Постанова

від 07.06.2022 по справі 0540/8457/18-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2022 року

м. Київ

справа № 0540/8457/18-а

адміністративне провадження № К/9901/8795/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобуріння» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.01.2019, ухвалене у складі головуючого судді Лазарєва В.В., та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020, прийняту у складі колегії суддів: Міронової Г.М. (головуючий), Арабей Т.Г., Геращенка І.В.

І. Суть спору

1. У вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Шахтобуріння» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.06.2018 року № 0000291410, № 0000281410.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ПП «Шахтобуріння» зазначає, що відповідач неправомірно не визнав права позивача на формування податкового кредиту за господарськими відносинами з ТОВ «Феррете» за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, як такі, що мають ознаки фіктивності, та щодо яких не підтверджено реальність здійснення господарських операцій. Позивач вважає, що вищевказані господарські операції підтверджено необхідними первинними документами. Також позивач зазначив, що відповідно до призумції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ «Шахтобуріння» є юридичною особою, зареєстроване 08.10.2001 номер запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 1 388 120 0000 000048, ідентифікаційний код 31619520, місцезнаходження: 84500, Донецька область, місто Бахмут, вулиця Павла Новгородцева, будинок 1а (т. 1 а.с. 248-249).

4. За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності позивача є 43.99 - інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у. (т. 1 а.с. 130-131).

5. 10.10.2001 позивач, як платник податків, був взятий на облік в органах державної податкової служби за № 912. На теперішній час перебуває на обліку в Бахмутській ОДПІ Головного управління ДПС у Донецькій області.

6. У період, за який проводилася перевірка, зареєстрований платником податку на додану вартість.

7. У період з 01.01.2017 по 31.12.2017 посадовими особами Бахмутської ОДПІ Головного управління ДПС у Донецькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Шахтобуріння» з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість, податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «Феррете» (код ЄДРПОУ 40952883) за період з 01.01.2017 по 31.12.2017.

8. За результатами перевірки 17.05.2018 був складений акт № 1/05-99-14-10/31619520, згідно якого господарські операції між ТОВ «Феррете» та контрагентами - постачальниками і покупцями не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності (т. 1 а.с. 36-64).

9. Вищевказані висновки обґрунтовані наступним: 1) відсутністю первинних документів, які підтверджують реальність господарських операцій; 2) за даними інформаційного ресурсу ДПС встановлено, що господарська діяльність ТОВ «Феррете» має ознаки нереальності здійснення операцій; 3) наявністю ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 27.02.2018 у справі № 752/25255/17 провадження № 1-кс/752/1253/18, згідно якої в ході досудового розслідування допитані свідки, якими підписано договори поставки від 13.06.2017 № 13/06 та від 27.08.2017 № 27/08 між ТОВ «Феррете» (Постачальник) та ТОВ «Шахтобуріння», а також інші первинні документи, свідок (який зазначений засновником ТОВ «Феррете»), які показали, що не мають відношення до реєстрації, придбання та фінансово-господарської діяльності ТОВ «Феррете».

10. Відповідачем установлена неможливість реального здійснення ТОВ «Феррете» зазначених операцій з урахуванням часу, неможливість встановлення місця знаходження підприємства, майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності в силу відсутності управлінського персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

11. Таким чином, фіскальний орган дійшов висновку про порушення ТОВ «Шахтобуріння» п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, п. 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. N 996-XIV, зі змінами та доповненнями, за правочинами, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2017 рік на загальну суму 455 467 грн., п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 розділу V «Податок на додану вартість» Податкового Кодексу України, за правочинами, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість до сплати на загальну суму 471525 грн., у тому числі: за липень 2017 року - 471525грн.

12. 07.06.2018 ГУ ДПС у Донецькій області на підставі акту прийнято податкові повідомлення-рішення:

1) № 0000291410, яким донараховано 455467,00 грн. податку на прибуток приватних підприємств та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 113866,75 грн.;

2) № 0000281410, яким донараховано 471525 грн. податку на додану вартість та застосовано 235762,50 грн. штрафних санкцій (т. 1 а.с. 31,33).

13. Уважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягаюь скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

14. Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 22.01.2019 позовні вимоги задовольнив.

15. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, наявні в матеріалах справи, не підтверджують встановленні відповідачем в ході перевірки порушення, а навпаки підтверджено факт здійснення господарських операцій з контрагентом позивача, тому податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

16. Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 26.02.2020 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

17. У касаційні скарзі та запереченнях на відзив представник відповідача, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати, у задоволенні позову відмовити.

18. Як підставу касаційного оскарження відповідач указав пункт 1 частини четвертої статті 328 КС України, - застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

19. У відзиві на касаційну скаргу представник позивача вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

20. Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

21. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

22. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

23. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.

24. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

25. Пункт 198.1. статті 198 ПК України

26. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

27. а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

28. б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

29. в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

30. г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

31. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України

32. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

33. дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

34. дата отримання платником податку товарів/послуг.

35. Пункт 198.3 статті 198 ПК України

36. кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

37. Нарахування податкового Податковий кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

38. Пункт 198.6 статті 198 ПК України

39. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

40. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

41. Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

42. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

43. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

44. Частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

45. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

46. Частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

47. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

V. Оцінка Верховного Суду

48. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 07.06.2018 року № 0000291410, № 0000281410, які ґрунтуються на висновках останнього про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «Феррете».

49. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

50. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

51. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

52. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

53. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

54. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

55. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

56. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

57. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

58. У ході розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з контрагентом з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Оцінюючи облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суди визнали їх достовірними та достатніми доказами, що підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.

59. Cуди відхилили доводи контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, які були виявлені під час проведення перевірки, щодо безпідставності формування даних податкового обліку за господарськими операціями, які не підтверджені належними первинними документами та проведені (оформлені) з контрагентами, які мають ознаки фіктивності та у яких відсутні необхідні умови та ресурси для проведення відповідної господарської діяльності, й дійшли висновку про достовірність задекларованих позивачем даних, а відповідно і про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями проведеними з контрагентом-постачальником, оскільки такі операції фактично відбулись та є реальними.

60. Так, судами установлено, що між позивачем (покупець за договором) та ТОВ «Феррете» (продавець за договором) укладено договір поставки № 13/06 від 13.06.2017 (т. 1 а.с. 123-124).

61. За змістом п. 1.1. договору поставки № 13/06 ТОВ «Феррете» зобов`язується поставити покупцю, а покупець прийняти та сплатити вартість товару в порядку та на умовах, викладених у договорі, металеві вироби іменовані надалі «Товар».

62. У п. 1.2. договору поставки № 13/06 вказано, що вид, комплектність (асортиментний перелік), кількість, ціна одиниці товару та ціна партії товару узгоджується сторонами і вказується в накладних та рахунках.

63. Із п. 2.1. договору вбачається, що поставка «Товару» здійснюється на підставі усного або письмового замовлення покупця, направленого покупцем (телефоном, по факсу чи електронною поштою) на адресу продавця з зазначенням виду, асортиментного переліку та кількості товару, який покупець має намір придбати.

64. На виконання умов вказаного договору ТОВ «Ферете» виписано позивачу видаткові накладні: від 15.06.2017 № 14, від 16.06.2017 № 15, від 19.06.2017 № 17, від 21.06.2017 № 19, від 22.06.2017 № 20, від 23.06.2017 № 21, від 26.06.2017 № 24, від 27.06.2017 № 25, від 29.06.2017 № 26 (т.1 а.с. 172,174,176,178,180,182,184,186,188).

65. Вказані видаткові накладні були оплачені позивачем, що підтверджується банківськими виписками (т. 3 а.с. 193,198,201,203,204,207,210).

66. Також продавцем - ТОВ «Ферете» на виконання умов вказаного договору було видано позивачу та зареєстровано у ЄРПН податкові накладні: від 15.06.2017 № 1, від 16.06.2017 № 3, від 19.06.2017 № 2, від 21.06.2017 № 1, від 22.06.2017 № 1, від 23.06.2017 № 1, від 26.06.2017 № 1, від 27.06.2017 № 1, від 29.06.2017 № 3 (т.1 а.с. 209, 210, 211, 212-213, 214, 215, 216, 217-218, 219).

67. Про виконання умов вищевказаного договору свідчать складені прибуткові накладні від 15.06.2017 № 713, від 16.06.2017 № 727, від 19.06.2017 № 730, від 21.06.2017 № 736, від 22.06.2017 №739, від 23.06.2017 №750, від 26.06.2017 №764, від 27.06.2017 №776, від 29.06.2017 № 782 (т. 1 а.с. 173, 175, 177, 179,181,183,185,187,189).

68. 27.08.2017 між позивачем (покупець за договором) та ТОВ «Феррете» (продавець за договором) укладено договір поставки № 27/08 (т. 1 а.с. 190-193).

69. Відповідно до п. 1.1. договору ТОВ «Феррете» зобов`язується поставити покупцю металеві вироби (надалі іменується «Товар»), а покупець зобов`язується прийняти та сплатити вартість товару в порядку та на умовах цього договору.

70. Згідно п. 2.1. договору поставка товару здійснюються на підставі усного або письмового замовлення покупця направленого (телефоном, по факсу чи електронною поштою) на адресу продавця з зазначенням виду, асортиментного переліку та кількості товару, який покупець має право придбати.

71. На виконання умов вказаного договору ТОВ «Ферете» виписано позивачу видаткову накладну від 27.08.2017 № 52 (т. 1 а.с. 194).

72. Розрахунок з боку позивача за вищевказаною видатковою накладною підтверджується банківською випискою (т. 3 а.с. 212).

73. Окрім того, про виконання умов вищевказаного договору свідчать складена прибуткова накладна від 27.08.2017 № 1093 (т. 1 а.с. 195).

74. Також ТОВ «Ферете», на виконання вимог договору № 27/08, було виписано та зареєстровано податкову накладну № 411 від 27.08.2017 (т.1 а.с. 220-221).

75. Придбана позивачем продукція за вказаними договорами використовувалася у господарській діяльності, в тому числі для виконання зобов`язань за договорами будівельного генпідряду від 31.05.2017 № 32, від 27.07.2017 № 58, від 12.12.2017 № 87 та підтверджується підсумковою відомістю ресурсів за вересень 2017 року, радіотелевізійна станція, актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року (т. 1 а.с. 222-228, т.2 а.с. 246-250 т.3 а.с.1-2, 94-100, т.4 а.с. 106,108, т.5 а.с. 7).

76. Судами попередніх інстанцій установлено, що досліджені під час судового розгляду документи бухгалтерського та податкового обліку є належними первинними документами, які є підставою для податкового обліку та містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарської операції, яка відбулась між позивачем та його контрагентом.

77. Верховний Суд в постановах від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 №813/3034/15 виклав висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

78. Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару) по ланцюгу від постачальника до покупця, встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.

79. Крім того, згідно з практикою Верховного Суду зі спорів щодо оскарження рішень податкових органів з оцінки питань щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, наявності або відсутності окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, відсутності ТТН, порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання, які не можуть бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій та для позбавлення суб`єкта господарювання податкового кредиту.

80. Так, висновком Верховного Суду, викладеному у постановах по справам №826/7704/16 від 19.06.2018, №2а/1770/3360/12 від 30.01.2018 критична оцінка надана посиланню контролюючих органів на відсутність у контрагентів позивача власних чи орендованих основних фондів, кваліфікованих фахівців для здійснення діяльності, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів основних фондів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником. При цьому залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

81. Колегія суддів уважає необґрунтованими посилання скаржника на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб`єкта господарювання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки остання носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

82. Колегія суддів зазначає, що наявність або відсутність окремих документів або ж помилки у їх оформленні не є підставою для переконання про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

83. У касаційній скарзі відповідач посилається на копії протоколів допитів свідків громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (керівник і засновник ТОВ «Феррете»), які надали пояснення про те, що не мають жодного відношення до діяльності підприємства ТОВ «Феррете».

84. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що підлягають відхиленню посилання контролюючого органу на наявність кримінального провадження відносно контрагента позивача зважаючи на те, що сам факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб господарюючих суб`єктів не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Крім того, про наявність вироків, за фактом фіктивного підприємництва, що має безпосереднє значення для надання висновку, щодо діяльності господарюючих суб`єктів, а ні щодо позивача ні щодо його контрагентів надано не було (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2019 813/1979/15).

85. Посилання контролюючого органу на кримінальні провадження відносно контрагентів позивача не підтверджуються документально та не містять встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентами своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.

86. Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 808/2360/17, від 05 червня 2018 року у справі № 809/1139/17.

87. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 27 березня 2018 року у справі № 816/809/17, від 24 квітня 2018 року у справі № 2а/0370/205/12, від 20 березня 2019 року у справі № 813/1979/15, від 22 липня 2020 року у справі № 620/3925/18, унесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей по кримінальному провадженню не спростовує фактичного здійснення операцій між позивачем та його контрагентами, адже наявність досудового розслідування не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин.

88. Належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності позивача у цьому. Проте доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагент позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

89. За відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів, які б свідчили, що господарські операції позивача із вказаним контрагентом були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди, обізнаності платника щодо протиправного характеру діяльності підприємств у ланцюгах постачання, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності, наявності недоліків у первинних документах тощо, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що у позивача наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування витрат та податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум валових витрат та податкового кредиту по операціям з ТОВ «Феррете».

90. Натомість позивач та його контрагент TOB «Феррете» на момент укладання та виконання спірних операцій були зареєстровані в ЄДР, знаходились на податковому обліку в ДПІ.

91. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства.

92. Переоцінка встановлених судами обставин справи, а також додаткова перевірка доказів, не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

93. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

94. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.

95. Колегія суддів уважає безпідставними посилання скаржника на висновки Верховного Суду, які на його думку, не були враховані судами попередніх інстанцій при ухваленні судових рішень, скільки вони здійснені за різних фактичних обставин, з урахуванням повноти, належності, достатності доказів, наданих учасниками справи та зібраних судами у кожній конкретній справі в підтвердження складу податкових правопорушень.

96. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).

97. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

98. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області залишити без задоволення.

2. Рішення Донецькогоо окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року справі № 0540/8457/18-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко