Постанова

від 07.06.2022 по справі 904/8541/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2022 року м.Дніпро Справа № 904/8541/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Березкіна О.В.(доповідача),

судді: Іванов О.Г., Дармін М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибпереробка"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2022 року у справі №904/8541/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Явір Дніпро-1", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибпереробка", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в розмірі 138 532, 80 грн. за договором про надання послуг.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Явір Дніпро-1" звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибпереробка" із позовом про стягнення заборгованості в розмірі 138 532, 80 грн. за договором про надання послуг з фізичної охорони № Дн/08-ф/ДН-1 від 10.04.2020, яка складається з: 115 444, 00 грн. - основного боргу, 23 088, 80 грн. - штрафу.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2022 року у справі № 904/8541/21 позов задоволено.

Суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю Рибпереробка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Явір Дніпро-1 основний борг у розмірі 115 444, 00 грн., штраф у розмірі 23 088, 80 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270, 00 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 500,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибпереробка" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2022 року в частині стягнення штрафу та у його задоволенні відмовити.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не в повному обсязі з`ясував обставини справи, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також не вірно застосував норми як матеріального так і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення господарського спору.

Зокрема, апелянт вважає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для стягнення штрафу, оскільки сплив строк позовної давності до цих вимог.

До такого висновку апелянт дійшов з огляду на те, що він не сплачує в повному обсязі послуги за договором з 05.07.2020 року (більше 30 днів), водночас, до суду Позивач звернувся у 18.10.2021 року, тобто з пропуском строку позовної давності.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2022 року по справі № 904/8541/21 в частині стягнення штрафу та відмови у його стягненні.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2022 року та 21.04.2022 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибпереробка" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2022 року у справі №904/8541/21 для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).

Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.5 ст.12 ГПК України).

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Явір Дніпро-1» подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому він просив апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибпереробка" залишити без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2022 року у справі №904/8541/21 залишити без змін (а.с.217).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду оскаржується лише відповідачем і лише в частині стягнення штрафу поза межами строку позовної давності, то саме в цій частині колегія суду здійснює апеляційний перегляд справи.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Явір Дніпро-1" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рибпереробка" укладено договір про надання послуг з фізичної охорони № Дн/08-ф/ДН-1 від 10.04.2020.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги загальною вартістю 605 070,00грн., що підтверджується актами наданих послуг, підписаних та скріплених печатками сторін без зауважень.

Відповідач надані позивачем послуги оплатив частково, у розмірі 489 626,00 грн., що призвело до утворення заборгованості у розмірі 115 444,00грн., що не заперечувалось сторонами.

Звертаючись до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибпереробка" із позовом про стягнення заборгованості в розмірі 138 532, 80 грн. за договором про надання послуг з фізичної охорони № Дн/08-ф/ДН-1 від 10.04.2020, яка складається з: 115 444, 00 грн. - основного боргу, 23 088, 80 грн. - штрафу, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Явір Дніпро-1» посилався на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати наданих послуг.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується факт надання послуг, та розмір заборогованості за актами наданих послуг у сумі 115 444 грн., що не спростовує в апеляційній скарзі і відповідач.

Стягуючи на користь позивача штраф у розмірі 23 088, 80 грн., господарський суд першої інстанції виходив з того, що умовами укладеного Договору передбачено, що в разі, якщо прострочення оплати послуг охорони триває більше 30 календарних днів, замовник сплачує штраф у розмірі 20% вартості послуг, оплата за якими прострочена. Оскільки останній платіж за договором № Дн/08-ф/Дн-1 від 10.04.2021 здійснено 09.07.2021 і з цієї дати рахується заборгованість у розмірі 115 444,00 грн., позивачем обгрунтовано нараховано штраф у розмірі 23 088,00 грн. у межах передбаченого законом строку позовної давності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини друга, третя статті 549 ЦК України).

У відповідності до п. 6.3 умов укладеного Договору, в разі, якщо прострочення оплати послуг охорони триває більше 30 календарних днів, замовник сплачує штраф у розмірі 20% вартості послуг, оплата за якими прострочена, що не звільняє замовника від зобов`язань щодо оплати послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прострочив оплату послуг з охорони більше ніж на 30 календарних днів, а тому господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про стягнення на користь позивача 20% штрафу від простроченої вартості послуг 115 444,00 грн., що складає 23 088 грн.

При цьому, доводи апелянта про те, що штраф стягнутий судом поза межами строку позовної давності, є необгрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ст. 258 ЦК України).

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Положення глави 19 Цивільного кодексу України про строки позовної давності підлягають застосуванню з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а тому:

1)якщо господарська санкція нараховується за кожен день прострочення на відповідну суму, то позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється окремо за кожний день прострочення. Право на позов про стягнення такої санкції за кожен день прострочення виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права;

2)з огляду на те, що нарахування господарських штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, то строк позовної давності спливає через рік від дня, за який нараховано санкцію.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором про надання послуг з фізичної охорони № Дн/08-ф/ДН-1 від 10.04.2020, перше порушення умов договору відповідач допустив 05 липня 2020 року, а з липня 2021 року взагалі припинив оплачувати послуги з охорони.

Останній платіж відповідач здійснив на підставі платіжного доручення № 125 від 09.07.2021 на суму 20 000,00 грн. і з цієї дати рахується заборгованість у розмірі 115 444,00 грн., на яку позивачем було нараховано штраф.

Термін внесення чергового платежу по договору до 05.07.2021, а позивач звернувся до суду з позовом 18.10.2021, а тому право на нарахування позивачем штрафу у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язання за договором виникло 10.08.2021 (через 30 днів після останньої оплати), з позовною заявою до суду позивач звернувся 21 жовтня 2021 року, а тому нарахування та стягнення штрафу відбулось у межах строку позовної давності, що спростовує доводи апелянта.

Крім того, як вірно зазначив позивач у своїх запереченнях, відповідно до п. 12 Перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОУШ-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Наразі на всій території України триває карантин, який установлений згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОУШ-19 № 211 з 12 березня 2020 року та продовжений згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 229 до 31 травня 2022 року, а тому спірний період припадає на період дії карантину на всій території України та враховуючи п. 12 Перехідних положень Цивільного кодексу України - строк позовної давності продовжується до закінчення карантину і відповідно не є порушеним.

Таким чином, господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибпереробка" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2022 року у справі №904/8541/21- залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибпереробка".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 08.06.2022.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя О.Г.Іванов

Суддя М.О.Дармін