Рішення

від 29.05.2022 по справі 916/3107/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" травня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3107/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Кастровій М.С.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Алма Рітейл (65055, м. Одеса, вул. Хутірська, 87, код ЄДРПОУ 43523554) до Товариства з обмеженою відповідальністю Автотрансгруп (65110, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 35, кв. 34, код ЄДРПОУ 33506286)

про стягнення заборгованості за Договором безперервного постачання нафтопродуктів від 16.09.2020 № 1609-71/20AlRit в розмірі 156 358,50 грн., з якої 137 993,20 грн. сума основного боргу, 3 902,43 грн. пеня, 12 830,97 грн. штраф, 712,00 грн. 3 % річних та 0,15 коп. за літр (всього 6 585,48 літрів) у сумі 919,90 грн.

Представники:

Від позивача Байраченко М.Ю. (в порядку самопредставництва юридичної особи);

Від відповідача не з`явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю Алма Рітейл (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Автотрансгруп (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором безперервного постачання нафтопродуктів від 16.09.2020 № 1609-71/20AlRit в розмірі 156 358,50 грн., з якої 137 993,20 грн. сума основного боргу, 3 902,43 грн. пеня, 12 830,97 грн. штраф, 712,00 грн. 3 % річних та 0,15 коп. за літр (всього 6 585,48 літрів) у сумі 919,90 грн.

Ухвалою суду від 25.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 22.11.2021.

Протокольною ухвалою від 22.11.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 06.12.2021.

Протокольною ухвалою від 06.12.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 24.12.2021.

Протокольною ухвалою від 11.01.2022 постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття та призначено підготовче засідання на 13.01.2022.

Протокольною ухвалою від 13.01.2022 відкладено підготовче засідання на 11.02.2022.

Підготовче засідання призначене на 11.02.2022 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Шаратова Ю.А. на лікарняному, про що складено відповідну довідку.

Ухвалою суду від 17.02.2022 призначено підготовче засідання на 07.03.2022.

Підготовче засідання призначене на 07.03.2022 не відбулося у зв`язку із зняттям справи з розгляду, про що складено відповідну довідку.

Ухвалою суду від 25.03.2022 призначено підготовче засідання на 06.05.2022.

Протокольною ухвалою від 06.05.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.05.2022.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд задовольнити позов.

Позовні вимоги із посиланням на статті 204, 525, 526, 530, 549, 551, 612, 625, 626, 627, 628, 629, 929 Цивільного кодексу України, статті 193, 216, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору безперервного постачання нафтопродуктів від 16.09.2020 № 1609-71/20AlRit щодо оплати поставленої продукції.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про причини неявки суд не повідомив. На адресу суду надійшов конверт разом із ухвалою суду від 06.05.2022, якою повідомлено Відповідача про судове засідання, яке призначено на 30.05.2022, з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою». Правильність адреси підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно із яким місцезнаходження ТОВ «Автотрансгруп» є: 65110, Одеська обл., м. Одеса, вул. Балківська, буд. 35, кв. 34.

Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Позивача, суд

в с т а н о в и в :

16.09.2020 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір безперервного постачання нафтопродуктів № 1609-71/20AlRit (далі Договір від 16.09.2020) /а.с. 8-12/.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.1 Договору від 16.09.2020 у відповідності до цього договору, постачальник (Позивач) зобов`язався забезпечити безперервне постачання у власність (поставляти) покупця (Відповідача) нафтопродуктів дизельне паливо (товар), найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних на товар, які оформлюються двійчі на місяць у відповідності до пункту 231.3 Податкового кодексу України. Передача у власність (поставка) товару здійснюється на таких умовах: Умови поставки згідно накладної м. Одеса, вул. Хутірська, 87 в редакції офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс 2010 року.

Згідно із пунктами 2.3, 2.4 Договору від 16.09.2020 кількість товару у кожній партії зазначається сторонами у відповідній відомості (акт приймання-передачі), які складаються представником постачальника та затверджуються покупцем шляхом підписання відомості (акта приймання передачі). Сторони дійшли згоди, що відповідно до норм пункту 231.3 Податкового кодексу постачальник двійчі на місяць оформлює на підставі погоджених відомостей (актів приймання - передачі) складає зведені видаткову, податкову та акцизні накладні.

Пунктами 2.7, 2.8 Договору від 16.09.2020 передбачено, що після підписання відомості (акта приймання передачі) або видаткової накладної, Претензії по кількості до постачальника не пред`являються та товар вважається прийнятим. Претензії щодо кількості товару в межах природних втрат маси та граничного розходження визначеної маси нетто між сторонами не розглядаються. Сторони домовились, що наявність підписів уповноважених представників сторін на відомостях (актах приймання - передачі) та/або видаткових накладних свідчить про те, що всі відомості зазначені в них є вірними, погодженими та прийнятими сторонами та є підтвердженням обов`язку покупця по сплаті товару, вказаного у видатковій накладній.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.4 Договору від 16.09.2020 ціна товару, що поставляється, є договірною, встановлюється в залежності від його асортименту та кількості, виходячи з ціни, що формується постачальником на момент отримання заявки для кожної партії товару окремо, зазначається з урахуванням ПДВ в рахунку на оплату; фіксується в видатковій накладній та відомості (акта приймання - передачі). Оплата (часткова/повна) такого рахунку також є підтвердженням її узгодження сторонами для кожної партії товару. Покупець здійснює оплату протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня виставлення рахунку та направлення його на електронну адресу покупця шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Частинами першою та другою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Процес постачання товару є господарською операцією. У зв`язку з чим, на суб`єктів підприємницької діяльності поширюється обов`язок вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність до уповноважених осіб, що у свою чергу є фактичним обґрунтуванням здійснення поставки товару покупцеві.

Усі господарські операції, у тому числі і поставка товару, відображаються в бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування.

За статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Водночас, з огляду на пункт 2 статті 3 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень (ст.1 цього Закону).

Судом встановлено, що Позивачем були виставлені Відповідачу рахунки на оплату товару за Договором від 16.09.2020, а саме:

рахунок від 27.05.2021 № 626 на суму 53 562,70 грн.;

рахунок від 14.06.2021 № 692 на суму 64 215,76 грн.;

рахунок від 30.06.2021 № 831 на суму 31 783,97 грн.;

рахунок від 05.07.2021 № 919 на суму 17 884,74 грн.

В подальшому Позивачем складені та направлені Відповідачу через систему "M.E.Doc" програмне забезпечення для подання звітності до контролюючих органів та обміну юридично значущими первинними документами між контрагентами в електронному вигляді (т. І а.с. 109, 110, 111, 112) видаткові накладні за Договором від 16.09.2020 на загальну суму 167 447,17 грн., а саме:

53 562,70 грн. від 31.05.2021 № 699;

64 215,76 грн. від 15.06.2021 № 794;

31 783,97 грн. від 30.06.2021 № 896;

17 884,74 грн. від 15.07.2021 № 1001.

Видаткова накладна № 1001 містить ЕЦП представників обох сторін, тобто вважається підписаною /т. І а.с. 15/.

Судом встановлено, що Позивачем було зареєстровано податкові накладні, а саме:

53 562,70 грн. - від 31.05.2021 № 818;

64 215,76 грн. - від 15.06.2021 № 907;

31 783,97 грн. - від 30.06.2021 № 1009;

17 884,74 грн. - від 15.07.2021 № 1106.

Суд враховує наявність у Позивача відповідних податкових накладних, що підтверджується квитанціями про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (т. І а.с. 34-35, 36, 37-38, 39, 40-41, 42, 43-44, 45), в обсязі, що відповідає вартості поставленого товару у загальному розмірі 167 447,17 грн.

Отже спірні господарські операції відображені у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних позивача. Відповідно, господарські операції з поставки товару за Договором від 16.09.2020 були відображені в податковому та бухгалтерському обліку Позивача.

Тобто, виходячи з наведеного, відповідні податкові накладні є доказом здійснення Позивачем операції щодо поставки товару за Договором від 16.09.2020.

При цьому, суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 29.06.2021 у справі №910/23097/17, за якою податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (підрядником) на постачання послуг на користь другої сторони (замовника), може бути доказом правочину з огляду на те, що така поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (п.п. 4.28, 4.29, 4.30, 4.31).

Суд враховує виписку з Реєстру ТОВ "Алма Рітейл" про облік товару Покупцями, із зазначенням транспортних засобів, які належать ТОВ "Автотрансгруп", що підтверджується фотокопіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів /т. І а.с. 102-104, 105-108/.

Суд враховує наявну в матеріалах справи Бухгалтерську довідку згідно із якою Відповідачем отримано дизельне паливо: 500 літрів за ціною 26.30 грн./л; 3 907,37 літрів за ціною 25,30 грн.\л; 600 літрів 25,80 грн.; 1 338,11 літрів за ціною 25,55 грн./л; 600 літрів за ціною 24,80 грн./л, всього 6 945,48 літрів на суму 167 447,17 грн. /т. І а.с. 149/.

У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17 та від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із частинами першою, другою статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд вважає, що у своїй сукупності надані Позивачем докази на підтвердження реального руху активів і здійснення ним за Договором від 16.09.2020 поставки Відповідачу товару - нафтопродукти на суму 167 447,17 грн., а саме, податкові накладні, видаткові накладні, виписка з реєстру ТОВ "Альма Рітейл" про облік товару покупцями, бухгалтерська довідка, копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, є вірогідними, тобто такими, що підтверджують обставини, якими обґрунтовано позовні вимоги. При цьому, Відповідачем не надано жодних доказів на спростування цих обставин.

Відповідачем сплачено Позивачу за поставлений товар суму в розмірі 29 453,97 грн., що підтверджується бухгалтерською випискою ТОВ «Альма Рітейл», а саме:

16 303,97 грн. 06.08.2021;

13 150,00 грн. 06.08.2021.

Тобто сума заборгованості Відповідача за Договором від 16.09.2020 складає 137 993,20 грн. (167 447,17 29 453,97 = 137 993,20).

Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій.

Згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до підпункту 4.4.1 пункту 4.4 Договору від 16.09.2020 у випадку порушення покупцем термінів здійснення оплати, передбачених договором, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується за весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами договору.

Судом встановлено, що пеня за прострочення оплати за Договором від 16.09.2020 за періоди з 06.08.2021 по 07.10.2021, визначені Позивачем, складає суму в розмірі 3 902,43 грн. Судом перевірено правильність розрахунку наданого Позивачем.

Згідно із підпунктом 4.4.2 пункту 4.4 Договору від 16.09.2020 у випадку порушення покупцем термінів здійснення оплати, передбачених договором, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 0,15 % від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Судом встановлено, що штраф в розмірі 0,15 % за прострочення оплати за Договором від 16.09.2020 складає суму в розмірі 12 830,97 грн. Судом перевірено правильність розрахунку наданого Позивачем.

Відповідно до пункту 4.5 Договору від 16.09.2020 у випадку відстрочення оплати за поставлений товар, понад строк, зазначений в пункті 3.4 покупець додатково сплачує 15 (п`ятнадцять) копійок за літр, які нараховуються з наступного дня після спливу строку для сплати.

Судом встановлено, що у зв`язку із відстроченням оплати за поставлений товар, понад строк, зазначений у пункті 3.4 Відповідач додатково повинен сплатити 919,90 грн. (6 585,48 Х 0,15 = 919,90).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 3 % річних за прострочення оплати за Договором від 16.09.2020 за періоди з 06.08.2021 по 07.10.2021 складає суму в розмірі 712,00 грн. Судом перевірено правильність розрахунку наданого Позивачем.

На підставі викладеного, підлягають задоволенню в повному обсязі позовні вимоги про стягнення з Відповідача 137 993,20 грн. суми основного боргу, 3 902,43 грн. пені, 12 830,97 грн. штрафу, 712,00 грн. 3 % річних та 15 коп. за літр (всього 6 585,48 л) в сумі 919,90 грн.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись частиною першою статті 11, статтями 525, 526, 509, частиною першою статті 530, статтею 549, статтею 629, частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України, частиною другою статті 20, статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 231, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Автотрансгруп (65110, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 35, кв. 34, код ЄДРПОУ 33506286) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Алма Рітейл (65055, м. Одеса, вул. Хутірська, 87, код ЄДРПОУ 43523554) 137 993,20 грн. (сто тридцять сім тисяч дев`ятсот дев`яносто три гривні 20 коп.) суму основного боргу, 3 902,43 грн. (три тисячі дев`ятсот дві гривні 43 коп.) пені, 12 830,97 грн. (дванадцять тисяч вісімсот тридцять гривень 97 коп.) штрафу, 712,00 грн. (сімсот дванадцять гривень 00 коп.) 3 % річних, 919,90 грн. (дев`ятсот дев`ятнадцять гривень 90 коп.) 0,15 коп. за літр (всього 6 585,48 літрів) та витрати на сплату судового збору в розмірі 2 345,38 грн. (дві тисячі триста сорок п`ять гривень 38 коп.).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 08 червня 2022 р.

Суддя Ю.А. Шаратов