Справа № 303/8239/21
2/303/2083/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08червня 2022 рокум.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді Гутій О.В
за участю секретаря судових засідань Зарева А.Ю.
розглянувши у підготовчомусудовому засіданнів м.Мукачево цивільнусправу запозовом Мукачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кольчинської селищної ради до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_2 , третя особа: Товариство зобмеженою відповідальністю «Девелоперськакомпанія «КарпатіяРезорт» про скасування наказу про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки та витребування земельної ділянки з незаконного володіння, -
В С Т А Н О В И В:
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом Мукачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кольчинської селищної ради до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_2 , третя особа: Товариство зобмеженою відповідальністю «Девелоперськакомпанія «КарпатіяРезорт» про скасування наказу про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки та витребування земельної ділянки з незаконного володіння.
29.10.2021 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Сторони в підготовче судове засідання не з`явились, про час і місце його проведення повідомлялися належним чином.
Приписами ст. 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до п.10 ч.2 ст.197ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників процесу.
19.11.2021 року представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області подав клопотання про залишення позову без розгляду та закриття провадження у справі.
21.12.2022 року представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_3 подав клопотання про залишення позову без розгляду.
29.12.2022 року відповідач ОСОБА_1 подала клопотання про залишення позову без розгляду та закриття провадження у справі.
18.05.2022 року представник відповідача ОСОБА_3 подав клопотання про закриття провадження у справі.
08.06.2022 року представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав клопотання про закриття провадження у справі.
08.06.2022 року представник ТОВ «Девелоперська компанія «Карпатія Резорт» - Кривич О.А. подав клопотання про закриття провадження у справі.
Суд, розглянувши заявлені клопотанні, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (ст.258 ЦПК України).
Вирішуючи клопотання сторін про залишення позову без розгляду відповідно до положень п.2 ч.1 ст. 257 ЦПК України, яке мотивоване тим, що заяву подано неповноважною особою, а саме безпідставне звернення прокурора до суду в інтересах держави, без належного обґрунтування здійснення неналежним чином органом державної влади до компетенції якого віднесені повноваження або відсутність такого, суд зазначає наступне.
Частиною 1статті 257 ЦПК Українирегламентовано підстави для залишення позову без розгляду, зокрема, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи (пункт 2).
Відповідно до ч. 2ст. 4 ЦПК Україниу випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Згідно з ч. 1ст. 56 ЦПК Україниу випадках, установлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.
Якщо держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах.
У судовому процесі, зокрема у цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.
Згідно зіст. 1 Закону України «Про прокуратуру»прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановленіКонституцією Українифункції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Як кореспондує пункт 2 ч. 1ст. 2 вказаного Законуу випадках, зокрема визначених цим Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4ст. 56 ЦПК України.
Водночас відповідно до положень ч. 4ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Зазначеним нормам кореспондують відповідні приписиЦПК України, а саме прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
На переконання суду, прокурор обґрунтував у чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту, належним чином обґрунтував наявність підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив, у чому полягає порушення інтересів держави, а саме у неможливості безпосереднього подання Кольчинською сільською радою Закарпатської області позову. Отож, у прокурора виникли обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці ЄСПЛ.
Також, ухвалою судді від 29.10.2021 року було відкрито провадження у цивільній справі за цим позовом, оскільки позовна заява відповідала вимогамстатей 175-177 ЦПК України. А тому безпідставне є посилання відповідача, що заява подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
З урахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для залишення позову без розгляду.
Вирішуючи питання про наявність підстав для закриття провадження в справі згідно з п. 1 ч. 1ст. 255 ЦПК Українипідлягає з`ясуванню чи належить справа до юрисдикції суду загальної юрисдикції згідно зст. 19 ЦПК України.Відповідно,підставою длязакриття провадженняв справізгідно звказаною нормою, є віднесення розгляду справи в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства ( ч.1ст. 19 ЦПК України).
Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованихЦивільним кодексом України,ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами,що виникаютьіз будь-якихправовідносин,крім випадків,коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства); по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі, як правило, є фізична особа).
Таким чином,враховуючи вищенаведене,суд невбачає підставидля закриттяпровадження усправі узв`язку зпідсудністю такоїгосподарському суду,оскільки стороною справіє фізична особа,спір міжсторонами виникіз наявністю у них спору про право цивільне, а відтак суд приходить до висновку, що справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Крім того, безпідставним є клопотання представника відповідача та третьої особи ОСОБА_4 про закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору, з огляду на наступне.
Посилання представника на факт врегулювання спірних питань шляхом добровільного відшкодування ринкової вартості земельної ділянки, не вказує на відсутність у справі предмета спору, оскільки з такою закон не пов`язує неможливість судового розгляду справи. До того ж матеріали справи не містять доказів, що спірне питання було врегульовано самими сторонами.
У справі «Беллет проти Франції» від 04.12.1995 ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Як свідчить усталена практика ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Тому у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі слід відмовити.
Відповідно до ч.2ст.200ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, закриття провадження у справі, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Підстав для залишення позовної заяви без розгляду, чи закриття провадження у справі судом не встановлено, а тому суд вважає, що справу слід призначити до розгляду по суті, а підготовче провадження закрити.
Керуючись ст.ст. 13, 197-200, 257, 255, 267, 259, 260 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні клопотань представників відповідачів та третьої особи про залишення позову без розгляду та закриття провадження у справі відмовити.
Закрити підготовче провадження у справі за позовом Мукачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кольчинської селищної ради до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_2 , третя особа: Товариство зобмеженою відповідальністю «Девелоперськакомпанія «КарпатіяРезорт» про скасування наказу про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки та витребуванняземельної ділянкиз незаконноговолодіння та призначити справу до судового розгляду по суті на 20 липня 2022 року о 13 год. 30 хв.
Повідомити сторони про місце, дату і час слухання справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуюча Гутій О.В.
Суд | Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 07.06.2022 |
Оприлюднено | 24.06.2022 |
Номер документу | 104698925 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Інші справи позовного провадження |
Цивільне
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
Гутій О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні