Ухвала

від 08.06.2022 по справі 826/12907/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

09 червня 2022 року

м. Київ

справа №826/12907/18

провадження №К/990/13129/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

перевіривши касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2022 у справі №826/12907/18 за позовом Приватного акціонерного товариства «Фармацевтичне підприємство Спратлі» до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

у с т а н о в и в:

У серпні 2018 року Приватне акціонерне товариство «Фармацевтичне підприємство Спратлі» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у якому просило:

- визнати протиправною та скасувати відмову у видачі сертифікату, що прийнята Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 11 квітня 2018 року №КВ 172181011587 за результатами розгляду поданої ПрАТ «Фармацевтичне підприємство Спратлі» 29 березня 2018 року заяви про видачу сертифіката;

- зобов`язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати ПрАТ «Фармацевтичне підприємство Спратлі» сертифікат «Реконструкція незавершеного будівництва об`єкту під розміщення поліграфічного виробництва по вул. Сім`ї Сосніних, 3 у Святошинському районі м. Києва, Клас наслідків (відповідальності) СС2», код об`єкта 1251.9».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2021, яке було залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2022, позовні вимоги задоволено частково, внаслідок чого:

- визнано протиправною та скасовано відмову у видачі сертифікату, що прийнята Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 11.04.2018 №КВ 172181011587 за результатами розгляду поданої Приватного акціонерного товариства «Фармацевтичне підприємство Спратлі» 29.03.2018 заяви про видачу сертифіката;

- зобов`язано Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повторно розглянути заяву Приватного акціонерного товариства «Фармацевтичне підприємство Спратлі» щодо видачі сертифіката «Реконструкція незавершеного будівництва об`єкту під розміщення поліграфічного виробництва по вул. Сім`ї Сосніних, 3 у Святошинському районі м. Києва, Клас наслідків (відповідальності) СС2», код об`єкта 1251.9», з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні;

- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з такими судовими рішеннями, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, натомість, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши зміст касаційної скарги Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) та частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Тому розв`язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд має передусім з`ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.

Приписами пунктів 1-4 частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 2 і 3 ст. 353 цього Кодексу.

Колегією суддів встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.09.2018 ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

При касаційному оскарженні судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження необхідно наводити обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження відповідно до частини 4 статті 328 і частини 5 статті 328 КАС України.

Частиною третьою статті 125 Конституції України визначено конституційно-правовий статус Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України.

Тобто переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави.

Отже, завдання Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, насамперед, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у їхній процесуальній діяльності конкретної норми матеріального права, або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і в такий спосіб скерувати судову практику задля єдиного та правильного правозастосування (вказати напрям, у якому слід здійснювати реалізацію матеріальної чи, відповідно, виконання процесуальної правової норми).

Навіть більше, забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу юридичної визначеності, що є одним з інтегративних складників верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється способом однакового застосування та/або виконання судом тієї самої норми закону в аналогічних справах щодо різних осіб.

Одним з механізмів забезпечення Верховним Судом єдності судової практики є можливість виняткового (екстраординарного) касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), у тому разі, якщо суд касаційної інстанції з`ясує, що: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.

Аналіз аргументів касаційної скарги у їхньому логічному взаємозв`язку з обставинами справи, встановленими в судових рішеннях, дає підстави для висновку про наявність фактів, наведених у підпункті «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які б могли слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, і Верховний Суд, як виняток, здійснить касаційний перегляд рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, ухвалених у цій справі.

Окрім того, заявник, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, зазначає, що не містить висновків Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема: що у разі відсутності у суб`єкта містобудування документа, який надає право на виконання будівельних робіт відповідно до статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та не зазначення реєстраційного номеру та дати такого документа в акті готовності об`єкта до експлуатації, орган державного архітектурно-будівельного контролю, всупереч пункту 27 Порядку №461, зобов`язаний видати суб`єкту містобудування сертифікат, яким буде підтверджено готовність об`єкта до експлуатації.

Також у касаційній скарзі відповідачем наголошується на тому, що судами попередніх інстанцій не враховано, що Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, 05.08.2015 було надано відмову №10/26-4/0508/07 про повернення поданої декларації про початок виконання будівельних робіт, що вказує про те, що Департамент не визнає реалізації позивачем принципу «мовчазної згоди». Судами не враховано, що з моменту оформлення вказаної вище відмови, позивач виконував будівельні роботи без відповідного документа, який надає право на виконання будівельних робіт, що вказує про допущення позивачем порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, яке має ознаки «триваючого правопорушення».

Такі доводи скаржника дозволяють колегії суддів зробити висновок про наявність у цій ситуації підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Одночасно скаржник у касаційній скарзі наводить й інші факти неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі є аргументи скаржника щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також наявність обставин, наведених у підпункті «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Керуючись положеннями пунктів 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України та підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2022 у справі №826/12907/18.

2. Витребувати із Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали справи №826/12907/18.

3. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.

4. Установити десятиденний строк з моменту отримання учасниками справи цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу. Роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та долучених до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб