Постанова

від 06.06.2022 по справі 820/2456/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2022 року

м. Київ

справа № 820/2456/18

адміністративне провадження № К/9901/58963/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №820/2456/18 за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області до Приватного підприємства Баланс-Мастер Сервіс про накладення арешту на кошти, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2018 (головуючий суддя Бегунц А.О., судді: Старостін В.В., Рєзнікова С.С.)

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області звернулося до адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства Баланс-Мастер Сервіс, в якому просило суд: накласти арешт на кошти, які перебувають на рахунках Приватного підприємства Баланс-Мастер Сервіс відкритих в банківських установах.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2018 адміністративний позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2018, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2018 скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного суду від 23.08.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу у справі №820/2456/18.

Ухвалою від 06.06.2022 касаційний розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 07.06.2022.

В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на те, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального і процесуального права. Як вказує позивач, суд неправильно застосував приписи статті 94 Податкового кодексу України та положення статті 242 КАС України. Позивач зазначає, що у разі, коли платник податків відмовляється від проведення перевірки, за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу, може бути застосовано адміністративний арешт коштів такого платника податків - як винятковий спосіб забезпечення виконання останнім його обов`язків, визначених законом. При цьому, арешт коштів на рахунку платника може здійснюватись виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. У зв`язку з недопуском відповідачем у справі посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, начальником податкового органу винесено рішення про застосування адміністративного арешту майна відповідача. Особливості застосування арешту майна на рахунках платника податків як різновиду адміністративного арешту майна, передбачено Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2017 №632. У касаційній скарзі податковий орган просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, яким позов задовлено.

Відповідач процесуальним правом заперечити проти касаційної скарги не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.

Крім іншого, на адресу суду надійшло клопотання позивача про заміну сторони його правонаступником.

Керуючись положеннями частини першої статті 52 КАС України згідно якої, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив, Суд вважає достатніми підстави для задоволення клопотання податкового органу про заміну сторони її правонаступником.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі підпункту 78.1.1, підпункту 78.1.4 пункту 78.4 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України та наказу №317 від 18.01.2018 Головним управлінням ДФС у Харківській області видано направлення на перевірку № 524 від 26.01.2018.

На підставі наказу №317 від 18.01.2018 та направлення №524 від 26.01.2018 посадовими особами Головного управління ДФС у Харківській області здійснено вихід за податковою адресою Приватного підприємства "Баланс - Мастер Сервіс" з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідача.

Відповідач відмовив у допуску на перевірку працівників позивача, про що складений акт від 29.01.2018 №652/20-40-14-11-11824847468 "Про відмову платника податків у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки".

Посилаючись на наявність підстав для застосування адміністративного арешту майна, передбачених статтею 94 Податкового кодексу України, заступником начальника податкового органу винесено рішення від 03.04.2018 №13520/10/20-40-14-18 про застосування адміністративного арешту майна платників податків.

Головне управління ДФС у Харківській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Баланс - Мастер Сервіс", в якому податковий орган просив суд: накласти арешт на кошти, які перебувають на рахунках ПП "Баланс - Мастер Сервіс" (код ЄДРПОУ 24847468) відкритих в банківських установах, згідно до банківської виписки у Харків ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" рахунок № НОМЕР_1 ; ПАТ "ОТП Банк" рахунок № НОМЕР_2 ; Харків ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" рахунок № НОМЕР_3 ; АТ "Дельта Банк" рахунок № НОМЕР_4 ; ПАТ УКРБІЗНЕСБАНК" рахунок № НОМЕР_5 ; ПАТ "Мегабанк", Харків рахунок № НОМЕР_6 ; ПАТ "УкрСиббанк" рахунок № НОМЕР_7 ; ПАТ "Альфа-Банк" у м. Києві рахунок № НОМЕР_8 ; АТ "РайАбайзен Банк Аваль" у м. Києві рахунок № НОМЕР_9 : Харків ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" рахунок № НОМЕР_10 ; Харків ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" рахунок № НОМЕР_11 ; ПАТ "Банк Золоті Ворота" рахунок № НОМЕР_12 ; "Райфайзен Банк Аваль" м. Северодонецьк рахунок № НОМЕР_13 ; Харків ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" рахунок № НОМЕР_14 ; Харків ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" рахунок № НОМЕР_15 ; Харків ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" рахунок № НОМЕР_16 ; Харків ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" рахунок № НОМЕР_17 ; Харків ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" рахунок № НОМЕР_18 ; Харків ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" рахунок № НОМЕР_19 ; Харків ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" рахунок № НОМЕР_20 ; Харків ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" № НОМЕР_21 : Харків ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" рахунок № НОМЕР_22 : Казначейство України (ел.адм.подат) рахунок № НОМЕР_23 ; Харків ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" рахунок № НОМЕР_24 ; ПАТ "КБ "Преміум" рахунок № НОМЕР_25 : Харків ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" рахунок № НОМЕР_26 ; ПАТ "УкрСиббанк" рахунок № НОМЕР_27 ; Харків ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" рахунок № НОМЕР_28 ; Харків ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" рахунок № НОМЕР_29 ; Харків ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" рахунок № НОМЕР_30 ; ПАТ "УкрСиббанк" рахунок № НОМЕР_31 ; Харків ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" № НОМЕР_32 ; ПАТ "ПУМБ" рахунок № НОМЕР_33

Суд першої інстанції позов задовольнив, з огляду на те, що дії Головного управління ДФС у Харківській області щодо застосування адміністративного арешту майна платника податків відносно Приватного підприємства "Баланс - Мастер Сервіс" вчинені на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом, а тому є правомірними.

Апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасував, ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено, керуючись тим, що на час прийняття судом першої інстанції оскаржуваного судового рішення, рішення Головного управління ДФС у Харківській області про застосування адміністративного арешту майна відповідача не було підтверджено судом, тобто фактично припинило свою дію у зв`язку з відсутністю рішення суду про визнання арешту майна обґрунтованим протягом строку, зазначеного у пункті 94.10 статті 94 Податкового кодексу України. Також суд вказав, що аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №820/5147/17. Непідтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків в судовому порядку унеможливлює право податкового органу на звернення до суду з позовом про накладення арешту на майно відповідача.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 Податкового кодексу України.

Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Із системного тлумачення положень статті 94 Податкового кодексу України судом не встановлено, що адміністративний арешт коштів платника податків є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів, і може бути застосований судом виключно у випадку існування рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Положення статті 94 Податкового кодексу України не визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів.

Натомість, приписи статті 94 Податкового кодексу України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Виходячи з аналізу наведеного правового регулювання, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Непідтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків в судовому порядку не обмежує право податкового органу на звернення до суду про застосування арешту коштів на рахунках платника податків, але за умови наявності відповідних підстав, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

При цьому, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду вказує, що постановою від 27.11.2018 у справі № 820/1929/17 (К/9901/40847), ухваленою у складі суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів, висловив позицію щодо підстав застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Разом з тим, у справі, що розглядається, суд першої інстанції вказав, що наказ про проведення перевірки оскаржувався судовому порядку.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2018 у справі №820/768/18 у задоволенні позову Приватного підприємства "Баланс - Мастер Сервіс" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування наказу №317 від 18.01.2017 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства "Баланс - Мастер Сервіс" відмовлено.

Положеннями Закону України "Про доступ до судових рішень" встановлено, що є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, з`ясовано, що Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 19.06.2018 у справі №820/768/18 апеляційну скаргу позивача задовольнив частково, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2018 змінив з підстав та мотивів відмови у задоволенні позову, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Постановою Верховного Суду від 26.02.2019 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 залишено без змін.

З огляду на те, що у податкового органу були наявні законні підстави для проведення перевірки позивача, призначеної згідно наказу, що підтверджено судовим рішенням у справі №820/768/18, суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову про застосування арешту коштів на рахунках позивача, з огляду на що, оскаржуване у цій справі судове рішення підлягає скасуванню.

Відповідно, суд першої інстанції правильно вважав, що у даному спорі наявні правові підстави для задоволення позовних вимог.

За правилами статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Таким чином, переглянувши судове рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що доводи, викладені у касаційні скарзі, дають підстави для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи та скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Згідно частини першої статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

За вказаних обставин постановлене у справі рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись статтями 52, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання позивача про заміну сторони у справі її правонаступником задовольнити. Замінити Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704).

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2018 у справі №820/2456/18 скасувати.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2018 у справі №820/2456/18 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду