рішення №0089080706 від 15.06.2021р. до ДПС України в порядку, передбаченому п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України.

Відповідно до рішення ДПС України від 01.09.2021 року №20030/6/99-00-06-01-03-06, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 15.06.2021 року №0089080706 залишено без змін, а скаргу платника податків без задоволення.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржене рішення відповідача, прийшов до висновку, що позивач надав суду достатні та допустимі докази на спростування висновків контролюючого органу про допущені порушення норм податкового законодавства. В той же час, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів суду правомірність та законність прийняття рішення, яке оскаржує позивач.

Колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Пунктом 137.1 ст. 137 ПК України визначено, що податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов`язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та отримання послуг.

При цьому п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За змістом приписів абз. 1 п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 2 п. 198.6 ст. 198 ПК України, у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджено належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Судом встановлено, що протягом періоду, що перевірявся, ТОВ "БІГ СІТІ ГРУП", зокрема, було укладено ряд договорів з контрагентом ТОВ "БК "САНВЕСТ", а саме:

- договір №108 від 29.11.2019 року, згідно з яким ТОВ "БК "САНВЕСТ", як Виконавець, та ТОВ "БІГ СІТІ ГРУП", як Замовник, уклали договір про наступне: в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець зобов`язується на свій ризик і своїми силами та засобами надати послуги з прогріву бетону відповідно до умов договору, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити вартість наданих послуг;

- договір №109 від 29.11.2019 року, згідно з яким ТОВ "БК "САНВЕСТ", як Субпідрядник, та ТОВ "БІГ СІТІ ГРУП", як Генеральний підрядник, уклали договір про наступне: Субпідрядник бере на себе зобов`язання своїми силами і засобами виконати роботи, а саме: зрубування паль, а Генеральний підрядник зобов`язується належним чином прийняти виконані Роботи згідно умов цього Договору. Договірна ціна робіт, доручених до виконання субпідряднику складає 600 грн. - за одну палю. Загальною ціною договору є загальна сума всіх підписаних сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт.

На виконання умов вказаних договорів та додаткових угод ТОВ "БК "САНВЕСТ" надано послуги (виконано роботи), про що складено відповідні акти виконаних робіт. На підтвердження реальності вказаних господарських операцій позивачем надано відповідні первинні документи, а саме: Договір №108 від 29.11.2019 року про надання послуг з додатками; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №11 від 16 грудня 2019 року; рахунок на оплату №104 від 16 грудня 2019 року; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №12 від 28 грудня 2019 року; рахунок на оплату №105 від 28 грудня 2019 року; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №13 від 28 грудня 2019 року; рахунок на оплату №106 від 28 грудня 2019 року; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №14 від 28 грудня 2019 року; рахунок на оплату №107 від 28 грудня 2019 року; податкові накладні від 28.12.2019 №1120, 1121, 1122, від 16.12.2019 №1123; договір субпідряду №109 від 29.11.2019 року; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №15 від 16 грудня 2019 року; рахунок на оплату №138 від 16 грудня 2019 року; податкова накладна №1287 від 16.12.2019; платіжні доручення від 13.01.2020 року №1450, 1451, 1448, 1449, 1446, 1447, 1452; оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за грудень 2019 року; акт звірки взаємних розрахунків за період грудень 2019 р. - січень 2020 р.

Таким чином, факт здійснення реальних господарських операцій позивачем з ТОВ "БК "САНВЕСТ" підтверджується відповідними первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи, та які в повній мірі відображають зміст та обсяг цих господарських операцій, а також свідчать про зміни в майновому стані позивача, що відбувалися у зв`язку із здійсненням оплати за надані послуги, та про факт використання позивачем придбаного товару (робіт, послуг) у власній господарській діяльності.

Первинні документи оформлені відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Контролюючим органом також до суду не надано будь-яких заперечень щодо того, що всі податкові накладні, виписані контрагентом позивача, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому до них не наведено жодних зауважень.

Щодо посилань відповідача на те, що правочини, укладені з контрагентом ТОВ "БК "САНВЕСТ", не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, підтвердженням чого, на думку контролюючого органу, є наявність податкової інформації про відсутність у підприємства необхідних для здійснення господарської діяльності трудових та виробничих ресурсів, транспортного, виробничого та торгівельного обладнання, основних засобів, а також складських приміщень.

Суд вірно зазначив, що жодною нормою законодавства України не передбачається обов`язку платників податків одержувачів товарів (робіт, послуг) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

Відсутність у вказаного контрагенту матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Наведена правова позиція висловлена в постанові Верховного суду від 31.07.2018 р. у справі №817/1339/17 (адміністративне провадження №К/9901/49539/18).

Згідно зі ст.ст. 46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення ведення податкового обліку.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладеними вказаних правочинів. Також відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означених договорів, фіктивної господарської діяльності контрагентів позивача, безтоварності господарських операцій, відсутності зв`язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України.

Зміст укладених позивачем з ТОВ "БК "САНВЕСТ" договорів не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цих угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов`язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об`єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Суд вірно звернув увагу, що в межах спірних правовідносин позивач не складав податкових накладних, а отримував такі податкові накладні від контрагентів та згідно них і формував податковий кредит за відповідні періоди.

При цьому, як на час укладення угод між позивачем та його контрагентом, так і на час їх виконання, а також на час розгляду справи судом вказаний суб`єкт господарювання знаходився в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також є платником податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується.

Виписані ТОВ "БК "САНВЕСТ" податкові накладні на підставі укладених з позивачем договорів оформлені з дотриманням вимог ст. 201 Податкового кодексу України та зареєстровані в ЄРПН, що відповідачем не заперечується.

Відповідні податкові зобов`язання та податковий кредит по взаємовідносинам з вказаним контрагентом було задекларовано позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість та з податку на прибуток, що відповідачем не заперечується.

Посилання контролюючого органу, що по господарських операцій між ТОВ "БІГ СІТІ ГРУП" та ТОВ "ХОСТЕР ЛАЙН", за договором від 12.05.2020 за №12СП/20 про надання послуг з постачання будівельних матеріалів, та між ТОВ "БІГ СІТІ ГРУП" та ТОВ "ЛАЙН ТОРГ", за договором поставки від 25.02.20 №ЛТ/25-02, відповідно до яких за твердженнями відповідача ТОВ "ХОСТЕР ЛАЙН" та ТОВ "ЛАЙН ТОРГ" сформовано безпідставну торгову націнку реалізованого в адресу ТОВ "БІГ СІТІ ГРУП" товару з метою мінімізації податкових зобов`язань контрагентів-покупців по ланцюгу постачання, у т.ч. ТОВ "АСФАЛЬТ ДНІПРО" (код ЄДРПОУ 41181973) та ТОВ "АСБІТ" (код ЄДРПОУ 43374867) судом відхиляються, оскільки за відповідними висновками акту перевірки від 20.05.2021 року №1551/04-36-07-06/37451739 по цих контрагентах відповідачем не винесено жодного податкового повідомлення-рішення, яке може бути оскаржено позивачем в адміністративному або судовому порядку, отже не стосується обставин зазначеної справи.

З огляду на вище наведене, є вірними висновки суду, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентом ТОВ "БК "САНВЕСТ".

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Висновки відповідача про допущення позивачем порушень податкового законодавства у періоді, що перевірявся, не підтверджені належними доказами, а тому у суду першої інстанції були підстави для скасування оскарженого позивачем податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року у справі № 160/18672/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак