Ухвала

від 07.06.2022 по справі 203/438/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/802/22 Справа № 203/438/22 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2022 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого, судді-доповідача ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційними скаргами прокурора ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 травня 2022 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12022040000000028 стосовно підозрюваного

ОСОБА_7 ,який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 вмісті ОрджонікідзеДніпропетровської області,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ,проживає заадресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України,

за участю:

захисника ОСОБА_6

в режимі відеоконференції:

прокурора ОСОБА_5

підозрюваного ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ :

Обставини, встановлені ухвалою слідчого судді та короткий зміст оскарженого рішення.

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2022 року клопотання старшого слідчого в ОВС ВРОТЗ СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором ОСОБА_5 задоволено частково та продовжено стосовно підозрюваного ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 08 липня 2022 року з визначенням застави у розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 868 350 гривень.

В обґрунтування свого рішення слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 307 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності та враховувалось слідчим суддею під час розгляду питання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім цього, вважав, що не втратили свою актуальність та не зменшились ризики того, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також продовжити вчиняти чи вчинити нове кримінальне правопорушення.

З огляду на вказане, а також з урахуванням того, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не може бути завершене з об`єктивних підстав, слідчий суддя вважав за доцільне продовжити підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В той же час, слідчий суддя, враховуючи термін перебування підозрюваного під вартою та стадію досудового розслідування вважав, що подальше застосування до підозрюваного цього запобіжного заходу без визначення розміру застави не відповідатиме критеріям розумного балансу між втручанням в право на свободу підозрюваного, з однієї сторони, та необхідністю забезпечення інтересів дієвості кримінального провадження, з іншої у зв`язку з чим прийшов до висновку, що застава у розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 868 350 грн. зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати у зв`язку з істотним порушенням норм КПК України та відмовити в задоволенні клопотання слідчого у повному обсязі.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог захисник, вказує на те, що слідчим суддею не було перевірено обґрунтованості підозри ОСОБА_7 та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а зазначені ризики в ухвалі є лише припущенням.

Крім цього, зазначає, що в порушення прецедентної практики ЄСПЛ, слідчим суддею не було розглянуто можливості застосування до підозрюваного ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу.

Також вказує, що, з огляду на матеріальний стан підозрюваного ОСОБА_7 , а також враховуючи відсутність у нього нерухомого майна і вилучення автомобіля працівниками поліції розмір застави, визначений слідчим суддею є непомірним.

Зазначає, що ухвала слідчого судді є переліком норм законодавства, в якій не було зазначено конкретних ризиків, обґрунтованості підозри та не досліджено можливості застосування більш м`яких запобіжних заходів і визначено непомірний розмір застави для підозрюваного ОСОБА_7 .

В апеляційній скарзі прокурор, не оскаржуючи висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою продовжити підозрюваному ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, в тому числі й особливо тяжкого, що з огляду на положення п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України дає можливість не визначати розмір застави.

Вважає, що слідчий суддя залишив поза увагою майновий стан підозрюваного, наявність в його власності квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 та автомобіля Cadillac CTS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який придбаний за грошові кошти, здобуті злочинним шляхом. Таким чином, визначення розміру застави на його думку призведе до настання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та не забезпечить належним чином виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.

Позиції учасників судового провадження.

Захисник та підозрюваний підтримали апеляційну скаргу захисника і з підстав, зазначених в скарзі, просили її задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити в задоволенні клопотання слідчого.

Прокурор в судовому засіданні підтримав свою апеляційну скаргу і просив її задовольнити.

Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, думки сторін кримінального провадження, перевіривши надані матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд доходить таких висновків.

Відповідно довимог частин3,4ст.199КПК Україниклопотання пропродовження строкутримання підвартою,крім відомостей,зазначених устатті 184цього Кодексу,повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у вказаній статті.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.

Перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані в повному обсязі, а доводи сторони захисту, викладені в судовому засіданні та зазначені в апеляційній скарзі щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді, не можуть бути визнані достатніми для скасування оскарженої ухвали з огляду на таке.

Щодо обґрунтованості підозри.

Згідно з наданими матеріалами ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України, вчиненого за обставин, викладених у повідомленні про підозру.

Відомості, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні вказаних злочинів, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання слідчого, які були предметом розгляду слідчим суддею та апеляційним судом під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 10 березня 2022 року. В матеріалах справи відсутні відомості про нові обставини, які б спростовували обґрунтованість цієї підозри або причетність останнього до інкримінованого йому злочину, а сама обґрунтованість підозри не оскаржується в апеляційних скаргах.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин визначив лише ймовірну причетність ОСОБА_7 до інкримінованого йому злочину.

Стосовно доведеності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та викладених в ухвалі слідчого судді.

Твердження захисника про відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України і про безпідставність висновків слідчого судді в цій частині, апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрюваному ОСОБА_7 інкримінуються злочини, які відповіднодо ст.12КК Україниє тяжкимта особливотяжким злочином,за якийпередбачено покаранняу виглядіпозбавлення воліна строкдо дванадцятироків,тому він розуміє тяжкість та строк покарання, яке йому може бути призначено в разі визнання винуватим, а також вагомість доказів обвинувачення проти нього, що може спонукати його до переховування від органу досудового розслідування.

Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватими у вчиненні злочинів, не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).

При цьому, як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування, апеляційний суд враховує, ведення в Україні військового стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Крім того, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді, що підозрюваний може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення у якому підозрюється або вчинити новий злочин, оскільки останній підозрюється у вчиненні протиправної діяльності, в тому числі й пов`язаної з придбанням прекурсорів та виготовленням психотропної речовини протягом тривалого часу, що об`єктивно вказує на можливість продовження ним вчинення кримінального правопорушення з метою отримання прибутку шляхом залучення інших осіб.

Перевіряючи доведеність даного ризику, апеляційний суд враховує відомості про особу підозрюваного, який в офіційному шлюбі не перебуває, не працевлаштований, на утриманні неповнолітніх дітей не має, за станом здоров`я може утримуватись в умовах попереднього ув`язнення, що у своїй сукупності вказує на відсутність у нього стійких соціальних зв`язків.

Колегія суддів не може погодитись з висновками слідчого судді про існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки про наявність такого ризику слідчий не заявляв у своєму клопотанні.

З огляду на характер розслідуваних злочинів, який створює необхідність в проведенні низки слідчих та процесуальних дій, закінчити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали не вбачається за можливе, у зв`язку з чим для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного продовження тримання його під вартою є виправданим та необхідним.

Інші доводи апеляційної скарги захисника зводяться до дослівного викладення положень кримінального процесуального закону та низки рішень Європейського суду з прав людини без належного співставлення висновків ЄСПЛ в справах у яких вони були зроблені з фактичними обставинами цієї справи, що не може бути розцінено як належне обґрунтування своїх доводів та підставою для скасування оскарженого рішення.

При цьому, апеляційний суд погоджується з доводами прокурора про безпідставність визначеної суми застави, а висновки слідчого судді в цій частині є суперечливими

Так,слідчий суддя,зазначив,що враховуєкількість вилучениху підозрюванихпсихотропних речовин,виготовлення тазберігання якихз метоюзбуту інкримінуєтьсяостаннім,майновий станпідозрюваного,який маєу власностітранспортний засібта нерухомемайно,інших утриманцівне має,а такожвраховуючи наявніризики,вважав занеобхідне визначитизаставу увідповідності доабз.2ч.5ст.183КПК Українив розмірі350прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб,що становить868350грн.

З такими висновками слідчого судді апеляційний суд не погоджується і вважає, що з огляду на сталість, організованість та масштаб кримінальної діяльності ОСОБА_7 застосування застави у даному кримінальному провадженні не зможе запобігти встановленим ризикам і бути достатнім стримуючим фактором для його переховування від органу досудового розслідування у разі її внесення.

Крім того, з оскарженої ухвали не слідує, які саме саме обставини змінились у кримінальному провадженні, що слідчий суддя визначив розмір застави, при цьому в ухвалі про застосування запобіжного заходу дійшов протилежного висновку про неможливість її визначення. Рішення слідчого судді в цій частині є не мотивованим.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Як слідує з наданих матеріалів метою вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_7 є саме отримання незаконного прибутку, а тому грошові кошти, отримані злочинним шляхом, які наразі невстановлені органом досудового розслідування, можуть бути використані підозрюваним для внесення застави з метою подальшого уникнення кримінальної відповідальності або переховування від органів досудового розслідування та суду.

Враховуючи вищевикладене, а також положення ч. 3 ст. 407 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення слідчого судді та постановляє нове рішення.

Керуючись ст. ст. 177-178, 183, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 травня 2022 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором ОСОБА_5 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України задовольнити.

Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваному за ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 08 липня 2022 року включно без визначення розміру застави.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3