Постанова

від 24.02.2020 по справі 520/7795/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 р.Справа № 520/7795/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Старостіна В.В.,

Суддів: Бегунца А.О. ,Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Єгупенко В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 16.10.19 року по справі № 520/7795/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмашіндустрія"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Укрмашіндустрія , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Харківській області щодо проведення в період з 25.03.2019 по 05.04.2019 перевірки ТОВ Укрмашіндустрія на підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області № 1876 від 13.03.2019.

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 21.05.2019 за №00000771412, №00000781412, №00000791412, №00000811412, №00007121410.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 21.05.2019 №00000771412, №00000781412, №00000791412, №00000811412, №00007121410.

В іншій частині позову - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укрмашіндустрія (ЄДРПОУ 31343060) судовий збір у розмірі 21131,00 грн. (двадцять одна тисяча сто тридцять одна гривня).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення в цій частині, та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Головним управлінням ДФС у Харківській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Укрмашіндустрія (код ЄДРПОУ 31343060) з питань контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати усіх, передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.

За результатами проведеної перевірки 12.04.2019 контролюючим органом було складено акт № 1216/20-40-14-12-09/31343060.

За висновками складеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №00000771412, №00000781412, №00000791412, №00000811412, №00007121410 від 21.05.2019.

Згідно висновків акту перевірки від 12.04.2019 №1216/20-40-14-12-09/31343060 встановлено порушення вимог п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 , п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України - занижено суму доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування декларації з податку на прибуток на загальну суму 16907171 грн., у тому числі завищення на суму 55708 грн. за 2016 рік, заниження на суму 16962879 грн., у тому числі на суму 311348 грн. за 2017 рік, на суму 16651531 грн. за 2018 рік; занижено податок на прибуток на загальну суму 3043291 грн., у тому числі встановлено завищення на суму 10027 грн. за 2016 рік, встановлено заниження на суму 3053318 грн., у тому числі на суму 56043 грн. за 2017 рік на суму 2997275 грн. за 2018 рік; пп. а п.198.1 абзаців першого та другого пп.198.3 ст.198, п.201.1, п. 201.7 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3237077 грн., у тому числі на суму 1211580 грн. за червень 2018 року, на суму 1037343 грн. за серпень 2018 року на суму 423600 грн., за вересень 2018 року, на суму 282002 грн. за жовтень 2018 року3, на суму 282552 грн. за листопад 2018 року, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 3119112 грн., у тому числі на 903871 грн. за липень 2018 року, на 128923 грн. за серпень 2018 року на 1621836 грн. за вересень 2018 року, на 162603 за жовтень 2018 року, на 285696 грн. за листопад 2018 року, на 16783 грн. за грудень 2016 року; завищення від`ємного значення у сумі 121773 грн. у грудні 2018 року; п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого порушено терміни реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 5197,60 грн. на три дні; пп.126.1 ст.126 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 23593,50 грн.; порушення вимог п.2.8 глави 2, п.3.5 глави 3, п.7.23 глави 7 Положення № 637 перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах у сумі 5113,95 грн.; пп. б п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України №2755 VІ від 02.12.2010, наказу Міністерства фінансів України № 4 від 13.01.2015 Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 1 квартал 2016 року та 1-2 квартали 2017 року; пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, пп. а п. 176.1 ст.176 Податкового кодексу України - не перераховане податок з доходів фізичних осіб за липень 2016 року в сумі 327,23 грн. та несвоєчасно утримано та перераховано податок з доходів фізичних осіб за липень 2016 року у сумі 126,79 грн.; не утримано та не перераховано військовий збір в сумі 27,26 грн. за липень 2016 року та несвоєчасно утриманий та перерахований військовий збір за липень 2016 року у сумі 10,56 грн.

07.05.2019 ТОВ Укрмашіндустрія направлено до Головного управління ДФС у Харківській області заперечення на акт перевірки. За результатами розгляду заперечення, контролюючим органом висновки акта залишено без змін.

На підставі висновків акту перевірки 21.05.2019 контролюючим органом було винесено податкові повідомлення-рішення №00000771412 за платежем податок на прибуток н суму грошового зобов`язання 3804130,75Я, у т.ч. основний платіж 3043291,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 760822,75 грн. та розрахунок податкового зобов`язання та/або штрафних (фінансових) санкцій; , №00000781412 за платежем податок на додану вартість на суму грошового зобов`язання 4678668,00 грн. у т.ч. основний платіж 3119112,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 1559556,00 грн. та розрахунок податкового зобов`язання та/або штрафних (фінансових) санкцій; №00000791412 за платежем податок на додану вартість завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду 121773,00 грн. та розрахунок розміру зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість; №00000811412 за платежем податок на додану вартість за затримку сплати грошового зобов`язання у сумі 235935,00 грн. та розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафу); №00007121410 за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах у сумі штрафу 10227,90 грн. та розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафу).

За результатами розгляду скарги ТОВ Укрмашіндустрія від 21.05.2019 на зазначені податкові повідомлення-рішення ДФС України 10 серпня 2019 року було прийнято рішення № 37188/6/99-99-11-04-01-25, яким скаргу залишено без задоволення, податкові повідомлення-рішення - без змін.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.05.2019 №00000771412, №00000781412, №00000791412, №00000811412, №00007121410, суд першої інстанції виходив з незаконності та необґрунтованості вказаних рішень субєкта владних повноважень.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України - тут та надалі у редакції, чинній на момент виникнення та існування спірних відносин).

Податковий кредит, за змістом підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з абзацом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Водночас абзацом першим пункту 198.6 цієї статті передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абзац другий пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Слід зазначити, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з податку на додану вартість, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний дохід на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.

Крім того, як визначено підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 7.02.13 №73, витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Пунктом 6 П(С)БО 16 встановлено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України ''Про бухгалтерський облік та фінансову звітність'' від 16.07.1999 №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких визначений у цій нормі.

Відповідно до пунктів 6, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 ''Витрати'', затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248), витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

У податковому обліку господарські операції та витрати за цими операціями, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесені у зв`язку з цією операцією фінансові витрати. Податковий кредит, крім іншого, має бути обов`язково підтверджений податковою накладною.

Встановлюючи обов`язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презумує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об`єктів оподаткування. При цьому сама по собі наявність або відсутність окремих документів, так само, як помилки у їх оформленні, не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо фактичний рух активів або зміни в активах чи в зобов`язаннях платника податків, пов`язані із господарською операцією, мали місце.

У разі підтвердження платником податку показників податкового обліку належним чином оформленими документами, передбаченими податковим законодавством, ці показники вважаються задекларованими правильно, якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Отже, подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов`язує право платника на податкову вигоду.

При цьому, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).

В свою чергу, господарською діяльністю згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

За правилами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника та інших учасників у сфері економіки, у зв`язку з чим презюмується економічна виправданість дій платника, спрямованих на одержання податкової вигоди, та достовірність відомостей його податкової та бухгалтерської звітності.

У разі ж надання податковим органом достатньо переконливих доводів та доказів відносно того, що насправді господарські операції контрагентами не здійснювалися, а схема взаємодії учасників господарської операції свідчить про їх недобросовісність, суд не повинен обмежуватися перевіркою формальної відповідності поданих платником документів вимогам податкового законодавства, а має оцінити усі докази у справі у сукупності та взаємозв`язку з ціллю виключення внутрішніх протиріч та суперечливостей між ними у процесі перевірки реального руху активів між заявленими учасниками операції.

Колегією суддів встановлено, що за результатами проведеної перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1. ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 3043291 грн.; пп а п.198.1, абз. 1, 2 п.198.3 ст.198, п.201, п. 201.7 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 3237077 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, у розмірі 3119112 грн. та до завищення від`ємного значення у сумі 121773 грн.

Як свідчать матеріали справи, під час спірної перевірки контролюючий орган дійшов висновку про безпідставність відображення у бухгалтерському та податковому обліках господарських операцій ТОВ Укрмашіндустрія з ТОВ Слім Груп , ТОВ Родена , ТОВ Агротаврія , ТОВ Ельвіра Стандарт , ТОВ НВК ДЕК , ТОВ Промальянс щодо придбання товарів (машини, запасні частини та устаткування, обладнання, комплектуючі), що мали місце протягом 2018 року.

Колегія суддів зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/послуг з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.06.2018 у справі №808/2447/17.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ Укрмашіндустрія здійснювалися господарські операції з ТОВ Слім Груп . Згідно направлення рахунку на оплату №1-1004 від 04.10.2018 ТОВ Слім Груп зобов`язався поставити вали привідні ротора та передати їх у власність позивачу. Передача товару підтверджується копією видаткової накладної №1004-01 від 04.10.2018. Поставку товару на склад позивача здійснено на підставі товарно-транспортної накладної №1004-1 від 04.10.2018 автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_1 відповідно до договору перевезення вантажу автомобільним транспортом №101/1 від 01.10.2018. Оплата товару підтверджується банківськими виписками від 03.12.2018, 04.12.2018. За результатами здійснення господарських операцій з ТОВ Слім груп було складено податкову накладну № 13 від 04.10.2018 на загальну суму ПДВ 169152,00 грн., яку позивачем включено до податкового кредиту у листопаді 2018 року. В подальшому, товар, який придбано у ТОВ Слім Груп позивачем реалізовано підприємству ПАТ Укргазвидобування . 24.05.2018 між ТОВ Укрмашіндустрія та ПАТ Укргазвидобування укладено договір поставки №302/015-18, відповідно до якого позивач зобов`язався поставити товар відповідно до специфікації № 1 до договору. Зазначений товар було доставлено перевізником ФОП ОСОБА_2 на підставі договору на транспортно-експедиторське обслуговування №1301-01 від 13.01.2014. Перевезення товару підтверджується товарно-транспортною накладною №Р36 від 09.10.2018. За результатами господарської операції з ПАТ "Укргазвидобування" позивачем складено видаткову накладну №36 від 09.10.2018 та задекларовані податкові зобов`язання у звітному періоді.

04.09.2018 між ТОВ Укрмашіндустрія та ТОВ Родента було укладено договір поставки № 31, відповідно до якого ТОВ Родента зобов`язалося поставити запасні частини та комплектуючі до бурильного обладнання та устаткування. Передача товару підтверджується видатковими накладними № 1, № 2, № 3 від 28.09.2018, № 1502, № 1503 від 31.10.2018. Постачання продукції здійснювалось на підставі товарно-транспортних накладних №Р34 від 28.09.2018 на адресу покупця - ПАТ Укргазвидобування автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_2 на підставі договору на транспортно-експедиторське обслуговування №0502-01 від 05.02.2018. Доставка товару здійснювалась на підставі товарно-транспортної накладної №3110 від 31.10.2018 відповідно до договору №23/9-16 від 23.09.2016. Оплату за триманий товар позивачем здійснено у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками від 07.11.2018, 30.10.2018. За результатами здійснення господарських операцій з ТОВ Родента позивачем виписано та зареєстровано ЄРПН податкові накладні № 1351, № 1352, № 1353 від 28.09.2018, № 1502, № 1503 від 31.10.2018 на загальну суму ПДВ 332608,00 грн. 24.05.2018 між позивачем та ПАТ Укргазвидобування було укладено договір поставки №302/015-18 від 24.05.2018, відповідно до якого позивач зобов`язався поставити на користь ПАТ Укргазвидобування товар згідно специфікації № 1. Доставка товару здійснювалась на підставі договору № 0502-01 від 05.02.2018, перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №Р34 від 28.09.2018, №Р41 від 01.11.2018. За результатами здійснення господарської операції з поставки товару позивачем складено видаткову накладну № 34 від 28.09.2018 та № 41 від 01.11.2018.

Також позивачем здійснювались господарські операції з ТОВ Агротаврія . Так, шляхом подачі замовлення товару та його прийняття до виконання з направленням рахунків на оплату № 16113 від 16 листопада 2018 р., № 16114 від 16 листопада 2018 р., № 16116 від 16 листопада 2018 р., № 16117 від 16 листопада 2018 р., № 16118 від 16 листопада 2018 р., № 16119 від 16 листопада 2018 р., № 16102 від 16 жовтня 2018 р., № 16112 від 16 листопада 2018 р., № 16111 від 16 листопада 2018 р., № 16104 від 16 жовтня 2018 р., № 1610 від 16 жовтня 2018 р., № 16115 від 16 листопада 2018 р., № 16103 від 16 жовтня 2018 р. ТОВ Агротаврія зобов`язалося поставити запасні частини та комплектуючі до обладнання та устаткування. Передача товару підтверджується копіями видаткових накладних № 1016 від 16 жовтня 2018 р., № 31016 від 16 жовтня 2018 р., № 21016 від 16 жовтня 2018 р., № 41016 від 16 жовтня 2018 р., № 11169 від 16 листопада 2018 р., № 11168 від 16 листопада 2018 р., № 11167 від 16 листопада 2018 р., № 11166 від 16 листопада 2018 р., № 11165 від 16 листопада 2018 р.. № 11164 від 16 листопада 2018 р., № 11163 від 16 листопада 2018 р., № 11162 від 16 листопада 2018 р., № 1116 від 16 листопада 2018 р. Постачання продукції здійснено автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_3 на підставі договору №23/9-16 про надання транспортно-експедиційних послуг від 23 вересня 2016 року, та ФОП ОСОБА_4 на підставі договору № 10/1 від 01.10.2018, що підтверджується товарно-транспортними накладними № 1016 від 16 жовтня 2018 р., № 1116 від 16 листопада 2018 р., № 31016 від 16 жовтня 2018 р., № 21016 від 16 жовтня 2018 р., № 41016 від 16 жовтня 2018 р. Оплата за отриманий товар підтверджується банківськими виписками АТ БАНК ГРАНТ від 13 листопада 2018 та 23 листопада 2018. За результатами здійснення зазначених господарських операцій контрагентом позивача складено та зареєстровано у ЄРПН податкові накладні № 42 від 16.11.2018, № 60 від 16.11.201 8, № 62 від 16.11.2018, № 63 від 16.11.2018, № 64 від 16.11.2018, № 65 від :т№.::і8. № 67 від 16.11.2018, № 68 від 16.11.2018, № 138 від 16.10.2018, № 139 від 16.10.2018, № 146 від 16.10.2018, № 147 від 16.10.2018, на загальну суму ПДВ 274544,00грн. В подальшому продукцію, придбану у ТОВ Агротаврія , позивачем було реалізовано ПАТ Укргазвидобування на підставі договору поставки № 302/015-1 8 від 24.05.2018 вантажоперевізником ФОП ОСОБА_2 згідно договору № 0502-01 від 05.02.2018. Переміщення товару підтверджується товарно-транспортною накладною №Р44 від 22.11.2018. За результатами господарської операції з поставки зазначеного товару було складено видаткову накладну № 44 від 22.11.2018.

Також, позивачем здійснювались господарські операції з ТОВ ЕЛЬВІРА СТАНДАРТ . Відповідно до договору поставки № 3007/8 від 30.07.2018 р., укладеного між позивачем та ТОВ ЕЛЬВІРА СТАНДАРТ зобов`язалося поставити запасні частини та комплектуючі до насосного обладнання та устаткування та передати їх у власність ТОВ Укрмашіндустрія . Передача товару підтверджується копіями видаткових накладних № 4 від 03 серпня 2018 р., № 5 від 03 серпня 2018 р., № 6 від 03 серпня 2018 р., № 7 від 03 серпня 2018 р., № 8 від 03 серпня 2018 р., № 9 від 03 серпня 2018 р.. № 10 від 03 серпня 2018 р., № 11 від 03 серпня 2018 р., № 12 від 03 серпня 2018 р., № 1.5 від 06 серпня 2018 р., № 16 від 06 серпня 2018 р., № 17 від 06 серпня 2018 р., № 18 від 06 серпня 2018 р., № 19 від 06 серпня 2018 р., № 20 від 06 серпня 2018 р., № 21 від 06 серпня 201 8 р., № 22 від 06 серпня 2018 р., № 23 від 06 серпня 2018 р., № 56 від 06 серпня 2018 р. Доставку товару здійснено на підставі товарно-транспортних накладних №4 від 03 серпня 2018 р., № 5 від 03 серпня 2018 р., № 6 від 03 серпня 2018 р., № 7 від 03 серпня 2018 р., № 8 від 03 серпня 2018 р., № 9 від 03 серпня 2018 р., № 10 від 03 серпня 2018 р., № 11 від 03 серпня 2018 р., № 12 від 03 серпня 2018 р., № 15 від 06 серпня 2018 р., № 16 від 06 серпня 2018 р., № 17 від 06 серпня 2018 р., № 18 від 06 серпня 2018 р., № 19 від 06 серпня 2018 р., № 20 від 06 серпня 2018 р., № 21 від 06 серпня 2018 р., № 22 від 06 серпня 2018 р., № 23 від 06 серпня 2018 р., № 56 від 06 серпня 2018 р. Доставку здійснено автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_3 на підставі договору про надання транспортно-експедиційних послуг №23/9-16 від 23 вересня 2016 рок та на підставі товарно-транспортної накладної №3110 від 31.10.2018. За результатами здійснення зазначених господарських операцій ТОВ ЕЛЬВІРА СТАНДАРТ виписано та зареєстровано у ЄРПН податкові накладні № 4 від 03 серпня 2018 р.. № 5 від 03 серпня 2018 р., № 6 від 03 серпня 2018 р., № 7 від 03 серпня 2018 р., № 8 від 03 серпня 2018 р., № 9 від 03 серпня 2018 р., № 10 від 03 серпня 2018 р., № 11 від 03 серпня 2018 р., №12 від 03 серпня 2018 р., № 15 від 06 серпня 2018 р., №16 від 06 серпня 2018 р., № 17 від 06 серпня 2018 р., № 18 від 06 серпня 2018 р., № 19 від 06 серпня 2018 р., № 20 від 06 серпня 2018 р., № 21 від 06 серпня 2018 р., №22 від 06 серпня 2018 р., № 23 від 06 серпня 2018 р.. № 56 від 06 серпня 2018 р. Оплата за отриманий товар підтверджується копією банківської виписки АТ БАНК ГРАНТ від 23.08.2018.

В подальшому позивачем отримано повідомлення про відступлення права вимоги ТОВ ЕЛЬВІРА СТАНДАРТ Товариству з обмеженою відповідальністю ОПТІМА ЛЕНД вих. № 1810-1 від 18.10.2018, у зв`язку з чим було здійснено оплату за поставлені запчастини на користь ТОВ ОПТІМА-ЛЕНД 130000,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки АТ БАНК ГРАНТ від 25.10.2018. Крім того, згідно повідомлення вих. № 0401-1 від 04.01.2019 було відступлено право вимоги ТОВ ЕЛБВІРА СТАНДАРТ Товариству з обмеженою відповідальністю КОСМОЦЕВТ, тому оплату за поставлений товар здійснено на користь ТОВ КОСМОЦЕВТ , що підтверджується копіями банківських виписок АТ БАНК ГРАНТ від 10.01.2019, 17.01.2019. Згідно повідомлення № 0102-1 від 01.02.2019 було відступлено право вимоги ТОВ ЕЛЬВІРА СТАНДАРТ на ТОВ БУДКОРП вих., у зв`язку з чим оплату товару здійснено на користь ТОВ БУДКОРП , що підтверджується копією банківської виписки АТ Б/МІК ГРАНТ від 08.02.2019. Відповідно до повідомлення про відступлення права вимоги ТОВ ЕЛБВІРА СТАНДАРТ на ТОВ ГІРОМ-БІЛДІНГ вих. № 1604 від 16.04.2019 позивачем було сплачено на користь ТОВ ПРОМ-БІЛДІНГ 1065630,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки АТ БАНК ГРАНТ від 23.04.2019. За повідомленням про відступлення права вимоги ТОВ ЕЛБВІРА СТАНДАРТ на ТОВ ТЕКЛЕТ вих. № 2703-1 від 27.03.2019 позивачем здійснено оплату на користь ТОВ ТЕКЛЕТ 284084,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок АТ БАНК ГР.ЛНТ від 04.04.2019, 12.04.2019.В подальшому товар, придбаний у ТОВ ЕЛЬВІРА СТАНДАРТ використано для надання послуг з капітального ремонту насосу УНБ-600 для ПАТ Укргазвидобування

06.04.2018 між позивачем та ПАТ Укргазвидобування було укладено договір про надання послуг №УБГ 222/010-18. Специфікацією № 1 погоджено ремонт насосів у кількості 4 шт. Додатками 2 до договору сторонами було погоджено розрахункові калькуляції, з переліком необхідних запасних частин та комплектуючих для проведення ремонту. Відремонтовані бурові насоси були доставлені за адресою: Харківська область, Красноградський район, с. Наталине, вул. Промислова, 7, що підтверджується договором про надання послуг №4/4 від 10.04.2018, товарно-транспортними накладними №3006 від 30.06.2018, №1107 від 11.07.2018, № 0709 від 07.09.2018, №0709-01 від 07.09.2018.

Також, позивачем здійснювались господарські операції з ТОВ НВК ДНІПРОЕНЕРГОКОМПЛЕКС . Відповідно до договору поставки № 0405 від 04 травня 2018 р. та договору поставки №1105 від 11 травня 2018р., укладених між позивачем та ТОВ НВК ДНІПРОЕНЕРГОКОМПЛЕКС , останній зобов`язався поставити запасні частини та комплектуючі до насосного обладнання та устаткування. Передача товару підтверджується специфікаціями № 1, 2 до договору поставки № 0405 від 04 травня 2018 р., копіями видаткових накладних №36 від 18.06.2018, №37 від 18.06.2018, №38 від 18.06.2018, №39 від 18.06.2018, №40 від 21.06.2018, №41 від 21.06.2018, №42 від 22.06.2018, №43 від 21.06.2018, №44 від 21.06.2018, №45 від 21.06.2018. Товар, визначений специфікаціями № 1, 2, 3 до договору поставки №1105 від 11 травня 2018 р., № 30 від 06.06.2018, № 31 від 07.06.2018, № 32 від 08.06.2018, № 33 від 12.06.2018, № 34 від 13.06.2018, № 35 від 18.05.2018, № 57 від 11.09.2018, № 58 від 12.09.2018, № 59 від 13.09.2018, №60 від 14.09.2018, № 61 від 17.09.2018 р. Постачання продукції здійснено на підставі товарно-транспортних накладних № 1806/2 від 18 червня 2018 р., № 2206/1 від 22 червня 2018 р. Доставка здійснювалась зі складу постачальника ТОВ НВК ДНІПРОЕНЕРГОКОМПЛЕКС до приміщення для проведення ремонтних робіт за адресою: АДРЕСА_1 106, орендованому позивачем на підставі договору оренди нежитлових приміщень № 281/1 від 06.04.2018. Доставка товару здійснена автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_3 на підставі договору про надання транспортно-експедиційних послуг №23/9-16 від 23 вересня 2016 року. Також доставка здійснювалась на підставі товарно-транспортної накладної №3110 від 31.10.2018. За результатами здійснення зазначених господарських операцій ТОВ НВК ДНІПРОЕНЕРГОКОМПЛЕКС виписано та зареєстровано у ЄРПН податкові накладні № 1 від 06.06.2018, № 1 від 11.09.2018, № 2 від 07.06.2018, № 2 від 12.09.2018, № 3 від 08.06.2018, № 3 від 13.09.2018, № 4 від 12.06.2018, № 4 від 14.09.2018, № 5 від 17.09.2018, № 6 від 31.05.2018, № 6 від 13.06.2018, № 8 від 18.06.2018, № 8 від 19.06.2018, № 10 від 18.06.2018, № 11 від 18.06.2018, № 12 від 18.06.2018, № 13 від 21.06.2018, № 14 від 21.06.2018, № 15 від 22.06.2018, № 12 від 18.06.2018, № 16 від 21.06.2018, № 17 від 21.06.2018, № 18 від 21.06.2018 на загальну суму 1258646,50 грн. Оплату товару підтверджено копіями банківських виписок АТ Банк Грант від 16.07.2018, від 22.06.2018, 31.05.2018, 26.09.2018. В подальшому товар, придбаний у ТОВ НВК ДНІПРОЕНЕРГОКОМПЛЕКС використано позивачем для надання послуг з капітального ремонту насосу УНБ-600 для ПАТ Укргазвидобування . 06.04.2018 між позивачем та ПАТ Укргазвидобування було укладено договір про надання послуг № УБГ 222/010-18. Перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №3006 від 30.06.2018, № 1107 від 11.07.2018, №0709 від 07.09.2018, № 0709-01від 07.09.2018. За результатами прийняття виконаних послуг з проведення капітального ремонту насосів позивачем та ПАТ Укргазвидобування підписано акти приймання-передачі обладнання з ремонту та акти приймання-передачі наданих послуг з ремонту № 1 від 18.07.2018, №2 від 18.07.2018, № 3 від 07.09.2018, № 4 від 07.09.2018. 24.05.2018 між позивачем ПАТ Укргазвидобування укладено договір поставки товару, який доставлено вантажоперевізником ФОП ОСОБА_2 на підставі договору на транспортно-експедиторське обслуговування №1301-01 від 13.01.2014. Перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №Р22 від 14.06.2018 та Р33 від 18.09.2018.

Також позивачем здійснювались господарські операції з ТОВ ПРОМАЛЬЯНС . Так, відповідно до укладеного між позивачем та ТОВ Промальянс 07.05.2018 договору поставки №0705 останній зобов`язався поставити запасні частини та комплектуючі до насосного обладнання та устаткування. Передача товару підтверджується копіями видаткових накладних № 18, 19, 20, 21. від 18.06.2018. Постачання продукції здійснено на підставі товарно-транспортних накладних №1806/1 від 18.06.2018. За результатами здійснення зазначених господарських операцій ТОВ Промальянс виписано та зареєстровано у ЄРПН податкові накладні № 9, № 10, № 11, № 12 від 18.06.2018 на загальну суму ПДВ 183160,00 грн. Оплата за отриманий товар підтверджується копією звіту про дебетові та кредитові операції по рахунку з 01.06.2018 по 30.06.2018, копією банківської виписки АТ Банк Грант від 20.08.2018. В подальшому товар, придбаний у ТОВ Промальянс було використано для надання послуг з капітального ремонту насосу УНБ-600 для ПАТ Укргазвидобування . 06.04.2018 між позивачем та ТОВ Укргазвидобування було укладено договір про надання послуг № 222/010-18. Виконання робіт за вказаним договором підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг № 1 від 18.07.2018, № 2 від 18.07.2018, № 3 від 07.09.2018, № 4 від 07.09.2018.

15.11.2016 між позивачем та ТОВ Аркас-Трейд було укладено договір постачання № 1511-4. Товари за вказаним договором реалізовано ТОВ Укрмашіндустрія на адресу Нікопольський завод феросплавів та ТОВ Вишгород-СГЕМ на загальну суму 651706 грн., ПДВ 130341 грн.

З матеріалів справи вбачається, що шляхом отримання замовлення товару та його прийняття до виконання з направленням на оплату рахунків № 10, № 11 від 16.02.2017, № 18 від 02.03.2017 позивачем з ТОВ Аллер Пром було укладено договори на поставку запасних частин та устаткування. На підставі зазначених рахунків ТОВ Аллер Пром було поставлено на користь позивача товар за номенклатурою, вказаною у рахунках-фактурах, що підтверджується копіями видаткових накладних № 10 від 06.03.2017, № 11 від 06.03.2017, № 18 від 06.03.2017. Доставка товару здійснена на підставі товарно-транспортних накладних №10, 11, 18 від 06.03.2017 автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_3 на підставі договору на транспортно-експедиторського обслуговування № 23/9-16 від 23.09.2016 та заявки на перевезення вантажу від 02.03.2017. Оплата за отриманий товар підтверджується банківськими виписками від 27.02.2017, 13.03.2017, 23.2017, 27.06.2017. За результатами здійснення зазначених господарських операцій ТОВ Аллер Пром виписано податкові накладні № №3, 4, 25 від 06.03.2017 на загальну суму ПДВ 61318,64 грн. В подальшому товар, придбаний у ТОВ Аллер Пром позивачем реалізовано ТОВ Энергетический Альянс (Грузія) на підставі контракту № 2912-01 від 29.02.2016 р. Товар відправлено позивачем на адресу ТОВ Энергетический Альянс із залученням перевізника ПП ТРАК ФОРВАРД , про що складено вантажно-митну декларацію № 301140 від 07.03.2017.

Отже, в підтвердження доводів про реальність господарських операцій з вищевказаними контрагентами позивачем надані первинні документи, в тому числі, податкові накладні; рахунки-фактури; видаткові накладні; товарно-транспортні накладні; оборотно-сальдову відомість; платіжні доручення, банківські виписки. Оплата вартості зазначених у первинних документах товарів проведена позивачем шляхом перерахування безготівкових коштів, що визнається сторонами.

Обставини щодо фактичного існування товару, використання його платником у межах власної господарської діяльності підтверджується актом перевірки, наданими до матеріалів справи первинними та іншими документами та не спростовується сторонами.

Зазначені документи надавались відповідачу у ході проведення перевірки, між сторонами проведенні розрахунки, а в ціні придбаних послуг сплачено ПДВ. Придбані товари використані позивачем у власній господарській діяльності.

Таким чином, наявність вказаних документів, досліджених колегією суддів під час розгляду справи, спростовують доводи апеляційної скарги про порушення позивачем вимог податкового законодавства, викладені в акті перевірки.

Крім того, колегія суддів зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є самостійною та достатньою підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Також колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на наявну податкову інформацію щодо контрагента позивача, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 27.03.2018 по справі №816/809/17, від 26.06.2018 по справі №826/3006/14, від 12.12.18 у справі №804/931/17 та 06.02.2018 у справі №821/589/17, яка в силу приписів ч. 2 ст. 242 КАС України враховуються судом при застосуванні таких норм права.

Відповідачем в ході проведення перевірки не наведені та не встановлені обставини, які б свідчили про невідповідність господарських операцій з придбання товарів меті та задачам діяльності позивача, або що реалізація вказаних операцій не обумовлена розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Протиправна поведінка контрагента може бути підставою для збільшення в податковому обліку платника податків задекларованої суми оподатковуваного доходу (внаслідок зменшення суми витрат) та для зменшення задекларованої суми податкового кредиту, якщо будуть встановлені обставини, що свідчать про узгодженість поведінки платника податків та його контрагента.

Однак у даній справі таких обставин щодо поведінки позивача колегією суддів не встановлено, а матеріали справи таких доказів не містять.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність обґрунтованих підстав для збільшення позивачу суми грошового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 3119112,00 грн. та податку на прибуток у розмірі 3043291,00 грн.

Також, за відсутності в діях позивача складу податкового правопорушення, відсутні підстави для нарахування платнику податків штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1559556,00 грн. та 760822,75 грн. відповідно.

За таких обставин, зважаючи на наявність у позивача належним чином складених та зареєстрованих податкових накладних, первинних документів бухгалтерського обліку, підтвердження позивачем фактів отримання товару, його оприбуткування та використання у власній господарській діяльності, суд вважає доведеною реальність спірних господарських операцій.

Щодо доводу про можливу (ймовірну) протиправність господарської діяльності контрагенту, колегія суддів зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» позивач та його контрагент є окремими суб`єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками (як податку на прибуток, так і податку на додану вартість).

Окрім того, ч. 2 ст. 61 Конституції України закріплено принцип індивідуальної відповідальності.

Тобто, обов`язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення чинного законодавства є персоніфікованими. Це означає, що на особу не може покладатися відповідальність за правопорушення, вчинені іншими особами.

Доводи апеляційної скарги щодо незазначення в товаро-транспортних накладних, виписаних контрагентами-постачальниками даних щодо номеру посвідчення водія, номеру пломби, кількості місць, масою брутто, посади особи, що отримала вантаж та відповідальної особи вантажовідправника, є необґрунтованими, оскільки дослідженні колегією суддів товаро-транспортні накладні містять інформацію про назву документу, дату складання, найменування перевізника, вантажовідправника та його адреса, вантажоодержувача та його адреса, найменування та кількість вантажу (зазначено у супровідному документі на вантаж), що дає можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження, розвантаження, прізвище водія.

Колегія суддів враховує позицію Верховного суду, висловлену у постанові суду у справі №К/9901/6704/18 (804/4940/14) від 06.02.2018, зокрема, що наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу. В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Отже, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновокм суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 21.05.2019 за №00000771412, №00000781412, №00000791412 про донарахування ТОВ Укрмашіндустрія грошових зобов`язань зі сплати ПДВ та податку на прибуток і застосування штрафних (фінансових) санкцій є протиправними.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Харківській області від 21.05.2019 за №00000811412, №00007121410 та зазначає про наступне.

Так, щодо податкового повідомлення-рішення №00000811412 від 21.05.2019, в якому зазначається про зобов`язання позивача сплатити штраф у розмірі 10% від суми 235 935,00 грн. у розмірі 23 593,50 грн., встановлено, що підставою для нарахування штрафних (фінансових) санкцій за доводами контролюючого органу стала несвоєчасна сплата платежу відповідно до податкового повідомлення-рішення №000030141 від 31.08.2017 на суму 235 935,00 грн.

Відповідач зазначає, що за результатами судового розгляду справи №820/5459/17 відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Укрмашіндустрія" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування, зокрема, вищевказаного податкового повідомлення-рішення №000030141 від 31.08.2017, а тому сума податкового зобов`язання з ПДВ в розмірі 235 935,00 грн. стала узгодженою, термін сплати настав 20.12.2018, а позивач сплатив вказане зобов`язання лише 16.01.2019 платіжним дорученням №20.

При цьому, будь-яких доказів щодо несвоєчасної сплати податкового повідомлення-рішення №000030141 від 31.08.2017 відповідачем не надано, а з матеріалів справи не встановлено.

Разом з тим, позивач наполягає на тому, що вказане податкове повідомлення-рішення ніколи не отримував та не оплачував.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 21.05.2019 за №00007121410, колегією суддів встановлено, що підставою для його прийняття стали висновки контролюючого органу під час перевірки про перевищення ліміту готівки в касі підприємства на суму 5113,95 грн. через те, що у видаткових касових ордерах № 33, 34 від 07.08.2017 року факти отримання готівкових коштів не підтверджено підписами отримувача - ОСОБА_5 .

Разом з тим, до матеріалів справи позивачем надані копії вищевказаних видаткових касових ордерів № 33, 34 від 07.08.2017 року, в яких проставлені підписи одержувачів готівкових коштів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 та зазначені паспортні дані вказаних осіб, що спростовує порушення позивачем вимог п. 2.8 глави 2, п. 3.5 глави 3, п. 7.23 глави 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 (т. 1 а.с. 37).

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Харківській області від 21.05.2019 за №00000811412, №00007121410.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 року по справі № 520/7795/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.В. Старостін Судді А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова Повний текст постанови складено 28.02.2020 року