Постанова

від 07.06.2022 по справі 640/7791/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/7791/19 Суддя першої інстанції: Гарник К.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Бужак Н.П., Кобаля М.І.,

при секретарі - Матвєєвій С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на прийняте у порядку письмового провадження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АС-Инвест Груп» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АС-Инвест Груп» (далі - Позивач, ТОВ «АС-Инвест Груп») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - Відповідач, ГУ ДПС у Київській області), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 05.11.2018 №0033101405, яким збільшено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 23 230 050,0 грн за основним платежем та 5 807 512,5 грн за штрафними санкціями;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 05.11.2018 № 0033071405, яким визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) у сумі 598 154,0 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.10.2021 позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що висновки акту перевірки належними і допустимими доказами не підтверджено, адже наявними у матеріалах справи документами підтверджується руху активів між Позивачем, його контрагентами та переробними підприємствами, відсутність у контрагентів трудових і виробничих ресурсів не підтверджено, а посилання на матеріали кримінальних проваджень є безпідставними з огляду на відсутність у них вироків. Окремо суд підкреслив на необхідності дотримання контролюючим органом принципу персональної відповідальності платників податків.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом було залишено поза увагою обрив ланцюгів постачання зерна на етапі до ТОВ «Укр Вест Девелопмент», ТОВ «Експо Трейд К», ТОВ «ФГ «Сокіл», ТОВ «КВК «Горизонт», відсутність в останніх виробничих і трудових ресурсів для виконання господарських зобов`язань, а також фактів взаємовідносин указаних суб`єктів господарювання з фіктивними підприємствами. Підкреслює, що ТОВ «Укр Вест Девеломпент» є фігурантом кримінальних проваджень з надання послуг з мінімізації податкових зобов`язань, щодо операцій з ТОВ «Тріполі ЛТД» не надано розрахункових документів, директор ТОВ «Експо Трейд К» є одночасно засновником і керівником 50-ти інших підприємств, а зведений акт про переробку сировини, підписаний з ТОВ «Відродження», Позивачем до перевірки не надавався та був відсутній серед додатків до позовної заяви. Не заперечуючи проти того, що надані до перевірки документи відповідають законодавчо визначеним вимогам, Апелянт наголошує на тому, що відсутність об`єктивної можливості поставити Позивачу товари і надати послуги свідчить про неспроможність таких документів з огляду на безтоварність господарських операцій.

Після усунення визначених в ухвалі від 23.12.2021 про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2022 було відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09.02.2022, яке було відкладено на 02.03.2022 та у подальшому у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні було призначено на 25.05.2022, яке відкладено на 08.06.2022 через необхідність надання додаткових письмових пояснень Відповідачем.

Відзиву на апеляційну скаргу у межах встановленого судом строку не надійшло.

У судовому засіданні представник Відповідача доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її вимоги задовольнити повністю з викладених у ній аргументів і підстав.

Позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представника Апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що працівниками ГУ ДФС у Київській області у вересні 2018 року на підставі наказів від 14.09.2018 №1941 та від 19.09.2018 №1974, направлення від 17.09.2018 №3884 і згідно пп. 19-1.1.1 п. 19-1 ст. 19, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АС-Инвест Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарських взаємовідносинах з підприємствами: ТОВ «Експо Трейд К» за період з 01.01.2018 по 31.01.2018, ТОВ «Тріполі ЛТД» за період з 01.02.2018 по 31.03.2018, ТОВ «Укр Вест Девелопмент» за період з 01.01.2018 по 31.03.2018, ТОВ «ФГ «Сокіл» за період з 01.04.2018 по 30.04.2018, ТОВ «Відродження» за період з 01.04.2018 по 30.04.2018, ТОВ «КВК «Горизонт» за період з 01.04.2018 по 30.04.2018.

У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення Позивачем ст. 22, п. 44.1 ст. 44, ст. 188, п. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 200.1 ст. 200, п. п. 201.1, 201.4, 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого завищено від`ємне значення з податку на додану вартість на загальну суму 598 154,00 грн за квітень 2018 року та заниження податку на додану вартість на суму 23 230 050,00 грн, у тому числі за лютий 2018 року на суму 2 436 761,00 грн, за березень 2018 року на суму 16 810 401,00 грн, за квітень 2018 року на суму 4 072 888,00 грн.

Висновки перевірки зафіксовані в акті від 28.09.2018 №835/10-36-14-05/39541022 (т. 1 а.с. 13-60).

На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем 05.11.2018 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- форми «В4» №0033071405, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2018 року на суму 598 154,00 грн (т. 1 а.с. 10);

- форми «Р» №0033101405, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 29 037 562,50 грн (у тому числі 23 230 050,00 грн за податковим зобов`язанням та 5 807 512,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями) (т. 1 а.с. 11-12).

Указані податкові повідомлення-рішення були залишені без змін за результатами адміністративного оскарження (т. 1 а.с. 61-68).

Вирішуючи питання про правомірність оскаржуваних індивідуальних актів, суд першої інстанції встановив таке.

Так, контролюючим органом за результатами перевірки встановлено, що фінансово-господарські операції ТОВ «Ас-Инвест Груп» при взаємовідносинах з ТОВ «Укр Вест Девелопмент» можуть бути причетними до роботи так званих «конвертаційних груп», які використовують злочинну схему з фіктивного формування податкового кредиту для мінімізації податкових зобов`язань, ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

Як на підставу нереальності господарських відносин ГУ ДФС у м. Києві посилається на відсутність у ТОВ «Укр Вест Девелопмент» належної кількості працівників та відсутність основних засобів, необхідних для проведення відповідної господарської діяльності, також звертає увагу, що контрагенти ТОВ «Укр Вест Девелопмент» по ланцюгу господарських операцій, а саме ТОВ «Лайт Тайм», ТОВ «Пеймекс», ТОВ Бізнес Горизонт», ТОВ «Скайвейк ЛТД», ТОВ «Постіндустріал ЛТД», аналогічно, не мають належної кількості працівників та основних засобів для здійснення господарських операцій в задекларованих обсягах.

Також контролюючий орган звертає увагу на кримінальне провадження №42017100000000256 від 27.02.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 212, частиною 2 статті 364 КК України, де в ході проведення досудового розслідування встановлено, що протягом 2017-2018 років за злочинною схемою з фіктивного формування податкового кредиту, шляхом перерахування безготівкових грошових коштів для мінімізації податкових зобов`язань, з метою ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, вигодонабувачами витупають наступні суб`єкти: ТОВ «Укр Вест Девелопмент» по ланцюгу з ТОВ «Скайвейк ЛТД», ТОВ «Постідустріал ЛТД», ТОВ «Бізнес Горизонт», ТОВ «Лайт Тайм», ТОВ «Пеймекс».

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «АС-Инвест Груп» і ТОВ «Укр Вест Девелопмент» укладені договори поставки від 11.01.2018 №12/12/2018 (т. 3 а.с. 22-23) та від 13.10.2017 №13/10/17 (т. 3 а.с. 35-38) олії соняшникової згідно специфікацій (т. 3 а.с. 24-28), виконання зобов`язань за якими та рух товарів підтверджується копіями видаткових накладних (т. 3 а.с. 29-34, 39-60, 182-233) та карткою рахунку 631 за 1 квартал 2018 року (т. 3 а.с. 3-21).

Крім того, в акті перевірки контролюючий орган як на підставу нереальності господарських операцій з ТОВ «Тріполі ЛТД» посилається на відсутність у цього підприємства належної кількості працівників та відсутність основних засобів, необхідних для проведення відповідної господарської діяльності, а також звертає увагу, що ТОВ «Тріполі ЛТД» по ланцюгу господарських операцій, а саме ПП «Вел-Сет», ТОВ «Фолла», також не мають належної кількості працівників та основних засобів для здійснення господарських операцій в задекларованих обсягах.

У розрізі відносин з цим контрагентом судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Тріполі ЛТД» і ТОВ «АС-Инвест Груп» укладено договір поставки від 20.02.2018 №20/02 насіння соняшника згідно специфікації (т. 2 а.с. 117), виконання зобов`язань за яким та рух товарів підтверджується копіями видаткових накладних (т. 2 а.с. 118-132), товарно-транспортних накладних (т. 2 а.с. 133-159) та карткою рахунку 631 за січень-квітень 2018 року (т. 2 а.с. 111-113).

Поряд з іншим в акті перевірки ГУ ДФС у м. Києві як на підставу нереальності господарських відносин між Позивачем та ТОВ «Експо Трейд К» посилається на узагальнену податкову інформацію ГУ ДФС у Миколаївській області від 03.03.2018 №120/14-29-14-08/38694075.

У свою чергу судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «АС-Инвест Груп» і ТОВ «Експо Трейд К» укладено договір поставки від 16.01.2018 №16/01/18 (т. 3 а.с. 74-76) насіння соняшника згідно специфікації (т. 3 а.с. 77), виконання зобов`язань за яким та рух товарів підтверджується копіями видаткових накладних (т. 3 а.с. 78-132), товарно-транспортних накладних (т. 3 а.с. 133-181) та карткою рахунку 631 за січень-квітень 2018 року (т. 3 а.с. 63-73).

Щодо взаємовідносин з ТОВ «ФГ «Сокіл» і ТОВ «КВК «Горизонт» контролюючим органом в акті перевірки підкреслено, що реальне джерело походження насіння соняшника та можливості здійснювати його вирощування у цих підприємств відсутнє, що свідчить виключно про документальне оформлення ТОВ «АС-Инвест Груп» господарських операцій.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «АС-Инвест Груп» і ТОВ «ФГ «Сокіл» укладено договір поставки від 21.04.2018 №2104 (т. 1 а.с. 110-112) насіння соняшника згідно специфікації (т. 1 а.с. 113), виконання зобов`язань за яким та рух товарів підтверджується копіями видаткових накладних (т. 1 а.с. 114-132), товарно-транспортних накладних (т. 1 а.с. 133-184) та карткою рахунку 631 за І півріччя 2018 року (т. 1 а.с. 106-109).

Також між ТОВ «АС-Инвест Груп» і ТОВ «КВК «Горизонт» укладені договори поставки від 16.04.2018 №16-04 (т. 2 а.с. 10-12) та від 26.04.2018 №26/04 (т. 2 а.с. 33-35) насіння соняшника згідно специфікацій (т. 2 а.с. 13, 36), виконання зобов`язань за якими та рух товарів підтверджується копіями видаткових накладних (т. 2 а.с. 14-32, 37-47), товарно-транспортних накладних (т. 2 а.с. 48-69) та карткою рахунку 631 за І півріччя 2018 року (т. 2 а.с. 3-9).

З приводу взаємовідносин ТОВ «АС-Инвест Груп» з ТОВ «Відродження» Відповідачем в акті перевірки зазначено, що у ході перевірки Позивачем не надано картку рахунку 631 за травень 2018 року по цьому контрагенту.

У свою чергу, судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «АС-Инвест Груп» і ТОВ «Відродження» укладено договір на переробку давальницької сировини від 06.03.2018 №045Д17 (т. 1 а.с. 185-192), на підтвердження виконання якого Позивачем надано копію зведеного акту від 30.04.2018 (т. 1 а.с. 193) та картки рахунку 631 за 2018 рік (т. 1 а.с. 194-195).

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 14, 44, 198, 200, 201 Податкового кодексу України і ст. ст. 1, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки належними і допустимими доказами підтверджується товарність і реальність господарських операцій з наведеними вище контрагентами та формування податкового кредиту за наслідками відносин з ними, фіктивність указаних суб`єктів господарювання матеріалами справи не підтверджена, а посилання на матеріали кримінального провадження та ймовірні господарські відносини платників податків з фіктивними суб`єктами господарювання не можуть ставити під сумнів факт реального виконання господарських зобов`язань.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон про бухгалтерський облік) документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

Приписи ст. 9 указаного Закону визначають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, згідно п. 2.4 затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, а також не заперечується контролюючим органом, надані для перевірки і до суду первинні документи відповідають наведеним вище нормативним вимогам та підтверджують рух товарів і отримання Позивачем послуг від своїх контрагентів.

Сумніви Апелянта останнього щодо ланцюгів постачання та можливих недоліків у діяльності контрагентів та інших осіб, з якими Позивач не вступав у господарські відносини, судом першої інстанції було обґрунтовано відхилено, оскільки у цьому випадку товар був прийнятий переробним заводом від ТОВ «Тріполі ЛТД», ТОВ «Експо Трейд К», ТОВ «ФГ «Сокіл» і ТОВ «КВК «Коризонт» саме для ТОВ «АС-Инвест Груп», що, як було встановлено вище, належним чином документально підтверджено.

До того ж встановлені в акті перевірки обставини фактично зводяться до того, що активи підприємством були отримані, однак від невідомих осіб.

Щодо наявності ресурсів у контрагентів, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що Відповідачем не надано жодного екземпляру (копії) податкової звітності, інформація з якої б підтверджувала доводи останнього відносно ресурсів та витрат на них, хоча така інформація (звітність), як свідчать матеріали перевірки, контролюючим органом використовувалася.

Окремо судова колегія звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 у справі №804/4940/14 зазначив, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки зокрема залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

З приводу аргументів Відповідача в апеляційній скарзі про те, що по взаємовідносинах з ТОВ «Відродження» Позивачем не було надано у ході перевірки картку рахунку 631 за травень 2018 року, а також зведений акт, який надано до матеріалів справи, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що, по-перше, предметом перевірки, зокрема, відносин ТОВ «АС-Инвест Груп» з ТОВ «Відродження» був період з 01.04.2018 по 30.04.2018, що не зумовлювало у підприємства обов`язку з надання документів за інший період (травень 2018 року), по-друге, в акті перевірки не міститься зауважень щодо ненадання зведеного акту на виконання договору від 06.03.2018 №045Д17.

Щодо ненадання Позивачем розрахункових документів з ТОВ «Тріполі ЛТД» судова колегія зауважує, що відсутність останніх не може мати своїм наслідком визнання господарських операцій безтоварними з огляду на те, що, як було встановлено вище, матеріалами справи підтверджується рух активів, а згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Посилання Апелянта на матеріали кримінального провадження щодо контрагентів ТОВ «Укр Вест Девелопмент», ТОВ «Тріполі ЛТД» і ТОВ «ФГ «Сокіл» судовою колегією відхиляться, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Водночас, жодного з документів, передбачених ч. 6 ст. 78 КАС України, ГУ ДПС у Київській області надано не було.

Крім того, наголошуючи на тому, що фіктивність ТОВ «ФГ «Сокіл» підтверджується вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 24.10.2018 у справі №752/11577/18, Відповідач залишив поза увагою, що цією датою в Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься ухвала Голосіївського районного суду міста Києва від 24.10.2018 про задоволення клопотання ТОВ «Врожай-Агро» про скасування арешту. Ця ж ухвала додана ГУ ДПС у Київській області і до додаткових пояснень. Разом з тим, аналіз відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить про відсутність вироку у кримінальному провадженні №4201810101000084 як й ухвали про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих обставин.

Також судовою колегією відхиляється посилання Апелянта на ухвалу Крюківського районного суду міста Кременчука від 12.07.2019 у справі №537/2762/19, в якій встановлено відсутність фінансово-господарських відносин ТОВ «Лідер Снек» з ТОВ «Тріполі ЛТД», оскільки у межах справи №640/7791/19 предметом дослідження є господарській відносини ТОВ «Ас-Инвест Груп» з ТОВ «Тріполі ЛТД».

Доводи ГУ ДПС у Київській області про те, що ТОВ «ФГ «Сокіл» у 2018 році не могло мати участі у господарських відносинах з огляду на смерть директора і засновника товариства ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки згідно наявних у матеріалах справи документів документи від імені ТОВ «ФГ «Сокіл» підписані Кондратенко В.А., що діє на підставі довіреності від 03.04.2017, а чинне законодавство не пов`язує смерть директора і засновника підприємства з припиненням суб`єкта господарювання.

Щодо твердження Відповідача про те, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 у справі №580/1186/19 було встановлено нереальність господарських операцій з поставки сільськогосподарських культур протягом 2018 року за участі ТОВ «Експо Трейд К» і ТОВ «ФГ «Сокіл», судова колегія зазначає, що у межах справи №580/1186/19 досліджувалися господарські операції і ланцюги постачання кукурудзи, зокрема, від ТОВ «Експо Трейд К» і ТОВ «ФГ «Сокіл» до ТОВ «Седна-Агро», а не до ТОВ «Ас-Инвест Груп».

З приводу аргументів апеляційної скарги про те, що директор ТОВ «Експо Трейд К» є засновником і керівником одночасно 50-ти інших підприємств судова колегія зауважує, що законодавством не встановлено обмежень у кількості суб`єктів господарювання, засновником та/або керівником яких може виступати одна особа.

Як вже було зазначено вище, згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

При цьому суд апеляційної інстанції погоджується з посиланням Окружного адміністративного суду міста Києва на те, що приписи чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства не ставили у залежність право формування Позивачем податкового кредиту від добросовісності платника податку, з яким суб`єкт господарювання перебував у господарських правовідносинах. Тобто, невиконання такими особами податкових зобов`язань тягне за собою настання відповідальності лише для зазначених суб`єктів і не може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб`єкта господарювання.

У розрізі наведеного суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Верховний Суд в постановах від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 №813/3034/15 та, зокрема, від 14.12.2021 у справі № 280/3376/19 виклав висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності Позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії підприємства та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, матеріалами справи підтверджується рух активів (товару) по ланцюгу від постачальників до покупця, встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю Позивача.

Наведені висновки повністю узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні від 22.01.2009 у справі «Булвес проти Болгарії», яке наголошує на принципі персональної відповідальності платника та неможливості втручання у право власності особи, яка, попри можливе порушення своїм контрагентом податкового законодавства, є належним отримувачем поставлених товарів чи послуг.

Подібну позицію займав і Верховний Суд України, який у постанові від 11.12.2007 у справі № 21-1376во06, де зазначив, що «у разі невиконання контрагентом зобов`язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту».

З урахуванням наведеного судова колегія погоджується з твердженням суду першої інстанції про відсутність правових підстав визнання безтоварними господарських операцій Позивача зі згаданими контрагентами, у зв`язку з чим вважає за необхідне зазначити таке.

За правилами п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв`язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно п. 201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З наведеного вбачається, що не дають право на формування податкового обліку операції, не підтверджені належним чином оформленими документами. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано Відповідачем, на момент вчинення господарських операцій контрагенти ТОВ «АС-Инвест Груп» були зареєстровані у встановленому законом порядку як суб`єкти підприємницької діяльності, а також платниками податку на додану вартість, а факт реальності господарських операції, як було встановлено раніше, підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а тому правових підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень у ГУ ДПС у Київській області не було.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді Н.П. Бужак

М.І. Кобаль

Повний текст постанови складено та підписано 08 червня 2022 року.