Ряд.98
Справа № 631/1421/18
Провадження № 1-кс/631/12/19
У Х В А Л А
п р о а р е ш т м а й н а
11 січня 2019 року селище міського типу Нова Водолага
Слідчий суддя Нововодолазького районного суду Харківської області ОСОБА_1
за участю
з боку сторони обвинувачення:
прокурора ОСОБА_2
слідчого ОСОБА_3
а також:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду клопотання слідчого Слідчого відділення Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 09.01.2019 року, погодженого того ж дня прокурором Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції ОСОБА_2 «Про арешт майна»,-
в с т а н о в и в:
Слідчий СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУ НП в Харківській області молодший лейтенант поліції ОСОБА_3 , в порядку, передбаченому пунктом 5 частини 2 статті 40 Кримінального процесуального кодексу України, звернувся до слідчого судді, обраному шляхом автоматизованого розподілу, із клопотанням «Про арешт майна», складеним 09.01.2019 року та погодженим того ж дня прокурором Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції ОСОБА_2 , поданим в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.12.2018року під № 12018220390000547 (а. с. 1 3).
Зазначене клопотання зареєстроване за вхідним № 141/19-вх від 09.01.2019 року із наданням автоматизованою системою документообігу суду єдиного унікального № 631/1421/18 (провадження № 1-кс/631/12/19) (а. с. 33 - 34).
На обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 07.12.2018 року до Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області надійшла заява від ОСОБА_5 про те, що 07.12.2018 року невідома особа шахрайським шляхом заволоділа будівельними матеріалами ФОП ОСОБА_6 , причинивши тому матеріальні збитки на суму близько 60000,00 гривень. За вказаним фактом 08.12.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості та розпочато досудове розслідування кримінального провадження № 12018220390000547 за частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України. Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно з замовленням невстановленої особи 06.12.2018 року ФОП ОСОБА_6 здійснив поставку товару, а саме OSB-плити Egger розміром 0,8x1250x2500 см в кількості 120 листів, та OSB-плити «Кроношпан» розміром 1x1250x2500 см в кількості 100 листів, що належать на праві власності ФОП ОСОБА_7 , які перевізником ОСОБА_8 того ж дня доставлені та розвантажені за адресом: АДРЕСА_1 . При цьому власник товару кошти за поставлений товар не отримав. Право власності на вказані плити належить ОСОБА_7 відповідно до видаткової накладної № 06/12-1 від 06 грудня 2018 року, згідно з якою той придбав та отримав вказані плити OSB у свою власність. В якості свідків були допитані ОСОБА_5 та ОСОБА_8 . Також 10.12.2018 року слідчим не було отримано дозвіл від власника на проведення огляду території та будівель за адресом: АДРЕСА_1 , а тому 27.12.2018 року слідчим суддею Нововодолазького районного суду Харківської області надано дозвіл на проведення огляду будівель та споруд, розташованих за цим адресом, які належать Нововодолазькій селищній раді Харківської області та перебувають в оренді ОСОБА_9 . 08.01.2019 року на підставі ухвали слідчого судді Нововодолазького районного суду проведено огляд місця події, а саме території за адресом: АДРЕСА_1 ,- в ході якого встановлено, що в одному з складських приміщень наявні OSB-плити Egger, товщиною 8 мм, в кількості 114 листів, розмірами 1,25 х 2,5 м. У зв`язку з вищевикладеним, враховуючи, що зазначені OSB-плити мають статус тимчасово вилученого майна, виникла необхідність у накладенні на них арешту для запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, використання тощо, тобто тимчасово, до скасування у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку, позбавити права на відчуження та використання майном, власника, та інших осіб, які фактично користувалися зазначеним майном. Вказане майн не відноситься до майна/коштів банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, а також майна/коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Просили накласти арешт на майно, яке вилучене під час огляду місця події 08.01.2019 року за адресом: АДРЕСА_1 ,- що має статус тимчасово вилученого майна, а саме: OSB-плити Egger, товщиною 8 мм, в кількості 114 листів, розмірами 1,25 х 2,5 м, що належить ОСОБА_7 , який мешкає за адресом: АДРЕСА_2 ,- шляхом накладення заборони на користування та розпорядження вказаним майном та передати його на зберігання власнику до скасування арешту майна в установленому законом порядку.
Слідчий СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_3 в судовому засіданні своє клопотання «Про арешт майна» підтримав у повному обсязі й просив його задовольнити, надавши пояснення, аналогічні змісту тексту клопотання.
Прокурор Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області молодший радник юстиції ОСОБА_2 в судовому засіданні погоджене ним клопотання слідчого СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 «Про арешт майна» теж підтримав у повному обсязі й просив задовольнити, надавши пояснення, аналогічні поясненням слідчого.
Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, (власник майна ОСОБА_7 ) до слідчого судді також не з`явився, про місце, день, місяць, рік і час прибуття був сповіщений своєчасно та належним чином шляхом здійснення судового виклику, однак надав заяву, зареєстровану за вхідним № ЕП-36/19-вх від 11.01.2019 року, в якій просив питання вирішити за його відсутності, зазначивши, що не заперечує проти його задоволення та накладення арешту (а. с. 35, 36).
Частиною 1 статті 172 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Отже, неприбуття за судовим викликом у судове засідання третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт (власника майна ОСОБА_7 ), не є перешкодою для розгляду клопотання.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами, в тому числі й особою, яка не з`явилась, у порядку передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України їх процесуальних прав на безпосередню участь у розгляді справи в суді, вважає за можливе розглянути клопотання за його відсутності.
Заслухавши пояснення слідчого, здійснюючого досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, й прокурора, під процесуальним керівництвом якого воно перебуває, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні у їхні сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку в межах кримінального провадження № 12018220390000547 за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.
За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Оскільки на цей час Валківський окружний суд свою діяльність не розпочав, клопотання перебувало на розгляді слідчого судді належного суду.
Кримінальний процесуальнийкодекс України у пункті 18 частини 1 статті 3 визначає слідчого суддю як суддю суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Вказаний контроль здійснюється ним в тому числі й шляхом вирішення питань, пов`язаних з обмеженням конституційних прав і свобод таких осіб.
Стаття 64 Основного Закону України, прийнятого 28.06.1996 року (із змінами та доповненнями) гарантує, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Крім того, як закріплює стаття 16 Кримінального процесуального кодексу України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження також здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим кодексом.
При цьому, з огляду на приписи пункту 2 частини 1 статті 7 та частини 1 і 5 статті 9 кримінального процесуального кодифікованого закону України зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься законність, яка полягає у неухильному додержуванні вимог Конституції України, Кримінального процесуального кодексу України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України, вимог інших актів законодавства. При цьому кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
З метою належного дотримання вимог, закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слідчим суддям під час розгляду клопотань про арешт тимчасово вилученого майна слід враховувати правові позиції Європейського суду з прав людини, сформульовані ним, зокрема, у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року та у справі «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року, де визначено, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.
Окрім того, у пункті 38 рішення «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року Європейський суд з прав людини встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».
Розглядаючи клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, слідчий суддя перш за все ураховує, що завданням кримінального провадження, визначеним у статті 2 Кримінального процесуального кодексу України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Постановляючи ухвалу, слідчий суддя також ураховує зміст частини 1 і пункту 7 частини 2 статті 131, а також частини 1 і 2 статті 132 вище зазначеного кодексу, відповідно до яких заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, застосовуються на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, з метою досягнення дієвості цього провадження.
Діюче законодавство у статті 190 Цивільного кодексу України визначає майно як особливий об`єкт та вважає ним окрему річ, сукупність речей, а також майнові права, що визнаються речовими правами та є неспоживаною річчю, а також обов`язки.
Одночасно з цим частина 2 статті 167 Кримінального процесуального кодексу України обумовлює як певне майно речі, документи, гроші тощо.
Так, стаття 179 Цивільного кодексу України роз`яснює, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.
Згідно частини 1 статті 99 Кримінального процесуального кодексу України документ це спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, що містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини.
З огляду на приписи статті 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» № 2346-ІІІ від 05.04.2001 року (із змінами та доповненнями) кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). При цьому грошові знаки випускаються у формі банкнот і монет, що мають зазначену на них номінальну вартість, а єдиним законним платіжним засобом в Україні є грошова одиниця України (гривня).
Таким чином, грошима є банкноти і монети.
Отже, норми права, які містяться у частинах 10 12 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, роз`яснюють, що арешт може бути накладений у встановленому цим кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. При цьому:
?не може бути арештоване майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів;
?заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна;
?заборона використання житлового приміщення особами, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.
Приписами абзацу 1 частини 1 статті 170 кримінального процесуального кодифікованого закону України визначено, що арешт майна полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Одночасно абзац 2 цієї ж норми права вказує на те, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тощо, а частина 2 зазначеної статті його метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Розглядаючи клопотання, слідчий суддя переконався, що органом досудового розслідування кримінальне правопорушення, про вчинення якого здійснено реєстраційний запис в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12018220390000547 кваліфіковане за частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України, якою таке правопорушення визначено як заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).
Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12018220390000547, зареєстрованого 08.12.2018 року о 07 годині 28 хвилин 36 секунд, сформованого слідчим Слідчого відділення Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_3 , вбачається, що на підставі повідомлення ОСОБА_5 , яке надійшло 07.12.2018 року, зареєстроване кримінальне провадження із правовою кваліфікацією, передбаченою частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України, про те, що 07.12.2018 року особа шахрайським шляхом заволоділа будівельними матеріалами ФОП « ОСОБА_6 », причинивши останньому матеріальні збитки на суму більше 60000,00 гривень. Органом досудового розслідування визначено Нововодолазьке відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області; слідчими, які здійснюють досудове розслідування вказані ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , а прокурорами, які здійснюють процесуальне керівництво ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_2 відповідно (а. с. 4).
Відповідно до змісту постанови про створення слідчої групи, прийнятої 08.12.2018 року начальником СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області підполковником поліції ОСОБА_15 в межах процесуальних прав, визначених статтями 39 - 41 й 110 Кримінального процесуального кодексу України, у кримінальному провадженні № 12018220390000547 від 08.12.2018 року створено слідчу групу до складу якої включені: заступник начальника СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_10 , слідчий СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_11 , слідчий СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_12 , слідчий СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області молодший лейтенант поліції ОСОБА_3 . Старшим слідчої групи призначено слідчого СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 (а. с. 7).
З постанови про призначення групи прокурорів, прийнятої 08.12.2018 року першим заступником керівника Первомайської місцевої прокуратури радником юстиції ОСОБА_16 в межах процесуальних прав, визначених частиною 1 статті 37 й статтею 110 Кримінального процесуального кодексу України, вбачається, що у кримінальному провадженні 12018220390000547 від 08.12.2018 року призначено групу прокурорів у складі: начальника Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури юриста 1 класу ОСОБА_13 , прокурора Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури молодшого радника юстиції ОСОБА_2 та прокурора Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_14 (а. с. 5).
Згідно доручення начальника СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_17 від 08.12.2018 року слідчому СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області лейтенанту поліції ОСОБА_18 доручено провести досудове розслідування за заявою про те, що 07.12.2018 року особа шахрайським шляхом заволоділа будівельними матеріалами ФОП « ОСОБА_6 », причинивши останньому матеріальні збитки на суму більше 60000 гривень (а. с. 6).
З протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 07.12.2018 року убачається, що в цей день о 22 годині 45 хвилин дільничний оперуповноважений СКПН Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_19 , попередивши про кримінальну відповідальність за статтею 383 Кримінального кодексу України, прийняв від ОСОБА_5 заяву, в якій він просив вжити заходів до робітників магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований за адресом: АДРЕСА_1 ,- які шляхом омани 07.12.2018 року заволоділи будівельним металом ТОВ «Патріот Планети» (а. с. 8).
08.12.2018 року слідчий СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_18 звернувся до начальника Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_20 із дорученням, в якому просив доручити співробітникам СКП Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області провести слідчі дії щодо матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220390000547 від 08.12.2018 року за часиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України (а. с. 9).
Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_5 від 08.12.2018 року, він працює на посаді спеціаліста з продажу у ФОП ОСОБА_6 06.12.2018 року знаходячись на своєму робочому місці в офісі, на робочий телефон номер НОМЕР_1 зателефонувала раніше невідома жінка з номера НОМЕР_2 , яка представившись ОСОБА_21 , повідомила, що хоче придбати будівельний матеріал, а саме: OSB Egger плиту, товщиною 8 мм в кількості 120 листів, розмірами 1,25 х 2,5 м., також OSB «Кроношпан» плити, товщиною 10 мм, в кількості 100 листів, розмірами 1,25 х 2,5 м. На вказаних плитах стоїть маркування Egger та «Кроношпан». Після чого вона повідомила ОСОБА_5 , що вказаний товар необхідно доставити 07.12.2018 року за адресою: АДРЕСА_1 ,- та сказала, що там буде її директор, якому слід все розвантажити. Коли водій з будівельним матеріалом приїхав за цим адресом, то ОСОБА_5 сказав тому не розвантажувати поки не буде здійснено замовником оплату за товар. Проте підійшли вантажники та почали розвантажувати автомобіль та заносити плити на територію господарчих будівель. При цьому у розмові директор пояснив, що оплатив товар у безготівковій формі (а. с. 10 12).
З протоколу допиту в якості свідка ОСОБА_8 від 08.12.2018 року вбачається, що він офіційно не працевлаштований, та є самозайнятою особою. 06.12.2018 року на сайті в мережі Інтернет він знайшов оголошення про необхідність перевезення товару. Повідомивши автору оголошення, що зможе виконати цю роботу, з ОСОБА_8 зв`язався чоловік на ім`я ОСОБА_22 , який повідомив куди необхідно під`їхати загрузитесь та потім відвезти товар за адресом: АДРЕСА_1 . 07.12.2018 близько 16 години ОСОБА_8 привіз товар, а саме OSB плити за цим адресом, де його зустрів чоловік на ім`я ОСОБА_23 , який показав, куди необхідно заїхати. На вказаній території вже знаходились вантажники. Коли він пояснив, що спочатку необхідно оплатити товар, то ОСОБА_23 повідомив, що зараз все буде оплачено, та через деякий час пред`явив якийсь чек об оплаті. Поки ОСОБА_8 почав розбиратися в ситуації, вантаж вже розвантажили (а. с. 13 16).
Відповідно до протоколу допиту в якості потерпілого ОСОБА_7 від 10.12.2018 року вбачається, що він працює приватним підприємцем. 07.12.2018 року до нього звернувся ОСОБА_24 із проханням придбати у нього будівельний матеріал, а саме: OSB Egger плиту, товщиною 8 мм, в кількості 120 листів, розмірами 1,25 х 2,5 м., також OSB «Кроношпан» плити, товщиною 10 мм, в кількості 100 листів, розмірами 1,25 х 2,5 м,- з умовами, що грошові кошти він поверне після продажу матеріалів. Співробітники ОСОБА_7 підготували необхідні документи та цього ж дня погрузили плити у вантажний автомобіль, який приїхав від ОСОБА_24 . В подальшому того ж дня йому подзвонив ОСОБА_24 та повідомив, що плити вони привезли на адресу, де збирались продати їх, але грошові кошти від продажу вони не отрималм. Вважає, що їм було спричинено матеріальну шкоду на суму приблизно 59260 гривень (а. с. 17- 19).
З квитанції до прибуткового касового ордеру № 1921 від 07.12.2018 року ФОП ОСОБА_6 убачається, що від « ОСОБА_25 » за товар згідно рахунку № 2890 від 06.12.2018 року прийнято 60616 гривень (а. с. 20).
Відповідно до рахунку фактури № 2890 від 06.12.2018 року, складеною ФОП ОСОБА_6 , вартість товару (Осб. 8, Осб. 10) складає 60616,00 гривень (а. с. 21).
Видатковою накладною № 668/07/12/2018 від 07.12.2018 року, складеною ФОП ОСОБА_6 , доведено, що вартість товару (Осб. 8, Осб. 10) складає 60616,00 гривень (а. с. 22).
Згідно з товарним чеком № 5792 від 07.12.2018 року, постачальником плити OSB-3 «Кроношпан», товщиною 10 мм х 1,25х 2,50 м, в кількості 100 листів, та OSB 2500*1250*8 мм Egger в кількості 120 листів, зазначено ФОП ОСОБА_26 , а покупцем ОСОБА_24 , вартість товару складає 59 260,00 гривень (а. с. 23).
З видаткової накладної № 06/12-1від 06.12.2018 року, вбачається, що постачальником плит OSB-3 «Кроношпан», товщиною 10 мм х 1,25х 2,50 м, в кількості 100 листів, та OSB 2500*1250*8 мм Egger в кількості 120 листів, зазначено ОСОБА_27 , а покупцем ОСОБА_7 , вартість товару складає 46 236,00 гривень (а. с. 24).
Протоколом огляду місця події, складеним 08.12.2018 року слідчим СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 за участю двох понятих із застосуванням технічних засобів камери Panasonic HC-V 260, зафіксований факт проведення огляду території, яка розташована за адресом: АДРЕСА_1 (а. с. 28 30).
З протоколу огляду місця події, складеного 11.12.2018 року слідчим СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_18 за участю двох понятих із застосуванням технічних засобів камери Panasonic FM HD HC-V 260, убачається факт огляду магазину будівельних матеріалів «Стройсалон» та території, прилеглої до нього, що розташовані за адресом: АДРЕСА_1 (а. с. 25 27).
Відповідно до інформації з сайту htts://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch, ОСОБА_7 25.06.2018 року зареєстрований як фізична особа підприємець (а. с. 31 32).
Постановою про визнання речовими доказами, прийнятою 08.01.2019 року слідчим СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220390000547 від 08.12.2018 року, OSB-плити Egger, товщиною 8 мм, в кількості 114 листів, розмірами 1,25 х 2,5 метрів, вилучені під час огляду місця події за адресом: АДРЕСА_1 ,- визнані речовим доказам (а. с. 38).
Отже, наведеними доказами доведено, що майно, вилучене на підставі відповідної постанови слідчого СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області в розумінні кримінального процесуального законодавства є тимчасово вилученим майном й у встановленому законом процесуальному порядку визнане речовими доказами.
За приписами частини 1 статті 167 Кримінального процесуального кодексу України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині 2 цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Зі змісту частини 2 вказаної статті вбачається, що тимчасово вилученим може бути майно щодо якого є достатні підстави вважати, що вони:
1)підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2)призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3)є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;
4)одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Як визначає стаття 168 Кримінального процесуального кодексу України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час законного затримання особи в порядку, передбаченому статтями 207 і 208 цього кодексу, а також під час обшуку й огляду із складанням відповідного протоколу, наданням його копії особі, у якої вилучене майно, або її представнику та забезпеченням його схоронності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Крім того, приписами частини 3 статті 170 кримінального процесуального кодифікованого закону України регламентовано, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті (арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів), той накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього кодексу, а саме: речовими доказами є матеріальні об`єкти, а також документи, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Також арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно, відповідно до правил цього кодексу.
Системний аналіз відповідного законодавства та змісту клопотання слідчого, погодженого прокурором, свідчить про те, що заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема, арешт майна, не можуть застосовуватись поза межами конкретного кримінального провадження й після закінчення строків досудового розслідування, а тому будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, в тому числі й застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази недопустимими.
Зі змісту статті 219 Кримінального процесуального кодексу України вбачається, що досудове розслідування повинно бути закінчено протягом 2 місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Цей строк може бути продовжений, однак загальний його строк не може перевищувати 6 місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості та 12 місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Також, вирішуючи питання щодо арешту тимчасово вилученого майна, слідчий суддя ураховує зміст частини 2 статті 132 зазначеного нормативно-правового документу, відповідно до якої клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Підпункт «а» пункту 1 частини 1 статті 38 Кримінального процесуального кодексу України визначає слідчі підрозділи органів Національної поліції органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство).
Одночасно із цим й пункт 3 частини 2 розділу 1 Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 570 від 06.07.2017 року, визначає, що органами досудового розслідування, зокрема, є слідчі відділи (відділення) територіальних (відокремлених) підрозділів поліції.
Вивчаючи наданий відповідно до вимог частини 6 статті 132 Кримінального процесуального кодексу України витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, слідчим суддею з`ясовано, що в ньому органом досудового розслідування визначено Нововодолазьке відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.
Отже, слідчий суддя впевнився у тому, що дійсно клопотання про арешт майна подано до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування та у межах строків належного проведення досудового розслідування.
Окрім того, приписами статті 171 кримінального процесуального кодифікованого закону України встановлені вимоги до клопотання про арешт майна, з огляду на які, із відповідним клопотанням до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач.
При цьому до клопотання слідчого чи прокурора про арешт майна повинні бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими воно обґрунтовується, а у самому клопотанні слід зазначити: підставу і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Якщо ж клопотання подано без додержання цих вимог, воно на підставі приписів частини 3 статті 172 Кримінального процесуального кодексу України повертається прокурору, цивільному позивачу із одночасним встановленням строку в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача меншого строку для усунення недоліків, про що поставляється ухвала слідчим суддею.
Крім того, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (частина 5 статті 171 Кримінального процесуального кодексу України).
Також якчітко зазначеноу абзаці1частині 1статті 173вказаного вищекодифікованого закону,у задоволенніклопотання проарешт майна,слідчий суддяповинен відмовити,якщо особа,що йогоподала,не доведенеобхідність такогоарешту,а такожнаявність ризиків,передбачених абзацом2частини 1статті 170цього Кодексу,як то:можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тощо.
У відповідності до правил, визначених у частині 2 тієї ж норми процесуального права, яка регламентує порядок вирішення питання про арешт майна, слідчий суддя, при вирішенні цього питання, повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини 2 статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини 2 статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини 2 статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При цьому у відповідності до приписів частини 4 зазначеної вище норми права, слідчий суддя, суд, постановляючи ухвалу про арешт майна, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, саме такий, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Таким чином, в ході розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що:
1.обраний в клопотанні вид заходу забезпечення кримінального провадження передбачений пунктом 7 частини 2 статті 131 Кримінального процесуального кодексу України й застосовуються тільки на підставі ухвали слідчого судді;
2.клопотання подано до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, із дотриманням процесуальних строків, визначених частиною 5 статті 171 із застосуванням приписів статті 116 Кримінального процесуального кодексу України;
3.із клопотанням про арешт майна звернулась уповноважена службова особа в межах строків досудового розслідування та своєї компетенції, передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом України;
4.клопотання містить відомості, визначені частиною 2 статті 171 Кримінального процесуального кодексу України, а також докази обставин, на які посилається в ньому сторона обвинувачення, й обґрунтоване копіями документів та інших матеріалів, що відповідають принципу належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку;
5.на виконання приписів частини 6 статті 132 та перевірку приписів частини 8 статті 223 Кримінального процесуального кодексу України слідчим за погодженням із прокурором додано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання;
6.клопотання погоджене прокурором, який наділений правом здійснювати нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12018220390000547;
7.стороною кримінального провадження, що звернулась із цим клопотанням до слідчого судді, доведено:
а) існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження;
б) наявність потреби досудового розслідування кримінального провадження № 12018220390000547, що виправдовує саме такий ступінь втручання у права і свободи фізичної особи, про який ідеться в клопотанні слідчого;
в) можливість, у разі застосування цього виду заходу забезпечення кримінального провадження, виконання завдання арешту тимчасово вилученого майна, а саме: запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тощо, та досягнення його мети забезпечення збереження речових доказів;
д) відповідність майна, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, вимогам, викладеним у частинах 10 12 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, та критеріям, встановленим у статті 98 цього ж нормативно-правового акту;
е) сукупність підстав та розумних підозр вважати, що майно, щодо якого вирішується доля за клопотанням сторони обвинувачення слідчим суддею, є доказами злочину, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.12.2018 року о 07 годині 28 хвилин 36 секунд за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України;
ж) неможливість іншим, окрім обраного у клопотанні способом, уникнути наявних ризиків, перелічених абзацом 2 частини 1 статті 170 Кримінального процесуального кодифікованого закону України.
Вирішуючи питання про арешт майна, про яке йдеться мова у клопотанні слідчого СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУ НП в Харківській області молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції ОСОБА_2 , слідчий суддя, оцінюючи потреби досудового розслідування, врахував:
- правову підставу для арешту;
- наявність ризиків, передбачених частиною 1 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України;
- можливість використання майна як доказ у кримінальному провадженні № 12018220390000547, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.12.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України;
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту для нього.
Ураховуючи наведене, беручи до уваги те, що без отримання ухвали слідчого судді щодо застосування саме такого виду заходу забезпечення кримінального провадження, про яке йдеться мова у клопотанні слідчого за погодженням із прокурором, досягти мети кримінального провадження буде важко та потягне за собою необхідність подолання відповідних перешкод, сторона обвинувачення довела, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права і свободи особи, про які йдеться у цьому клопотанні, а також те, що арешт майна у зазначений спосіб сприятиме встановленню всіх обставин кримінального правопорушення й відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження, з метою їх виконання й досягнення його дієвості, слідчий суддя приходить до обґрунтованого та вмотивованого висновку про існування законних підстав застосувати до майна, що, заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту тимчасово вилученого майна у такий спосіб як позбавлення його власника (титульного володільця), розпорядження та/або його користування задля збереження майна та запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, перетворення, відчуження тощо, а тому клопотання слідчого СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУ НП в Харківській області молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції ОСОБА_2 , слід задовольнити.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя, керуючись приписами частини 1 статті 170 та статтею 174 Кримінального процесуального кодексу України, вважає за можливе та необхідне роз`яснити власнику (титульному володільцю) майна, на яке накладається арешт, що вона має право звернутись під час досудового розслідування до слідчого судді, а під час судового провадження до суду із відповідним клопотанням про скасування арешту майна повністю або частково як особа, яка була відсутня при розгляді питання про його арешт, а також за наявності можливості довести, що потреба у подальшому застосуванні цього заходу відпала або арешт було накладено необґрунтовано.
На підставі викладеного, керуючись статтею 64 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року (із змінами та доповненнями); рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року; частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України № 2341-ІІІ від 05.04.2001 року (із змінами та доповненнями); статтями 179, 190 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями); пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року; статтею 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» № 2346-ІІІ від 05.04.2001 року (із змінами та доповненнями); пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року; пунктом 3 частини 2 розділу 1 Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 570 від 06.07.2017 року; статтями 2, 3, 7, 9, 13, 15, 16, частинами 1 та 3 статті 21, частиною 6 статті 22, статтею 36, підпунктом «а» пункту 1 частини 1 статті 38, статтею 64-2, частиною 1 статті 99, статтею 98, частиною 4 статті 115, статтею 116, частиною 1 та пунктом 7 частини 2 статті 131, статтями 132, 135, 137, 167 168, 170 175, 207 208, 219, 223, 235, частиною 7 статті 236, частиною 3 статті 309, частиною 3 статті 392, статтями 532 і 533 Кримінального процесуального кодексу України № 4651-VІ від 13.04.2012 року (із змінами та доповненнями),-
у х в а л и в:
Клопотання слідчого Слідчого відділення Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 09.01.2019 року, погодженого того ж дня прокурором Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції ОСОБА_2 «Про арешт майна», - задовольнити повністю.
Накласти арешт на майно, вилучене під час огляду місця події 08.01.2019 року за адресом: АДРЕСА_1 ,-що має статус тимчасово вилученого майна, а саме: OSB-плити Egger товщиною 8 мм, в кількості 114 листів, розмірами 1,25 х 2,5 метрів, належних ОСОБА_7 , який мешкає за адресом: АДРЕСА_2 ,- шляхом накладення заборони на користування та розпорядження ними.
Передати арештоване майно на відповідальне зберігання ОСОБА_7 , визнавши місцем його зберігання місце мешкання останнього, а саме: АДРЕСА_2 .
Негайно надати копію ухвали про арешт майна слідчому Слідчого відділення Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області молодшому лейтенанту поліції ОСОБА_3 та прокурору Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області молодшому раднику юстиції ОСОБА_2 .
Копію цього судового рішення не пізніше наступного робочого дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні при його проголошенні.
Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію ухвали.
На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляцію безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Повний текст ухвали було постановлено з урахуванням приписів частини 7 статті 115 Кримінального процесуального кодексу України, виготовлено шляхом комп`ютерного набору, підписано слідчим суддею та оголошено у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду 15.01.2019 року о 10 годині 00 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Нововодолазький районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 11.01.2019 |
Оприлюднено | 13.02.2023 |
Номер документу | 104698592 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Шахрайство |
Кримінальне
Нововодолазький районний суд Харківської області
Мащенко С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні