Постанова

від 08.06.2022 по справі 911/1850/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2022 р. Справа№ 911/1850/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Владимиренко С.В.

Корсака В.А.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Таращанської міської ради

на рішення Господарського суду Київської області від 10.09.2021

у справі № 911/1850/21 (суддя: Горбасенко П.В)

за позовом Приватного підприємства «Єдиний центр»

до Таращанської міської ради

про стягнення 175 391,82 грн.,

без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Єдиний центр" звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Таращанської міської ради про стягнення 175 391,82 грн.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано грошове зобов`язання за договорами на проведення землевпорядкувальних робіт щодо проведення інвентаризації земельних ділянок № 02-01/24.01.2020 від 24.01.2020, № 02-02/14.02.2020 від 14.02.2020, № 02-03/05.03.2020 від 05.03.2020, № 01-04/20.03.2020 від 20.03.2020, № 02-05/03.0-4.2020 від 03.04.2020, № 02-06/12.04.2020 від 12.04.2020, № 02-07/16.04.2020 від 16.04.2020, № 02-08/30.04.2020 від 30.04.2020.

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.09.2021 в справі № 911/1850/21 позов ПП "Єдиний центр" до Таращанської міської ради - задоволено частково.

Стягнуто з Таращанської міської ради на користь ПП "Єдиний центр" 151 200,00 грн заборгованості, 2 887, 96 грн 3 % річних, 12 049, 08 грн інфляційних втрат, 9 210,86 грн пені, 2 630, 22 грн судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд, зазначив що, оскільки реорганізація Калиновецької сільської ради відбулася шляхом приєднання, мають місце обставини універсального правонаступництва, коли до правонаступника - Таращанської міської ради разом з правами Калиновецької сільської ради перейшли й обов`язки останньої. Зауважив, що належним доказом на підтвердження обставин того, що Калиновецька сільська рада перевищила власні повноваження при укладенні договорів з Приватним підприємством «Єдиний центр», є вирок суду, який відповідачем подано не було. Наголосив, що відсутність у Таращанської міської ради необхідних коштів або взяття нею зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань не звільняє її від обов`язку виконати зобов`язання за договорами. При цьому суд першої інстанції вказав на те, що належних та допустимих доказів сплати відповідачем вартості отриманих за договорами послуг на суму 151 200,00 грн суду не надано.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Таращанська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 10.09.2021 в справі № 911/1850/21 в повному обсязі та прийняти нове, яким відмовити в позовних вимогах ПП "Єдиний центр" в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийняте з прорушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідач наполягає на тому, що у відомостях Передавального акту, затвердженого рішенням Таращанської міської ради від 26 лютого 2021 року № 233-06 «Про затвердження Передавального акту Калиновецької сільської ради», відсутня заборгованість за зобов`язаннями, що виникли внаслідок укладення договорів між Калиновецькою сільською радою та ПП «Єдиний центр». При цьому зауважує, що у зв`язку з виявленням можливого факту вчинення головою Калиновецької сільської ради кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 Кримінального кодексу України ведеться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021112030000059.

Підкреслює, що зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Вказує на те, що управління Державної казначейської служби України у Таращанському районі Київської області листом № 02-06-10/79 від 29.03.2021 повідомило, що даних про реєстрацію Калиновецькою сільською радою в 2020 році бюджетних зобов`язань, що виникли внаслідок укладення вказаних вище договорів, в облікових базах не виявлено.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2021, апеляційна скарга у справі № 911/1850/21 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Владимиренко С.В., Корсак В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 апеляційну скаргу Таращанської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 10.09.2021 в справі № 911/1850/21 було залишено без руху та надано строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду доказу на підтвердження того, що Смоліженко В.М. має повноваження на підписання апеляційної скарги; клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 10.09.2021 в справі № 911/1850/21.

Після усунення визначених в ухвалі суду недоліків апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 поновлено Таращанській міській раді строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 10.09.2021 у справі № 911/1850/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Таращанської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 10.09.2021 у справі № 911/1850/21; справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи; запропоновано учасникам справи подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання та повідомлено строки на їх подання.

Оскільки згідно долучених до матеріалів справи повідомлень про вручення поштових відправлень сторонами отримано рекомендовану кореспонденцію суду, то в силу приписів п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України учасники справи є належним чином повідомленими про перегляд справи в апеляційному порядку за апеляційною скаргою відповідача на рішення Господарського суду Київської області від 10.09.2021 у справі № 911/1850/21.

Від ПП «Єдиний центр» надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому даний учасник справи просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 10.09.2021 - без змін.

Заперечуючи проти доводів апелянта, позивач у відзиві зазначає, що оскаржуване рішення є законним, обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального та процесуального права, на підставі повного і всебічного з`ясування обставин. Так, позивач погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що Таращанська міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Калиновецької сільської ради, у тому числі щодо оплати виконаних ПП «Єдиний центр» робіт за укладеними договорами. Зазначає, що відповідач взяті на себе грошові зобов`язання не виконав, вартість отриманих за договором послуг не сплатив, а розмір відповідно заявлених до стягнення коштів відповідає фактичним обставинам справи та є арифметично правильним. Підкреслює, що в порушення вимог чинного законодавства Калиновецька сільська рада та її правонаступник Таращанська міська рада, як розпорядники бюджетних коштів, не вчинили передбачені нормами бюджетного законодавства України дії, а саме - не подали необхідні документи у відповідний орган Державної казначейської служби України для її реєстрації, обліку бюджетного зобов`язання та подальшої оплати виконаних робіт ПП «Єдиний центр».

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

За змістом ч. 3 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною 10 статті 270 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки сторони письмово висловили свою правову позицію з даного спору, клопотань про розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом) учасників справи не заявлялось, а необхідності призначення справи до розгляду у відкритому засіданні судом не встановлено, ця постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, між Приватним підприємством "Єдиний центр" (далі - виконавець) та Калиновецькою сільською радою (далі - замовник) було укладено типові договори на проведення землевпорядкувальних робіт щодо проведення інвентаризації земельних ділянок № 02-01/24.01.2020 від 24.01.2020, № 02-02/14.02.2020 від 14.02.2020, № 02-03/05.03.2020 від 05.03.2020, № 02-04/20.03.2020 від 20.03.2020, № 02-05/03.04.2020 від 03.04.2020, № 02-06/12.04.2020 від 12.04.2020, № 02-07/16.04.2020 від 16.04.2020, № 02-08/30.04.2020 від 30.04.2020 (далі - договори) відповідно до умов яких виконавець зобов`язується за завданням замовника виконати з дотриманням вимог законодавства землевпорядні роботи, а саме: проведення землевпорядкувальних робіт щодо проведення інвентаризацій земельних ділянок, що знаходяться на території Калиновецької сільської ради, і визначені як: "яр № 1", загальною площею 16,5472 га; "яр № 2", загальною площею 30,0000 га; "яр № 3", загальною площею 15,5840 га; "левада, діл № 4", загальною площею 39,5484 га; "яр, діл № 5 площею 15,3308 га; "яр, діл № 6", загальною площею 19,3564 га; "левада, діл. № 7", загальною площею 11,5243 га; "левада, діл. № 8", загальною площею 9,4504 га відповідно.

Згідно п. п. 1.5., 2.1, 2.2., 3.2., 3.3., 3.5, 5.4., 6.1. договорів, етапи та строки виконання робіт визначаються погодженим сторонами календарним планом виконання робіт (додатки № № 2).

Вартість робіт за цим договором визначається завданням та протоколом погодження ціни, що є невід`ємною частиною договору.

Замовник здійснює оплату вартості робіт у повному розмірі на розрахунковий рахунок виконавця протягом 20 (двадцяти) календарних днів після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Приймання виконаних робіт за цим договором оформлюється актом приймання-передачі виконаних робіт.

Виконавець зобов`язується не пізніше кінцевого терміну, визначеного в п. 1.5. цього договору, передати замовникові результати виконаних робіт та скласти й підписати зі свого боку акт приймання-передачі виконаних робіт у двох примірниках.

У разі виявлення істотних недоліків замовник має право вимагати від виконавця усунення таких недоліків, про що сторонами складається двосторонній акт з переліком недоліків та термінів їх усунення.

У випадку порушення замовником строків оплати за даним договором замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на день початку прострочення, від простроченої суми, за кожен день прострочення платежу.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором.

Поряд з викладеним суд встановив, що відповідно до протоколів погодження договірної ціни на виконання робіт (додатки № 3 до договорів) вартість робіт по кожному з договорів становить 18 900,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що на виконання умов означених договорів ним виконано роботи з виготовлення технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок на загальну суму 151 200,00 грн, в підтвердження чого позивач додав до позовної заяви копії підписаних сторонами актів виконаних робіт, а саме: № 02-01 від 17.09.2020 на суму 18 900,00 грн; № 02-02 від 10.08.2020 на суму 18 900,00 грн, № 02-03 від 17.09.2020 на суму 18 900,00 грн, № 02-04 від 26.09.2020 на суму 18 900,00 грн, № 02-05 від 12.09.2020 на суму 18 900,00 грн, № 02-06 від 28.09.2020 на суму 18 900,00 грн, № 02-07 від 17.09.2020 на суму 18 900,00 грн та № 02-08 від 17.09.2020 на суму 18 900,00 грн.

Втім, як зазначає позивач, відповідач, свої зобов`язання за договорами належним чином не виконав, кошти за виконані роботи не сплатив, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 151 200,00 грн.

В підтвердження обставин невиконання відповідачем зобов`язань з оплати виконаних за договорами робіт позивач надав копію виписки з банку за період з 01.08.2020 по 31.12.2020.

Як вказав позивач, з огляду на неналежне виконання умов договорів відповідачем, на адресу правонаступника Калиновецької сільської ради - Таращанської міської ради, ним направлено претензію № 37 від 18.03.2021 з вимогою протягом 7 днів з дня її отримання виконати належним чином зобов`язання з оплати за договорами № 02-01/24.01.2020 від 24.01.2020, № 02-02/14.02.2020 від 14.02.2020, № 02-03/05.03.2020 від 05.03.2020, № 02-04/20.03.2020 від 20.03.2020, № 02-05/03.04.2020 від 03.04.2020, № 02-06/12.04.2020 від 12.04.2020, № 02-07/16.04.2020 від 16.04.2020, № 02-08/30.04.2020 від 30.04.2020 шляхом перерахування загальної суми заборгованості в розмірі 151 200,00 грн.

Позивач зазначив, що згідно відповіді № 1452 від 26.04.2021 на зазначену вище претензію відповідач повідомив позивача про те, що під час її розгляду було виявлено можливий факт вчинення головою Калиновецької сільської ради кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 Кримінального кодексу України, в зв`язку з чим Таращанська міська рада звернулася до Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Києві, відділення поліції та прокуратури, а тому, на даний час зазначені обставини не дають можливості повно та об`єктивно розглянути зазначену претензію.

Отже, посилаючись на те, що відповідач розрахунку за виконані роботи не провів, позивач просить суд стягнути з Таращанської міської ради, зокрема, 151 200,00 грн основної заборгованості.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, між Приватним підприємством "Єдиний центр" та Калиновецькою сільською радою було укладено типові договори на проведення землевпорядкувальних робіт.

При цьому, судом першої інстанції вірно встановлено, що на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 715-р від 12.06.2020 "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територіальних громад Київської області" визначені центри та затверджені території територіальних громад Київської області, згідно якого Таращанська територіальна громада включає в себе, зокрема Калиновецьку громаду.

06.12.2020 набрав чинності прийнятий 17.11.2020 Верховною Радою України Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій" № 1009-IX.

Вказаним Законом України внесені зміни до ряду законів України, в тому числі Закону "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно якого передбачено доповнити розділ V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" пунктом 6-1 такого змісту: до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень:

- у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади);

- сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту;

- юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків усіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою.

Частинами 1, 8 статті 45 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення), районна, обласна рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідного села, селища, міста, району в місті, району, області на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Повноваження місцевої ради, обраної на позачергових, повторних або перших виборах, закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної ради, обраної на наступних (чергових або позачергових) виборах.

Рішенням Таращанської міської ради № 36-01-VIII "Про початок реорганізації Калиновецької сільської ради шляхом приєднання до Таращанської міської ради Київської області" від 11.12.2020, яке розміщено на офіційному сайті останньої та є загальнодоступною інформацією вирішено почати процедуру реорганізації, зокрема, Калиновецької сільської ради Таращанського району (ЄДРПОУ 04359838) шляхом приєднання до Таращанської міської ради (ЄДРПОУ 04054955).

Суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до п. 2 вказаного рішення Таращанська міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Калиновецької сільської ради.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що у матеріальних правовідносинах відбулось правонаступництво всього майна, прав та обов`язків Калиновецької сільської ради до Таращанської міської ради.

Надаючи оцінку висновкам суду в частині виявлення можливого факту вчинення головою Калиновецької сільської ради кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 Кримінального кодексу України під час підписання з позивачем вказаних вище договорів, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач вказує на те, що Білоцерківською окружною прокуратурою розглянуто повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, за результатами якого 30.04.2021 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021112030000059 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Разом з тим, відповідно до частини шостої статті 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З аналізу змісту частини шостої статті 75 ГПК України вбачається, що умовою її застосування є наявність вироку суду в кримінальному провадженні, що набрав законної сили, і в якому встановлено певні факти, що мають значення для розгляду справи.

Натомість у матеріалах справи відсутній та не наданий сторонами вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, щодо факту вчинення головою Калиновецької сільської ради кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 364 КК України.

Крім того, статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі судового рішення (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.07.2015 у справі № 6-301цс15 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 916/5073/15).

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Частиною 3 статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

При цьому, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про визнання недійсними укладених між Приватним підприємством "Єдиний центр" та Калиновецькою сільською радою договорів № 02-01/24.01.2020 від 24.01.2020, № 02-02/14.02.2020 від 14.02.2020, № 02-03/05.03.2020 від 05.03.2020, № 02-04/20.03.2020 від 20.03.2020, № 02-05/03.04.2020 від 03.04.2020, № 02-06/12.04.2020 від 12.04.2020, № 02-07/16.04.2020 від 16.04.2020, № 0208/30.04.2020 від 30.04.2020.

Колегія суддів враховує, що згідно п. 4 ст.48 Бюджетного кодексу зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов`язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов`язань, у судовому порядку.

Однак, доводи апелянта про відсутність бюджетних асигнувань фінансування оплати робіт за переліченими вище договорами судом апеляційної інстанції оцінюються критично, з огляду на правову позицію викладену у Постанові Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі №916/1345/18 згідно з якою Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, та яка підлягає обов`язковому врахуванню в силу ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Суд зазначає, що згідно з приписами статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями і, оскільки між сторонами виникли майнові відносини, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 ЦК України), що регулюються актами цивільного законодавства України, то відсутність у відповідача необхідних коштів або взяття ним зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов`язку виконати свідомо взяте ним зобов`язання за договором (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.04.2018р. у справі №915/13/17).

Поряд з викладеним колегія суддів зауважує, що відповідачем не надано жодних доказів щодо попередження замовником виконавця під час виконання умов договору щодо неможливості проведення оплати за виконання підрядних робіт згідно даного договору; відсутні такі докази і в матеріалах справи.

Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що довідкою ГУ Держгеокадакстру у Київській області від 18.06.2021 року та актами здачі-приймання робіт підтверджується факт виконання позивачем в повному обсязі та без будь - яких зауважень/заперечень землевпорядних робіт щодо проведення інвентаризації земельних ділянок, при цьому відповідачем дані роботи оплачені не були, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення з Таращанської міської ради 151200,00 грн заборгованості є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за ч.1 та ч.2 ст.217 Господарського кодексу України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на наведене, враховуючи передбачені договорами строки розрахунків, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що арифметично вірний розмір пені, перевірений судом в межах заявлених позивачем періодів, визначених з урахуванням умов договорів, законодавчих приписів та встановлених судом обставин складає 9 210,86 грн.

Крім іншого, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи передбачені договорами строки розрахунків та, відповідно, нарахування позивачем 3% за дні, коли відповідач не вважався таким, що прострочив грошове зобов`язання, суд першої інстанції вірно здійснив розрахунок в межах вказаних позивачем періодів.

Оскільки арифметично вірний розмір 3 % річних, перевірений судом в межах заявлених позивачем періодів, визначених з урахуванням умов договорів, законодавчих приписів та встановлених судом обставин, складає 2 887,96 грн 3 % річних, вимога позивача про стягнення з відповідача 2 891,06 грн 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 2 887,96 грн 3 % річних.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання позивач просить суд стягнути з відповідача 12 050,64 грн інфляційних втрат, нарахованих:

- за договором № 02-01/24.01.2020 від 24.01.2020 за період з 08.10.2020 по 30.04.2021 на 18 900,00 грн заборгованості,

- за договором № 02-02/14.02.2020 від 14.02.2020 за період з 31.08.2020 по 30.04.2021 на 18 900,00 грн заборгованості,

- за договором № 02-03/05.03.2020 від 05.03.2020 за період з 08.10.2020 по 30.04.2021 на 18 900,00 грн заборгованості,

- за договором № 02-04/20.03.2020 від 20.03.2020 за період з 17.10.2020 по 30.04.2021 на 18 900,00 грн заборгованості,

- за договором № 02-05/03.04.2020 від 03.04.2020 за період з 03.10.2020 по 30.04.2021 на 18 900,00 грн заборгованості,

- за договором № 02-06/12.04.2020 від 12.04.2020 за період з 19.10.2020 по 30.04.2021 на 18 900,00 грн заборгованості,

- за договором № 02-07/16.04.2020 від 16.04.2020 за період з 08.10.2020 по 30.04.2021 на 18 900,00 грн заборгованості,

- за договором № 02-08/30.04.2020 від 30.04.2020 за період з 08.10.2020 по 30.04.2021 на 18 900,00 грн заборгованості.

До того ж, враховуючи передбачені договорами строки розрахунків та, відповідно, нарахування позивачем інфляційного збільшення за дні, коли відповідач не вважався таким, що прострочив грошове зобов`язання, колегія суддів погоджується з розрахунком суду першої інстанції в межах вказаних позивачем періодів.

Оскільки арифметично вірний розмір інфляційних втрат, перевірений місцевим господарським судом в межах заявлених позивачем періодів, визначених з урахуванням умов договорів, законодавчих приписів та встановлених судом обставин складає 12 049,08 грн інфляційних втрат, вимога позивача про стягнення 12 050,64 грн інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 12 049,08 грн інфляційних втрат.

Поряд з викладеним колегія суддів звертає увагу на те, що апелянтом не заперечується та не оскаржується визначений судом першої інстанції розмір заборгованості, 3% річних, інфляційних втрат та пені.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуване рішення прийняте з прорушенням норм матеріального та процесуального права, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду Київської області від 10.09.2021 у справі № 911/1850/21 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга Таращанської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 10.09.2021 у справі № 911/1850/21 підлягає залишенню без задоволення.

Крім іншого, позивач подав до суду апеляційної інстанції клопотання про відшкодування судових витрат, в якому просив стягнути з відповідача 2000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії договору № 16 про надання правової допомоги від 17.05.2021, укладеного між Приватним підприємством «Єдиний центр» (далі - клієнт) та адвокатом Карасьовою Л.А. (далі - адвокат), (далі - договір) вбачається, що відповідно до п. п. 1.1., 1.2., 1.4., 2.1., 2.2., 4.1., 4.2. адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво та надати інші види правової допомоги клієнту.

Адвокат здійснює свою професійну діяльність згідно з умовами цього договору, зокрема, в усіх органах судової влади, державної влади та органах місцевого самоврядування, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Для виконання цього договору клієнт надає адвокату наступні повноваження: вивчати та складати необхідні документи, знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, збирати та подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час розгляду, заперечувати проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, знайомитися з журналом судового засідання, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічним засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, отримувати рішення і ухвали, оскаржувати їх протягом усього часу розгляду справи, змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, визнати позов повністю або частково, пред`явити зустрічний позов, укласти мирову угоду, а також підписувати і подавати від імені клієнта будь-які процесуальні документи, в тому числі позовні заяви та заперечення на позовні заяви, подавати виконавчі документи до стягнення , користуватися правами та обов`язками сторін у виконавчому провадженні відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження».

Вартість юридичних послуг визначається сторонами за фактом їх надання відповідно до додатку № 1 до договору, який є його невід`ємною частиною.

Оплата послуг здійснюється після підписання сторонами акту приймання-передачі наданих юридичних послуг (додаток № 2 до договору) протягом 5-ти робочих банківських днів шляхом банківського переказу на поточний рахунок адвоката.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання, термін дії цього договору до 17 травня 2022 року.

Договір припиняє свою дію також після виконання адвокатом своїх зобов`язань, які обумовлені з клієнтом, після підписання сторонами акту приймання-передачі наданих юридичних послуг (додаток № 2 до договору) та належної оплати відповідно до фактично наданих послуг.

До поданого клопотання про відшкодування судових витрат позивачем долучено акт приймання-передачі послуг від 24.12.2021, згідно якого клієнт прийняв надану адвокатом допомогу за договором про надання правової допомоги № 16 від 17.05.2021 на загальну суму 2000,00 грн, яка полягає у підготовці та складанні відзиву на апеляційну скаргу - 2 000,00 грн.

Вищевказані послуги адвоката були прийняті клієнтом без будь-яких претензій щодо якості або обсягу.

Таким чином, представлені позивачем документи щодо сплати вартості послуг на професійну правничу допомогу адвоката, наданих в рамках розгляду спору у даній справі в суді апеляційної інстанцій, є належними і допустимими доказами в підтвердження обставин реальності понесених стороною витрат, визначених ст. 126 ГПК України.

30.05.2022 на адресу суду від Таращанської міської ради надійшли пояснення щодо заявлених позивачем судових витрат, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні клопотання про відшкодування судових витрат.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Зокрема відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Колегія суддів, серед іншого, враховує, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

На переконання колегії суддів відповідачем не надано доказів невідповідності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу критерію реальності адвокатських витрат, неспівмірності понесених позивачем витрат на адвокатські послуги, необхідності та підстав їх зменшення тощо.

При цьому посилання відповідача в його клопотанні про зменшення витрат на професійну правничу допомогу на те, що в додатку до Договору № 16 від 17.05.2021 зазначено юридичну послугу «супровід виконавчого провадження», яка не відноситься до справи, оцінюються судовою колегіє критично, оскільки аналіз змісту Акту про прийняття-передачу послуг від 24.02.2021 свідчить про те, що позивачу надавалася правова допомога у вигляді підготовки та складання відзиву на апеляційну скаргу.

Таким чином, оскільки ціна наданих адвокатом послуг (гонорар) була узгоджена ним з позивачем у визначеному сторонами розмірі, надані ПП «Єдиний Центр» документи в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судових витрат, а також з огляду на відсутність належних та достатньо вмотивованих заперечень відповідача про зменшення розміру судових витрат, судова колегія приходить до висновку, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи, доведеним, документально обґрунтованим та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Враховуючи вищенаведене, на підставі перевірки відповідності заявленої до стягнення суми обсягу наданих адвокатських послуг, а також з огляду на їх співмірність з розумною необхідністю витрат для цієї справи, судова колегія дійшла висновку про наявність правових підстав для відшкодування ПП «Єдиний Центр» судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції в сумі 2000,00 грн.

Судовий збір, сплачений стороною у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, в порядку ст. 129 ГПК України, покладається на апелянта (відповідача у даній справі).

Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Таращанської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 10.09.2021 у справі № 911/1850/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 10.09.2021 у справі № 911/1850/21 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду Київської області від 10.09.2021.

4. Стягнути з Таращанської міської ради (09500, Київська обл., Таращанський р-н, м. Тараща, вул. Шевченка, буд. 7, ідентифікаційний код 04054955) на користь Приватного підприємства «Єдиний центр» (09200, Київська обл., Кагарлицький р-н, м. Кагарлик, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 9-А, ідентифікаційний код 36498488) 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

5.Судовий збір, сплачений стороною у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Таращанську міську раду.

6. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ на виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду.

7. Справу №911/1850/21 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді С.В. Владимиренко

В.А. Корсак