Рішення

від 08.06.2022 по справі 927/1284/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

09 червня 2022 року справа № 927/1284/21 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши матеріали справи за позовом Ніжинської міської ради Чернігівської області, площа імені Івана Франка, будинок 1, м. Ніжин, 16600, e-mail: post@nizhynrada.gov.ua

до відповідача: ОСОБА_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , е-mail: невідомо

про стягнення 246865,41 грн.

без виклику сторін

встановив:

Ніжинською міською радою Чернігівської області подано позов до ОСОБА_1 про стягнення 246865,41 грн. заборгованості з орендної плати за землю за період з 01.01.2019 до 15.12.2021.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди землі від 03.08.2005.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на підставі п.2 ч.5 ст.12 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем до позовної заяви подано клопотання №01.1-15/2248 від 15.12.2021 про витребування доказів судом, у якому позивач просить суд витребувати у ОСОБА_1 завірену належним чином копію договору дарування, серія та номер 377, що посвідчений 05.04.2017 приватним нотаріусом Ніжинського міського нотаріального округу Кострицею С.В. щодо комплексу нежитлових будівель, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . В обґрунтування поданого клопотання позивач посилається на те, що зазначений доказ може підтвердити, що попереднім власником комплексу нежитлових будівель був ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що є орендарем земельної ділянки площею 0,7509 га з кадастровим номером 7410400000:03:010:0003 за договором оренди землі від 03.08.2005. Оригінал зазначеного доказу перебуває у розпорядженні ОСОБА_1 , оскільки вона є стороною договору дарування обдарованою. Заходів щодо отримання доказу, що витребовується, Ніжинська міська рада Чернігівської області не вживала; ОСОБА_1 не є суб`єктом надання інформації згідно з Законами України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», відповідно зазначений доказ не є публічно доступним.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2021 постановлено: Центру надання адміністративних послуг Ніжинської міської ради Чернігівської області надати Господарському суду Чернігівської області у 5-денний термін з моменту отримання даної ухвали надати інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.12.2021 позовну заяву залишено без руху.

Центр надання адміністративних послуг Ніжинської міської ради Чернігівської області у листі 06-10/1419 від 24.12.2021 повідомив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.01.2022 після усунення позивачем недоліків позовної заяви відкрите спрощене позовне провадження у справі №927/1284/21 без повідомлення сторін у справі; встановлено відповідачу строк до 04.02.2022 для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України; запропоновано позивачу у строк до п`яти днів з дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив.

Зазначеною ухвалою суду від 05.01.2022 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів №01.1-15/2248 від 15.12.2021.

Ухвалу суду від 05.01.2022 отримано позивачем та відповідачем 10.01.2022, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення від 06.01.2022 №1400054025671, 1400054025680, що свідчить про належне повідомлення сторін про розгляд даної справи Господарським судом Чернігівської області.

02.02.2022 від відповідачки у встановлений судом строк надійшов відзив на позов від 31.01.12022, у якому вона зазначає, що орендну плату за земельну ділянку з кадастровим номером 7410400000:03:010:0003, яка є предметом спору, внесено ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), борг з орендної плати відсутній. Зміни до договору оренди землі від 03.08.2005 стосовно орендаря після зміни власника нерухомого майна не вносилися. ОСОБА_2 своєчасно та в повному обсязі в 2019-2021 роках вносив орендну плату за землю кадастровий номер 7410400000:03:010:0003, орендарем якої фактично стала відповідачка, яка є його матір`ю. На підтвердження відсутності заборгованості відповідачка надає лист Головного управління ДПС у Чернігівській області від 06.01.2022 №67/6/25-01-24-05.

Згідно з ч. 4 ст. 166 та ч. 4 ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, відповідь на відзив та заперечення подаються в строк, встановлений судом.

У встановлений судом процесуальний строк відповідь на відзив та заперечення до суду не надходили.

Оскільки позивач не подав відповідь на відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

03.08.2005 між Ніжинською міською радою (орендодавець) та підприємцем Жидком Володимиром Івановчем (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення комерційного використання, на підставі рішення XXV сесії IV скликання Ніжинської міської ради від 03.08.2005, яка знаходиться у АДРЕСА_2 (далі договір) (а.с.20-23).

Відповідно до п.2. договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,7509 га, у тому числі 0,1901 га під будівлею, 0,5608 га господарчий двір.

Пунктом 8 договору передбачено, що договір укладено терміном на 49 років.

Згідно з п.9,11 договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі за земельну ділянку площею 0,0270 га у грошовій формі на рівні семи ставок земельного податку, що складає 315,63 грн. за один календарний місяць, за земельну ділянку площею 0,7239 га у грошовій формі на рівні ставки земельного податку, що складає 580,08 грн. за один календарний місяць.

Орендна плата вноситься щомісячно не пізніше 30 числа наступного за звітним місяцем р/р 33217815500005 УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 22820749, міськбюджет м. Ніжина, код платежів 13050500.

У відповідності до п. 20 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п.43 договору).

Позивач зазначає, що на вищезазначеній земельній ділянці розміщено нерухоме майно комплекс нежитлових будівель загальною площею 2175,3 м2 за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна: 2852778), яке з 24.12.2003 належало па праві приватної власності ОСОБА_2 .

03.08.2005 договір оренди землі від 03.08.2005 зареєстровано у Ніжинському міському відділі Чернігівської регіональної філії державного підприємства «Центр державного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» за №375.

03.08.2005 Ніжинським міським відділом Чернігівської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах» зареєстровано земельну ділянку загальною площею 0,7509 га з кадастровим номером 7410400000:03:010:0003 з цільовим призначенням 03.07. для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; форма власності комунальна; власник Ніжинська міська рада. Крім того, Ніжинським міським відділом Чернігівської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах» було зареєстровано речове право право оренди за ОСОБА_2 ; строк дії речового права 49 років (а.с.24-26).

08.10.2021 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №44445924 про інше речове право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7410400000:03:010:0003 (а.с.27).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 27.05.2013 була зареєстрована як фізична особа-підприємець, основний вид діяльності 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 22.12.2018 припинила підприємницьку діяльність на підставі власного рішення (а.с.17).

За твердженням позивача 05.04.2017 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Ніжинського міського нотаріального округу Чернігівської області Кострицею С.В., серія та номер 377, за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) зареєстровано на праві приватної власності (запис №19832162) нерухоме майно комплекс нежитлових будівель загальною площею 2175,3 м2 за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний об`єкта нерухомого майна 1217177174104) (а.с.18).

Позивач у позовній заяві зазначає, що у період набуття ОСОБА_1 права власності на комплекс нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_2 та станом на 18.11.2021 іншими суб`єктами підприємницької діяльності здійснюється господарська діяльність за зазначеним об`єктом (оренда, надання послуг) (а.с.64-67,86-102).

Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,7509 га з кадастровим номером 7410400000:03:010:0003 нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2019-2021 роках становить 8350868,72 грн. (а.с.28).

Фінансове управління Ніжинської міської ради листом №619 від 22.11.2021 повідомило, що від фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) плата за землю до бюджету Ніжинської міської територіальної громади не надходила (а.с.31).

З матеріалів справи випливає, що рішенням Ніжинської міської ради 69 сесії 6 скликання від 08.07.2015 №6-69/2015 «Про затвердження місцевих податків» затверджено Положення про плату за землю (а.с.32-36).

Рішеннями Ніжинської міської ради від 21-26.01.2016 №4-6/2016, від 28.02.2017 №5-21/2017, від 28.02.2018 №10-36/2018, від 11.04.2018 №5-37/2018, від 28.12.2018 №4-49/2018, від 27.02.2019 №5-52/2019, від 24.12.2020 №5-4/2020 внесено зміни до Положення про плату за землю (додаток 4 до рішенням 69 сесії Ніжинської міської ради 6 скликання від 08.07.2015 №6-69/2015 «Про затвердження місцевих податків» (а.с.37-56).

Рішенням Ніжинської міської ради від 09.07.2018 №3-40/2018 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Ніжина (а.с.57).

22.11.2021 Ніжинською міською радою Жидок Ганні Іванівні направлено претензію №01.1-15/2250 з вимогою виконати зобов`язання за договором оренди землі від 03.08.2005 щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2019 по 17.11.2021 у розмірі 240459,27 грн. (а.с.58-63).

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що з дати набуття ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у власність нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1217177174104), що знаходиться на земельній ділянці площею 0,7509 га з кадастровим номером 7410400000:03:001:0003, до останньої в силу приписів ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» перейшов правовий статус орендаря за договором оренди землі від 03.08.2005.

Ніжинською міською радою здійснено розрахунок орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7410400000:03:010:0003, за період з 01.01.2019 по 15.12.2021, згідно з яким заборгованість з орендної плати становить 246865,41 грн., яка пред`явлена ОСОБА_1 до стягнення та стала підставою для звернення з даним позовом до суду.

Зміни до договору оренди землі від 03.08.2005 стосовно орендаря після зміни власника нерухомого майна не вносилися.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 у 2019-2021 роках вносив орендну плату за земельну ділянку із кадастровим номером 7410400000:03:010:0003, орендарем якої фактично стала відповідачка, яка є його матір`ю, і у підтвердження відсутності заборгованості матеріали справи містять наданий відповідачкою лист Головного управління ДПС у Чернігівській області від 06.01.2022 №67/6/25-01-24-05 із відомостями про сплату відповідних сум саме орендної плати за вказану вище земельну ділянку. Вказані суми заявлені до стягнення за даним позовом, проте дійсно, як зазначено у листі ДПС, оренда земельної ділянки сплачена у заявленому до стягнення за позовом розмірі саме ОСОБА_2 .

Позивачем у встановлений судом строк відповідь на відзив не надано.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з таких підстав.

Відповідно до ч.1,2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Зокрема, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч.1 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частинами 1,2 ст. 2 Земельного кодексу України (чинних на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що земельні відносини це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

За приписами ч.1,2 ст. 83 Земельного кодексу України (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду, зокрема, юридичним особам України. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (ч. 1,2,9 ст. 93 Земельного кодексу України (чинна на час виникнення спірних правовідносин).

Частинами 1,2 ст. 120 Земельного кодексу України (чинна на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Статтею 377 Цивільного кодексу України (чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

У відповідності до ст. 206 Земельного кодексу України (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Землекористувачі, згідно з пунктом в) частини 1 статті 96 Земельного кодексу України (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зобов`язані своєчасно сплачувати, зокрема, орендну плату.

Статтею 1 Закону України Про оренду землі (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з ст.4,5 Закону України Про оренду землі (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом; орендарями, зокрема юридичні особи України.

Частиною 3 статті 7 Закону України Про оренду землі (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Однією з істотних умов договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 Закону України Про оренду землі (чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати (ст. 24 Закону України Про оренду землі (чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Орендна плата за землю, згідно з ст. 21 Закону України Про оренду землі (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Пунктами 288.1., 288.7. статті 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. (пункти 287.1., 287.3. статті 287 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 288.5.1. пункту 288.5. Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

У відповідності до пункту 284.1. статті 284 Податкового кодексу України, зокрема, органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 792 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт укладення між Ніжинською міською радою (орендодавець) та підприємцем Жидком Володимиром Івановичем (орендар) договору оренди землі від 03.08.2005, згідно з умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення комерційного використання, яка знаходиться у м. Ніжині, вул. Шевченка, 25, загальною площею 0,7509 га, з кадастровим номером 7410400000:03:010:0003, на якій розміщено нерухоме майно комплекс нежитлових будівель загальною площею 2175,3 м2 за адресою: м. Ніжин, вул. Шевченка, 25 (яке з 24.12.2003 належало па праві приватної власності Жидку Володимиру Івановичу), терміном на 49 років, порядок, розмір та строки внесення орендної плати визначено п.9-11 договору оренди землі.

Судом встановлено, що з 05.04.2017 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Ніжинського міського нотаріального округу Чернігівської області Кострицею С.В., серія та номер 377, власницею нерухомого майна комплексу нежитлових будівель загальною площею 2175,3 м2 за адресою: м. Ніжин, вул. Шевченка, 25 стала відповідачка, яка на момент виникнення спірних правовідносин була зареєстрована як фізична особа-підприємець з основним видом діяльності надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20).

Відповідачка щодо зазначених обставин не заперечувала.

У силу приписів ч.3 ст.7 Закону України Про оренду землі (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) до відповідачки, якій перейшло право власності на комплекс зазначених вище нежитлових будівель, що розташовані на орендованій земельній ділянці загальною площею 0,7509 га, з кадастровим номером 7410400000:03:010:0003, також перейшло право оренди цієї земельну ділянку.

Оскільки відповідачка 22.12.2018 припинила підприємницьку діяльність на підставі власного рішення, але її права та обов`язки за укладеним під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою, позивачем обґрунтовано зазначено відповідачкою у даній справі ОСОБА_1 , яка набула статусу орендаря за договором оренди землі від 03.08.2005.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідачка в порушення п.9-11 договору оренди землі від 03.08.2005, вимог ст.284, 288 Податкового кодексу України та рішення Ніжинської міської ради від 08.07.2015 №6-66/2015 (зі змінами згідно з рішенням Ніжинської міської ради від 28.02.2018 №10-36/2018) зобов`язана була сплатити за період з 01.01.2019 по 15.12.2021 орендну плату за договором оренди землі від 03.08.2005 за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7410400000:03:010:0003 у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме 246865,41 грн. згідно з наведеним у позовній заяві розрахунком.

Статтею 14 Податкового кодексу України (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Позивач зазначає, що розрахунок орендної плати позивачем здійснено відповідно до Положення про плату за землю, затвердженим рішенням Ніжинської міської ради 69 сесії 6 скликання від 08.07.2015 №6-69/2015 «Про затвердження місцевих податків», з урахуванням змін внесених рішенням Ніжинської міської ради 36 сесії VII скликання від 28.02.2018 №10-36/2018 за формулою: (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) : (кількість днів у році) х (кількість днів використання земельної ділянки) х (% від нормативної грошової оцінки).

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 7509м2, кадастровий номер 7410400000:03:010:0003, розташованої по вул. Шевченка,25 у м.Ніжині, категорія земель: землі житлової та громадської забудови, нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2019-2021 роках становить 8350868,72 грн.

Підпунктом 5.1.3. пункту 5.1. Положення про плату за землю, затвердженого рішенням Ніжинської міської ради від 08.07.2015 №6-66/2015 (зі змінами згідно з рішенням Ніжинської міської ради від 28.02.2018 №10-36/2018) ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження) встановлюються у розмірі від їх нормативної грошової оцінки за землі громадської забудови на рівні 1 відсотка від нормативної грошової оцінки.

За період користування земельною ділянкою площею 7509м2, кадастровий номер 7410400000:03:010:0003 з 01.01.2019 по 15.12.2021 відповідачці нараховано: з 01.01.2019 по 31.12.2019 83508,69 грн.; з 01.01.2020 по 21.12.2020 83508,69 грн.; з 01.01.2021 по 15.12.2021 79848,03 грн. Всього на загальну суму 246865,41 грн.

Відповідачка у відзиві на позов зазначила про відсутність боргу з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 7410400000:03:010:0003, посилаючись на те, що орендна плата своєчасно та в повному обсязі в 2019-2021 роках внесена її сином ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ). На підтвердження відсутності заборгованості відповідачка надала лист Головного управління ДПС у Чернігівській області від 06.01.2022 №67/6/25-01-24-05, з якого вбачається, що за земельну ділянку з кадастровим номером 7410400000:03:010:0003 загальною площею 0,7509 га нараховано у 2019 році: 101524,95 грн.; у 2020 році 101524,95 грн.; у 2021 році 101524,95 грн. Станом на 05.01.2022 заборгованість по орендній платі відсутня.

Зазначені відповідачем у відзиві на позов обставини позивачем не спростовані та не заперечені.

За приписами ч.1 ст.73, ч.1 ст.74, ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 528 Цивільного кодексу України визначено, що виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Таким чином, Цивільний кодекс України надає боржнику право покласти на іншу особу виконання його обов`язку перед кредитором, в свою чергу покладення боржником на іншу особу виконання обов`язку перед кредитором закон обмежує лише у випадку, коли відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто.

Приписи ч.1 ст. 528 Цивільного кодексу України передбачають можливість покладення боржником виконання свого зобов`язання на іншу (третю) особу, якщо із суті зобов`язання не випливає, що таке зобов`язання боржник має виконати особисто. Тобто, передоручення виконання є виключенням із загального принципу особистого виконання зобов`язання його сторонами. Передоручення виконання не тягне за собою заміну боржника у зобов`язанні, інша (третя) особа лише здійснює певні дії (наприклад сплачує кошти). Боржник зберігає свій правовий статус, покладаючи на третю особу тільки обов`язок виконати фактичні дії. Підставою для такого покладення можуть бути як положення закону, так і певні особисті відносини між боржником та третьою особою виконавцем, зокрема, родинні зв`язки. Оскільки на третю особу покладається тільки виконання фактичних дій, і вона не стає юридично зобов`язаною перед кредитором особою, положення ч.1 ст. 528 Цивільного кодексу України не суперечать ст. 511 Цивільного кодексу України, якою заборонено покладення на третю особу обов`язків у зобов`язанні. Якщо виконання зобов`язання покладене боржником на третю особу, кредитор не вправі відмовитися від його прийняття, оскільки презюмується, що кредиторові байдуже, хто виконає зобов`язання на його користь. Навіть якщо за якихось моральних причин кредитор жадає виконання зобов`язання особисто боржником, в разі відсутності прямої законодавчої або договірної заборони покладення виконання на третю особу, кредитор буде зобов`язаний прийняти належне виконання, запропоноване третьою особою, оскільки в противному випадку закон передбачає покладення відповідальності вже на боржника (ст.618 Цивільного кодексу України).

Спірний договір оренди землі від 03.08.2005, за яким в силу приписів ч.3 ст.7 Закону України Про оренду землі (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), відповідачка набула статусу орендаря, не містить прямих заборон щодо можливості внесення орендної плати третьою особою замість орендаря.

Виходячи з приписів ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Приймаючи до уваги, що матеріали справи містять докази відсутності заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7410400000:03:010:0003, площею 0,7509 га, розташованої по АДРЕСА_2 , за період з 01.01.2019 по 15.12.2021; умови спірного договору оренди землі від 03.08.2005 не містять прямих заборон щодо можливості внесення орендної плати третьою особою замість орендаря, а тому суд доходить висновку про безпідставність позовних вимог щодо стягнення 246865,41 грн. орендної плати.

З урахуванням викладеного у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача, а тому судовий збір у даній справі покладається на позивача.

Керуючись ст. 129, 236-239, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Ніжинської міської ради Чернігівської області до ОСОБА_1 про стягнення 246865,41 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, і може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складений та підписаний 09.06.2022 внаслідок тривалої відсутності можливості повноцінного функціонування системи Діловодство господарського суду внаслідок збройної агресії російської федерації та введенням Указом Президента України Про ведення воєнного стану в Україні № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні воєнного стану в Україні.

Суддя М.О. Демидова