Ухвала

від 13.09.2022 по справі 465/9395/13-к

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/9395/13-к

1-кп/465/910/22

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

13.09.2022 року Франківський районний суд м.Львова в складі :

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Львові заявлені клопотання потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР 17.01.2013 року за №12013150030000019 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.275 КК України

за участю потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

представника потерпілого ОСОБА_8

та обвинуваченого ОСОБА_7 ,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_9 перебували матеріали судової справи з розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013150030000019 від 17.01.2013 року, про обвинувачення ОСОБА_7 за ч.1 ст.275 КК України.

Ухвалою судді ОСОБА_10 від 12.04.2022 року задоволено заяву судді ОСОБА_9 про самовідвід у розгляді судової справи № 465/9395/13-к. Матеріали судового провадження № 1 кп/465/910/22 (судова справа № 465/9395/13-к) передано до канцелярії суду для реєстрації та здійснення розподілу між суддями у порядку, визначеному ст.35 КПК України.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 12.04.2022 року вказані матеріали судового провадження передані головуючій судді ОСОБА_1 .

Ухвалою судді від 13.04.2022 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання у розгляді обвинувального акту.

У підготовчому судовому засіданні потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заявила наступні клопотання.

Просять відновити втрачені матеріали даного кримінального провадження. Зокрема зазначають, що 04.07.2022 року, ознайомившись з деякими матеріалами даного кримінального провадження, а саме томом №1 за період з 09.06.2021 по 04.08.2021 року, том №1 за період з 16.01.2021 по 11.03.2021 року та томом №1 за період з 06.01.2022 року, однак потерпілим не надано для ознайомлення вказаного кримінального провадження з 2013 року по 2020 рік, з якими ознайомлювались у 2019 році та у яких знаходились цивільні позови потерпілих. Відтак просять відновити втрачені матеріали даного кримінального провадження з 2013 року по 2020 рік у кількості 3-х томів та надати можливість з ними ознайомитись.

Крім того,потерпілі звернулисьз клопотанням про повернення даного обвинувального акта прокурору та просять врахувати наступне. Даний обвинувальний акт надійшов до Франківського районного суду після проведення додаткового розслідування. Такий двічі повертався прокурору, однак наведені в ухвалі суду недоліки, на думку потерпілих, не усунені. Під час розгляду справи попереднім складом суду, ухвалою суду від 25.01.2019 року у даному кримінальному провадженні таких визнано потерпілими. Відповідно 13.02.2019 року та 18.02.2019 року ними були подані цивільні позови, які були прийняті судом 21-25.03.2019 року і такі були визнані цивільними позивачами. Обвинувальний акт поданий до суду 06.01.2022 року не містить жодних доказів щодо поданих цивільних позовів, тому потерпілі вважають, що є перешкоди для призначення судового розгляду у справі без з`ясування цих важливих обставин. Окрім цього, потерпілі зазначають, що кваліфікація органом досудового розслідування дій обвинуваченого ОСОБА_7 як кримінальний проступок суперечить вимогам кримінального закону. За час проведення досудового розслідування та звернення до суду з даним обвинувальним актом потерпілих ні слідчі, ні прокурор не викликали та жодних документів не вручали. Також, потерпілі зазначають, що досудове розслідування проведено формально, з метою забезпечення об`єктивної істини, забезпечення законних прав та інтересів потерпілих, у відповідності до вимог статтей 55, 56, 291 КПК України просять повернути обвинувальний акт прокурору для проведення додаткового розслідування.

Окрім цього, потерпілі просять суд призначити у справі фінансово-будівельну експертизу з метою визначення вартості заподіяної матеріальної шкоди і відновлювального ремонту будинку в цілому, включаючи проектно-кошторисну документацію. В обґрунтування клопотання зазначають, що будинок перебуває у стані прогресуючи руйнації, що може призвести до настання тяжких наслідків.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні заперечив щодо задоволення наведених вище клопотаннь потерпілих, посилаючись на те, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, тому відсутні підстав для повернення обвинувального акту. Крім того, зазначив, що заявлені потерпілими клопотання є безпідставними, просить у задоволенні таких відмовити.

Підтримала позицію прокурора представник потерпілого ОСОБА_8 .

Обвинувачений та його захисник у підготовчому судовому засіданні просять відмовити у задоволенні клопотань потерпілих.

Додатково захисник вказала, що за наслідками проведеного досудового розслідування складений та скерований до суду щодо її підзахисного даний обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування по матеріалах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12013150030000019 від 17.01.2013 року, в якому відображені проведені в ході досудового розслідування процесуальні дії. Посилання потерпілих на неправильну, на їх думку, правову кваліфікацію дій обвинуваченого суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки закон не має зворотної сили. Крім цього, просить врахувати суд, що формулювання обвинувачення, правова кваліфікація кримінального правопорушення, визначення кола потерпілих належать до повноважень органу досудового розслідування, а не суду. Окрім цього, потерпілі не скористались своїм правом на подачу цивільного позову під час досудового розслідування, що не є перешкодою для реалізації такого права під час судового розгляду. Враховуючи наведене, захисник просить відмовити у задоволенні усіх клопотань потерпілих, оскільки такі є необґрунтованими та такими, що спрямовані виключно на затягування судового розгляду.

Заслухавши думку учасників підготовчого судового провадження, дослідивши матеріали обвинувального акту, подані клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Щодо заявленого клопотання потерпілих про відновлення втрачених матеріалів даного кримінального провадження, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Параграф 3 Глави 24 КПК України регламентує вимоги до змісту обвинувального акту та порядок звернення з обвинувальним актом до суду.

Частиною 2 ст. 291 КПК України встановлено конкретний перелік відомостей, які мають бути зазначені в обвинувальному акті, а в частині 4 статті перераховано документи, що додаються до нього, зокрема: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування і реєстру матеріалів досудового розслідування; 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження.

Тобто, положеннями ст. 291 КПК України законодавець встановив процесуальний порядок оформлення обвинувального акту у кримінальному провадженні, ряд відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, а також чітко визначив ті процесуальні документи, що в обов`язковому порядку надаються органом досудового розслідування до обвинувального акту.

Окрім цього, ч.4 ст.291 КПК України містить вичерпний перелік документів, що додаються до обвинувального акту, а надання до суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Як вбачається зі змісту обвинувального акту в кримінальному провадженні №12013150030000019 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.275 КК України, такий містить всі необхідні відомості, передбачені ст. 291 КПК України, а також суду налані усі додатки, передбачені ч.4 ст. 291 КПК України.

Із наведених вище норм КПК випливає, що під час проведення підготовчого засідання суд не уповноважений оцінювати зміст додатків до обвинувального акту, зокрема реєстру матеріалів досудового розслідування, а лише перевіряє їх наявність.

Також з огляду на ці ж норми КПК суд під час підготовчого засідання не може досліджувати докази, зокрема і ті на які послаються потерпілі у клопотанні, та надавати їм оцінку, вирішувати питання про їх належність чи допустимість.

Відтак суд у задоволенні клопотання потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про відновлення втрачених матеріалів даного кримінального провадження слід відмовити.

Відповідно до положень ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні не вирішуються питання про доведеність чи відсутність вини обвинуваченого та про правильність кваліфікації дій обвинуваченого, а також не досліджуються докази, на підставі яких ґрунтується обвинувачення, оскільки дані питання є предметом судового розгляду, а завданням підготовчого судового засідання є процесуальне та організаційне забезпечення його проведення.

Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

В п. 3 ч. 3ст. 314 КПК України мова йде про право суду повернути обвинувальний акт у підготовчому судовому засіданні, якщо буде встановлено, що він не відповідає вимогам КПК України. При цьому, на думку суду, оскільки таке повернення є правом, а не обов`язком суду, то для повернення обвинувального акта підставою не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК України, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити чи створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність обвинувального акта вимогам КПК України.

Згідно ст.3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим кодексом.

При цьому, в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому (п.2 Постанови ВС від 24 листопада 2016 року у справі № 5-328кс16).

У відповідності до положеньст.2 КПК України, одним із завдань кримінального провадження - є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.

Відповідно до ч.1 ст.8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч.1 ст.21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Відповідно до припису п.13 ч.1ст.3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч.4ст.110 КПК України, є обвинувальний акт(підсумковий процесуальний документ, яким визнається достатність доказів, зібраних підчас досудового розслідування та засвідчується його завершення), який повинен відповідати вимогам, передбаченимст.291 КПК України.

При цьому, суд може повернути обвинувальний акт прокурору виключно з підстав невідповідності вимогамст. 291 КПК України. Тобто, для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта прокурору з підстав його невідповідності вимогамКПК Українисуд має встановити невідповідність форми чи змісту такого обвинувального акта положеннямст. 291 КПК України.

Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Відповідно до вимог ст. 291 обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим. Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

До обвинувального акту додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акту, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування; 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Під реєстром матеріалів досудового розслідування розуміється опис процесуальних документів, які є в кримінальному провадженні, і на які прокурор має намір посилатися при підтриманні державного обвинувачення.

Відповідно до вимог ст.109КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування, види заходів забезпечення кримінального провадження, дату і строк їх застосування.

Відповідно до ч.1 ст.110 КПК України, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.

Таким чином, реєстр матеріалів досудового розслідування повинен мітити відомості щодо складання обвинувального акту. Виходячи з аналізу зазначених норм, на думку суду, даний обвинувальний акт складено згідно з вимогами КПК України, даний документ містить найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, анкетні дані обвинуваченого та потерпілих.

Також, відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Таким чином, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення є дискреційними повноваженнями прокурора, а тому викладаються в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за необхідне прокурор.

Питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті, власне, фактичних обставин справи, а також узгодженість викладених фактичних обставин справи з правовою кваліфікацію кримінального правопорушення, як і конкретизація правової кваліфікації кримінального правопорушення не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин.

Відтак доводи сторони потерпілих на обґрунтування необхідності повернення обвинувального акта зводяться саме до оцінки правової кваліфікації кримінального правопорушення, а саме не погоджуються з зазначеною в обвинувальному акті кваліфікацією дій обвинуваченого ОСОБА_11 за ч.1 ст.275 КК України як кримінальний проступок, що є неприпустимим у підготовчому судовому засіданні.

Отже, наведені потерпілими доводи щодо невідповідності обвинувального акту закону, на переконання суду, не є підставами у розумінні ст. 291 КПК України, для повернення обвинувального акту прокурору. Відтак судом не встановлено порушень, які б були перешкодую для розгляду кримінального провадження по суті.

Посилання потерпілих на інші, на їх думку порушення не є підставою для повернення обвинувального акту, оскільки не передбачені ст. 291 КПК України, як обов`язкові при складанні обвинувального акту.

При цьому сторона потерпілих не позбавлена права доводити перед судом недопустимість будь-якого доказу саме під час судового розгляду.

Таким чином, підстав для прийняття рішення, передбаченого п.3 ч.3 статті 314 КПК України, під час підготовчого судового засідання не встановлено, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Щодо заявленого потерпілими клопотання про призначення у справі фінансово-будівельної експертизи з метою визначення вартості заподіяної матеріальної шкоди і відновлювального ремонту будинку в цілому, включаючи проектно-кошторисну документацію суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбаченихстаттею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Частиною 1статті 242 КПК Українипередбачено, що експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Статтею 91 КПК України зазначений перелік обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (стаття 85 КПК України).

За нормою статті 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Обов`язок доказування обставин, що складають предмет судового розгляду законом покладено на відповідну заінтересовану сторону. Слід зазначити, що кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Стаття 242 КПК України встановлює виключний перелік підстав за яких проведення експертизи є обов`язковим. Більше того, ч. 1 ст. 242 КПК України визначено, що не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права. Судові експертизи належать до юридичних засобів доказування обставин, що становлять предмет кримінальних проваджень.

Указані дії обвинуваченого ОСОБА_11 стороною обвинуваченнякваліфіковано за ч.1 ст.275 КК України як кримінальний проступок порушення під час проектування та будівництва правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель та споруд, особою, яка зобов`язана дотримуватись таких правил, що створило загрозу загибелі людей та настання інших тяжких наслідків ( в редакції Закону України від 05.04.2001 №2341-14).

На переконаннясуду,зважаючи намежі висунутогообвинувачення,обставинами,які підлягаютьдоказуванню уданому кримінальномупровадженні євстановлення порушення під час проектування та будівництва правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель та споруд, особою, яка зобов`язана дотримуватись таких правил, що створило загрозу загибелі людей та настання інших тяжких наслідків (ч.1 ст.275 КК України), а не розмір збитків, завданих вказаними діями обвинуваченого потерпілим. Визначення суми завданих збитків в даному випадку є способом захисту порушених прав потерпілих, який мають право обрати самі потерпілі.

Таким чином, права відповідного виду учасник судового провадження здійснює самостійно, а не у спосіб перекладення їх на інших учасників кримінального провадження, в тому числі на суд, що як наслідок затягує розгляд кримінального провадження.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що оскільки потерпілі просять призначити експертизу з питань права, що в контексті ст.242 КПК України не є обов`язком суду, відтак за таких обставин відсутні підстави для задоволення клопотання про призначення фінансово-будівельної експертизи з метою визначення вартості заподіяної матеріальної шкоди і відновлювального ремонту будинку в цілому.

Також суд наголошує, що в силу вимог ч.1ст.318 КПК Українисудовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку, а призначення експертизи без достатніх на те підстав призведе до невиправданої тяганини та порушення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.

У відповідності до вимог ч. 1, ч. 4 ст.128КПК України суд вважає за необхідне роз`яснити потерпілим їх право під час кримінального провадження до початку судового розгляду на звернення з цивільним позовом.

Керуючись статтями 8, 9, 10, 17, 21, 109, 110, 291, 293, 314, 395КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про відновлення втрачених матеріалів даного кримінального провадження - відмовити.

У задоволенні клопотання потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту з додатками у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР 17.01.2013 року за №12013150030000019 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.275 КК України - відмовити.

У задоволенні клопотання потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про призначення у справі фінансово-будівельної експертизи - відмовити.

У відповідності до вимог ч. 1, ч. 4 ст.128КПК України суд вважає за необхідне роз`яснити потерпілим їх право під час кримінального провадження до початку судового розгляду на звернення з цивільним позовом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повни текст ухвали виготовлено 16.09.2022 року.

Суддя ОСОБА_1