Постанова

від 08.06.2022 по справі 160/1340/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2022 року

м. Київ

справа №160/1340/20

адміністративне провадження № К/9901/29717/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Чумаченко Т.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2020 року у справі №160/1340/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тракс-9» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Тракс-9» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якій позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 23 грудня 2019 року № 01325, № 013255.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу.

Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракс-9" та призначено справу до апеляційного розгляду на 23 червня 2020 року об 11:40 годині.

В подальшому апеляційний розгляд справи було відкладено на 7 липня 2020 року о 13:40 годині.

7 липня 2020 року у судовому засіданні відповідача було зобов`язано надати суду детальний розрахунок штрафних санкцій до податкових повідомлень-рішень від 23 грудня 2019 року № 01325, № 013255, із зазначенням періоду за який здійснено нарахування штрафних санкцій та строків, які було порушено позивачем під час сплати податкових зобов`язань з орендної плати за землю з юридичних осіб за 2016, 2017 та 2018 роки та оголошено перерву у судовому засіданні до 6 серпня 2020 року о 14:40 годині.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2020 року оголошено перерву у розгляді справи на 6 жовтня 2020 року о 10:40 годині та зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області в строк до 28 вересня 2020 року надати суду детальний розрахунок штрафних санкції до податкових повідомлень-рішень від 23 грудня 2019 року №01325, №013255, із зазначенням періоду за який здійснено нарахування штрафних санкцій та строків, які позивачем були порушені під час сплати податкових зобов`язань з орендної плати за землю з юридичних осіб за 2016, 2017 та 2018 роки; пояснення щодо підстав неврахування при розрахунку штрафних (фінансових) санкцій двох уточнюючих податкових декларацій з орендної плати за землю за 2018 рік з вказаного податку поданих 4 жовтня 2018 року ТОВ "Тракс-9" до податкового органу.

Матеріалами справи підтверджується, що копію ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2020 року відповідачем отримано 20 серпня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У строки, визначені ухвалою суду від 6 серпня 2020 року, пояснення щодо не врахування уточнюючих декларацій та витребуваний розрахунок штрафних санкцій до податкових повідомлень-рішень від 23 грудня 2019 року №01325, №013255 відповідачем надано не було та не повідомлено поважні причини, які унеможливили подання запитуваного судом розрахунку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2020 року застосовано заходи процесуального примусу у вигляді штрафу та присуджено стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України штраф у розмірі 6306 (Шість тисяч триста шість) гривень.

В основу прийняття вказаного судового рішення покладені висновки суду апеляційної інстанції про те, що відповідач до закінчення встановленого судом строку не виконав вимоги ухвали суду про витребування доказів та при цьому не повідомив суд про причини неможливості її виконання, що на думку суду апеляційної інстанції, слугувало підставою для застосування заходів процесуального примусу, передбачених статтею 149 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погодившись із ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2020 року про стягнення з відповідача штрафу, останній подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, просить її скасувати.

Верховний Суд, переглянувши ухвалу апеляційного суду в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з таких мотивів.

Згідно з частиною 4 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

За змістом частин 3, 6 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Частинами 7-8 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

У свою чергу, частиною 1 статті 144 КАС України визначено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Статтею 145 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заходами процесуального примусу є:

1) попередження;

2) видалення із залу судового засідання;

3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;

4) привід;

5) штраф.

За правилами частини першої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках, зокрема: невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу (пункт 1); неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень (пункт 3).

Апеляційний суд, встановивши, що відповідач не надав без поважних причин доказів, що витребувані судом та не повідомив суд про неможливість подання цих доказів, обґрунтовано застосував заходи процесуального примусу.

Отже, суд апеляційної інстанції, на основі правильного застосування норм процесуального права, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області заходів процесуального примусу шляхом накладення штрафу і доводи касаційної скарги цього не спростовують.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2020 року у справі №160/1340/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва Т.А. Чумаченко