Постанова

від 07.06.2022 по справі 520/7795/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2022 року

м. Київ

справа № 520/7795/19

адміністративне провадження № К/9901/8597/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 520/7795/19

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмашіндустрія» до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (суддя Єгупенко В. В.) від 16 жовтня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Старостін В. В., Бегунц А. О., Рєзнікова С. С.) від 24 лютого 2020 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмашіндустрія» (далі - ТОВ «Укрмашіндустрія») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просило:

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Харківській області щодо проведення в період з 25 березня 2019 року по 05 квітня 2019 року перевірки ТОВ «Укрмашіндустрія» на підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області № 1876 від 13 березня 2019 року.

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 21 травня 2019 року за № 00000771412, № 00000781412, № 00000791412, № 00000811412, № 00007121410.

2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що податкова перевірка, за результатами якої складено акт перевірки, призначена та проведена з порушенням норм податкового законодавства. Зокрема, позивач стверджує про порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення податкової перевірки.

Окремо позивач звертає увагу й на те, що господарські операції з контрагентами позивача підтверджені належними первинними документами, які підтверджують формування показників податкової звітності та відображають реальність господарських операцій. Посилання контролюючого органу в акті перевірки на надходження певної податкової інформації від інших контролюючих органів щодо інших платників податків є неправомірним та суперечить положенням підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Крім того позивач зауважує про протиправність застосування до нього норм Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року № 436/95, відповідно до якого застосовано штрафні санкції.

3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 21 травня 2019 року № 00000771412, № 00000781412, № 00000791412, № 00000811412, № 00007121410.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь ТОВ «Укрмашіндустрія» судовий збір у розмірі 21 131 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 25 березня 2020 року Головне управління ДПС у Харківській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року, та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року в частині задоволення позовних вимог, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Укрмашіндустрія» в задоволенні позову.

5. 25 березня 2020 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: ОСОБА_1. - головуючий суддя, Гімон М. М., Усенко Є. А.).

6. Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2020 року, після усунення недоліків, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

7. 28 вересня 2020 року до Верховного Суду від ТОВ «Укрмашіндустрія» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року залишити без змін.

8. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 1761/0/78-21 від 20 вересня 2021 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 07 вересня 2021 року № 1942/0/15-21 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку».

9. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 вересня 2021 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.

10. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Укрмашіндустрія» з питань контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати усіх, передбачених ПК України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року.

12. За результатами проведеної перевірки 12 квітня 2019 року контролюючим органом було складено акт № 1216/20-40-14-12-09/31343060.

13. Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог:

- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК України, а саме занижено суму доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування декларації з податку на прибуток на загальну суму 16 907 171 грн, у тому числі завищення на суму 55 708 грн за 2016 рік, заниження на суму 16 962 879 грн, у тому числі на суму 311 348 грн за 2017 рік, на суму 16 651 531 грн за 2018 рік; занижено податок на прибуток на загальну суму 3 043 291 грн, у тому числі встановлено завищення на суму 10 027 грн за 2016 рік, встановлено заниження на суму 3 053 318 грн, у тому числі на суму 56 043 грн за 2017 рік на суму 2 997 275 грн за 2018 рік;

- підпункту «а» пункту 198.1 абзаців першого та другого, підпункту 198.3 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.7 статті 201 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3 237 077 грн, у тому числі на суму 1 211 580 грн за червень 2018 року, на суму 1 037 343 грн за серпень 2018 року на суму 423 600 грн, за вересень 2018 року, на суму 282 002 грн за жовтень 2018 року, на суму 282 552 грн за листопад 2018 року, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 3 119 112 грн, у тому числі на 903 871 грн за липень 2018 року, на 128 923 грн за серпень 2018 року на 1 621 836 грн за вересень 2018 року, на 162 603 грн за жовтень 2018 року, на 285 696 грн за листопад 2018 року, на 16 783 грн за грудень 2016 року; завищення від`ємного значення у сумі 121 773 грн у грудні 2018 року;

- пункту 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого порушено терміни реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 5197,60 грн на три дні;

- пункту 126.1 статті 126 ПК України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 23 593,50 грн;

- порушення вимог пункту 2.8 глави 2, пункту 3.5 глави 3, пункту 7.23 глави 7 Положення № 637 перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах у сумі 5113,95 грн;

- підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 ПК України, наказу Міністерства фінансів України № 4 від 13 січня 2015 року «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» за 1 квартал 2016 року та 1-2 квартали 2017 року;

- підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, підпункту «а» пункту 176.1 статті 176 ПК України, а саме не перераховане податок з доходів фізичних осіб за липень 2016 року в сумі 327,23 грн та несвоєчасно утримано та перераховано податок з доходів фізичних осіб за липень 2016 року у сумі 126,79 грн; не утримано та не перераховано військовий збір в сумі 27,26 грн за липень 2016 року та несвоєчасно утриманий та перерахований військовий збір за липень 2016 року у сумі 10,56 грн.

14. 07 травня 2019 року ТОВ «Укрмашіндустрія» направлено до Головного управління ДФС у Харківській області заперечення на акт перевірки. За результатами розгляду заперечення, контролюючим органом висновки акта залишено без змін.

15. На підставі висновків акту перевірки 21 травня 2019 року контролюючим органом було винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 00000771412 за платежем податок на прибуток на суму грошового зобов`язання 3 804 130,75 грн, у т.ч. основний платіж 3 043 291 грн, штрафні (фінансові) санкції 760 822,75 грн та розрахунок податкового зобов`язання та/або штрафних (фінансових) санкцій;

- № 00000781412 за платежем податок на додану вартість на суму грошового зобов`язання 4 678 668 грн у т.ч. основний платіж 3 119 112 грн, штрафні (фінансові) санкції 1 559 556 грн та розрахунок податкового зобов`язання та/або штрафних (фінансових) санкцій;

- № 00000791412 за платежем податок на додану вартість завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду 121 773 грн та розрахунок розміру зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість;

- № 00000811412 за платежем податок на додану вартість за затримку сплати грошового зобов`язання у сумі 235 935 грн та розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафу);

- № 00007121410 за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах у сумі штрафу 10 227,90 грн та розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафу).

16. За результатами розгляду скарги ТОВ «Укрмашіндустрія» від 21 травня 2019 року на зазначені податкові повідомлення-рішення ДФС України 10 серпня 2019 року було прийнято рішення № 37188/6/99-99-11-04-01-25, яким скаргу залишено без задоволення, податкові повідомлення-рішення без змін.

17. Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходили з того, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 21 травня 2019 року за № 00000771412, № 00000781412, № 00000791412 про донарахування ТОВ «Укрмашіндустрія» грошових зобов`язань зі сплати ПДВ та податку на прибуток і застосування штрафних (фінансових) санкцій є протиправними.

19. Такий висновок судів обґрунтовано тим, що відповідачем в ході проведення перевірки не наведені та не встановлені обставини, які б свідчили про невідповідність господарських операцій з придбання товарів меті та задачам діяльності позивача, або що реалізація вказаних операцій не обумовлена розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

20. При цьому, суди визнали безпідставними посилання відповідача на наявну податкову інформацію щодо контрагентів позивача, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку.

21. У зв`язку із зазначеним, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність обґрунтованих підстав для збільшення позивачу суми грошового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 3 119 112 грн та податку на прибуток у розмірі 3 043 291 грн.

22. Водночас суди вважали, що за відсутності в діях позивача складу податкового правопорушення, відсутні підстави для нарахування платнику податків штрафних (фінансових) санкцій.

23. Оцінюючи правомірність податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Харківській області від 21 травня 2019 року за № 00000811412, № 00007121410 суди виходили з того, що відповідачем не доведено несвоєчасну сплата платежу відповідно до податкового повідомлення-рішення № 000030141 від 31 серпня 2017 року та перевищення ліміту готівки в касі підприємства на суму 5113,95 грн.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

24. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

25. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує, що суди попередніх інстанцій невірно застосували приписи підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України.

26. Скаржник наголошує, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано оцінки тим обставинам, що згідно з негативною податковою інформацією, відкритими кримінальними провадженнями та з аналізом даних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Слім Груп», ТОВ «Родена», ТОВ «Агротаврія», ТОВ «Ельвіра Стандарт», ТОВ «НВК «ДЕК», ТОВ «Промальянс» встановлено, що номенклатура придбаного товару не відповідає номенклатурі товару, який контрагенти реалізували «ТОВ «Укрмашіндустрія».

27. Крім того скаржник зауважує про правомірність податкових повідомлень-рішень від 21 травня 2019 року за № 00000811412, № 00007121410, оскільки перевіркою встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства на суму 5113,95 грн через те, що у видаткових касових ордерах № 33, 34 від 07 серпня 2017 року року факти отримання готівкових коштів не підтверджено підписами отримувачів та несвоєчасна сплата платежу відповідно до податкового повідомлення-рішення № 000030141 від 31 серпня 2017 року на суму 235 935 грн.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

28. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.

29. Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

30. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).

31. Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

32. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт «а»).

33. Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

34. У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

35. Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

36. За визначенням статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

37. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

38. Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

39. Аналіз наведених норм свідчить, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

40. Судами попередніх інстанцій встановлено, що під час спірної перевірки контролюючий орган дійшов висновку про безпідставність відображення у бухгалтерському та податковому обліках господарських операцій ТОВ «Укрмашіндустрія» з ТОВ «Слім Груп», ТОВ «Родена», ТОВ «Агротаврія», ТОВ «Ельвіра Стандарт», ТОВ «НВК «ДЕК», ТОВ «Промальянс» щодо придбання товарів (машини, запасні частини та устаткування, обладнання, комплектуючі), що мали місце протягом 2018 року.

41. Зокрема, ТОВ «Укрмашіндустрія» здійснювалися господарські операції з ТОВ «Слім Груп». Згідно направлення рахунку на оплату № 1-1004 від 04 жовтня 2018 року ТОВ «Слім Груп» зобов`язався поставити вали привідні ротора та передати їх у власність позивачу. Передача товару підтверджується копією видаткової накладної № 1004-01 від 04 жовтня 2018 року. Поставку товару на склад позивача здійснено на підставі товарно-транспортної накладної № 1004-1 від 04 жовтня 2018 року автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_2 відповідно до договору перевезення вантажу автомобільним транспортом №101/1 від 01 жовтня 2018 року.

42. Оплата товару підтверджується банківськими виписками від 03 та 04 грудня 2018. За результатами здійснення господарських операцій з ТОВ «Слім груп» було складено податкову накладну № 13 від 04 жовтня 2018 року на загальну суму ПДВ 169 152 грн, яку позивачем включено до податкового кредиту у листопаді 2018 року.

43. В подальшому, товар, який придбано у ТОВ «Слім Груп» позивачем реалізовано підприємству ПАТ «Укргазвидобування». Перевезення товару підтверджується товарно-транспортною накладною № Р36 від 09 жовтня 2018 року. За результатами господарської операції з ПАТ «Укргазвидобування» позивачем складено видаткову накладну № 36 від 09 жовтня 2018 року та задекларовані податкові зобов`язання у звітному періоді.

44. 04 вересня 2018 року між ТОВ «Укрмашіндустрія» та ТОВ «Родента» було укладено договір поставки № 31, відповідно до якого ТОВ «Родента» зобов`язалося поставити запасні частини та комплектуючі до бурильного обладнання та устаткування. Передача товару підтверджується видатковими накладними № 1, № 2, № 3 від 28 вересня 2018 року, № 1502, № 1503 від 31 жовтня 2018 року.

45. Постачання продукції здійснювалось на підставі товарно-транспортних накладних № Р34 від 28 вересня 2018 року на адресу покупця ПАТ «Укргазвидобування» автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_3 на підставі договору на транспортно-експедиторське обслуговування № 0502-01 від 05 лютого 2018 року. Доставка товару здійснювалась на підставі товарно-транспортної накладної № 3110 від 31 жовтня 2018 року відповідно до договору № 23/9-16 від 23 вересня 2016 року. Оплату за отриманий товар позивачем здійснено у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками від 07 листопада 2018 року, 30 жовтня 2018 року. За результатами здійснення господарських операцій з ТОВ «Родента» позивачем виписано та зареєстровано ЄРПН податкові накладні № 1351, № 1352, № 1353 від 28 вересня 2018 року, № 1502, № 1503 від 31 жовтня 2018 року на загальну суму ПДВ 332 608 грн.

46. 24 травня 2018 року між позивачем та ПАТ «Укргазвидобування» було укладено договір поставки № 302/015-18, відповідно до якого позивач зобов`язався поставити на користь ПАТ «Укргазвидобування» товар згідно специфікації № 1. Доставка товару здійснювалась на підставі договору № 0502-01 від 05 лютого 2018 року, перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними № Р34 від 28 вересня 2018 року, № Р41 від 01 листопада 2018 року. За результатами здійснення господарської операції з поставки товару позивачем складено видаткову накладну № 34 від 28 вересня 2018 року та № 41 від 01 листопада 2018 року.

47. Також позивачем здійснювались господарські операції з ТОВ «Агротаврія». Так, шляхом подачі замовлення товару та його прийняття до виконання з направленням рахунків на оплату ТОВ «Агротаврія» зобов`язалося поставити запасні частини та комплектуючі до обладнання та устаткування. Передача товару підтверджується копіями видаткових накладних № 1016 від 16 жовтня 2018 року, № 31016 від 16 жовтня 2018 року, № 21016 від 16 жовтня 2018 року, № 41016 від 16 жовтня 2018 року, № 11169 від 16 листопада 2018 року, № 11168 від 16 листопада 2018 року, № 11167 від 16 листопада 2018 року, № 11166 від 16 листопада 2018 року, № 11165 від 16 листопада 2018 року. № 11164 від 16 листопада 2018 року, № 11163 від 16 листопада 2018 року, № 11162 від 16 листопада 2018 року, № 1116 від 16 листопада 2018 року.

48. Постачання продукції здійснено автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_4 на підставі договору № 23/9-16 про надання транспортно-експедиційних послуг від 23 вересня 2016 року, та ФОП ОСОБА_5 на підставі договору № 10/1 від 01 жовтня 2018 року, що підтверджується товарно-транспортними накладними № 1016 від 16 жовтня 2018 року, № 1116 від 16 листопада 2018 року, № 31016 від 16 жовтня 2018 року, № 21016 від 16 жовтня 2018 року, № 41016 від 16 жовтня 2018 року. Оплата за отриманий товар підтверджується банківськими виписками АТ «БАНК «ГРАНТ» від 13 листопада 2018 та 23 листопада 2018. За результатами здійснення зазначених господарських операцій контрагентом позивача складено та зареєстровано у ЄРПН відповідні податкові накладні, на загальну суму ПДВ 274 544 грн.

49. В подальшому продукцію, придбану у ТОВ «Агротаврія», позивачем було реалізовано ПАТ «Укргазвидобування» на підставі договору поставки № 302/015-1 8 від 24 травня 2018 року вантажоперевізником ФОП ОСОБА_3 згідно договору № 0502-01 від 05 лютого 2018 року. Переміщення товару підтверджується товарно-транспортною накладною № Р44 від 22 листопада 2018 року. За результатами господарської операції з поставки зазначеного товару було складено видаткову накладну № 44 від 22 листопада 2018 року.

50. Також, позивачем здійснювались господарські операції з ТОВ «ЕЛЬВІРА СТАНДАРТ». Відповідно до договору поставки № 3007/8 від 30 липня 2018 року, укладеного між позивачем та ТОВ «ЕЛЬВІРА СТАНДАРТ», останнє зобов`язалося поставити запасні частини та комплектуючі до насосного обладнання та устаткування та передати їх у власність ТОВ «Укрмашіндустрія». Передача товару підтверджується копіями відповідних видаткових накладних. Доставку товару здійснено на підставі товарно-транспортних накладних.

51. За результатами здійснення зазначених господарських операцій ТОВ «ЕЛЬВІРА СТАНДАРТ» виписано та зареєстровано у ЄРПН податкові накладні № 4 від 03 серпня 2018 року, № 5 від 03 серпня 2018 року, №» 6 від 03 серпня 2018 року, № 7 від 03 серпня 2018 року, № 8 від 03 серпня 2018 року, № 9 від 03 серпня 2018 року, № 10 від 03 серпня 2018 року, № 11 від 03 серпня 2018 року, №12 від 03 серпня 2018 року, № 15 від 06 серпня 2018 року, №16 від 06 серпня 2018 року, № 17 від 06 серпня 2018 року, № 18 від 06 серпня 2018 року, № 19 від 06 серпня 2018 року, № 20 від 06 серпня 2018 року, № 21 від 06 серпня 2018 року, № 22 від 06 серпня 2018 року, № 23 від 06 серпня 2018 року, № 56 від 06 серпня 2018 року. Оплата за отриманий товар підтверджується копією банківської виписки АТ «БАНК «ГРАНТ» від 23 серпня 2018 року.

52. 06 квітня 2018 року між позивачем та ПАТ «Укргазвидобування» було укладено договір про надання послуг № УБГ 222/010-18. Специфікацією № 1 погоджено ремонт насосів у кількості 4 шт. Додатками 2 до договору сторонами було погоджено розрахункові калькуляції, з переліком необхідних запасних частин та комплектуючих для проведення ремонту. Відремонтовані бурові насоси були доставлені за адресою: Харківська область, Красноградський район, с. Наталине, вул. Промислова, 7, що підтверджується договором про надання послуг № 4/4 від 10 квітня 2018 року, товарно-транспортними накладними № 3006 від 30 червня 2018 року, № 1107 від 11 липня 2018 року, № 0709 від 07 вересня 2018 року, № 0709-01 від 07 вересня 2018 року.

53. Також, позивачем здійснювались господарські операції з ТОВ «НВК «ДНІПРОЕНЕРГОКОМПЛЕКС». Відповідно до договору поставки № 0405 від 04 травня 2018 року та договору поставки № 1105 від 11 травня 2018 року, укладених між позивачем та ТОВ «НВК «ДНІПРОЕНЕРГОКОМПЛЕКС», останній зобов`язався поставити запасні частини та комплектуючі до насосного обладнання та устаткування. Передача товару підтверджується специфікаціями до договору поставки, копіями видаткових та товарно-транспортних накладних. За результатами здійснення зазначених господарських операцій ТОВ «НВК «ДНІПРОЕНЕРГОКОМПЛЕКС» виписано та зареєстровано у ЄРПН відповідні податкові накладні на загальну суму 1 258 646,50 грн. Оплату товару підтверджено копіями банківських виписок АТ «Банк «Грант».

54. В подальшому товар, придбаний у ТОВ «НВК «ДНІПРОЕНЕРГОКОМПЛЕКС» використано позивачем для надання послуг з капітального ремонту насосу УНБ-600 для ПАТ «Укргазвидобування». 06 квітня 2018 року між позивачем та ПАТ «Укргазвидобування» було укладено договір про надання послуг № УБГ 222/010-18. Перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними. За результатами прийняття виконаних послуг з проведення капітального ремонту насосів позивачем та ПАТ «Укргазвидобування» підписано акти приймання-передачі обладнання з ремонту та акти приймання-передачі наданих послуг з ремонту.

55. Також позивачем здійснювались господарські операції з ТОВ «ПРОМАЛЬЯНС». Так, відповідно до укладеного між позивачем та ТОВ «Промальянс» 07 травня 2018 року договору поставки № 0705 останній зобов`язався поставити запасні частини та комплектуючі до насосного обладнання та устаткування. Передача товару підтверджується копіями видаткових накладних. Постачання продукції здійснено на підставі товарно-транспортних накладних № 1806/1 від 18 червня 2018 року. За результатами здійснення зазначених господарських операцій ТОВ «Промальянс» виписано та зареєстровано у ЄРПН податкові накладні на загальну суму ПДВ 183 160 грн. Оплата за отриманий товар підтверджується копією звіту про дебетові та кредитові операції по рахунку з 01 червня 2018 року по 30 червня 2018 року, копією банківської виписки АТ «Банк «Грант» від 20 серпня 2018 року.

56. В подальшому товар, придбаний у ТОВ «Промальянс» було використано для надання послуг з капітального ремонту насосу УНБ-600 для ПАТ «Укргазвидобування». 06 квітня 2018 року між позивачем та ТОВ «Укргазвидобування» було укладено договір про надання послуг № 222/010-18. Виконання робіт за вказаним договором підтверджується відповідними актами приймання-передачі наданих послуг.

57. 15 листопада 2016 року між позивачем та «ТОВ «Аркас-Трейд» було укладено договір постачання № 1511-4. Товари за вказаним договором реалізовано ТОВ «Укрмашіндустрія» на адресу «Нікопольський завод феросплавів» та ТОВ «Вишгород-СГЕМ» на загальну суму 651 706 грн, ПДВ 130 341 грн.

58. Крім того судами попередніх інстанцій встановлено, що шляхом отримання замовлення товару та його прийняття до виконання з направленням на оплату рахунків № 10, № 11 від 16 лютого 2017 року, № 18 від 02 березня 2017 року позивачем з ТОВ «Аллер Пром» було укладено договори на поставку запасних частин та устаткування. На підставі зазначених рахунків ТОВ «Аллер Пром» було поставлено на користь позивача товар за номенклатурою, вказаною у рахунках-фактурах, що підтверджується копіями видаткових накладних № 10 від 06 березня 2017 року, № 11 від 06 березня 2017 року, № 18 від 06 березня 2017 року. Доставка товару здійснена на підставі товарно-транспортних накладних № 10, 11, 18 від 06 березня 2017 року автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_4 на підставі договору на транспортно-експедиторського обслуговування № 23/9-16 від 23 вересня 2016 року та заявки на перевезення вантажу від 02 березня 2017 року. Оплата за отриманий товар підтверджується банківськими виписками від 27 лютого 2017 року, 13 березня 2017 року, 27 червня 2017 року. За результатами здійснення зазначених господарських операцій ТОВ «Аллер Пром» виписано податкові накладні № 3, 4, 25 від 06 березня 2017 року на загальну суму ПДВ 613 18,64 грн. В подальшому товар, придбаний у ТОВ «Аллер Пром» позивачем реалізовано ТОВ «Энергетический Альянс» (Грузія) на підставі контракту № 2912-01 від 29 лютого 2016 року. Товар відправлено позивачем на адресу ТОВ «Энергетический Альянс» із залученням перевізника ПП «ТРАК ФОРВАРД», про що складено вантажно-митну декларацію № 301140 від 07 березня 2017 року.

59. Оцінивши первинні документи бухгалтерського обліку та податкову звітність ТОВ «Укрмашіндустрія», суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що отримання позивачем товарів та послуг від перелічених вище контрагентів, здійснення розрахунків, використання їх у власній господарській діяльності підтверджується наданими позивачем документами, які також були досліджені контролюючим органом під час проведеної перевірки.

60. Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

61. Посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагентів позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не взято до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни в тому числі тими, які не були безпосередніми постачальниками товару, та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

62. Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 17 листопада 2020 року у справі № 816/5040/14 норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

63. Зазначене підтверджується і практикою Європейського суду з прав людини: рішення від 09 січня 2007 року (заява № 803/02) у справі «Інтерсплав проти України»; рішення від 22 січня 2009 року (заява № 3991/03) «Справа БУЛВЕС проти Болгарії»; рішення від 18 березня 2010 року (заява № 6689/03) у справі «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії».

64. Отже, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні бути підтверджені належними, достатніми, достовірними доказами із законних джерел у їх взаємній сукупності.

65. Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів, які свідчили б про безтоварність операцій позивача та його контрагентів. Не наведено відповідачем й обставин та не надано доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості або інших обставин, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

66. За відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів, які б свідчили, що господарські операції позивача із вказаними контрагентами були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди, наявності недоліків у первинних документах тощо, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що у ТОВ «Укрмашіндустрія» наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування витрат та податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум валових витрат та податкового кредиту по операціям з ТОВ «Слім Груп», ТОВ «Родена», ТОВ «Агротаврія», ТОВ «Ельвіра Стандарт», ТОВ «НВК «ДЕК», ТОВ «Промальянс».

67. Посилання контролюючого органу на наявність кримінального провадження також об`єктивно не прийнято до уваги судовими інстанціями, оскільки відповідно до положень частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте відповідачем, всупереч вимог частини другої статті 77 КАС України, такого доказу як вирок надано не було.

68. Оцінка документів як письмових доказів здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого в статті 74 КАС України, частиною другою якої визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

69. Сам факт наявності кримінального провадження не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентом. Під час проведення господарських операцій платник податку може бути і необізнаним щодо дійсного стану правосуб`єктності свого постачальника (в тому числі по ланцюгу постачання) і реально отримати від нього товари/роботи/послуги, незважаючи на те, що контрагент можливо і має намір щодо порушення податкового законодавства.

70. Наведене правозастосування відповідає висновку Верховного Суду, викладеному, зокрема, в постановах від 09 липня 2020 року у справі № 826/9561/17, від 04 вересня 2020 року у справі № 1640/2783/18, від 25 вересня 2019 року у справі № 817/992/15.

71. Щодо податкового повідомлення-рішення № 00000811412 від 21 травня 2019 року, в якому зазначається про зобов`язання позивача сплатити штраф у розмірі 10% від суми 235 935 грн у розмірі 23 593,50 грн, встановлено, що підставою для нарахування штрафних (фінансових) санкцій за доводами контролюючого органу стала несвоєчасна сплата платежу відповідно до податкового повідомлення-рішення № 000030141 від 31 серпня 2017 року на суму 235 935 грн.

72. Відповідач зазначає, що за результатами судового розгляду справи № 820/5459/17 відмовлено в задоволенні позову ТОВ «Укрмашіндустрія» до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування, зокрема, вищевказаного податкового повідомлення-рішення № 000030141 від 31 серпня 2017 року, а тому сума податкового зобов`язання з ПДВ в розмірі 235 935 грн стала узгодженою, термін сплати настав 20 грудня 2018 року, а позивач сплатив вказане зобов`язання лише 16 січня 2019 року платіжним дорученням № 20.

73. Разом з тим, позивач наполягає на тому, що вказане податкове повідомлення-рішення ніколи не отримував та не оплачував.

74. При цьому як було встановлено судами попередніх інстанцій, будь-яких доказів щодо несвоєчасної сплати податкового повідомлення-рішення № 000030141 від 31 серпня 2017 року відповідачем не надано, а з матеріалів справи не встановлено.

75. Щодо податкового повідомлення-рішення від 21 травня 2019 року за № 00007121410 встановлено, що підставою для його прийняття стали висновки контролюючого органу під час перевірки про перевищення ліміту готівки в касі підприємства на суму 5 113,95 грн через те, що у видаткових касових ордерах № 33, 34 від 07 серпня 2017 року року факти отримання готівкових коштів не підтверджено підписами отримувача - ОСОБА_6 .

76. Разом з тим, до матеріалів справи позивачем надані копії вищевказаних видаткових касових ордерів № 33, 34 від 07 серпня 2017 року, в яких проставлені підписи одержувачів готівкових коштів ОСОБА_7 та ОСОБА_6 та зазначені паспортні дані вказаних осіб, що спростовує порушення позивачем вимог п. 2.8 глави 2, п. 3.5 глави 3, п. 7.23 глави 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (т. 1 а.с. 37).

77. На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Харківській області від 21 травня 2019 року за № 00000811412, № 00007121410

78. Ураховуючи вищевикладене, колегією суддів встановлено, що доводи касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права не знайшли підтвердження.

79. Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

80. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року у справі № 520/7795/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов