Ухвала

від 07.06.2022 по справі 465/9395/13-к

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/9395/13-к

1-кп/465/910/22

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

06-07.06.2022 року Франківський районний суд м.Львова в складі :

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту з додатками у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР 17.01.2013 року за №12013150030000019 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.275 КК України

за участю потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6

представника потерпілого ОСОБА_8 ,

та обвинуваченого ОСОБА_7 ,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_9 перебували матеріали судової справи з розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013150030000019 від 17.01.2013 року, про обвинувачення ОСОБА_7 за ч.1 ст.275 КК України.

Ухвалою судді ОСОБА_10 від 12.04.2022 року задоволено заяву судді ОСОБА_9 про самовідвід у розгляді судової справи № 465/9395/13-к. Матеріали судового провадження № 1 кп/465/910/22 (судова справа № 465/9395/13-к) передано до канцелярії суду для реєстрації та здійснення розподілу між суддями у порядку, визначеному ст.35 КПК України.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 12.04.2022 року вказані матеріали судового провадження передані головуючій судді ОСОБА_1 .

Ухвалою судді від 13.04.2022 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання у розгляді обвинувального акту.

У підготовчому судовому засіданні потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заявила клопотання про повернення даного обвинувального акта прокурору та просять врахувати наступне. Даний обвинувальний акт надійшов до Франківського районного суду після проведення додаткового розслідування. Під час розгляду справи попереднім складом суду, ухвалою суду від 25.01.2019 року у даному кримінальному провадженні таких визнано потерпілими. Відповідно 13.02.2019 року та 18.02.2019 року ними були подані цивільні позови, які були прийняті судом 21-25.03.2019 року і такі були визнані цивільними позивачами. Обвинувальний акт поданий до суду 06.01.2022 року не містить жодних доказів щодо поданих цивільних позовів, тому потерпілі вважають, що є перешкоди для призначення судового розгляду у справі без з`ясування цих важливих обставин.

Окрім цього, потерпілі зазначають, що кваліфікація органом досудового розслідування дій обвинуваченого ОСОБА_7 як кримінальний проступок суперечить вимогам кримінального закону. За час проведення досудового розслідування та звернення до суду з даним обвинувальним актом потерпілих ні слідчі, ні прокурор не викликали та жодних документів не вручали. Зазначені неправомірні дії правоохоронних органів обмежують права потерпілих на захист їх порушених прав, зокрема на відшкодування завданих обвинуваченим збитків.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання потерпілих, посилаючись на те, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, тому відсутні підстави для повернення обвинувального акту. Крім того, зазначив, що слідчим неодноразово викликались потерпілі з метою проведенні слідчих дій за їх участю, однак такі виклики були останніми проігноровані.

Обвинувачений та його захисник у підготовчому судовому засіданні погодилися з позицією прокурора, просять відмовити у задоволенні клопотання потерпілих.

Додатково захисник вказала, що за наслідками проведеного досудового розслідування складений та скерований до суду щодо її підзахисного даний обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування по матеріалах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12013150030000019 від 17.01.2013 року, в якому відображені проведені в ході досудового розслідування процесуальні дії. Ствердила, що потерпілі неодноразово викликались слідчим, однак так жодного разу і не з`явились на виклик такого. Крім цього, просить врахувати суд, що формулювання обвинувачення, правова кваліфікація кримінального правопорушення, визначення кола потерпілих належать до повноважень органу досудового розслідування, а не суду. Посилання потерпілих на неправильну, на їх думку, правову кваліфікацію дій обвинуваченого суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки закон не має зворотної сили. Окрім цього, потерпілі не скористались своїм правом на подачу цивільного позову під час досудового розслідування, що не є перешкодою для реалізації такого права під час судового розгляду. Враховуючи наведене, захисник просить відмовити у задоволенні клопотання потерпілих про повернення обвинувального акту, оскільки таке спрямоване виключно на затягування судового процесу та порушує право її підзахисного на розгляд справи щодо нього судом протягом розумного строку.

Заслухвши думку учасників підготовчого судового провадження, дослідивши матеріали обвинувального акту, подані клопотання, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до положеньст.2 КПК України, одним із завдань кримінального провадження - є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.

Відповідно до ч.1 ст.8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч.1 ст.21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Відповідно до припису п.13 ч.1ст.3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч.4ст.110 КПК України, є обвинувальний акт(підсумковий процесуальний документ, яким визнається достатність доказів, зібраних підчас досудового розслідування та засвідчується його завершення), який повинен відповідати вимогам, передбаченимст.291 КПК України.

При цьому, суд може повернути обвинувальний акт прокурору виключно з підстав невідповідності вимогамст. 291 КПК України. Тобто, для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта прокурору з підстав його невідповідності вимогамКПК Українисуд має встановити невідповідність форми чи змісту такого обвинувального акта положеннямст. 291 КПК України.

Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Відповідно до вимог ст. 291 обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим. Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

До обвинувального акту додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акту, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування; 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Під реєстром матеріалів досудового розслідування розуміється опис процесуальних документів, які є в кримінальному провадженні, і на які прокурор має намір посилатися при підтриманні державного обвинувачення.

Відповідно до вимог ст.109КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування, види заходів забезпечення кримінального провадження, дату і строк їх застосування.

Відповідно до ч.1 ст.110 КПК України, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.

Таким чином, реєстр матеріалів досудового розслідування повинен мітити відомості щодо складання обвинувального акту. Виходячи з аналізу зазначених норм, на думку суду, даний обвинувальний акт складено згідно з вимогами КПК України, даний документ містить найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, анкетні дані обвинуваченого та потерпілих.

Також, відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до положень ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні не вирішуються питання про доведеність чи відсутність вини обвинуваченого та про правильність кваліфікації дій обвинуваченого, а також не досліджуються докази, на підставі яких ґрунтується обвинувачення, оскільки дані питання є предметом судового розгляду, а завданням підготовчого судового засідання є процесуальне та організаційне забезпечення його проведення.

Згідно ст.3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим кодексом.

При цьому, в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому (п.2 Постанови ВС від 24 листопада 2016 року у справі № 5-328кс16).

Таким чином, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення є дискреційними повноваженнями прокурора, а тому викладаються в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за необхідне прокурор.

Питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті, власне, фактичних обставин справи, а також узгодженість викладених фактичних обставин справи з правовою кваліфікацію кримінального правопорушення, як і конкретизація правової кваліфікації кримінального правопорушення не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин.

Відтак доводи сторони потерпілих на обґрунтування необхідності повернення обвинувального акта зводяться саме до оцінки правової кваліфікації кримінального правопорушення, а саме не погоджуються з зазначеною в обвинувальному акті кваліфікацією дій обвинуваченого ОСОБА_11 за ч.1 ст.275 КК України як кримінальний проступок, що є неприпустимим у підготовчому судовому засіданні.

Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

В п. 3 ч. 3ст. 314 КПК України мова йде про право суду повернути обвинувальний акт у підготовчому судовому засіданні, якщо буде встановлено, що він не відповідає вимогам КПК України. При цьому, на думку суду, оскільки таке повернення є правом, а не обов`язком суду, то для повернення обвинувального акта підставою не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК України, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити чи створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність обвинувального акта вимогам КПК України.

Отже, наведені потерпілими доводи щодо невідповідності обвинувального акту закону, на переконання суду, не є підставами у розумінні ст. 291 КПК України, для повернення обвинувального акту прокурору. Відтак судом не встановлено порушень, які б були перешкодую для розгляду кримінального провадження по суті.

Посилання потерпілих на інші, на їх думку порушення не є підставою для повернення обвинувального акту, оскільки не передбачені ст. 291 КПК України, як обов`язкові при складанні обвинувального акту.

При цьому сторона потерпілих не позбавлена права доводити перед судом недопустимість будь-якого доказу саме під час судового розгляду.

У відповідності до вимог ч. 1, ч. 4 ст.128КПК України суд вважає за необхідне роз`яснити потерпілим їх право під час кримінального провадження до початку судового розгляду на звернення з цивільним позовом.

Таким чином, підстав для прийняття рішення, передбаченого п.3 ч.3 статті 314 КПК України, під час підготовчого судового засідання не встановлено, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись статтями 8, 9, 10, 17, 21, 109, 110, 291, 293, 314, 395КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту з додатками у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР 17.01.2013 року за №12013150030000019 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.275 КК України - відмовити.

У відповідності до вимог ч. 1, ч. 4 ст.128КПК України суд вважає за необхідне роз`яснити потерпілим їх право під час кримінального провадження до початку судового розгляду на звернення з цивільним позовом.

Повний текст ухвали виготовлено 10.06.2022 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1