Постанова

від 05.06.2022 по справі 36/296

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2022 р. Справа№ 36/296

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Поливач В.Д.

за участю представника(-ів): згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" та Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

на додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2021, повний текст складено та підписано 24.11.2021

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення витрат на професійну правничу допомогу

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальності "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця

у справі № 36/296 (суддя Трофименко Т. Ю.)

за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі філіалу "Теплові розподільчі мережі Київенерго" (правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС")

до Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Князєвої Оксани Володимирівни

про стягнення 6 986,18 грн,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.11.2021 у справі №36/296 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" задоволено частково. Стягнуто з Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Суд взяв до уваги заперечення Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача, оскільки саме такий розмір витрат є співмірним та відповідає критерію розумності їхнього розміру.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись із вищезазначеною ухвалою, Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та у задоволенні заяви відмовити повністю.

Також, не із вищезазначеною ухвалою не погодилось Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС", яке звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційних скарг скаржники посилаються на те, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, зокрема положення статтей 126, 129 ГПК України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2021 апеляційні скарги передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №36/296 та невідкладно надіслати їх до Північного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи №36/296. Копію ухвали надіслано суду першої інстанції.

22.12.2021 від Господарського суду міста Києва надійшов лист, в якому вказано про те, що справа №36/296 знаходиться у провадженні колегії суддів Північного апеляційного господарського суду під головуванням судді Руденко М.А. у зв`язку з надходженням апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2022 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу ГПК України, до надходження матеріалів справи № 36/296 до провадження колегії у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Владимиренко С.В.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан в Україні, та продовжено строк дії воєнного стану в Україні (Указ Президента України № 133/2022 від 14.03.2022).

Наказом Північного апеляційного господарського суду №1 від 03.03.2022 тимчасово до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України зупинено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.

Наказом Північного апеляційного господарського суду №11 від 31.03.2022 відновлено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.

04.05.2022 матеріали справи №36/296 передано колегії у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 у справі №36/296. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 06.06.2022 о 14:00 год. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 01.06.2022. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 01.06.2022. Запропонувано учасникам справи повідомити суд про можливість розгляду справи без участі їх представників або участю у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" на додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 у справі №36/296. Об`єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" та Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 у справі №36/296 в одне апеляційне провадження. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 06.06.2022 о 14:00 год. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 06.06.2022. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 06.06.2022. Явка учасників справи не є обов`язковою.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" апеляційну скаргу Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) просив залишити без задоволення.

Явка представників сторін.

В судове засідання 06.06.2022 з`явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС".

Інші учасники справи до судового засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання належним чином повідомлений у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, зокрема на електронні адреси учасників справи були надіслані ухвали суду від 11.05.2022, від 30.05.2022. Також про призначення судового засідання на 06.06.2022 у вказаній справі судом було розміщено оголошення на сайті «Судова влада України».

Суд зауважує, що до визначеної дати проведення судового засідання - 06.06.2022 - від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом апеляційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у цьому судовому засіданні.

Оскільки явка представників учасників справи у судове засідання 06.06.2022 не визнавалася обов`язковою, апеляційний господарський суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд ухвали без участі представників відповідача та ДВС.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши доводи і заперечення, які наведені в апеляційній скарзі та у відзиві, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що оскаржену ухвалу суду слід змінити, апеляційна скарга Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу суду підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" залишенню без змін, виходячи із наступного.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі філіалу "Теплові розподільчі мережі Київенерго" про стягнення з Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Князєвої Оксани Володимирівни 6 968 грн 18 коп., із яких: 6531 грн 53 коп. основний борг, 454 грн. 65 коп. пеня за неналежне виконання взятих на себе зобов`язань згідно договору оренди № 218 від 04.05.2007р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2010 у справі № 36/296 позов задоволено повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО - ТАЙС" на бездіяльність державного виконавця у справі № 36/296 задоволено частково.

08.11.2021 через загальний відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальності "Компанія "Ніко-Тайс" надійшла заява про покладення на Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 390,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.11.2021 у справі №36/296 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" задоволено частково. Стягнуто з Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Суд першої інстанції, оцінивши витрати Товариства з обмеженою відповідальності "Компанія "Ніко-Тайс", з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши пояснення Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у яких останній заперечував розрахунок витрат, дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача про відшкодування витрат на правову допомогу, які пов`язані з розглядом судом першої інстанції даної справи, у сумі 2 000,00 грн, з посиланням на те, що заявлений розмір витрат не відповідає критерію розумності і необхідності, та їх стягнення у повному обсязі становить надмірний тягар для органу державної виконавчої служби, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.ч. 3,4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 по справі №910/23210/17 та від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.

Вирішуючи названу заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено в документи інформації щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та, навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас згідно із частиною першою статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 76- 79 Господарського процесуального кодексу України.

Також відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Зазначені висновки узгоджуються із висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №550/936/18, від 04.06.2019 у справі № 9901/350/18 та додатковій постанові у зазначеній справі від 12.09.2019, а також у постановах Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 26.05.2020 у справі № 908/299/18.

Як було зазначено вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО - ТАЙС" на бездіяльність державного виконавця у справі № 36/296 задоволено частково; визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) під час примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №36/296 від 25 жовтня 2010 року, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій під час відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №36/296 від 25 жовтня 2010 року із врахуванням статей 13, 26, 28 Закону України "Про виконавче провадження"; закрито провадження у справі № 36/296 з розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-тайс" в частині п. 4 прохальної частини, а саме, щодо зобов`язання державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом направлення на адресу ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" Постанови (або іншого виконавчо-процесуального документу) Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ), винесену за результатами розгляду заяви про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №36/296 від 25 жовтня 2010 року та додатково обґрунтованими документами (доказами) із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".

Товариство з обмеженою відповідальності "Компанія "Ніко-Тайс" просить стягнути з Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) на його користь витрати на професійну правничу допомогу щодо оскарження бездіяльності державного виконавця у розмірі 7 390,00 грн.

З поданих матеріалів вбачається, що 24.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (замовник) та адвокатом Грищенком О.М. (виконавець) укладено Договір №24-09-2021/3 про надання адвокатських послуг (правової допомоги), відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником, СПД-ФО Князєва Оксана Володимирівна (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) та Деснянським ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ), котрі виникли під час примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №36/296 від 25 жовтня 2010 року, надання консультацій з приводу можливого, законодавчо доцільного та обґрунтованого вжиття заходів Деснянським ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ), направлених на примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №36/296 від 25 жовтня 2010 року та стягнення із Боржника безспірного розміру грошових коштів, консультації з питань практичного застосування норм виконавчого, виконавчо-процесуального та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки, написання та подання від імені Замовника до Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) різного роду клопотань та заяв із врахуванням Закону України "Про виконавче провадження", підготовки, написання та подання до господарського суду відповідної скарги на бездіяльність Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) під час примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №36/296 від 25 жовтня 2010 року при наявності підстав для такого заходу, представництві інтересів Замовника у суді під час розгляду судової справи за поданою скаргою, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов`язків Виконавця за даним договором.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору правова допомога за цим договором вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги.

У п. 3.1 договору сторони погодили, що вартість виконання передбачених договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи з того, що вартість 1 години роботи виконавця складає 640,00 грн (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні тощо) по підготовці матеріалів у відповідності до п. 1.1 договору.

У п. 3.8 договору сторони погодили та визначили, що розміром гонорару виконавця у випадку прийняття позитивного рішення на користь замовника (задоволення повністю та/або частково вимог замовника, у відповідності до п. 1.1, 2.1 договору) визначається на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

05.11.2021 між сторонами складено Акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги), в якому зазначено, що відповідно до Договору №24-09-2021/3 за період з 24.09.2021 по 01.11.2021 виконавцем передано, а замовником прийняті роботи та послуги:

1) зустріч із Замовником з метою з`ясування обставин справи №36/296 в призмі існування та допущення Деснянським ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) порушення прав та інтересів Замовника під час примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №36/296 від 25 жовтня 2010 року (1 година);

2) організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту скарги та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань скарги вих. №17-7/10 від 17 жовтня 2021 року ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на бездіяльність державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) під час примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №36/296 від 25 жовтня 2010 року. Підготовка щодо подання до Господарського суду міста Києва скарги вих. №17-7/10 від 17 жовтня 2021 року ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на бездіяльність державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) під час примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №36/296 від 25 жовтня 2010 року (7 годин);

3) гонорар адвоката на підставі пункту 3.8 договору №24-09-2021/3 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 24 вересня 2021 року у зв`язку із прийняттям позитивного для замовника судового рішення у справі №27/47 за скаргою вих. №30-7/09 від 30 вересня 2021 року ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на бездіяльність державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) під час примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №27/47 від 10 листопада 2011 року - 2 270,00 грн.

Загальна вартість вказаних послуг склала 7 370,00 грн (п. 2 Акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 05.11.2021).

Суд першої інстанції, оцінивши витрати Товариства з обмеженою відповідальності "Компанія "Ніко-Тайс", дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача про відшкодування витрат на правову допомогу, які пов`язані з розглядом судом першої інстанції даної справи, у сумі 2 000,00 грн, з посиланням на те, що заявлений розмір витрат не відповідає критерію розумності і необхідності, та їх стягнення у повному обсязі становить надмірний тягар для органу державної виконавчої служби, що суперечить принципу розподілу таких витрат. При цьому, в контексті зазначеного, судом взято до уваги заперечення державної виконавчої служби щодо заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Однак, колегія суддів частково не погоджується із зазначеним висновком суду, зважаючи на наступне.

Колегія суддів враховує, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом позивача послуг, складністю справи, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони у разі наявності її заперечень щодо співрозмірності заявленої суми компенсації має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд звертає увагу на те, що надані позивачем документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 7 390,00 грн не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 18.06.2019 у справі №922/3787/17.

Таким чином, колегія суддів дослідивши подані позивачем докази, зокрема акт, зазначає наступне.

До акту включено такий вид послуг, як «зустріч із Замовником з метою з`ясування обставин справи №36/296 в призмі існування та допущення Деснянським ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) порушення прав та інтересів Замовника під час примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №36/296 від 25 жовтня 2010 року (1 година)» (п. 1 акту).

Суд вважає, що зазначений розмір витрат є надмірним, виходячи із того, що самі по собі послуги, визначенні у пункті 2 Акту «організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту скарги та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань скарги …» (7 годин) також охоплює вчинення відповідних дій, тому суд не вбачає підстав для здійснення оплати цих послуг за рахунок виконавчої служби.

У цьому аспекті суд приймає до уваги правові висновки Верховного суду, ваведені у Додатковій постанові від 08.04.2021 у справі № 922/2321/20, від 14.07.2021 у справі № 916/1914/20.

Між тим, щодо послуг, що визначені у п. 2 Акту, тривалість яких визначена 7 годин, заявник серед іншого вказав «здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та /або залишенням без змін судової практики різними інстанціями, що стосуються дій або бездіяльності державного виконавця…», «господарського процесуального законодавства, виконавчого та виконавчо-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень щодо аналізу спірних правовідносин…» суд вважає необхідним зазначити, що як встановлено судом, враховуючи відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що Компанія неодноразово зверталася зі скаргами на дії державних та приватних виконавців у різних справах, та нормативно-правове обґрунтування скарг не змінювалось, як і не змінювався й представник товариства адвокат Грищенко О.М.

Суд також також враховує, що з матеріалів справи вбачається, що адвокат -заявник неодноразово надає адвокатські послуги позивачу, у тому числі із супроводу стадії виконання рішення суду та оскарження дій органів примусового виконання, тобто був раніше обізнаний і з правовою ситуацією у даному провадженні, і з судовою практикою та відповідним діючим законодавством.

Крім того, в контексті цього суд також вважає необхідним зазначити, що вказані заявником у п. 2 Акту окремі послуги «…організація, технічне підготування (ксерокопіювання), та направлення на адреси учасників справи скарги на бездіяльність виконавця…», «організація, технічне підготування (ксерокопіювання), та направлення на адреси учасників справи заяви про закриття провадження у справі при розгляді скарги…» є технічними, шаблонними та не потребують значного часу для їх виконання.

Подані адвокатом заява про покладення на виконавчу службу судових витрат на професійну правничу допомогу та Акт здачі-приймання робіт містять кількість витраченого адвокатом часу. Разом з тим, в зазначеному документі не визначено ціну кожної з послуг, проте у п. 3.1 договору сторони погодили, що одна година роботи адвоката в цьому випадку коштує 640,00 грн.

Отже, зважаючи на наведені вище обставини, суд детально оцінивши перелік послуг зазначених у пунктах 1-2 Акту, тривалість яких визначена в сукупності 8 годин, доходить висновку, що критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), доведеності, розумності їхнього розміру у розумінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та є співмірними зі складністю справи, надання означених послуг тривалістю 3 години, сукупною вартістю 1920,00 грн (640,00 грн * 3). Саме такий розмір судових витрат є доведеним, документально обґрунтованим.

Що стосується пунтку 3 Акту, згідно якого визначено: 3) гонорар адвоката на підставі пункту 3.8 договору №24-09-2021/3 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 24 вересня 2021 року у зв`язку із прийняттям позитивного для замовника судового рішення у справі №27/47 за скаргою вих. №30-7/09 від 30 вересня 2021 року ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на бездіяльність державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) під час примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №27/47 від 10 листопада 2011 року - 2 270,00 грн, суд апеляційної інстанції зазачає наступне.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". Європейський суд з прав людини вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70- 72); (пункти 5.34, 5.40, 5.41, 5.42, 5.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Колегія суддів апеляційної інстнції враховує зазначену судову практику у вирішення питання щодо стягнення «гонорару успіху».

Однак, перш за все, досліджуючи пункт 3 Акту, суд апеляційної інстанції встановив, що заявник заявив до стягнення «гонорару успіху» у зв`язку із прийняттям позитивного для замовника судового рішення у справі №27/47 за скаргою вих. №30-7/09 від 30 вересня 2021 року ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на бездіяльність державного виконавця під час примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №27/47 від 10 листопада 2011 року - 2 270,00 грн. В той час, коли в межах даної справи здійснювався розгляд скарги на дії державного виконавця під час примусового виконання наказу по справі 36/296 від 25.10.2010.

Таким чином, витрати заявлені у пункті 3 акту суд вважає безпідставними та недоведеними, оскільки імовірно надавались у межах іншої судової справи та не відносяться до означеної. Будь - яких пояснень з цього приводу учасниками не подано. Тому в цій частині заяви (2 270,00 грн) по п.3 Акту слід відмовити.

При цьому, судом апеляційної інстанції враховано наявність поданих суду першої інстанції пояснень державної виконавчої служби, які серед іншого містять посилання щодо не співмірності/недоведеності заявлених позивачем витрат на правничу допомогу. Однак, колегія суддів з цього приводу зазначає, що при розгляді питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу судом, заявлений розмір витрат підлягає частковому задоволенню на суму 1920,00 грн та суд не вбачає аргументованих обставин, наведених виконавчою службою, для не співмірності та не справедливості означеної суми адвокатських витрат.

Водночас, доводи, викладені державною виконавчою службою про необхідність повної відмови у стягненні з неї витрат на правову допомогу не заслуговують на увагу, адже повною відмовою у їх стягненні нівелюється одна з основних засад (принципів) господарського судочинства - відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, передбачена п. 12 ч. 3 статті 2 ГПК України. Між тим, слід враховувати, що певну роботу адвокат виконав, тому і відповідно заслуговує на увагу їх компенсація.

Інші доводи апеляційної скарги державної виконавчої служби, які зводяться до необґрунтованості заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, не знайшли свого підтвердження, тому не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні заяви позивача.

Аргументи позивача (заявника) стосовно того, що вище згадані пояснення не є заявою про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, позаяк виконавча служба просить про повну відмову у задоволення заяви, що є різними заявами на думку позивача, колегія суддів оцінює критично. Суд зауважує, що за своєю суттю у цій заяві виконавча служба стверджує про те, що визначений заявником розмір гонорару є завищеним, не співмірним тощо. До того ж, колегія суддів акцентує, що суд у розгляді заяви позивача виходив із критеріїв доведеності та обґрунтованості заяви позивача, а не формально взяв до уваги заяву про зменшення.

Інші доводи апеляційної скарги позивача не знайшли свого підтвердження, а тому не слугують підставою для задоволення його заяви у повному розмірі.

Підсумовуючи, колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції, прийнявши до уваги заперечення державної виконавчої служби та, зменшуючи заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу, фактично на наведені вище обставини уваги не звернув, не зазначив, які саме надані адвокатом послуги та витрачений час на їх виконання є доведеними та обґрунтованими, чим порушив положення ст. 129 ГПК України та послідовність дій суду у розгляді питання компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку оскаржену додаткову ухвалу змінити, заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково на суму 1920,00 грн. В іншій частині заяви слід відмовити через її необгрунтованість та недоведеність.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" на додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 у справі № 36/296 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 у справі № 36/296 задовольнити частково.

Додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 у справі № 36/296 змінити. Викласти резолютивну частину додаткової ухвали у наступній редакції:

«Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» покладення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Оноре де Бальзака, 64, м. Київ, 02232, ідентифікаційний код 34972294) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (пр-т. Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315, м. Київ, 03187, ідентифікаційний код 38039872) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1920,00 грн.

В іншій частині заяви відмовити

Доручити Господарського суду міста Києва видати наказ».

3. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення підписано - 09.06.2022.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

С.В. Владимиренко