Постанова
від 06.06.2022 по справі 640/5493/21
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/5493/21 Суддя першої інстанції: Добрянська Я.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Собківа Я.М.,

при секретарі - Ткаченко В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Смачного Бон Апетит» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смачного Бон Апетит» про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2021 року позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києва звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смачного Бон Апетит» про застосування заходів реагування, в якому просив:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) ринку ТОВ «Смачноо Бон Апетит» (юридична адреса: 03061, м. Київ, вул. Новопольова, 99-А) код ЄДРПОУ: 20049385, розташованого за адресою: вул. Вокзальна, 1 в Шевченківському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом зобов`язання ТОВ «Смачного Бон Апетит» відключити джерела електроживлення та опечатати розподільчі електрощити;

- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення Відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Смачного Бон Апетит» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відзив на апеляційну скаргу від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до суду апеляційної інстанції не надходив.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що станом на момент ухвалення судом рішення у даній справі доказів усунення усіх порушень, встановлених у акті перевірки від 23.12.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Смачного Бон Апетит» не надано, разом з тим, зазначені у акті перевірки порушення не є формальними, вони створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наказу від 21.12.2020 року №814 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві було видано посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 21.12.2020 року №4225 на проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Смачного Бон Апетит», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Вокзальна, 1.

Копію посвідчення отримав інженер з охорони праці Товариства з обмеженою відповідальністю «Смачного Бон Апетит» - Пастушенко Валентин Семенович (наказ Товариства з обмеженою відповідальністю Смачного Бон Апетит від 16.11.2020 р. №48 «Про призначення відповідального за пожежну безпеку на ринку та забезпечення протипожежного стану»), про що зроблено відмітку в посвідченні на проведення перевірки від 21.12.2020 року №4225.

За результатами позапланової перевірки складено акт від 23.12.2020 року №546 щодо дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Смачного Бон Апетит» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, в якому зафіксовано 22 порушення, зокрема:

1. На підприємстві, на доповнення до схематичного плану евакуації не розроблена та не затверджена керівником інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників (порушення пункту 5 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, далі - ППБУ).

2. Приміщення не в повній мірі забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007, IDT Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности (порушення пункту 8 розділу ІІ ППБУ).

3. Керівник не пройшов навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року №444 Про затвердження порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях (порушення пункту 16 розділу ІІ ППБУ),

4. Електричні кабелі та інженерне обладнання проходять через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості та протипожежні перешкоди через звичайні отвори, а не через спеціальні проходки, межа вогнестійкості яких має бути не менша, ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди за ознаками Е (показник втрати цілісності) та І (показник втрати тепло ізолювальної спроможності) (порушення пункту 2.4 розділу ІІІ ППБУ).

5. Експлуатація електроустановок не відповідає вимогам ПУЕ, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (порушення пункту 1.1 розділу IV ППБУ),

6. З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщеннях кіосків, магазинів, контейнерів тощо не здійснюється за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (порушення пункту 1.6 розділу IV ППБУ).

7. В приміщеннях кіосків, магазинів, контейнерів тощо та на території не допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі (порушення пункту 1.8 розділу IV ППБУ).

8. Електрощитова не відокремлена протипожежними перегородками, в порушення ДБН В.1.1-7 (порушення пункту 2.3 розділу ІІІ, пункту 4 розділу І ППБУ).

9. Не надані акти проведення прихованих електромонтажних робіт (порушення пункту 1.12 розділу IV ППБУ).

10. Апарати відключення (вимикачі) для загального відключення силових та освітлювальних мереж складських приміщень та інших підсобних приміщень з пожежонебезпечними зонами будь-якого класу встановлені в середині вказаних приміщень (порушення пункту 1.15 розділу IV ППБУ).

11. Спільні апарати відключення (вимикачі) не розташовані в ящиках з негорючих матеріалів або в нішах, які не мають пристосування для пломбування та замикання на замок (порушення пункту 1.15 розділу IV ППБУ).

12. Не всі електрощити та групові електрощитки оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки) (порушення пункту 1.16 розділу IV ППБУ).

13. Допускається використання в приміщенні охорони світильників без захисного суцільного скла (ковпаків) (порушення пункту 1.18 розділу IV ППБУ).

14. Приміщення не обладнані системою протипожежного захисту (порушення пункту 1.2 розділу V ППБУ).

15. Територія не в повній мірі забезпечена пожежними щитами. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2*2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт. (порушення пункту 3.11 розділу V ППБУ).

16. На ринок незалежно від площі до вимог Кодексу цивільного захисту України не розроблена та не узгоджена з ДСНС схема розміщення торговельних кіосків, павільйонів, магазинів, тощо (схема ринку) (порушення пункту 4.10 глави 4 розділу VІ ППБУ, пункту 1 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки на ринках України).

17. Ширина повздовжніх та поперечних проходів (проїздів) між групами кіосків менше 4-х метрів у просвіті з урахуванням відкритих дверей, виступаючих конструкцій (козирків, навісів), а також торгівельного обладнання (порушення пункту 4.10 глави 4 розділу VІ ППБУ, підпункту 4 пункту 1 розділу V Правил пожежної безпеки на ринках України).

18. Дозволяється розміщення товарів на шляхах евакуації і в проходах (порушення пункту 4.10 глави 4 розділу VІ ППБУ, розділу ІІІ Правил пожежної безпеки на ринках України).

19. Дозволяється зменшення нормативної ширини шляхів евакуації (порушення пункту 4.10 глави 4 розділу VІ ППБУ, підпункту 4 пункту 1 розділу V Правил пожежної безпеки на ринках України).

20. Допускається облицювання внутрішніх стін кіосків будівельними матеріалами з вищими показниками пожежної безпеки (порушення пункту 2.23 розділу ІІІ ППБУ).

21. Розміщення приміщень ринку влаштовано без проектної документації узгодженої в установленому порядку (порушення пункту 4.8 розділу ППБУ).

22. Дозволяється передача в оренду приміщень та експлуатація об`єктів нерухомості без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об`єкта та приміщень або іншого документу дозвільного характеру, який передбачений чинним законодавством (порушення пункту 2 статті 57 Кодексу цивільного захисту України, пункту 3.4 Правил пожежної безпеки на ринках України).

Примірник акту №546 особисто 23.12.2020 року отримав інженер з охорони праці Товариства з обмеженою відповідальністю «Смачного Бон Апетит» - ОСОБА_1 , про що зроблено відповідну відмітку в акті перевірки.

За порушення вимог пожежної безпеки до адміністративної відповідальності за статтею 175 Кодексу України про адміністративні правопорушення притягнутий інженер з охорони праці Товариства з обмеженою відповідальністю «Смачного Бон Апетит» - ОСОБА_1 (протокол серії КИ №108128 від 23.12.2020 року, постанова серії КИ №103128 від 24.12.2020 року про адміністративне правопорушення).

Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності визначає Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 року №5403-VI (далі - Кодекс №5403-VI).

У свою чергу, статтею 55 Кодексу №5403-VI передбачені заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, відповідно до частини 1 якої забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях (частина 2 статті 55 Кодексу №5403-V).

Відповідно до статті 8 Закону України від 13.05.1999 №651-XIV «Про загальну середню освіту» (далі - Закон №651-XIV, чинний на час проведення перевірки) заклад загальної середньої освіти - це заклад освіти, основним видом діяльності якого є освітня діяльність у сфері загальної середньої освіти.

Статтею 38 Закону №651-XIV визначено, що саме заклад загальної середньої освіти охороняє життя і здоров`я учнів (вихованців), педагогічних та інших працівників закладу.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V).

Частиною 4 статті 4 Закону №877-V передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.

Згідно з абзацом 1 частини 5 статті 4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Частиною 7 статті 7 Закону №877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

У свою чергу, частина 1 статті 67 Кодексу №5403-VI передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частин 1, 2 статті 68 Кодексу №5403-VI посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Положеннями частини першої статті 70 КЦЗ встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч.2. ст. 70 КЦЗ).

Водночас, відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що зупинення експлуатації приміщень є заходом, який застосовується за наявності таких порушень пожежної та техногенної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до пункту 25 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Відповідно до підпункту 4.3.7 пункту 4.3 ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Згідно з вимогами пункту 33 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Отже, законодавець відносить пожежі до надзвичайних ситуацій та пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Тобто, загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі або які підвищують ризик розвитку пожеж.

Поряд з цим, вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі №809/443/16 (адміністративне провадження №К/9901/36946/18).

Так, належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, проте такого Акту матеріали справи не містять, натомість, відповідно до наявних матеріалів справи вбачається наявність порушень, які є суттєвими та не усунуті відповідачем, кожне з яких навіть саме по собі створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а їх сукупність вказує на високий ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.

Так, як вбачається зі змісту апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів, а саме технічних звітів № 19-ЕТ-2021/03 «Про проведення електровимірювальних та електровипробувальних робіт електроустаткування та електропристроїв відповідно до вимог ПТЕЕС та ПБЕЕС» від 10.02.2021 року та № 18-ЕТ-2021/02 «Про проведення електровимірювальних та електровипробувальних робіт електроустаткування та електропристроїв відповідно до вимог ПТЕЕС та ПБЕЕС, ПУЕ» від 10.02.2022 року, відповідачем усунуто частину порушень, зокрема п.п.1-3, 5-9, 11-13, 15, 17-21.

Колегія суддів приймає вказані доводи до уваги, проте зазначає, що відповідачем не усунуто, зокрема порушення, вказане у п. 4 - електричні кабелі та інженерне обладнання проходять через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості та протипожежні перешкоди через звичайні отвори, а не через спеціальні проходки, межа вогнестійкості яких має бути не менша, ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди за ознаками Е (показник втрати цілісності) та І (показник втрати тепло ізолювальної спроможності) (порушення пункту 2.4 розділу ІІІ ППБУ); п. 14 - приміщення не обладнані системою протипожежного захисту (порушення пункту 1.2 розділу V ППБУ); п. 16 - на ринок незалежно від площі до вимог Кодексу цивільного захисту України не розроблена та не узгоджена з ДСНС схема розміщення торговельних кіосків, павільйонів, магазинів, тощо (схема ринку) (порушення пункту 4.10 глави 4 розділу VІ ППБУ, пункту 1 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки на ринках України), тощо.

Колегія суддів наголошує, що вищевказаним, відповідачем підтверджено, що як на момент звернення позивача із даним позовом, так і на момент розгляд даної справи апеляційним судом, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували усунення усіх виявлених порушень вимог пожежної безпеки, що стали підставою для звернення Головного управління ДСНС у м. Києві до суду для застосування заходів реагування.

На переконання колегії суддів, порушення які відповідачем фактично не усунуто, а саме п. 14 - щодо відсутності системи протипожежного захисту, не є формальними, а є такими, що створюють реальну загрозу для життя і здоров`я людей.

Існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі №823/589/16 (адміністративне провадження №К/9901/30861/18).

Верховний Суд у п. 28 постанови від 10.10.2019 року у справі №320/5849/18 зазначив, що наявність порушення вимог протипожежної безпеки не вважається усунутим лише за умови розгляду можливості щодо такого усунення (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84899742), у зв`язку з чим, посилання відповідача на те, що практично усі порушення усунуті, колегія суддів вважає не достатніми для скасування рішення суду першої інстанції, більше того, станом на дату розгляду даної справи судом апеляційної інстанції відповідачем не надано доказів, що підтверджували б усунення усіх порушень, вказаних в Акті перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена в пунктах 33-35 постанови Верховного Суду від 17.10.2019 року у справі №826/7292/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84987953).

Колегія суддів наголошує, що не усунене відповідачем порушення є істотним та несе ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливають:

- на забезпечення безпеки роботи комплексу, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;

- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;

- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.

При збереженні таких умов для працівників та відвідувачів комплексу існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.

Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта щодо того, що ОСОБА_1 серед співробітників ТОВ «Смачного Бон Апетит» відсутній, адже даний довід спростовано наявністю у матеріалах справи наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Смачного Бон Апетит» від 16.11.2020 року №48 «Про призначення відповідального за пожежну безпеку на ринку та забезпечення протипожежного стану», вказана особа ставила особисті підписи під час проведення перевірки, відносно себе у графі 5 «місце роботи» (протокол КИ №108128/315) вказала ТОВ «Смачного Бон Апетит».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Смачного Бон Апетит» - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2021 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Смачного Бон Апетит» - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б.Глущенко

Я.М.Собків

Повний текст виготовлено 07 червня 2022 року.

Дата ухвалення рішення06.06.2022
Оприлюднено24.06.2022
Номер документу104676190
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —640/5493/21

Постанова від 06.06.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Пилипенко Олена Євгеніївна

Ухвала від 02.05.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Пилипенко Олена Євгеніївна

Ухвала від 02.05.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Пилипенко Олена Євгеніївна

Ухвала від 14.01.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Пилипенко Олена Євгеніївна

Ухвала від 10.12.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Пилипенко Олена Євгеніївна

Ухвала від 29.11.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Грибан Інна Олександрівна

Рішення від 21.09.2021

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Добрянська Я.І.

Ухвала від 05.03.2021

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Добрянська Я.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні