Постанова

від 30.05.2022 по справі 914/1859/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2022 року

м. Київ

cправа № 914/1859/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.,

за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.

розглянув касаційну скаргу Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс"

на постанову Західного апеляційного господарського суду (головуючий - О.В. Зварич, судді: В.М. Гриців, І.Б. Малех) від 14.12.2021 (про перегляд ухвали господарського суду Львівської області від 14.09.2021 про закриття провадження у справі)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контрактні матеріали"

до Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс"

про стягнення 26 550 грн 00 коп.

Учасники справи:

представник позивача -Мораренко С.В., адвокат,

представник відповідача - не з`явився.

1. Короткий зміст вимог

1.1. 09.06.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Контрактні матеріали" (далі - Позивач) подало позов про стягнення з Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" (далі - Відповідач) 26 550 грн 00 коп. різниці між фактичним розміром шкоди та отриманим страховим відшкодуванням.

1.2. Позов обґрунтований перевищенням суми майнової шкоди, завданої транспортом Відповідача автомобілю Позивача внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), над сумою виплаченого Позивачу страхового відшкодування, різниця між якими становить спірну суму, що підлягає стягненню з Відповідача.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1. 14.09.2021 Господарський суд Львівської області ухвалив закрити провадження у цій справі.

2.2. Судове рішення мотивовано існуванням рішення про відмову Позивачу в позові у справі № 914/653/20, ухваленому між тими ж сторонами, про той самий предмет, з наданням оцінки у такому рішенні обставинами і підставами позову, що були заявлені у цій справі, оскільки вимоги щодо відшкодування Відповідачем Позивачу суми втрати товарної цінності транспортного засобу Позивача та сума франшизи вже були предметом розгляду у справі № 914/653/20 та у задоволенні цих вимог суд відмовив, з чим погодився Позивач, не оскарживши відповідне судове рішення.

3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3.1. 14.12.2021 Західний апеляційний господарський суд постановив: скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 14.09.2021 та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

3.2. Судове рішення мотивовано нетотожністю складу позовних вимог у цій справі зі складом позовних вимог у справі № 914/653/20, у зв`язку із рішенням у якій закрито провадження у цій справі, оскільки визначена в ній шкода, завдана внаслідок ДТП, не тотожна сумі, що складає різницю між фактичним розміром шкоди та отриманим страховим відшкодуванням, частина якої (різниці) і складає предмет спору у цій справі, оскільки іншу частину такої різниці було стягнуто за вимогами Позивача до страховика (Публічного акціонерного товариства Страхова Компанія "Оранта") за рішенням від 10.03.2021 у справі 914/2767/20, яке не існувало на дату ухвалення рішення від 28.07.2020 у справі № 914/653/20.

4. Встановлені судами обставини

4.1. Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 , виданим 11.05.2019, Позивач є власником легкового автомобіля ТОУОТА LAND CRUISER150 2017 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 .

4.2. 11.11.2019 ТОУОТА LAND CRUISER 150 2017 року випуску, державний номер НОМЕР_2 потрапив в ДТП за участі тролейбуса №105, який належить Відповідачу

Внаслідок цієї ДТП транспортний засіб Позивача отримав різного роду ушкодження.

З врахуванням сплати ПАТ "НАСК" "Оранта" страхового відшкодування в сумі 71 622 грн. 23 коп., беручи до уваги висновок ТОВ "Клевер Експерт" та ремонтні роботи, проведені ТОВ "Сервісний центр "Діамант", сума різниці між страховою виплатою та фактичним розміром шкоди становить 26 550 грн 00 коп., що є предметом спору.

4.3. У березні 2020 року Позивач звертався до Господарського суду Львівської області з позовом до Відповідача про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в сумі 80 031 грн 15 коп.

4.4. Предметом позову у справі № 914/653/20 було відшкодування шкоди в сумі 80 031 грн 15 коп., що складалась з різниці між реально понесеними та відшкодованими витратами в сумі 55 481 грн 14 коп., в тому числі 2000 грн 00 коп франшизи, та суми втрати товарної вартості транспортного засобу внаслідок ДТП в сумі 24 550 грн 01 коп. (аркуш справи 2 позовної заяви у вище зазначеній справі).

4.5. Рішенням Господарського суду Львівської області 28.07.2020 у справі № 914/653/20, яке набрало законної сили, повністю відмовлено в задоволенні вимог Позивача до Відповідача про відшкодування 80 031 грн 15 коп. шкоди, завданої внаслідок ДТП.

В цьому рішенні господарський суд дійшов висновку, що відповідальність Відповідача як страхувальника забезпечена договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту, форма № 83 серія УБ №1392574/00539 від 25.07.2019, чинного з 01.08.2019 до 31.07.2020 (станом на дату ДТП чинний); страхова сума за шкоду, заподіяну майну третіх осіб під час ДТП 100 000 грн 00 коп., франшиза 2 000 грн 00 коп., страхова сума за договором 400 000 грн 00 коп., страховик Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта".

В зазначеному судовому рішенні правову позицію Позивача викладено наступним чином.

11.11.2019 у місті Львові по вул. Стрийській відбулася ДТП за участі автомобіля Toyota Land Cruiser Prado 150 2017 НОМЕР_2 , який належить Позивачу, та тролейбусом № 105, який належить Відповідачу.

Під час руху тролейбуса відчинилась ліва бокова кришка люку, внаслідок чого автомобіль Toyota Land Cruiser Prado зазнав технічних пошкоджень. Постановою Шевченківського районного суду міста Львова від 09.12.2019 у справі № 466/9603/19 встановлено вину водія тролейбуса ОСОБА_1 , яку притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідно до висновку ТОВ "Клевер Експерт" автомобілю Toyota Land Cruiser Prado, НОМЕР_2 , вартість матеріального збитку, завданого власнику цього автомобіля становить 49 100 грн 00 коп. При проведенні ремонтних робіт пошкодженого автомобіля ТОВ "Сервісний центр "Діамант" Позивач оплатив вартість відновлювальних робіт та запчастин на загальну суму 73 622 грн 23 коп. 27.11.2019 ПАТ "НАСК "Оранта", як страхувальник Відповідача, виплатило Позивачу на підставі договору УБ-1354287 від 27.07.2019 страхове відшкодування в сумі 18 141 грн 09 коп., різниця між реально понесеними та відшкодованими витратами становить 55 481 грн 14 коп.

Відповідно до висновку щодо вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 687/11-19, внаслідок ДТП пошкоджений транспортний засіб втратив товарну цінність на 24 550 грн 01 коп. Цю суму Позивач також додає до заподіяного матеріального збитку і загальна сума відшкодування становить 55 481 грн 14 коп. + 24 550 грн 01 коп. = 80 031 грн 15 коп., яку і просить стягнути з Відповідача.

4.6. Предметом позову у цій справі є стягнення з Відповідача на користь Позивача 26 550 грн 00 коп. різниці між фактичним розміром шкоди та отриманим страховим відшкодуванням, де: 73 622 грн 23 коп. - сума витрат за актом виконаних робіт № 83124 від 20.12.2019; 24 550 грн 01 коп. - величина втрати товарної вартості відповідно до висновку щодо вартості батіального збитку № 687/11-19, що у підсумку становить 98 172 грн 24 коп., з яких було стягнуто з ПАТ СК "Оранта" 71 622 грн 20 коп., а сума до стягнення складає 26 550 грн. 00 коп.

4.7. У цій справі Позивач обґрунтовує свої вимоги, посилаючись, серед іншого, на обставини, встановлені рішенням господарського суду Львівської області від 10.03.2021 у справі № 914/2767/20, згідно з яким стягнуто з ПАТ СК "Оранта" на користь Позивача шкоду, завдану внаслідок ДТП, в сумі 53 481 грн 14 коп. Зазначене судове рішення не існувало на час постановлення рішення господарського суду Львівської області від 28.07.2020 у справі № 914/653/20.

5. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5.1. 13.01.2022 Відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 та залишити без змін ухвалу Господарського суду Львівської області від 14.09.2021.

6. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6.1. Згідно з аргументами в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є положення пунктів 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки апеляційний суд, скасовуючи ухвалу місцевого суду про закриття провадження у справі з її направленням на розгляд суду першої інстанції, дійшов неправильних висновків про нетотожність позовних вимог у цій справі з позовними вимогами у вирішеній справі № 914/653/20, оскільки, не врахувавши висновки Верховного Суду України, викладені в постанові від 02.12.2015 у справі 6-691цс15, Великої Палати Верховного Суду - в постанові від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, та Верховного Суду - в постановах: від 09.12.2019 у справі № 359/2309/17, від 14.02.2018 у справі № 754/1114/15-ц, від 13.06.2019 у справі № 587/1080/16-ц, від 17.10.2019 у справі № 370/2787/18, від 30.10.2019 у справі № 753/4696/16-ц, від 21.01.2020 у справі № 755/5374/18, від 22.04.2020 у справі № 756/2632/17, від 15.10.2020 у справі № 755/7666/19, від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19; не застосував статтю 22 Цивільного кодексу України, статті 12, 32 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", неправильно застосував пункти 4, 5 частини третьої статті 175, пункт 3 частини першої статті 231 ГПК України, тоді як і у цій справі, і у справі № 914/653/20, в якій тотожний склад учасників, Позивач заявляв до Відповідача разом з вимогою про стягнення 2000 грн франшизи також вимогу щодо стягнення 24 550 грн 01 коп. втрат Позивача товарної вартості власного транспортного засобу внаслідок ДТП між транспортними засобами сторін.

7. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7.1. Позивач у відзиві на касаційну скаргу заперечує вимоги та обґрунтування, наведені в касаційній скарзі, з підстав, які загалом аналогічні мотивам в оскаржуваній постанові апеляційного суду, наголосивши, що Відповідач помилково ототожнив у спірних правовідносинах об`єкт спору та предмет спору, не врахувавши, що у справі № 914/653/20 предметом вимог було відшкодування шкоди, а у цій справі - різниця між фактичним розміром шкоди та отриманим страховим відшкодуванням

8. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо правил оцінки тотожності позовних вимог при повторному зверненні особи із позовом

8.1. Згідно зі статтею 14 ГПК України ("Диспозитивність господарського судочинства") суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Позовом у процесуальному розумінні є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Отже, звертаючись до суду, позивач у позовній заяві викладає предмет і підстави позову.

Предмет позову складає матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підстави позову складають ті обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, вказуючи при цьому на докази, що стверджують позов, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

При цьому, виходячи зі змісту статті 14 ГПК України, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

В свою чергу, на суд покладений обов`язок перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Отже, предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

8.2. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

8.3. Зі змістом наведених норм однією з цілей їх запровадження законодавець визначив, в тому числі, і уникнення можливості різних висновків та тлумачень щодо наявних між сторонами обставин та правовідносин, так само як і уникнення можливості подачі нового позову з тим же предметом, з тих же підстав та між тими ж сторонами як засобу та спроби, направлених на перегляд висновків судів за результатами розгляду попереднього позову, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.

А тому передумовою для застосування положень пункту 2 частини першої статті 175 ГПК України, та, як наслідок, застосування пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України є наявність двох справ з тотожним суб`єктним складом, предметом та підставами.

При цьому для закриття провадження у справі необхідна наявність одночасно трьох однакових складових - сторін, предмета, підстав звернення до суду з позовною заявою.

У цих висновках Суд звертається до правової позиції Великої Палати, викладеної в постанові від 31.03.2021 у справі № 9901/306/20 (провадження № 11-325заі20), до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеної, зокрема в постановах від 20.08.2019 у справі № 916/3255/17 та від 07.11.2019 у справі № 912/30/18, а також до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеної в постанові від 27.05.2020 у справі № 761/35475/18 (провадження № 61-1663св20).

8.4. Суди, ухвалюючи судові рішення у цій справі, встановили, що:

- предметом позову у справі № 914/653/20 було відшкодування шкоди в сумі 80 031 грн 15 коп., що складалась з різниці між реально понесеними та відшкодованими витратами - 55 481 грн 14 коп. (в тому числі 2000 грн 00 коп. франшизи), та суми втрати товарної вартості транспортного засобу внаслідок ДТП - 24 550 грн 01 коп. (аркуш справи 2 позовної заяви у вище зазначеній справі) (пункт 4.4);

- рішенням господарського суду Львівської області 28.07.2020 у справі № 914/653/20, яке набрало законної сили, повністю відмовлено в задоволенні вимог Позивача до Відповідача про відшкодування 80 031 грн 15 коп. шкоди, завданої внаслідок ДТП (пункт 4.5).

Також суди встановили, що Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги у цій справі, серед іншого послався на обставини, встановлені рішенням господарського суду Львівської області від 10.03.2021 у справі № 914/2767/20, згідно з яким стягнуто з ПАТ СК "Оранта" на користь Позивача шкоду, завдану внаслідок ДТП, в сумі 53 481 грн 14 коп.; проте це судове рішення не існувало на час постановлення рішення господарського суду Львівської області від 28.07.2020 у справі № 914/653/20 (4.7).

Водночас суди встановили та зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову у цій справі є стягнення з Відповідача на користь Позивача 26 550 грн 00 коп. різниці між фактичним розміром шкоди та отриманим страховим відшкодуванням, де:

- 73 622 грн 23 коп. - сума витрат за актом виконаних робіт № 83124 від 20.12.2019;

- 24 550 грн 01 коп. - величина втрати товарної вартості відповідно до висновку щодо вартості батіального збитку № 687/11-19;

що у підсумку становить 98 172 грн 24 коп., з яких було стягнуто з ПАТ СК "Оранта" 71 622 грн 20 коп., а сума до стягнення складає 26 550 грн. 00 коп. (пункт 4.6).

8.5. У зв`язку із викладеним, кваліфікуючи спірні правовідносини, Суд доходить висновку, що незалежно від того, як Позивач кваліфікує та/або називає складові вимог у справі № 914/653/20 та у цій справі:

- у справі № 914/653/20, зокрема, суму вимог в 24 550 грн 01 коп. як суму втрат товарної вартості транспортного засобу Позивача внаслідок ДТП та суму вимог в 2000 грн 00 коп. як франшизу (справа № 914/653/20, пункт 4.4);

- які разом дорівнюють спірній сумі у цій справі (24 550 + 2000 = 26 550 грн 00 коп.), яку Позивач у цій справі, на відміну від справи № 914/653/20, кваліфікує/називає як різницю між фактичним розміром шкоди - 98 172 грн 24 коп. (що складається з 24 550 грн 01 коп. (величини втрати товарної вартості) та 73 622 грн 23 коп. (витрат Позивача за актом виконаних робіт № 83124 від 20.12.2019)) та отриманим страховим відшкодуванням від ПАТ СК "Оранта", як страхувальника Відповідача, - 71 622 грн 23 коп. (з них 53 481 грн 14 коп. - згідно з рішенням у справі № 914/2767/20; та 18 141 грн 09 коп. - страхове відшкодування, сплачене Позивачу на підставі договору УБ-1354287 від 27.07.2019) (пункти 4.5, 4.6);

зміст вимог Позивача до Відповідача на суму 26 550 грн 00 коп. як у справі № 914/653/20, так і у цій справі та матеріально-правові підстави для їх виникнення є тотожними та складають: 24 550 грн 01 коп. втрат товарної вартості транспортного засобу Позивача внаслідок ДТП та 2000 грн 00 коп. франшизи, вимоги щодо яких вже були предметом розгляду по суті у справі № 914/653/20 між тими ж сторонами та з тих же підстав, що і у цій справі, та у задоволенні яких суд рішенням Господарського суду Львівської області 28.07.2020 відмовив.

При цьому, з огляду на відмову по суті судом у справі № 914/653/20 Позивачу у задоволенні вимог, частина яких складає спірну суму у цій справі, підстави та мотиви для такої відмови не мають значення, оскільки їх повторний розгляд в іншому судовому провадженні (в іншій справі), а не в передбаченому процесуальним Законом порядку (за результатами перегляду судового рішення в апеляційному та касаційному порядку) є переглядом остаточних висновків суду за результатами розгляду попереднього позову, чим порушується принцип юридичної визначеності (пункт 8.3).

Поряд з викладеним Суд визнає безпідставним взяття апеляційним судом до уваги факту відсутності рішення від 10.03.2021 у справі 914/2767/20 на дату ухвалення рішення від 28.07.2020 у справі № 914/653/20 (пункт 3.2), оскільки цей факт не має значення для оцінки тотожності вимог Позивача у цій справі та у справі № 914/653/20. Водночас факт ухвалення рішення у справі 914/2767/20, хоча і з відмінним складом учасників та вимог Позивача, які, однак ґрунтуються на тих самих матеріальних підставах, що і у спірних правовідносинах (пункт 4.7), має значення для перевірки у цій справі складу та розрахунку вимог Позивача.

А тому Суд доходить висновку про обґрунтованість висновку суду першої інстанції в скасованому апеляційним судом рішенні (ухвалі) про закриття провадження у цій справі на підставі, визначеній пунктом 2 частини першої статті 175 та пунктом 3 частини першої статті 231 ГПК України.

Дійшовши цього висновку, Суд погоджується з аналогічними аргументами скаржника (пункт 6.1) та відхиляє протилежні аргументи Позивача (пункт 7.1).

8.6. Таким чином висновки в постанові апеляційного суду про відсутність підстав для закриття провадження у цій справі та про подальшу передачу справи для розгляду судом першої інстанції по суті заявлених вимог зроблені з неправильним застосуванням апеляційним судом, зокрема, норм пункту 2 частини першої статті 175 та пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України, а висновки в скасованій апеляційним судом ухвалі суду першої інстанції зроблені з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених обставин справи.

8.7. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 4 частини першої статті 308 та статті 312 ГПК України оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а скасована нею ухвала суду першої інстанції - про закриття провадження у справі - залишенню в силі.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" задовольнити.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у справі № 914/1859/21 скасувати.

3. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 14.09.2021 № 914/1859/21 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк