Постанова

від 07.06.2022 по справі 560/4131/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2022 року

м. Київ

справа № 560/4131/19

адміністративне провадження № К/9901/30276/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом Державного підприємства «Шепетівський ремонтний завод», треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецдеталь», Товариство з обмеженою відповідальністю «Важтрансмаш», до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.03.2020, ухвалене у складі головуючого судді Козачок І.С., та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2020, прийняту у складі колегії суддів: Іваненко Т.В. (головуючий), Сторчака В.Ю., Граб Л.С.

І. Суть спору

1. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Шепетівський ремонтний завод» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі - ГУ ДПС у Хмельницькій області), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.11.2019 №000048508 та №000049508.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ «Шепетівський ремонтний завод» зазначило, що порушення вимог Податкового кодексу України, описані у акті, не мали місця у дійсності, оскільки реальний характер та достовірність вчинених господарських операцій підтверджується змістом первинних документів ( видаткові накладні, платіжні документи, документи, що підтверджують транспортування товару, його зберігання та переміщення в межах виробничих циклів підприємства). Зазначає про те, що до перевірки надані документи, які були достатніми для однозначного висновку про те, що господарські операції з продавцями товару ТОВ "Спец-Деталь", "ТОВ "Важтрансмаш" спрямовані на настання реальних наслідків, мають легітимну економічну мету, повністю доводять виконання сторонами умов договірних зобов`язань та їх добросовісну поведінку.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Судами попередніх інстанцій установлено, що ГУ ДПС у Хмельницькій області у період з 26.09.2019 по 04.10.2019 проведена позапланова виїзна документальна перевірка ДП "Шепетівський ремонтний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ при здійсненні фінансово-господарських операцій за січень-лютий 2019 року із ТОВ «Спец-Деталь» та за квітень 2019 року із ТОВ «Важтрансмаш».

4. За результатами перевірки складено акт №0086/22-01-05-08/08396724 від 11.10.2019, яким встановлені порушення: п. 44.1 ст. 44, пп. «а» п. 198.1, абзацу першого та другого п. 198.2, п. 198.3 і абзацу третього п. 198.6 ст. 198; абзацу другого п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого зроблений висновок про те, що позивачем занижено ПДВ на суму 660000,00 грн, у т.ч. за лютий 2019 року в сумі 235 200,00 грн, за березень 2019 року в сумі 424 800,00 грн, та завищено суми від`ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за квітень 2019 року в сумі 471160,00 грн.

5. Висновки акту перевірки зводяться до того, що надані під час перевірки первинні бухгалтерські документи не доводять факт поставки товарів позивачу від ТОВ «Спец-Деталь» та ТОВ «Важтрансмаш», оскільки наявні документи оформлені формально і не підтверджують реальність господарських операцій. Крім того, податковим органом виявлені протиріччя між змістом окремих документів в частині походження отриманого товару та доведеності його транспортування на адресу позивача.

6. На підставі акту перевірки відповідач прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 11.11.2019 №000048508 форми "Р" та №000049508 форми "В4", якими збільшив податкове зобов`язання позивача з ПДВ та застосував штрафні санкції.

7. Уважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

8. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 05.03.2020 позовні вимоги задовольнив.

9. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 06.08.2021 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

10. У касаційні скарзі представник відповідача, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати, у задоволенні позову відмовити.

11. Як підставу касаційного оскарження відповідач указав пункт 1 частини четвертої статті 328 КС України, - застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

12. У відзиві на касаційну скаргу представник відповідача вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

13. Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

14. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

15. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

16. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.

17. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

18. Пункт 198.1. статті 198 ПК України

19. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

20. а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

21. б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

22. в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

23. г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

24. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України

25. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

26. дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

27. дата отримання платником податку товарів/послуг.

28. Пункт 198.3 статті 198 ПК України

29. кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

30. Нарахування податкового Податковий кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

31. Пункт 198.6 статті 198 ПК України

32. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

33. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

34. Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

35. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

36. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

37. Частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

38. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

39. Частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

40. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

V. Оцінка Верховного Суду

41. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 11.11.2019 №000048508 та №000049508, які ґрунтуються на висновках останнього про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ «Спец-Деталь» та ТОВ «Важтрансмаш».

42. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

43. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

44. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

45. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

46. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

47. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

48. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

49. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

50. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

51. У ході розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з контрагентом з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Оцінюючи облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суди визнали їх достовірними та достатніми доказами, що підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.

52. Cуди відхилили доводи контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, які були виявлені під час проведення перевірки, щодо безпідставності формування даних податкового обліку за господарськими операціями, які не підтверджені належними первинними документами та проведені (оформлені) з контрагентами, які мають ознаки фіктивності та у яких відсутні необхідні умови та ресурси для проведення відповідної господарської діяльності, й дійшли висновку про достовірність задекларованих позивачем даних, а відповідно і про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями проведеними з контрагентом-постачальником, оскільки такі операції фактично відбулись та є реальними.

53. Так, судами установлено, що між ДП «Шепетівський ремонтний завод» та ТОВ «Важтрансмаш» укладено договір поставки товару №2019/29-01 від 29.01.2019, згідно з яким ТОВ «Важтрансмаш» зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець - прийняти товар належної якості та оплатити його вартість.

54. Господарські операції з поставки підтверджуються видатковими накладними № 9 від 03.04.2019, № 10 від 16.04.2019, №12 від 16.04.2019, №11 від 19.04.2019, які містять усі необхідні реквізити, підписи уповноважених осіб, печатки, відображені в бухгалтерському обліку ДП «Шепетівський ремонтний завод» та не викликають сумнівів у їх достовірності.

55. Транспортування (поставка) товару (комплектуючих до бронетехніки) здійснювалась через автоперевізників та ТОВ «Нова Пошта», що підтверджується товарно-транспортними накладними та експрес накладними №Р9 від 03.04.2019 - фрікцион головний 303.09-6 в кількості 1 шт., гусениця 105.44 сб. 110-2 в кількості 2 компл.; №Р10 від 16.04.2019 - верхня частина (голова) до приладу ТКН-ЗБ в кількості 6 шт.; №12 від 16 квітня - механізм розподілення правий 216-19-сб 104 в кількості 1 шт., механізм розподілення лівий 216-19-сб 103 в кількості 1 шт.; №Р11 від 19 квітня - Фара ФГ-125 в кількості 7 шт., Фара ФГ-127 в кількості 1 шт.

56. За результатами цих господарських операцій в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровані відповідні податкові накладні, виписані постачальником ТОВ «Важтрансмаш». Позивачем проведено оплату за товар, що підтверджується платіжними дорученнями, банківськими виписками. Факт оплати за товар відповідач не спростовує.

57. Суди встановили, що вказані документи складені з дотриманням вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", статті 44, 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 N 88 ) і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу господарських операцій, які узгоджуються між собою.

58. Крім того, запчастини, отримані від вказаного постачальника, використані ДП «Шепетівський ремонтний завод» на ремонт військової техніки на виконання укладених з Міністерством оборони України договорів та включені до складу виробничої собівартості готової продукції підприємства.

59. Крім того, судами встановлено, що ДП «Шепетівський ремонтний завод» укладений договір поставки від 17.01.2019 №1701/19, відповідно до якого ТОВ «Спец - Деталь» зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець - прийняти товар належної якості та оплатити його вартість. Найменування, кількість, асортимент продукції визначений сторонами у специфікаціях.

60. Господарські операції з поставки товару від вказаного постачальника оформлені видатковими накладними №РН-0220101 від 22.01.2019, №РН-0220102 від 22.01.2019, №РН-0220103 від 22.01.2019, №016/02-01 від 16.02.2019, №022/03-3 від 22.03.2019, № 023/3-1 від 23.03.2019, містять необхідні реквізити та підписи уповноважених осіб та інформацію, яка відповідає іншим первинним документам.

61. Зазначені операції відображені в бухгалтерському обліку ДП «Шепетівський ремонтний завод»: Д-т рах.20.7 «Запасні частини» - К-т рах.63.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - ТМЦ на суму 6084000,00 грн (без ПДВ); Д-т рах.64.4.2 «Податковий кредит» - К-т рах.63.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - ПДВ в сумі 1014000,00 грн.

62. Факт проведення оплати за товар відповідачем не спростовується та доводиться наявними у справі платіжними документами. Крім того, у Єдиному Реєстрі податкових накладних були зареєстровані податкові накладні, виписані постачальником на адресу позивача, що свідчить про те, що податковим органом визнаний реальний характер взаємовідносин щодо вказаних поставок.

63. Перевезення товару ( запасних частин) від ТОВ «Спец-Деталь» до ДП «Шепетівський ремонтний завод» підтверджується товарно-транспортними накладними №ЦБА-22/01/1 від 22.01.2019 - гусенична стрічка 2С1.34.002 в кількості 6 комплектів, фільтр-вентиляційна установка ФВУ 1002С 1.80.010.1 в кількості 12 штук ч/з перевізника ФОП ОСОБА_1 , та № ЦБА-16/02-01 від 16.02.2019 - гусенична стрічка 2С 1.34.002 в кількості 5 комплектів.

64. Отримані запчастини використані ДП «Шепетівський ремонтний завод» на ремонт військової техніки на виконання укладених з Міністерством оборони України договорів.

65. Також позивачем надані документи, які свідчать про перетинання товарами, отриманими від вказаних постачальників, зони контрольно-пропускного режиму підприємства, а також подальше його переміщення в межах виробничого процесу.

66. Верховний Суд в постановах від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 №813/3034/15 виклав висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

67. Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару) по ланцюгу від постачальника до покупця, встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.

68. Крім того, згідно з практикою Верховного Суду зі спорів щодо оскарження рішень податкових органів з оцінки питань щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, наявності або відсутності окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, відсутності ТТН, порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання, які не можуть бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій та для позбавлення суб`єкта господарювання податкового кредиту.

69. Так, висновком Верховного Суду, викладеному у постановах по справам №826/7704/16 від 19.06.2018, №2а/1770/3360/12 від 30.01.2018 критична оцінка надана посиланню контролюючих органів на відсутність у контрагентів позивача власних чи орендованих основних фондів, кваліфікованих фахівців для здійснення діяльності, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів основних фондів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником. При цьому залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

70. Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання скаржника на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб`єкта господарювання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки остання носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

71. Збирання податкової інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі.

72. Таким чином, колегія суддів зауважує, що інформація про контрагента позивача з автоматизованих інформаційних систем органів ДФС може бути підставою для висновків щодо реальності господарських операцій лише в сукупності з іншими доказами, що підтверджують неможливість конкретного контрагента приймати участь у здійсненні конкретної господарської операції, що в даному випадку відсутнє. Як наслідок, посилання відповідача на інформацію ІТС "Податковий блок" колегія суддів не вважає достатнім доказам для висновку про нереальність здійсненних контрагентом позивача спірних господарських операцій.

73. Крім того, суд зазначає, що транспортні документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а тому, наявність недоліків у оформленні товарно-транспортних накладних чи відчутність таких документів не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентами, натомість, факт передання товару позивачу та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується належно оформленими видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи.

74. Товарно-транспортні накладні не є винятковими первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції за договором, та за відсутності яких платник позбавляється права на формування податкового кредиту, а також віднесення до складу доходів і витрат сум за договорами у разі наявності інших первинних бухгалтерських документів оформлених у відповідності до положень діючого законодавства, а саме: договорів, видаткових накладних податкових накладних регістрів бухгалтерських документів, платіжних доручень, відомостей про рух активів, товару та інших документів.

75. Щодо посилань відповідача на відсутність сертифікатів відповідності (якості), колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що відстутність у платника сертифікатів само по собі не є свідченням безтоварності розглядуваних операцій, оскільки сертифікаційні документи на товар, які не містять відомостей про учасників та умови господарської операції з поставки, не можуть слугувати підтвердженням або спростуванням реальності господарської операції, сертифікати якості не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку, що фіксують рух активів. А тому їх відсутність не має вирішального значення для встановлення переміщення активів у процесі виконання поставок. Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №805/4979/15-а.

76. До того ж доказів, які б свідчили про наявність такого, що набрав законної сили вироку суду відносно позивача та/або контрагента, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано.

77. Натомість позивач та його контрагенти ТОВ «Спец-Деталь» та ТОВ «Важтрансмаш» на момент укладання та виконання спірних операцій були зареєстровані в ЄДР, знаходились на податковому обліку в ДПІ.

78. За таких обставин та правового регулювання Верховний Суд підтримує висновки судів попередніх інстанцій щодо протиправності податкових повідомлень-рішень від від 11.11.2019 №000048508 та №000049508.

79. Суд також уважає безпідставними посилання скаржника на висновки Верховного Суду, які на його думку, не були враховані судами попередніх інстанцій при ухваленні судових рішень, висловлені у постанові від 16.06.2020 (справа №400/987/19), оскільки вони здійснені за різних фактичних обставин, з урахуванням повноти, належності, достатності доказів, наданих учасниками справи та зібраних судами у кожній конкретній справі в підтвердження складу податкових правопорушень.

80. Відповідач не доводить подібність правовідносин цієї справи із справою зазначеною у касаційній скарзі, а фактично оспорює висновки судів попередніх інстанцій (в частині задоволення позову) щодо обставин справи та наполягає на переоцінці наявних у справі доказів.

81. Так обставини у справі №400/987/19 стосуються виконання договорів купівлі-продажу про закупівлю товару: сої, макухи соєвої та олії соєвої, та поставки цього товару. Тоді як у справі, що розглядається господарські відновини між позивачем та його контрагентами виникли в наслідок укладення договорів поставки гусеничних стрічок, тракторів.

82. За наслідками розгляду цієї справи суди дійшли висновку про підтвердження наявними у матеріалах справи первинними документами факту руху активів по всьому ланцюгу постачання від придбання позивачем товару.

83. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом у відзиві на адміністративний позов та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені відповідачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

84. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства.

85. Переоцінка встановлених судами обставин справи, а також додаткова перевірка доказів, не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

86. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

87. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.

88. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).

89. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

90. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення.

2. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 5 березня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2020 року справі № 560/4131/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко