Постанова

від 08.06.2022 по справі 380/3833/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2022 року

м. Київ

справа № 380/3833/20

провадження № К/990/842/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Смоковича М. І.,

суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби, за участю третьої особи - Первинної профспілкової організації працівників у Львівській митниці професійної спілки працівників митних органів України, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Галицької митниці Держмитслужби на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Кухтея Р. В., суддів: Шевчук С. М., Носа С. П.

І. Суть спору

1. У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби, за участю третьої особи - Первинної профспілкової організації працівників у Львівській митниці професійної спілки працівників митних органів України, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці ДФС від 13 квітня 2020 року № 74-о «Про звільнення ОСОБА_1 » зі змінами згідно з наказом Львівської митниці ДФС від 27 квітня 2020 року №251-о;

1.2. поновити позивача на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Мостиська» Львівській митниці ДФС з 28 квітня 2020 року;

1.3. стягнути з Львівської митниці ДФС на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28 квітня 2020 по день ухвалення судового рішення.

2. В мотивування позову зазначає, що звільнення є незаконним та таким, що не узгоджується із чинним законодавством, за відсутності пропозиції про рівнозначну посаду.

Стверджує, що відповідач повинен був у ході вивільнення працівників застосовувати законодавство, яке було чинне саме на момент початку процедури реорганізації Львівської митниці ДФС, що не містило особливостей процедури такого звільнення, у зв`язку з чим роботодавцеві слід було в обов`язковому порядку дотриматися норм трудового законодавства в частині пропонування працівникові вакантних посад для переведення, узгодження таких дій із профспілковими організаціями, однак, цього зроблено не було.

Вважаючи наказ про звільнення позивача із займаної посади протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про його скасування.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 , прийнявши 15 червня 1995 року присягу державного службовця, працював на різних посадах державної служби у митних органах. Зокрема, починаючи з 11 листопада 2014 року, призначений (переведений) на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС.

4. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» вирішено утворити Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу України шляхом поділу (п. 1 постанови). Пунктом 2 вказаної постанови № 1200 установлено, зокрема, що Державна митна служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства. Державна фіскальна служба України продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

5. У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2019 року № 858 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби» вирішено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної митної служби (п. 1 постанови), в тому числі утворено Галицьку митницю Держмитслужби (згідно з додатком 1 до постанови). Окрім того, пунктом 2 постанови № 858 вирішено реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби України шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної митної служби за переліком згідно з додатком 2, зокрема, шляхом приєднання до Галицької митниці Держмитслужби реорганізовувалися Івано-Франківська митниця ДФС, Львівська митниця ДФС, Тернопільська митниця ДФС.

6. На виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 858 видано наказ Державної фіскальної служби України від 25 листопада 2019 року № 30-рг «Про реорганізацію митниць ДФС», відповідно до пункту 1 якого постановлено розпочати реорганізацію митниць ДФС. Пунктом 4 визначено строк реорганізації тривалістю в три місяці з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Наказом ДФС України від 24 березня 2020 року № 14-рг внесено зміни до пункту 4 наказу від 25 листопада 2019 року № 30-рг і замінено слова «три місяці» на «шість місяців».

7. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 14 листопада 2019 року проведена державна реєстрація як юридичної особи Галицької митниці Держмитслужби.

8. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28 листопада 2019 року внесено інформацію щодо перебування Львівської митниці ДФС щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації.

9. Наказом Львівської митниці ДФС від 21 грудня 2019 року № 666 «Про попередження про наступне вивільнення» наказано Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС письмово попередити про наступне вивільнення працівників Львівської митниці ДФС із займаних посад на підставі пункту 4 частини першої статті 83, пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

10. Наказом Львівської митниці ДФС від 07 лютого 2020 року № 03 «Про скасування наказу Львівської митниці ДФС від 21 грудня 2019 року №6 66 «Про попередження про наступне вивільнення» наказ № 666 був скасований як нереалізований.

11. Наказом Львівської митниці ДФС від 10 березня 2020 року № 07 «Про попередження про наступне вивільнення» наказано Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС письмово попередити про наступне вивільнення працівників Львівської митниці ДФС із займаних посад на підставі пункту 4 частини першої статті 83, пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України згідно зі списком, що додається. У пункті 51 додатку до наказу № 07 зазначено позивача серед службовців, які підлягали попередженню про наступне вивільнення.

12. На виконання вищевказаного наказу Львівської митниці ДФС від 10 березня 2020 року № 07 позивача попереджено про наступне вивільнення.

13. У письмовому попередженні від 10 березня 2020 року про наступне вивільнення, надане позивачеві, вказано про те, що в зв`язку з реорганізацією Львівської митниці ДФС відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200, від 02 жовтня 2019 року № 858, з урахуванням особливостей визначених частиною третьою статті 87 Закону України «Про державну службу» та частиною шостою статті 49-2 Кодексу законів про працю України, головний державний інспектор відділу митного оформлення №2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 попереджається про наступне звільнення зі займаної посади 13 квітня 2020 року на підставі пункту 4 частини першої статті 83, пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Одночасно позивача проінформовано про відсутність рівнозначної посади або іншої роботи.

14. Вказане попередження про наступне вивільнення позивач отримав особисто 10 березня 2020 року, що засвідчене його особистим підписом.

15. В подальшому, наказом Львівської митниці ДФС «Про звільнення ОСОБА_1 » від 13 квітня 2020 року № 74-о позивача звільнено 15 квітня 2020 року з посади державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС.

16. Наказом Львівської митниці ДФС від 27 квітня 2020 року № 251-о внесено зміни (в частині дати звільнення) до наказу від 13 квітня 2020 року № 74-о та визначено 27 квітня 2020 року датою звільнення позивача (у зв`язку з перебуванням на лікарняному, датою визначено перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності позивача).

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

17. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року в позові відмовлено.

18. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що станом на час звільнення позивача редакція статті 87 Закону України "Про державну службу" зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 19 вересня 2019 року № 117-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади", які набули чинності з 25 вересня 2019 року, а також зі змінами, внесеними згідно із Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» від 14 січня 2020 року № 440-IX, які набули чинності з 13 лютого 2020 року, на момент прийняття оскаржуваного наказу про звільнення була чинною, у зв`язку з чим підлягала застосуванню. Норма статті передбачала дотримання порядку попередження про наступне вивільнення. Суд виходив з того, що відповідачем при звільненні позивача була дотримана процедура щодо його належного персонального попередження. Також суд вказав про відсутність підстав для поновлення позивача на посаді з підстав порушення гарантій, визначених нормами статей 40, 49-2 КЗпП України. При цьому, суд першої інстанції вважав обґрунтованими доводи представника відповідачів в частині наявності на час звільнення позивача виключного права органу державної влади, а не обов`язку пропонувати державному службовцю будь-якої вакантної посади державної служби у тому самому державному органі, оскільки вказана норма закріплена у частині третій статті 87 Закону України "Про державну службу", в такій редакції набрала чинності з 13 лютого 2020 року, тобто існувала на час звільнення позивача.

19. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 23 грудня 2021 року скасував рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року та прийняв нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково.

19.1. Визнано протиправним та скасовано наказ Львівської митниці ДФС від 13 квітня 2020 року № 74-о «Про звільнення ОСОБА_1 » (зі змінами згідно з наказом від 27 квітня 2020 року № 251-о «Про внесення змін до наказу Львівської митниці ДФС та проведення розрахунку та проведення розрахунку з ОСОБА_1 »).

19.2. Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС з 28 квітня 2020 року.

19.3. Стягнуто з Львівської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 173979,13 гривень, з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів.

19.4. В решті позову - відмовлено.

20. Таке своє рішення суд апеляційної інстанції мотивував інакшим баченням редакції статті 87 Закону України "Про державну службу". Суд зазначив, що правовідносини стосовно реорганізації Львівської митниці ДФС виникли 28 листопада 2019 року, тобто до набрання чинності Закону України від 14 січня 2020 року № 440-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи». Звільнення ж позивача було частиною процедури реорганізації Львівської митниці ДФС, яка розпочалася 28 листопада 2019 року. Тому, на думку апеляційного суду, до правовідносин щодо звільнення позивача у зв`язку з реорганізацією державного органу потрібно застосовувати положення Закону України "Про державну службу", чинні на момент виникнення таких правовідносин, тобто в період, коли розпочався процес реорганізації Львівської митниці ДФС у Галицьку митницю Держмитслужби і в період вчинення юридично значимих дій. Разом з цим суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачем не надано доказів зменшення чисельної кількості працівників в процесі реорганізації Львівської митниці ДФС у Галицьку митницю Держмитслужби.

IV. Касаційне оскарження

21. Представник Галицької митниці Держмитслужби подав касаційну скаргу на вказане судове рішення з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої, підпунктами "а", "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Так, автор скарги зауважує на тому, що суд апеляційної інстанцій в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновків щодо застосування положення статті 87 Закону України «Про державну службу», викладеного у постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 640/11024/20, про те, що процедура звільнення державного службовця та припинення державної служби з підстав реорганізації державного органу не вимагає обов`язкового пропонування вакантних посад державної служби, оскільки це віднесено до диспозитивного розсуду роботодавця.

22. Верховний Суд ухвалою від 26 квітня 2022 року відкрив касаційне провадження за скаргою Галицької митниці Держмитслужби на вказане судове рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

23. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

24. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 889-VIII).

26. Згідно з частинами другою, третьою статті 5 Закону № 889-VIII відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

27. В силу пункту 4 частини першої статті 83 Закону № 889-VIII державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону).

28. Приписами частини першої статті 87 Закону № 889-VIII визначено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є:

1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу;

1-1) ліквідація державного органу;

2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування;

3) отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності;

4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

29. Відповідно до частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов`язку суб`єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.

Суб`єкт призначення приймає рішення про припинення державної служби з підстав, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті, у п`ятиденний строк з дня настання або встановлення відповідного факту.

Державний службовець, якого звільнено на підставі пункту 1 частини першої цієї статті, у разі створення в державному органі, з якого його звільнено, нової посади чи появи вакантної посади, що відповідає кваліфікації державного службовця, протягом шести місяців з дня звільнення за рішенням суб`єкта призначення може бути призначений на рівнозначну або нижчу посаду державної служби, якщо він був призначений на посаду в цьому органі за результатами конкурсу.

30. Приписами частини п`ятої статті 87 Закону № 889-VIII обумовлено, що наказ (розпорядження) про звільнення державного службовця у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, може бути виданий суб`єктом призначення або керівником державної служби у період тимчасової непрацездатності державного службовця або його відпустки із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

VI. Позиція Верховного Суду

31. Предметом спору у справі, що розглядається, є звільнення позивача з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Мостиська» Львівській митниці ДФС відповідно до пункту 4 частини першої статті 83, пункту 1 частини першої 87 Закону № 889-VIII, пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

32. За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини.

33. Згідно з частиною третьою статті 87 Закону № 889-VIII (в редакції до набрання чинності Законом України від 19 вересня 2019 року № 117-IX), процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначалась законодавством про працю. Звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускалось лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення.

34. Законом України від 19 вересня 2019 року № 117-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» були внесені зміни та доповнення до Закону № 889-VIII, зокрема, відповідно до положень статті 83 Закону № 889-VIII (у редакції, що діє з 19 вересня 2019 року) державна служба припиняється: 1) у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 цього Закону); 2) у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону); 3) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 цього Закону); 4) за ініціативою суб`єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону); 5) у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (стаття 88 цього Закону); 6) у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв`язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону); 7) у разі досягнення державним службовцем 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом; 8) у разі застосування заборони, передбаченої Законом України "Про очищення влади"; 9) з підстав, передбачених контрактом про проходження державної служби (у разі укладення) (стаття 88-1 цього Закону).

35. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.

36. Щодо доводів про відсутність реального скорочення посади позивача, слід зазначити, що у попередженні про наступне звільнення позивача зазначено про реорганізацію Львівської митниці ДФС відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" та від 02 жовтня 2019 року № 858 "Про утворення територіальних органів Державної митної служби" з урахуванням особливостей визначених частиною третьою статті 87 Закону № 889-VIII та частиною шостою статті 49-2 Кодексу законів про працю України.

37. Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2019 року № 858 "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби" та наказу Державної фіскальної служби від 25 листопада 2019 року № 30-рг "Про реорганізацію митниць ДФС" з 28 листопада 2019 року розпочато реорганізацію Львівської митниці ДФС.

38. Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про питання Державної митної служби" від 04 грудня 2019 року № 1217-р погоджено з пропозицією Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення з 08 грудня 2019 року Державною митною службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2019 року № 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України", функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.

39. З дня набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України про початок роботи Державної митної служби України повноваження Львівської митниці ДФС перейшли до Галицької митниці Держмитслужби.

40. Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємств 14 листопада 2019 року проведена державна реєстрація як юридичної особи - Галицької митниці Держмитслужби.

41. Наказом Львівської митниці ДФС від 10 березня 2020 року № 07 "Про попередження про наступне вивільнення" зобов`язано Комісію з реорганізації Львівської митниці ДФС письмово попередити про наступне вивільнення працівників Львівської митниці ДФС із займаних посад на підставі пункту 4 частини першої статті 83, пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII, пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

42. Таким чином 10 березня 2020 року позивача попереджено про зміни організаційно-штатної структури та наступне звільнення із займаної посади.

43. При цьому одночасно повідомлено про відсутність рівнозначної посади або іншої роботи.

44. Слід зазначити, що Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» від 14 січня 2020 року № 440-IX, частину третю статті 87 Закону № 889-VIII доповнено новим абзацом першим такого змісту: "3. Суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов`язку суб`єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення".

45. При цьому, вжите у частині третій статті 87 Закону № 889-VIII слово «може», означає, що на суб`єкта призначення або керівника державної служби не покладається обов`язок з працевлаштування працівників, що вивільняються. Вирішення питання пропонувати державному службовцю вакантну посаду чи ні законодавець залишив на розсуд суб`єкта призначення.

46. Аналогічна правова позиція щодо розуміння/тлумачення частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII, у редакції, яка діяла станом на момент початку процедури звільнення позивача у цій справі, міститься у постановах Верховного Суду від 28 липня 2021 року та від 08 грудня 2021 року у справі № 640/11024/20 та у справі № 380/3646/20 відповідно.

47. Варто зауважити, що редакція статті 87 Закону № 889-VIIІ зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 19 вересня 2019 року № 117-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади", які набули чинності з 25 вересня 2019 року, а також яку було доповнено новим абзацом першим згідно із Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» від 14 січня 2020 року № 440-IX, (набрало чинності з 13 лютого 2020 року), як на момент попередження (10 березня 2020 року) позивача про наступне звільнення, так і на момент прийняття оскаржуваного наказу про звільнення (13 квітня 2020 року) була чинною та підлягала застосуванню.

48. Наведене свідчить про відсутність розбіжності позицій/підходів до розуміння/тлумачення частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII, яка й спричинила виникнення спору у цій справі.

49. Крім того вищевказане відповідає висновкам, які містяться у постанові Верховного Суду від 15 липня 2021 року у справі № 140/6353/20, в якій зазначено, що: « 42. Оскільки положеннями спеціального законодавства, а саме нормами Закону № 889-VIII станом на момент початку процедури звільнення позивача, а саме на момент ознайомлення позивача із попередженням про наступне звільнення [11 березня 2020 року], так само і на час видання оскаржуваного наказу від 17 квітня 2020 року № 221-о «Про звільнення ОСОБА_2 » було врегульовано процедуру звільнення державного службовця у зв`язку зі скороченням чисельності або штату працівників, то в цьому випадку підлягають застосуванню норми спеціального законодавства (Закон № 889-VIII у редакції з 13 лютого 2020 року). 43. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону № 889-VIII у редакції станом на момент початку реорганізації Львівської митниці ДФС - 28 листопада 2019 року».

50. За змістом роз`яснення Національного агентства України з питань державної служби від 20 лютого 2020 року № 86р/з при скороченні чисельності або штату державних службовців, скороченні посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізації державного органу пропонування державному службовцю вакантної посади державної служби є правом суб`єкта призначення або керівника державної служби, а не обов`язком.

51. Таким чином, процедура звільнення державних службовців у зв`язку з припиненням державної служби за ініціативою суб`єкта призначення на момент звільнення позивача із займаної посади врегульована положеннями Закону № 889-VIII.

52. Отже, аналізуючи положення Закону № 889-VIII, яким визначалася підстава припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення на момент прийняття оспорюваного наказу, на думку колегії суддів, суб`єкт призначення не зобов`язаний був пропонувати позивачу іншу рівноцінну посаду державної служби, а в разі відсутності такої - іншу роботу (посаду державної служби) у цьому державному органі.

53. При цьому, колегія суддів не вбачає підстав для застосування до спірних правовідносин в цій частині положень Кодексу законів про працю України, оскільки це питання було врегульовано законодавцем, який вніс зміни до профільного Закону, шляхом виключення з попередньої редакції речення, яке означало наявність обов`язку суб`єкта призначення виконати такий обов`язок.

54. Відтак, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, Верховний Суд дійшов висновку про дотримання відповідачем встановленої законодавством процедури при вирішенні питання щодо звільнення позивача.

55. Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку і відмовив у задоволенні позову.

56. Восьмий апеляційний адміністративний суд, неправильно застосувавши норми матеріального права, помилково скасував рішення суду першої інстанції.

57. З огляду на викладене та, зважаючи на приписи статті 352 КАС України, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року підлягає скасуванню, а рішення Окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року - залишенню в силі.

Керуючись статтями 260, 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби задовольнити.

2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року у справі № 380/3833/20 скасувати.

3. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року у справі № № 380/3833/20 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова