Постанова

від 14.03.2023 по справі 826/12907/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2023 року

м. Київ

справа № 826/12907/18

провадження № К/990/13129/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2021 року (суддя Кармазін О.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2022 року (головуючий суддя Горяйнов А.М., судді Файдюк В.В. та Чаку Є.В.)

у справі №826/12907/18

за позовом Приватного акціонерного товариства "Фармацевтичне підприємство Спратлі"

до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

І. РУХ СПРАВИ

1. У серпні 2018 року Приватне акціонерне товариство "Фармацевтичне підприємство Спратлі" (далі - ПрАТ «Фармацевтичне підприємство Спратлі») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент ДАБК), у якому просило:

- визнати протиправною та скасувати відмову у видачі сертифіката, що прийнята Департаментом ДАБК 11 квітня 2018 року №КВ 172181011587 за результатами розгляду поданої ПрАТ "Фармацевтичне підприємство Спратлі" 29 березня 2018 року заяви про видачу сертифіката;

- зобов`язати Департамент ДАБК видати ПрАТ "Фармацевтичне підприємство Спратлі" сертифікат "Реконструкція незавершеного будівництва об`єкту під розміщення поліграфічного виробництва по вул. Сім`ї Сосніних, 3 у Святошинському районі м. Києва, Клас наслідків (відповідальності) СС2", код об`єкта 1251.9".

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2021 року, яке було залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2022 року, позовні вимоги задоволено частково, внаслідок чого:

- визнано протиправною та скасовано відмову у видачі сертифіката, що прийнята Департаментом ДАБК 11 квітня 2018 року №КВ 172181011587 за результатами розгляду поданої ПрАТ "Фармацевтичне підприємство Спратлі" 29 березня 2018 року заяви про видачу сертифіката;

- зобов`язано Департамент ДАБК повторно розглянути заяву ПрАТ "Фармацевтичне підприємство Спратлі" щодо видачі сертифіката "Реконструкція незавершеного будівництва об`єкту під розміщення поліграфічного виробництва по вул. Сім`ї Сосніних, 3 у Святошинському районі м. Києва, Клас наслідків (відповідальності) СС2", код об`єкта 1251.9", з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні;

- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

3. Не погодившись з такими судовими рішеннями, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, натомість, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ПрАТ «Фармацевтичне підприємство Спратлі» рекомендованим листом надіслало до Центру надання адміністративних послуг м. Києва декларацію про початок виконання будівельних робіт на об`єкті «Реконструкція незавершеного будівництва об`єкту під розміщення поліграфічного виробництва по вул. Сім`ї Сосніних, 3 у Святошинському районі м. Києва», яка отримана адресатом 29 липня 2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

5. Вказана декларація була отримана Департаментом ДАБК 30 липня 2015 року і зареєстрована за вхідним номером 10/26-3007/22/ДЦ.

6. Не отримавши повідомлення про повернення декларації про початок виконання будівельних робіт у встановлений законом строк, ПрАТ «Фармацевтичне підприємство Спратлі» розпочало відповідні роботи.

7. Відповідно до листа Департаменту (центру) надання адміністративних послуг від 06 вересня 2017 року № 071-1161, підготовленого на запит позивача, лист Департаменту ДАБК від 05 серпня 2015 року № 10/26-4/0508/07 щодо повернення декларації про початок виконання будівельних робіт було отримано представником ПрАТ «Фармацевтичне підприємство Спратлі» Венедіктовим В.М. 08 грудня 2016 року.

8. Згідно з актом готовності об`єкта до експлуатації від 21 березня 2018 року вказаний об`єкт за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) наслідками.

9. ПрАТ «Фармацевтичне підприємство Спратлі» листом від 21 березня 2018 року № 19 направило до Департаменту ДАБК заяву про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта по вул. Сім`ї Сосніних, 3 в Святошинському районі м. Києва та видачу сертифіката і акт готовності об`єкта до експлуатації (клас наслідків (відповідальності) СС2).

10. Департамент ДАБК листом від 11 квітня 2018 року № КВ 172181011587 відмовив позивачу у видачі сертифіката. Підставою для відмови у видачі сертифіката стало те, що заявником не надано проектну документацію, а в поданих документах виявлено недостовірні відомості. Крім того в заяві не зазначено інформацію про документ, що дає право на виконання будівельних робіт.

11. Не погоджуючись із вказаним рішенням Департаменту ДАБК, ПрАТ «Фармацевтичне підприємство Спратлі» звернулося до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керувався тим, що позивач набув право на початок виконання будівельних робіт за принципом мовчазної згоди та надав Департаменту ДАБК документи, які є необхідними для отримання сертифіката. За висновком суду першої інстанції, якщо орган державного архітектурно-будівельного контролю вирішить скористатись правом одержати проектну документацію, то замовник, відповідно, зобов`язаний її надати. Проте такий обов`язок у замовника не виникає, якщо контролюючий орган не витребує документи безпосередньо під час розгляду питання щодо видачі сертифіката. Відмова відповідача у видачі сертифіката з підстав ненадання позивачем проектної документації, без її витребування контролюючим органом, є протиправною.

13. Обираючи спосіб захисту прав позивача, суд першої інстанції зазначив, що повноваження відповідача щодо видачі сертифіката, який засвідчує прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об`єкта, є дискреційними повноваженнями такого суб`єкта владних повноважень, тобто відносяться до його виключної компетенції.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. Заявник, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, зазначає, що не містить висновків Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема: що у разі відсутності у суб`єкта містобудування документа, який надає право на виконання будівельних робіт відповідно до статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", та не зазначення реєстраційного номеру та дати такого документа в акті готовності об`єкта до експлуатації, орган державного архітектурно-будівельного контролю, всупереч пункту 27 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (далі - Порядок № 461), зобов`язаний видати суб`єкту містобудування сертифікат, яким буде підтверджено готовність об`єкта до експлуатації.

15. Також у касаційній скарзі відповідачем наголошується на тому, що судами попередніх інстанцій не враховано, що Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, 05 серпня 2015 року було надано лист №10/26-4/0508/07 про повернення поданої декларації про початок виконання будівельних робіт, що вказує про те, що Департамент ДАБК не визнає реалізації позивачем принципу мовчазної згоди. Судами не враховано, що з моменту оформлення вказаної вище відмови, позивач виконував будівельні роботи без відповідного документа, який надає право на виконання будівельних робіт, що вказує про допущення позивачем порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, яке має ознаки "триваючого правопорушення".

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

17. За приписами частини другої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

18. Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначений Порядком №461.

19. Пунктами 24, 25 Порядку №461 визначено, що для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката за формою, наведеною у додатку 8 до цього Порядку, до якої додається акт готовності об`єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об`єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах чинного законодавства щодо з`ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об`єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатами яких складається довідка за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку.

Під час розгляду питання прийняття в експлуатацію об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, орган державного архітектурно-будівельного контролю має право оглядати об`єкт із здійсненням фото- та відеофіксації, відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати проектну та виконавчу документацію, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, отримувати матеріали, відомості, довідки, пояснення з питань, що виникають під час огляду об`єкта, та залучати в разі потреби установи, організації, у тому числі громадські об`єднання осіб з інвалідністю, державні органи (їх консультативно-дорадчі органи).

20. Згідно з пунктом 27 Порядку орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви приймає рішення про видачу сертифіката або про відмову в його видачі

21. Підставою для відмови у видачі сертифіката є:

неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;

виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, стандартів і правил.

22. Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для відмови у видачі сертифіката є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, стандартів і правил.

23. Однією з підстав для відмови у видачі сертифіката стало те, що в акті готовності об`єкта до експлуатації не зазначено інформацію про документ, що дає право на виконання будівельних робіт.

24. Дослідивши акт готовності об`єкта до експлуатації від 21 березня 2018 року, суди попередніх інстанцій встановили, що в ньому міститься посилання на те, що заявник набув право на виконання будівельних робіт відповідно до пункту 13 Порядку № 461, адже декларація не повернута в установлений строк.

25. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

26. Відповідно до положень частин першої, другої статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

27. Згідно з положеннями частини сьомої статті 36 цього ж Закону право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт; отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю. Відомості про скасування права на виконання будівельних робіт вносяться до реєстру.

28. Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі також - Порядок №466, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пунктом 5 якої передбачено, що повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, крім винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, готується замовником за формою згідно з додатком 1 та подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих робіт до Інспекції за місцезнаходженням об`єкта будівництва.

29. Пунктами 9-11 Порядку № 466 замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до Інспекції два примірники декларації за формою згідно з додатком 2. Один примірник після проведення реєстрації повертається замовнику, другий - залишається в Інспекції, яка її зареєструвала. Замовник згідно із законом відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.

Інспекція протягом п`яти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та вносить їх до єдиного реєстру.

У разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її замовнику з обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

30. У пункті 13 Порядку № 466 визначено, що у разі коли Інспекція не зареєструвала декларацію або не повернула її в установлений строк, заявник набуває право на виконання будівельних робіт на одинадцятий робочий день з дня, коли декларація повинна бути зареєстрована, чи повернута. У такому разі декларація вважається зареєстрованою.

31. Абзац 11 статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» визначає, що принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

32. Частиною 6 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» встановлено, що у разі якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Копія заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженням подачі заяви та документів адміністратору або дозвільному органу.

33. За приписами абзацу 7 частини 5 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» письмове повідомлення дозвільного органу про відмову у видачі документа дозвільного характеру надається суб`єкту господарювання особисто або надсилається поштовим відправленням з описом вкладення або у випадках, передбачених законом, - в електронній формі за допомогою засобів телекомунікацій із зазначенням передбачених законом підстав для такої відмови у строк, встановлений для видачі документа дозвільного характеру.

34. Принцип мовчазної згоди було запроваджено в українське законодавство Законом України від 12 лютого 2015 року № 191-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)". Як вбачається з назви цього Закону та пояснювальної записки до законопроекту, його розроблено відповідно до завдань, визначених Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2014 року № 695, щодо дерегуляції та приведення функцій контролюючих органів до європейських стандартів.

35. Цей принцип має на меті запобігти обмеженню права на законну господарську діяльність внаслідок протиправної бездіяльності відповідних дозвільних органів. Застосування цього принципу ґрунтується на презумпції (обґрунтованому припущенні) правомірності, а отже і дозволеності господарської діяльності, що потребує дозволу, якщо дозвільний орган не висловив заперечень (не прийняв рішення про відмову або не надіслав його). Таке "мовчання", що виявляється у протиправній бездіяльності дозвільного органу, дає підстави припускати "згоду" з господарською діяльністю, що потребує дозволу.

36. У постанові від 26 червня 2018 року у справі № 826/2810/17 Верховний Суд підкреслив, що застосувати принцип мовчазної згоди можна за наявності підтвердження належним чином протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Юридичний факт, який полягає у бездіяльності дозвільного органу, стає передумовою для виникнення правовідносин, у яких суб`єкт господарювання може застосувати принцип мовчазної згоди.

37. У вказаній постанові визначено алгоритм для застосування вказаного принципу, а саме зазначено, що виникнення у суб`єкта господарювання права на застосування принципу мовчазної згоди настає при наявності системи таких умов:

1) суб`єктом господарювання подані всі визначені законом документи для отримання дозволу, що підтверджується копією заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття;

2) закінчення строку розгляду поданих документі - 10 робочих днів від дня подання заяви;

3) відсутність/несвоєчасність відповіді суб`єкта владних повноважень по суті поданої заяви.

38. Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 березня 2021 року у справі №826/9746/17 зробив висновок про те, що принцип мовчазної згоди може бути застосовано за умови, якщо суб`єктом господарювання дотримані всі вимоги законодавства, а у суб?єкта владних повноважень відсутня альтернатива у прийнятті або не прийнятті позитивного рішення за зверненням такого суб`єкта господарювання.

39. Застосовуючи вказані підходи, колегія суддів зазначає, що в разі настання визначених законодавством умов, орган державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язаний до вчинення конкретних дій - протягом встановленого строку з дня надходження до нього декларації перевірити повноту даних, зазначених у декларації, та здійснити дії щодо внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру. Підставою ж для повернення декларації можуть бути лише визначені законом обставини за вичерпним переліком, при цьому, відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд.

40. Судами попередніх інстанцій встановлено, що, ПрАТ «Фармацевтичне підприємство Спратлі» надіслало до Центру надання адміністративних послуг м. Києва декларацію про початок виконання будівельних робіт, яка отримана адресатом 29 липня 2015 року. Вказана декларація була отримана Департаментом ДАБК 30 липня 2015 року і зареєстрована за вхідним номером 10/26-3007/22/ДЦ.

41. Листом Департаменту ДАБК від 05 серпня 2015 року № 10/26-4/0508/07 було повернуто декларацію про початок виконання будівельних робіт, однак такий лист вручено представнику позивача лише 08 грудня 2016 року, тобто через рік та чотири місяці після його складення.

42. Судом першої інстанції встановлено, що позивач, звернувшись із листом до Центру надання адміністративних послуг, отримав відповідь, що лист Департаменту ДАБІ у м. Києві від 05 серпня 2015 року № 10/26-4/0508/07 щодо повернення декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ 093152160247 від 04 серпня 2015 року було отримано в Департаменті Центру надання адміністративних послуг лише 08 грудня 2016 року.

43. Приймаючи рішення про задоволення позову, суди попередніх інстанцій врахували несвоєчасність відповіді відповідача щодо повернення поданих документів, тобто одну з підстав для застосування принципу мовчазної згоди.

44. Водночас, суди взагалі не досліджували лист Департаменту ДАБК від 05 серпня 2015 року №10/26-4/0508/07 (вказаний лист взагалі відсутній у матеріалах справи).

45. Колегія суддів вважає, що без дослідження підстав, зазначених Департаментом ДАБК при поверненні поданих документів для реєстрації декларації про початок будівельних робіт, є передчасними висновки судів про те, що ПрАТ «Фармацевтичне підприємство Спратлі» на одинадцятий робочий день з дня, коли декларація повинна бути зареєстрована чи повернута, набуло право на початок виконання будівельних робіт за принципом мовчазної згоди.

46. Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставини справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

47. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктах 1, 2, 3 частини 2 статті 328 цього Кодексу.

48. З огляду на викладене, судові рішення підлягають скасуванню з направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, а касаційна скарга частковому задоволенню.

49. Враховуючи пункт 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду", справа підлягає направленню для продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 242, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2022 року у справі №826/12907/18 скасувати, справу направити на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб