Ухвала

від 07.06.2022 по справі 640/27318/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 червня 2022 року

Київ

справа № 640/27318/20

адміністративне провадження № К/990/13639/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в місті Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2022 у справі № 640/27318/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лігума Пром» до Головного управління ДПС в місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

03.06.2022 до суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в місті Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - скаржник), направлена до суду поштою 01.06.2022.

Попередню касаційну скаргу Верховний Суд ухвалою від 18.04.2022 повернув на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд визнав недостатнім наведене у скарзі обґрунтування для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки скаржник не зазначав, в чому він вбачає подібність правовідносин у справі, у якій подає касаційну скаргу, зі справою, яку він зазначає, і яка була предметом розгляду касаційним судом. При цьому, суд також роз`яснив скаржникові вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі при викладенні підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України.

Під час перевірки вдруге поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, а зміст касаційної скарги є ідентичним до попередньої редакцій касаційної скарги, яку Верховний Суд вже визнав неналежно оформленою.

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Отже, обов`язковою умовою при оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справі, у якій подано касаційну скаргу, зі справами, у яких викладено висновок Верховного Суду і якому, за позицією скаржника, оскаржені ним судові рішення не відповідають. Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої є висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник, аналогічно попередній касаційній скарзі зазначає про подібність правовідносин у справі, у якій ГУ ДПС подає касаційну скаргу, зі справою від 23.01.2018 № 804/6237/15. Однак, інших обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку на цій підставі скаржник не наводить.

Обґрунтування цієї підстави зводиться до незгоди із наданою судом правовою оцінкою встановленим обставинам у взаємозв`язку із наявними в матеріалах справи доказами, що не є тотожним застосуванню норм права без урахування висновків Верховного Суду.

Враховуючи, що різниця у встановлених обставинах у сукупності з наданими сторонами доказами об`єктивно впливає на умови застосування правових норм, незмістовним є посилання скаржника на подібність правовідносин, яка на його переконання полягає у такому: суб`єктний склад (платник податків та орган податкової служби); предмет спору (скасування податкового повідомлення-рішення); предмет правового регулювання (упорядкування суспільних відносин у сфері справляння податків і зборів); об`єкт правового регулювання (правовідносини у сфері податкового законодавства); об`єкт та зміст податкового правопорушення (заниження податкового зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб); умови застосування правових норм (правомірність формування податкового кредиту при застосуванні пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Фактично, така подібність наведена не з метою доведення неправильного застосування судами норм права, а з метою доведення здійснення судами попередніх інстанцій неправильної оцінки сукупності встановлених обставин, що не відповідає пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Сам факт наявності судового рішення, яким у задоволенні позову платника податків було відмовлено не свідчить про застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду.

Приведення скаржником витягу з постанови Верховного Суду, яка стосуються обставин, які можуть свідчити про нереальність господарських операцій, які обставини підлягають дослідженню у справах цієї категорії, а так само щодо оцінки того чи іншого аргумента контролюючого органу, які до того ж зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

З огляду на зміст судових рішень у цій справі, а також висновку Верховного Суду, викладеного у наведеній скаржником постанові, не вбачається різного застосування норм Податкового кодексу України, оскільки саме досліджуючи реальність господарських операцій шляхом надання правової оцінки наявним в матеріалах справи доказам у сукупності, суди встановили фактичні обставини та дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Зазначене у сукупності свідчить про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС в місті Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2021 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2022.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в місті Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2022 у справі № 640/27318/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лігума Пром» до Головного управління ДПС в місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон