Ухвала

від 08.06.2022 по справі 461/7480/21

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/7480/21

Провадження № 1-кс/461/2058/22

УХВАЛА

про арешт майна

08.06.2022 рокуслідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна,

встановив:

Слідчим управлінням ГУ Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні№ 12021140000000788 від 28 серпня 2021 за ознакам кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Старший слідчий в ОВС відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Львівської обласної прокуратури, звернулась до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, який полягатиме у позбавлені права на відчуження, розпорядження та користування майном, що перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м.Горлівка Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючого на посаді головного інженера ТзОВ «Обраконстракшен груп», а саме:

-земельну ділянку, кадастровий номер 4625882900:04:001:1375, площею 0,1562, дата реєстрації 05.08.2019 на підставі рішення Вороцівської сільської ради Яворівського району Львівської області № 3187 від 06.06.2019;

-житловий будинок (приватна власність), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , підстава виникнення права власності договір купівлі-продажу, 2368,11.08.2007;

-трикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , загальна площа 58,5, житлова 36,1, підстава виникнення права власності договір дарування, 1-2652, 09.10.2012.

-МАЗ 64229 14860 (2003), сірого кольору, № двигуна 30189093, № шасі Y3M64229030019729, н.з. НОМЕР_1 СХК 741095 від 30.05.2018;

-КРАЗ 258Б1 14860 (1987), зеленого кольору, № двигуна НОМЕР_2 ,№ шасі НОМЕР_3 , н.з. НОМЕР_4 від 25.03.2017;

-ЧМЗАП 9990, (1987) зеленого кольору, № шасі НОМЕР_5 , н.з. НОМЕР_6 СХО236611 від 07.06.2016;

-ALFA ROMEO 331490 (1989) сірого кольору, № двигуна НОМЕР_7 , номер кузова НОМЕР_8 , н.з. НОМЕР_9 САО 951830 від 03.05.2013;

-ПА 004 (2008) синього кольору, № шасі НОМЕР_10 , н.з. НОМЕР_11 АНС НОМЕР_12 від 05.08.2008.

Слідча мотивує подане клопотання тим, що 06 червня 2022 року про підозру у вчиненні неналежного виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, повідомлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Враховуючи наведене, а також те, що відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПКУкраїни, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, а також відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, в органу досудового виникла необхідність у накладенні арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4 , в межах даного кримінального провадження, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), оскільки санкція ч. 2 ст. 367 КК України, встановлює покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Слідча у судове засідання не з`явилась, подала до суду клопотання у якому просить проводити розгляд справи без застосування аудіо-відео зйомки, згідно якого клопотання про накладення арешту підтримує у повному обсязі. Водночас, просить врахувати, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_4 , останньому належить: земельна ділянка, кадастровий номер 4625882900:04:001:1375, площею 0,1562, дата реєстрації 05.08.2019 на підставі рішення Вороцівської сільської ради Яворівського району Львівської області № 3187 від 06.06.2019; житловий будинок (приватна власність), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , підстава виникнення права власності -договір купівлі-продажу, 2368,11.08.2007; трикімнатна квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 загальна площа 58,5, житлова 36,1, підстава виникнення права власності - договір дарування, 1-2652, 09.10.2012, які перебувають виключно у власності підозрюваного. Що стосується іншого майна підозрюваного, а саме транспортні засоби: МАЗ 64229 14860 (2003), сірого кольору, № двигуна НОМЕР_13 , №шасі НОМЕР_14 , н.з. НОМЕР_1 СХК 741095 від 30.05.2018; КРАЗ 258Б1 14860 (1987), зеленого кольору, № двигуна НОМЕР_2 , № шасі НОМЕР_3 , н.з. НОМЕР_15 від 25.03.2017; ЧМЗАП 9990, (1987) зеленого кольору, № шасі НОМЕР_5 , н.з. НОМЕР_6 СХО236611 від 07.06.2016; ALFA ROMEO 331490 (1989) сірого кольору №двигуна НОМЕР_7 , номер кузова НОМЕР_16 , н.з. НОМЕР_9 САО НОМЕР_17 від 03.05.2013; ПА004 (2008) синього кольору, № шасі НОМЕР_10 , н.з. НОМЕР_11 АНС218683 від 05.08.2008, то сторона обвинувачення у разі передачі їх на потреби ЗСУ з долученням належно підтверджуючих документів, не заперечує проти відмови у задоволенні клопотання у вказаній частині.

Власник майна та його представник у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином.

Від захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 надійшли письмові заперечення на клопотання про арешт майна. Зі змісту поданих заперечень вбачається, що сторона захисту просить відмовити у задоволенні клопотання пославшись на те, що слідчим в порушення вимог ч. 2 ст. 170, п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України, не обґрунтовано належними чином підстави та мету накладення арешту на майно підозрюваного, не враховано права інших осіб.

Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 1 ст. 172 КПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, приходжу до висновку, що таке підлягає до часткового задоволення, з огляду на нижченаведене.

У відповідності з ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів кримінального провадження є арешт майна.

Частиною 1ст.170 КПК України,передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно вимогст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу.

Згідно положень ч.10ст. 170 КПК України, арешт може буди накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Клопотання слідчого про арешт майна відповідає вимогам встановленим ст.170, 171 КПК України.

З матеріалів клопотання вбачається, що в межах даного кримінального провадження 06 червня 2022 року про підозру у вчиненні неналежного виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, повідомлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 12 КК України, злочин у якому підозрюється ОСОБА_4 є нетяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_4 , останньому на праві приватної спільної часткової власності належить:

-земельна ділянка, кадастровий номер 4625882900:04:001:1375, площею 0,1562, дата реєстрації 05.08.2019 на підставі рішення Вороцівської сільської ради Яворівського району Львівської області № 3187 від 06.06.2019;

-житловий будинок (приватна власність), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , підстава виникнення права власності договір купівлі-продажу, 2368,11.08.2007;

-трикімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , загальна площа 58,5, житлова 36,1, підстава виникнення права власності договір дарування, 1-2652, 09.10.2012.

Оцінюючи доводи слідчого щодо наявності підстав для задоволення клопотання у цій частині та заперечення захисника щодо відсутності підстав для його задоволення, виходжу з наступного.

Як зазначено вище, санкція ч. 2 ст. 367 КК України не передбачає покарання у виді конфіскації майна чи спеціальної конфіскації. Натомість, в ході розгляду клопотання встановлено, що правовою підставою для застосування арешту у даному кримінальному провадження є необхідність вирішення питання про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), тобто підстава визначена п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Стосовно доводів сторони захисту щодо неможливості накладення арешту на майно добросовісного набувача, слід відзначити наступне.

Дійсно, згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Натомість обґрунтовуючи свої заперечення посиланням на наведену норму КПК України, сторона захисту залишає поза уваги положення ч. 6 цієї ж статті, згідно яких прямо встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Аналіз положень КПК України свідчить про те, що наведені стороною захисту положення стосуються випадків коли добросовісний набувач не має у кримінальному провадженні відповідного процесуального статусу, який дає законні підстави для накладення арешту.

У даному випадку слідчий клопоче про накладення арешту на майно підозрюваного і те, що останній є добросовісним набувачем майна не може вважатися законною підставою для відхилення клопотання у цій частині. Таким чином, слідчим суддею відхиляються доводи сторони захисту у цій частині.

Крім того, доводи сторони захисту щодо перебування згаданого майна у спільній власності подружжя повинні враховуватись при вирішенні питання про відшкодування шкоди у кримінальному провадженні, зокрема під час розгляду цивільного позову і не можуть вважатися законною підставою для відмови у задоволенні клопотання у цій частині на даному етапі досудового розслідування. Водночас, слід відзначити, що відповідно до інформації наявної у реєстрах нерухомого майна саме підозрюваний є й ого єдиним власником.

Що стосується доводів слідчого в частині накладення арешту на інше майно підозрюваного, а саме:

-МАЗ 64229 14860 (2003), сірого кольору, № двигуна 30189093, № шасі НОМЕР_18 , н.з. НОМЕР_1 СХК 741095 від 30.05.2018;

-КРАЗ 258Б1 14860 (1987), зеленого кольору, № двигуна НОМЕР_2 ,№ шасі НОМЕР_3 , н.з. НОМЕР_4 від 25.03.2017;

-ЧМЗАП 9990, (1987) зеленого кольору, № шасі НОМЕР_5 , н.з. НОМЕР_6 СХО236611 від 07.06.2016;

-ALFA ROMEO 331490 (1989) сірого кольору, № двигуна НОМЕР_7 , номер кузова НОМЕР_8 , н.з. НОМЕР_9 САО 951830 від 03.05.2013;

-ПА 004 (2008) синього кольору, № шасі НОМЕР_10 , н.з. НОМЕР_11 АНС НОМЕР_12 від 05.08.2008,

слід відзначити наступне.

В ході розгляду клопотання сторона захисту повідомила про те, що вказані у клопотанні транспортні засоби передані на потреби ЗСУ. Разом з тим, жодних доказів на підтвердження даних обставин ні адвокат, ні підозрюваний не надали.

Як встановлено в ході розгляду клопотання підозрюваному інкриміновано спричинення шкоди на загальну суму 991317,21 грн. Жодних інших даних про розмір шкоди клопотання не містить.

Вказаний розмір є цілком співмірним з вартістю нерухомого майна підозрюваного.

В свою чергу, як наведено вище, арешт у даному випадку застосовується з метою відшкодування шкоди.

Згідно положень ч. 8 ст.170 КПК України, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Отже, виходячи з вищенаведених доводів та мотивів, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання у цій частині.

Згідност. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Отже, нерухоме майно з приводу якого подане клопотання, відповідає критеріям визначеним у ст. 170 КПК України щодо визначення мети та підстав для застосування арешту.

Разом з тим, слідчий суддя не знаходить законних підстав та необхідності у позбавленні підозрюваного правом користування згаданим вище нерухомим майном, адже користування нерухомим майном яке не являється речовим доказом або об`єктом злочинного посягання, у даному випадку, не призведе до спричинення шкоди інтересам досудового розслідування.

Аналіз положень КПК України дає підстави для висновку, що застосування до ухвал слідчого судді про накладення арешту положень, які регламентують загальні вимоги щодо судового рішення можливо лише з врахуванням особливостей стадії досудового розслідування, яка є відмінною від судового розгляду. Розглядаючи подане клопотання та наводячи мотиви ухваленого рішення, в тому числі щодо доказів якими доведено підстави арешту, враховую положення КПК України щодо дотримання меж, які не розкривають таємницю досудового розслідування, а також практику ЄСПЛ, який у своїх рішеннях зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, врахувавши правову підставу для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, необхідність запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, яке на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_4 , з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст.131, 132, 170,172, 173, 222 КПК України, -

постановив:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт із позбавленням права на відчуження та розпорядження нерухомим майном, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

-земельну ділянку, кадастровий номер 4625882900:04:001:1375, площею 0,1562, дата реєстрації 05.08.2019 на підставі рішення Вороцівської сільської ради Яворівського району Львівської області № 3187 від 06.06.2019;

-житловий будинок (приватна власність), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , підстава виникнення права власності договір купівлі-продажу, 2368,11.08.2007;

-трикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , загальна площа 58,5, житлова 36,1, підстава виникнення права власності договір дарування, 1-2652, 09.10.2012.

В решті вимог клопотання відмовити.

Зобов`язати слідчого невідкладно повідомити всіх заінтересованих осіб (володільця) про накладення арешту на майно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1