Рішення

від 21.02.2022 по справі 905/1986/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.02.2022 Справа №905/1986/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.

при секретарі судового засідання Галагузі М.П.,

за позовом фізичної особи-підприємця Жильйової Олени Станіславівни, м.Маріуполь Донецької області, РНОКПП НОМЕР_1 ,

до відповідача, Маріупольської міської ради Донецької області, м.Маріуполь Донецької області, код ЄДРПОУ 33852448,

про визнання протиправним та скасування рішення Маріупольської міської ради Донецької області, про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки,-

за участю представників сторін:

від позивача: Ботман О.С. - ордер, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю;

від відповідача (у режимі відеоконференції): Балджи К.В. - самопредставництво (відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), -

І. Короткий зміст позовної заяви, заперечень та інших заяв, клопотань учасників справи:

Фізична особа-підприємець Жильйова Олена Станіславівна звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом б/н від 12.10.2021 до Маріупольської міської ради Донецької області про:

- визнання протиправним та скасування рішення Маріупольської міської ради Донецької області №8/4-265 від 26.02.2021 на підставі ст.19 Конституції України, ст.59, ст.77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.8 Цивільного кодексу України, ст.123 Земельного кодексу України, ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року та висновки Європейського суду з прав людини;

- визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 29.08.2016, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.09.2016 за №16335696, згідно з якою Маріупольська міська рада Донецької області надає в користування фізичній особі-підприємцю Жильйовій Олені Станіславівні строком на п`ять років земельну ділянку площею 0,0059 га, кадастровий номер 1412336900:01:012:0048, що розташована за адресою: вул.130-ї Таганрозької дивізії, 1 в Лівобережному району міста Маріуполя, на той самий строк та на тих самих умовах, котрі передбачені договором оренди земельної ділянки від 29.08.2016, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.09.2016 за №16335696, та викласти її у редакції приведеній позивачем у позові на підставі п.11.1, п.11.2 договору оренди земельної ділянки б/н від 29.08.2016, ст.ст.638, 651, 654 Цивільного кодексу України, ст.30, ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі».

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що є власником нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, яка є об`єктом оренди за договором оренди земельної ділянки від 29.08.2016, укладеного із відповідачем, сплив строку його дії, наявність звернення через Центр надання адміністративних послуг Департаменту надання адміністративних послуг Маріупольської міської ради із заявою про продовження терміну оренди земельної ділянки за наявності діючого договору оренди земельної ділянки, прийняття відповідачем з порушенням місячного строку, передбаченого ст.123 Земельного кодексу України, незаконного, необґрунтованого рішення, яким фактично в односторонньому порядку змінено істотні умови договору оренди земельної ділянки від 29.08.2016р., а саме строк дії договору з 5 років на 1 рік. Зазначено, що позивач зверталась до відповідача із заявою та листом задля встановлення юридичного факту продовження строку дії договору оренди земельної ділянки на той самий строк та на тих самих умовах, та надано для підписання відповідний проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки. Позивач зауважує на продовженні користування земельною ділянкою, належному виконанні усіх умов договору, в тому числі сплаті орендної плати. Вказано, що позивач протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки не отримувала заперечень орендодавця щодо продовження дії договору, як те передбачено ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі». Звертає увагу на те, що на орендованій земельній ділянці знаходиться нерухоме майно позивача, таким чином не подовження позивачу договору оренди земельної ділянки призводить до порушення прав та його законних інтересів як власника нерухомого майна, а також призведе до несплати орендної плати до бюджету територіальної громади, що свідчить про нераціональне розпорядження земельною ділянкою відповідачем. Вважає, що такий договір оренди земельної ділянки від 29.08.2016 є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, що, як наслідок, зумовлює виникнення у

На підтвердження викладених обставин позивачем надано у копіях: рішення Маріупольської міської ради Донецької області №7/9-544 від 28.07.2016 «Про подовження строку оренди земельних ділянок в Лівобережному районі міста фізичній особі-підприємцю Жильйовій О.С.»; договір оренди земельної ділянки від 29.08.2016 з планом (схема) меж земельної ділянки; викопіювання із чергового кадастрового плану; акт обстеження та узгодження меж землекористування приватного підприємця Жильйової О.С. для функціонування піцерії по вул.130 Таганрозької дивізії, 1 в Орджонікідзевському районі м.Маріуполя б/н від 12.03.2011; акт приймання-передачі земельної ділянки, згідно договору оренди, б/н від 2016р.; інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №67845065 від 12.09.2016; витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №1869190 від 31.10.2003; свідоцтво про право власності від 30.10.2003; технічний паспорт на громадський будинок піцерія вул.130 Таганрозької дивізії, 1, м.Маріуполь; заява від 05.12.2020 про продовження права оренди земельної ділянки; опис вхідного пакету документів на отримання адміністративної послуги реєстраційний номер 040-01.27-03558/М від 05.12.2020; лис-повідомлення про поновлення договору оренди землі б/н від 16.02.2021 разом із проектом додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки б/н від 29.08.2016, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №16335696 від 08.09.2016; рішення Маріупольської міської ради Донецької області №8/4-265 від 26.02.2021 «Про поновлення строку оренди земельної ділянки по вул.130 Таганрозької дивізії, 1 в Лівобережному районі міста фізичній особі-підприємцю Жильйовій О.С.»; податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018-2021рр.; квитанція №2; лист Головного управління Державної податкової служб

23.11.2021 від представника позивача адвоката Ботман О.С., через канцелярію Господарського суду Донецької області, отримано клопотання б/н від 22.11.2021 про долучення доказів до матеріалів справи, з додатками згідно переліку. Просить долучити до матеріалів справи №905/1986/21 копію договору про надання правової допомоги №А-16-02-21 від 16.02.2021, укладеного між Адвокатським об`єднанням «ФАВОР» та фізичною особою-підприємцем Жильйовою О.С.

23.11.2021 від відповідача на офіційну електронну поштову адресу суду отримано відзив №16106/2021 від 22.11.2021, з додатками згідно переліку. За змістом вказаного відзиву вказано, що відповідачем направлено на адресу позивача лист №26.6.3-72639-26.1 від 17.12.2020 про відсутність наміру поновлювати дію вказаного договору оренди земельної ділянки на той самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені договором, з огляду на що Маріупольською міською радою дотримано умови ст.33 Закону України «Про оренду землі» щодо місячного строку розгляду відповідного звернення орендаря; зауважено, що після розгляду звернення позивача відповідачем прийнято рішення №8/4-265 від 26.02.2021, згідно п.1 якого, було поновлено на 1 рік строк оренди земельної ділянки (землі житлової та громадської забудови) площею 0,0059 га (кадастровий номер 1412336900:01:012:0048) для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (функціональне кафе, об`єкт громадського харчування піцерія) по вул.130 Таганрозької дивізії, 1 в Лівобережному районі міста фізичній особі-підприємцю Жильйовій Олені Станіславівні; звернуто увагу, що рішення ради приймається на пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених законодавством, а отже, на виконання наданих законом повноважень, депутатський корпус Маріупольської міської ради висловив свою волю та надав позивачеві земельну ділянку строком на 1 рік; зазначено, що листом від 17.03.2021 позивачу рекомендовано звернутись у встановленому законом порядку до Центру надання адміністративних послуг із заявою про оформлення проекту додаткового договору про поновлення строку дії договору оренди вказаної земельної ділянки, таким чином, відповідачем не порушено переважне право орендаря земельної ділянки ФОП Жильйової О.С. при розгляді її звернення про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки.

23.11.2021 від відповідача на офіційну електронну поштову адресу суду надійшла заява №16131/2021 від 22.11.2021, у якій просить відкласти підготовче судове засідання у справі №905/1986/21 призначене на 23.11.2021 о 12:00 год. на іншу дату, у зв`язку із зайнятістю представника відповідача в іншому судовому засіданні.

30.11.2021 від відповідача через канцелярію Господарського суду Донецької області отримано паперовий примірник відзиву №16106/2021 від 22.11.2021, з додатками згідно переліку.

13.12.2021 від представника позивача через канцелярію Господарського суду Донецької області отримано відповідь б/н від 09.12.2021 на відзив, з додатками згідно переліку. За змістом якої відмічено, що надані відповідачем докази направлення листа №26.6.3-72639-26.1 від 17.12.2020 позивачу, а саме фіскальний чек ФН3000347053 не є належним підтвердженням надіслання саме вказаного листа, адже опису вкладення до нього немає, з огляду на що відповідач не підтверджує факт ознайомлення Жильйовою О.С. з текстом вказаного листа; вказано, що лист №26.6.3-72639-26.1 від 17.12.2020 не містить відмови у поновленні договору оренди земельної ділянки, однак і не зазначається з якими істотними умовами орендодавець не згоден та що саме хоче змінити; зауважено, що лист Управління земельних відносин Маріупольської міської ради №26.6.3-72639-26.1 від 17.12.2020 підписано директором департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради, тобто неповноважним суб`єктом щодо вирішення питань розпорядження землями територіальної громади, а отже, не є листом-повідомленням про заперечення у поновленні дії договору та не спричиняє ніяких правових наслідків; зазначено, що згідно публічних відомостей, які містяться на офіційному веб-сайті Маріупольської міської ради, зокрема розпорядження голови №440р від 10.12.2020 та №3р від 12.01.2021, у період з отримання звернення позивача складено ІІ та ІІІ сесію Маріупольської міської ради VIII скликання, що відбулось 23.12.2020 о 10:00 год та 27.01.2021 о 10:00 год, тобто у відповідача була можливість розглянути звернення позивача вчасно; зауважено, що відповідач всупереч свого ж рішення №6/16-1563 від 21.02.2012 зі змінами, яким встановлено порядок визначення строку оренди земельних ділянок у залежності до їх площі, прийняла рішення, яким встановила строк оренди земельної ділянки на 1 рік замість 5 років, вказані дії свідчать про порушення Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»; звернуто увагу, що відповідач оскаржуваним рішенням не заперечував проти надання по

13.12.2021 від представника позивача на офіційну електронну поштову адресу суду надійшло клопотання б/н від 10.12.2021 про відкладення підготовчого судового засідання, з додатками згідно переліку. Просить відкласти підготовче судове засідання у справі №905/1986/21, яке призначене на 14.12.2021 о 13:00 год. на іншу дату, оскільки виявлена потреба виправлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав відносно спірної земельної ділянки, що потребує часу.

Представником відповідача у підготовчому засіданні 14.12.2021 заявлено усне клопотання про продовження строку на подання відзиву.

24.12.2021 від представника позивача, адвоката Ботман О.О., через канцелярію Господарського суду Донецької області отримано клопотання б/н від 20.12.2021 про долучення доказів, з додатками згідно переліку. Просить долучити до матеріалів справи №905/1986/21 копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 10.12.2021 №289621967.

06.01.2022 від відповідача через канцелярію Господарського суду Донецької області отримано заперечення №19449/2021 від 31.12.2021, з додатками згідно переліку, у якому зазначено, що у законі відсутні вимоги щодо направлення орендарю відповідного листа-повідомлення з описом вкладення, при цьому, копію вказаного листа відповідача із доказами його направлення позивачу надано до відзиву та направлено і до суду і до позивача (останнє підтверджується описом вкладення); зауважено, що директор департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради є уповноваженим міською радою суб`єктом на підписання листів-заперечень стосовно наміру продовжувати договори оренди земельних ділянок відповідно до приписів п.2.17 Положення про департамент по роботі з активами Маріупольської міської ради, затвердженого рішенням Маріупольської міської ради №8/4-205 від 26.02.2021, та рішення Маріупольської міської ради №7/39-3733 від 26.02.2019 «Про надання права підпису листів-заперечень стосовно наміру продовження договорів оренди земельних ділянок»; зауважено, що у зв`язку із здійсненням виборчих процедур декілька місяців не відбувалось відповідних сесій Маріупольської міської ради і заяву позивача від 05.12.2020 не було розглянуто протягом місяця у зв`язку з тим, що у грудні та січні розглядались заяви, що були подані раніше ніж заява позивача з огляду на значний обсяг заяв, що надійшли за період здійснення виборчих процедур; рішенням №6/16-1563 від 21.02.2012 зі змінами затверджено умови надання земельних ділянок на території Маріупольської міської ради, тобто, мова йде про первісне надання в оренду земельних ділянок і положення рішення жодним чином не стосуються умов поновлення вже існуючих договорів оренди земельних ділянок; підкреслено, що на час закінчення строку дії договору вже існувало заперечення орендодавця у вигляді відповідного рішення про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки, що унеможливлює застосування ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на момент укладання та реєстрації договору) в контексті поновлення договору оренди земельної ділянки на той самий строк та на тих самих умовах; вказано, що право позивача обслуговувати свій об`єкт нерухомості не порушено, міська рада лише скористалась своїм правом на заперечення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки на той самий строк та на тих самих умовах.

18.01.2022 від представника позивача, адвоката Ботман О.О., через офіційну електронну поштову адресу суду отримано пояснення б/н від 17.01.2022, з додатками згідно переліку. За змістом пояснень зазначено, що питання регулювання земельних відносин, зокрема надання земельних ділянок в оренду, укладання договорів, зміна істотних умов договору та поновлення строку дії договорів оренди земельних ділянок є виключною компетенцією відповідача; зауважено, що Маріупольська міська рада не може делегувати виключні повноваження, а також повноваження щодо складення листів-заперечень щодо намірів Маріупольської міської ради продовження договорів оренди земельної ділянки; підкреслено, що законодавством не передбачено звільнення органів місцевого самоврядування від виконання своїх зобов`язань у встановлений строк або ж якихось виключень щодо строку розгляду заяв; вказано, що лист №26.6.3-72639-26.1 від 17.12.2020 не містить інформації щодо заперечення взагалі продовжувати договірні правовідносини та не містить інформації, які саме істотні умови бажає змінити орендодавець, тобто орендодавець не здійснював дій щодо узгодження з орендарем істотних умов договору.

20.01.2022 від представника позивача, адвоката Ботман О.О., на офіційну електронну поштову адресу отримано клопотання б/н від 20.01.2022 про відкладення розгляду справи, з додатками згідно переліку.

У судовому засіданні 22.02.2022 до початку судових дебатів представником позивача подано заяву б/н від 22.02.2022 про надання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (у порядку ч.8 ст.129 ГПК України), за змістом якої просить стягнути з відповідача судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з розглядом даної справи у розмірі 24540,00 грн. за попереднім розрахунком.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечив проти задоволення позовних вимог.

ІІ. Процесуальні дії суду:

З дотриманням приписів ст.32 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1986/21 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 25.10.2021 прийнято позовну заяву б/н від 12.10.2021 до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1986/21; встановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 23.11.2021; визнано явку представників сторін у підготовче засідання обов`язковою.

Ухвалою суду від 23.11.2021 відкладено підготовче засідання на 14.12.2021; визнано явку представників сторін у підготовче засідання обов`язковою.

Клопотання відповідача №16131/2021 від 22.11.2021 залишено судом без розгляду, оскільки вказане звернення подано після судового засідання 23.11.2021, у якому вчинено запитувану процесуальну дію.

Клопотання представника відповідача про продовження строку на подання відзиву задоволено судом, одночасно продовжено строк позивачу для надання відповіді на відзив.

Клопотання позивача б/н від 10.12.2021 про відкладення підготовчого судового засідання задоволено судом.

Ухвалою суду від 14.12.2021 продовжено строк підготовчого провадження до 23.01.2022 (включно); відкладено підготовче засідання на 18.01.2022; продовжено строк відповідачу для подання відзиву на позовну заяву; продовжено строк позивачу на подання відповіді на відзив на позовну заяву; встановлено строк відповідачу на подання заперечень до 31.12.2021 разом із доказами їх направлення на адресу позивача; повідомлено сторін про закриття підготовчого провадження 18.01.2022 та призначення справи до судового розгляду по суті у відповідності до приписів ст.185 Господарського процесуального кодексу України; визнано явку представників сторін у підготовче засідання обов`язковою.

Ухвалою суду від 18.01.2022 закрито підготовче провадження по справі №905/1986/21; призначено справу №905/1986/21 за позовом фізичної особи-підприємця Жильйової Олени Станіславівни, м.Маріуполь Донецької області, до відповідача, Маріупольської міської ради Донецької області, м.Маріуполь Донецької області, про визнання протиправним та скасування рішення Маріупольської міської ради Донецької області, про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, до судового розгляду по суті; визначено проведення судового засідання 24.01.2022 року о 13:00 год. у приміщенні Господарського суду Донецької області, за адресою: 61022, м.Харків, проспект Науки, 5, зал судового засідання №406, для розгляду справи по суті.

Клопотання представника позивача б/н від 20.01.2022 про відкладення розгляду справи задоволено шляхом оголошення перерви у судовому засіданні, керуючись приписами ч.2 ст.216 Господарського процесуального кодексу України.

24.01.2022 оголошено перерву у судовому засіданні по справі №905/1986/21.

Ухвалою суду від 24.01.2022 повідомлено фізичну особу-підприємця Жильйову Олену Станіславівну, м.Маріуполь Донецької області, про продовження судового засідання, що відбудеться 08.02.2022.

08.02.2022 оголошено перерву у судовому засіданні по справі №905/1986/21.

Ухвалою суду від 08.02.2022 повідомлено фізичну особу-підприємця Жильйову Олену Станіславівну, м.Маріуполь Донецької області та Маріупольську міську раду Донецької області, про продовження судового засідання 22.02.2022 року о 15:00 год.

Представлені сторонами документи прийнято судом та долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 22.02.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом:

Як свідчать матеріали справи, рішенням Маріупольської міської ради Донецької області №7/9-544 від 28.07.2016 «Про подовження строку оренди земельних ділянок в Лівобережному районі міста фізичній особі-підприємцю Жильйовій О.С.» подовжено на 5 років строк оренди земельної ділянки (землі житлової та громадської забудови міської ради) (кадастровий номер 1412336900:01:012:0048), площею 0,0059 га з розміром орендної плати на рівні 3% від її грошової оцінки для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури (функціонування кафе, об`єкт громадського харчування піцерія) по вул.130 Таганрозької дивізії, 1 в Лівобережному районі міста фізичній особі-підприємцю Жильйовій Олені Станіславівні.

На підставі вищеозначеного рішення між Маріупольською міською радою Донецької області (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Жильйовою Оленою Станіславівною (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки від 29.08.2016.

Відповідно до п.1.1 цього договору орендодавець, згідно до рішення Маріупольської міської ради від 28.07.2016 №7/9-544, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: вул.130 Таганрозької дивізії, 1 в Лівобережному районі міста Маріуполя (кадастровий номер 1412336900:01:012:0048).

В оренду передається земельна ділянка площею: 0,0059 га (п.2.1 договору).

Як слідує зі змісту п.2.2 договору, на земельній ділянці знаходиться (буде знаходитись) об`єкт нерухомого майна: кафе, об`єкт громадського харчування піцерія, а також об`єкти інфраструктури згідно документації із землеустрою, що посвідчують право на земельну ділянку.

Земельна ділянка, яка передається в оренду не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. Інших особливостей об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини, не має (п.2.3, п.2.4 договору).

Договір укладено на 5 років з моменту державної реєстрації права оренди (п.3.1 договору).

Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 2 місяці до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово орендодавця про намір поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає (п.3.2 договору).

Відповідно до п.4.1 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2016 рік становить 1753,03 грн/кв.м.

Згідно п.4.3 договору орендна плата на землю (платіж) сплачується орендарем у грошовій формі: 3% від грошової оцінки земельної ділянки (за рік).

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, сплачується рівними частками орендарем за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.4.4 договору).

Відповідно до п.5.1 договору земельна(і) ділянка(и) передаються в оренду з метою та за цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (функціонування кафе, об`єкт громадського харчування піцерія).

Орендар зобов`язаний зберігати земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, в якому він одержав її в оренду згідно акта приймання-передачі земельної ділянки (п.5.2 договору).

За визначенням п.6.2 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки, згідно договору оренди.

За змістом п.7.1 договору після припинення дії договору, орендар повертає земельну ділянку орендодавцеві у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Згідно з п. 9.2.8 договору орендар зобов`язаний за 2 (два) місяця до закінчення строку дії договору оренди звернутися до орендодавця з письмовою заявою про поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає.

Орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення до бюджету орендної плати (п.9.3.1.4 договору).

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін (п.11.1 договору).

За змістом п.11.3 договору дія договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно п.14.2 договору цей договір набирає чинності відповідно до ст.ст.3-5 Закону України «Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» після його підписання сторонами та державної реєстрації.

Державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки проведено 08.09.2016, номер запису 16335696 (земельна ділянка кадастровий номер 1412336900:01:012:0048), про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №289621967 від 10.12.2021.

У відповідності до умов договору сторонами складено акт приймання-передачі земельної ділянки, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв у користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: вул.130 Таганрозької дивізії, 1 у Лівобережному районі міста Маріуполя (кадастровий номер 1412336900:01:012:0048), площею 0,0059 га.

За відомостями витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №1869190 від 31.10.2003 та свідоцтва про право власності САА№487626 від 30.10.2003, ОСОБА_1 є власником об`єкта нерухомого майна: нежитлова будівля, загальною площею 32,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 05.12.2020 зверталась до міського голови із заявою про подовження права оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування для функціонування кафе, об`єкт громадського харчування піцерія, плщею 0,0059 га, розташованого за адресою: вул.130 Таганрозької дивізії, 1.

Дана заява прийнята Центром надання адміністративних послуг із пакетом документів, згідно опису, реєстраційний номер звернення 040-01.27-03558/М.

За змістом доданого до відзиву листа №26.6.3-72639-26.1 від 17.12.2020 директор департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради Донецької області повідомив позивача, що його заява за дорученням Маріупольського міського голови знаходиться на розгляді в департаменті. Також зазначено, що термін дії договору оренди земельної ділянки від 29.08.2016 спливає 08.09.2021; повідомлено, на підставі ст.12 Земельного кодексу України та ст.33 Закону України «Про оренду землі», про відсутність наміру Маріупольської міської ради поновлювати дію вказаного договору оренди земельної ділянки на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

У підтвердження направлення вказаного листа позивачу суду представлено копію фіскального чеку ВПЗ №12 ЦПЗ №5 Дон.Дирекції ПАТ «Укрпошта» ФН 3000345697 від 17.12.2020.

Одночасно фізична особа-підприємець Жильйова Олена Станіславівна звернулась до Маріупольської міської ради Донецької області з листом б/н від 16.02.2021, до якого додано два примірника проекту додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 29.08.2016, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.09.2016 за №16335696.

Про отримання вказаного повідомлення 17.02.2021 свідчить відповідна відмітка Маріупольської міської ради про реєстрацію на самому зверненні.

Рішенням Марупольської міської ради №8/4-265 від 26.02.2021 «Про поновлення строку оренди земельної ділянки по вул.130 Таганрозької дивізії, 1 в Лівобережному районі міста фізичній особі-підприємцю Жильйовій О.С.» поновлено на 1 рік строк оренди земельної ділянки (землі житлової та громадської забудови) площею 0,0059 га (кадастровий номер 1412336900:01:012:0048) для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (функціонування кафе, об`єкт громадського харчування піцерія) по вул.130 Таганрозької дивізії, 1 в Лівобережному районі міста фізичній особі-підприємцю Жильйовій Олені Станіславівні.

Листом №26.6.3-5020-26.61 від 17.03.2021 начальник управління Ігнатов А.О. повідомив ОСОБА_1 про прийняття Маріупольською міською радою 26.02.2021 рішення №8/4-265 про поновлення на 1 рік строк оренди вищезазначеної земельної ділянки, зазначив про необхідність звернення у встановленому законом порядку до Центру надання адміністративних послуг із заявою про оформлення проекту додаткового договору про поновлення строку дії договору оренди вказаної земельної ділянки, до якої додається відповідний пакет документів; повідомив, що відповідно до вимог ст.33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, що діяла до 15.07.2020) Маріупольською міською радою 17.12.2020 було направлено позивачу листа №26.6.3-72639-26.1 про відсутність наміру поновлювати дію вказаного договору оренди земельної ділянки на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, що підтверджується фіскальним чеком №8751200979006 від 17.12.2020.

У підтвердження направлення вказаного листа позивачу суду представлено копію фіскального чеку АТ «Укрпошта» ВПЗ 87555 ФН 3000347053 від 17.03.2021.

IV. Мотиви з яких виходить суд та застосовані ним положення законодавства:

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов`язки.

Згідно зі ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання. Господарські зобов`язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч.1 ст.174 Господарського кодексу України).

За змістом положень ч.1 ст.764 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч.1 ст.777 цього Кодексу наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Аналогічні підстави поновлення договорів оренди землі передбачено ст.33 Закону України «Про оренду землі», яка конкретизує порядок такої пролонгації.

Враховуючи, що спірний договір оренди землі укладений між сторонами 29.08.2016, тобто до внесення 05.12.2019 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» №340-IX змін до законодавства, яке, у тому числі, регулює правовідносини пов`язані з поновленням договорів оренди землі (зміни до Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі» набрали чинності 16.01.2020), поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення (відповідно до абз. 4 розділу ІХ «Перехідних положень» Закону України «Про оренду землі»).

Правовідносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв`язку із передачею її у користування та володіння врегульовано Законом України «Про оренду землі» (тут і далі - в редакції, чинній на момент укладення договору оренди земельної ділянки), в тому числі його положеннями визначено порядок і особливості укладення, зміни, припинення, а також поновлення договору оренди землі.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст.2 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно ст.792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди.

Згідно з ч.1 ст.19 вказаного Закону строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» врегульовано процедуру поновлення договору оренди землі на новий строк, шляхом реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1-5 цієї норми), або шляхом мовчазної згоди орендодавця (частина 6 цієї норми).

Дана норма передбачає можливість поновлення договору оренди землі у порядку реалізації переважного права на укладення цього договору на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч.2 ст.33 Закону України «Про оренду землі»). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч.3 ст.33 Закону України «Про оренду землі»).

За приписами ч.5 ст.33 Закону України «Про оренду землі» орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, у процедурі поновлення договору оренди землі на орендаря, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк (поновлення договору), покладається обов`язок завчасно повідомити орендодавця листом-повідомленням, до якого додати проект відповідної додаткової угоди.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 зазначила, що ст.33 Закону №161-XIV прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди про таке поновлення. Шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проекті додаткової угоди, яку надав орендар.

У постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 10.09.2018р. у справі №920/739/17, від 29.11.2018р. у справі №920/752/17, від 20.02.2019р. у справі №915/1401/17 зазначено, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Так, у п.3.2 договору оренди сторони передбачили, що після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 (два) місяця до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово орендодавця про намір поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає.

Орендар зобов`язаний за 2 (два) місяця до закінчення строку дії договору оренди звернутися до орендодавця з письмовою заявою про поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає. (п.9.2.8 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач завчасно звертався до відповідача:

- 05.12.2020 через центр адміністративних послуг Маріупольської міської ради із заявою про подовження терміну оренди земельної ділянки за наявності діючого договору оренди земельної ділянки. До заяви позивачем були надані документи, які включені у вичерпний перелік документів, вказаних в описі вхідного пакету документів на отримання адміністративної послуги 01.27. «Рішення міської ради про подовження терміну оренди земельної ділянки за наявності діючого договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у встановленому законом порядку». Судом встановлено, що у переліку, запропонованому центром адміністративних послуг, відсутнє посилання на проект додаткової угоди;

- із листом-повідомленням від 16.02.2021 про поновлення договору оренди землі на той самий строк та тих самих умовах разом з двома примірниками проекту додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 29.08.2016. Факт отримання 17.02.2021 підтверджується відтиском штампу Маріупольської міської ради про реєстрацію вхідної кореспонденції.

Таким чином, позивач висловив намір подовжити договір оренди земельної ділянки від 29.08.2016 на той самий строк, тобто ще на п`ять років, у строки встановлені договором та з дотриманням ст.33 Закону України «Про оренду землі» у цій частині.

За твердженнями відповідача, у відповідь на заяву позивача від 05.12.2020 з дотриманням місячного строку розгляду звернення, ним надіслано на адресу позивача за підписом директора департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради лист-повідомлення №26.6.3-72639-26.1 від 17.12.2020 про відсутність наміру поновлювати дію договору оренди земельної ділянки від 29.08.2016 на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У підтвердження на копії вказаного листа-повідомлення міститься відображення фіскального чеку ФН3000345697 від 17.12.2020.

У підтвердження повноважень директора департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради відповідачем надано суду рішення Маріупольської міської ради №7/39-3733 від 26.02.2019, зі змісту якого вбачається, що директор департаменту по роботі з активами та директор юридичного департаменту ради уповноважені на підписання листів-заперечень стосовно наміру подовження договорів оренди земельних ділянок.

Доказів скасування вищеозначеного рішення ради суду не представлено.

За цих обставин, у суду відсутні підстави вважати підпис даного листа неповноважним суб`єктом.

Поряд з цим, у контексті ст.33 Закону України «Про оренду землі» мається на увазі наявність заперечення орендодавця щодо поновлення договору оренди в цілому. У разі наявності наміру зміни істотних умов договору, орендодавець зазначає їх із відповідною пропозицією та обґрунтуванням цього, узгоджує з орендарем.

Проте, означений лист не містить конкретного посилання на порушення закону, не містить обґрунтування, пропозицій та конкретних умов, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

За результатом аналізу змісту листа-повідомлення №26.6.3-72639-26.1 від 17.12.2020 не можна його розцінити як висловлення про відсутність наміру поновлювати дію договору оренди земельної ділянки від 29.08.2016.

Одночасно, відповідно до пункту 61 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою №270 Кабінету Міністрів України від 05.05.2009, передбачено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Згідно вказаних Правил підтвердженням надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку, а підтвердженням переліку відправлених документів є опис вкладення встановленої форми.

З урахуванням викладеного, фіскальний чек ФН3000345697 від 17.12.2020 за відсутності опису вкладення та наявності заперечень позивача щодо цього, не може виступати доказом у підтвердження відправлення листа-повідомлення №26.6.3-72639-26.1 від 17.12.2020 позивачу.

Отже, за сукупністю викладеного, не доведено повідомлення орендаря (доведення до його відома) протягом місяця з дня отримання звернення від 05.12.2020, яке було оформлено в порядку, запровадженому відповідачем через центр адміністративних послуг з наданням документів за переліком, визначеним відповідачем для отримання послуг, про наявність заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі.

При цьому, за результатами розгляду звернення фізичної особи-підприємця Жильйової О.С. рішенням Маріупольської міської ради №8/4-265 від 26.02.2021 «Про поновлення строку оренди земельної ділянки по вул.130 Таганрозької дивізії, 1 в Лівобережному районі міста фізичній особі-підприємцю Жильйовій О.С.» поновлено на 1 рік строк оренди земельної ділянки (землі житлової та громадської забудови) площею 0,0059 га (кадастровий номер 1412336900:01:012:0048) для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (функціонування кафе, об`єкт громадського харчування піцерія) по вул.130 Таганрозької дивізії, 1 в Лівобережному районі міста фізичній особі-підприємцю Жильйовій Олені Станіславівні.

Фактичні обставини справи, вказують, що позивач продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору оренди, відповідач дане не спростовує.

Відповідач до позивача з вимогою про повернення земельної ділянки не звертався.

Доказів використання спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням суду не представлено.

Як вбачається з представлених суду копій податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018-2021 роки позивачем здійснюється сплата орендних платежів за договором.

Листом головного управління ДПС у Донецькій області №19389/6 від 30.06.2021 на запит фізичної особи-підприємця Жильйової О.С. щодо надання інформації про відсутність заборгованості перед бюджетом підтверджено відсутність заборгованості позивача станом на 29.06.2021 перед бюджетом.

Відповідачем належне виконання позивачем обов`язків у цій частині не заперечується.

Неналежного виконання своїх зобов`язань позивачем за договором оренди землі не встановлено, відповідач про таке не свідчить.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно з ч.1 ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За своєю правовою природою рішення Маріупольської міської ради №8/4-265 від 26.02.2021 є актом ненормативного характеру.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Організація та діяльність органів місцевого самоврядування регулюється Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

За змістом ч.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно з ч.1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ч.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

З огляду на викладене, акт державного чи іншого органу управління повинен бути прийнятий в межах компетенції відповідного органу, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб, відповідати вимогам діючого законодавства і бути прийнятим у формі та в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом, способів.

Підставами для визнання акта незаконним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акту незаконним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.

Отже, необхідною умовою для правильного вирішення спору у цій частині є встановлення наявності або відсутності порушення права та законного інтересу позивача внаслідок прийняття Маріупольською міською радою оскаржуваного рішення.

Відповідно до посилання позивача у позові та відповідача у запереченнях №19449/2021 від 31.12.2021 на рішення Маріупольською міською радою №6/26-3003 від 26.02.2013 «Про внесення змін до рішення Маріупольської міської ради від 21.02.2012 №6/16-1563 «Про затвердження умов надання земельних ділянок на території Маріупольської міської ради», згідно з п.4 якого встановлено строки оренди земельних ділянок згідно з додатком 2.

Відповідно до додатку 2 вказаного рішення встановлено строки оренди земельних ділянок, де серед іншого визначений строк у 5 років для ділянок площею до 0,0100 га включно.

Вказане рішення ради з додатком знаходиться у загальному доступі на офіційному сайті Маріупольської міської ради.

Отже, відповідно до вказаного рішення Маріупольської міської ради, при прийнятті Маріупольською міською радою оскаржуваного рішення мав бути застосований строк у 5 років, а не 1 рік як в оскаржуваному рішенні.

Підстав вважати дане рішення таким, що регулює питання первісного надання в оренду земельних ділянок і положення рішення жодним чином не стосуються умов поновлення вже існуючих договорів оренди земельних ділянок, не встановлено, будь яких застережень щодо цього даний акт не містить.

Суд відзначає, що виступаючи головним розпорядником земель комунальної власності, позивач є професійним орендодавцем, послідовна діяльність та реагування на запит суспільства якого повинні відповідати закону та орієнтувати суб`єктів земельних відносин на відповідну «правильну» поведінку в реалізації наданих їм прав.

Судовим рішенням Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України», Європейський Суд зауважив, що державні органи, які не впроваджують або недотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання обов`язків.

На думку суду, добросовісний орендар має право розраховувати на отримання рішення відповідача на поновлення договору оренди землі на той же строк, тобто може вважатись таким, що набув права «правомірного очікування». Позивач дотримувався вимог законодавства, які регламентують його поведінку, необхідну для отримання відповідного рішення уповноваженого органу в строки, які встановлені договором.

Статтею 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

У відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відтак, у спорі щодо законності та обґрунтованості прийнятого відповідачем рішення, останній повинен довести існування обставин, які зумовили прийняття ним такого рішення.

Дослідивши зміст рішення Маріупольської міської ради №8/4-265 від 26.02.2021, суд встановив, що в ньому не наведено мотивів та будь-якого обґрунтування продовження строку оренди лише на один рік, відтак необхідності відступу від власного ж рішення щодо встановлених строків оренди.

У зв`язку з чим суд зазначає, що у питанні законності прийнятого відповідачем рішення про відмову у пролонгації договору оренди на той же строк (п`ять років), останній не навів мотивованих підстав для обмеження прав позивача на оренду конкретної земельної ділянки строком один рік.

Рішення органів державної влади і місцевого самоврядування повинні бути прозорі та зрозумілі, особливо у випадках, що стосуються відступу від попереднього рішення, за наслідками чого обмежуються права відповідної особи.

Судом враховано, що на спірній земельній ділянці розташоване нерухоме майно позивача, що належить йому на праві власності, а тому відмова у пролонгації строку договору оренди на п`ять років не відповідає критерію пропорційності, адже у будь-якому разі жодний інший орендар, крім позивача, не зможе користуватися цією земельною ділянкою, в умовах відсутності спору щодо прав власності на об`єкт нерухомості та відсутності доказів самостійного будівництва.

За змістом п.39 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 по справі «Серявін та інші проти України», будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, якою це право встановлено, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Суд вважає за необхідне значити, що згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело прав. Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення «законів».

Під час розгляду справи відповідачем не доведено порушення суспільних інтересів існуванням орендних відносин між сторонами протягом наступних п`яти років до 08.09.2026 року у тій мірі, яка повинна призвести до застосування втручання держави у права особи на мирне володіння майном в порядку ч.2 ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відтак, відмовляючи у подовжені договору на наступні п`ять років, у рішенні не наведено жодного обґрунтування, за яким власник об`єкта нерухомості обмежується правами на земельну ділянку, на якій розміщено ций об`єкт, строком один рік.

Відповідачем також не доведено наявність обмежень орану місцевого самоврядування щодо виконання прийнятих тим самим органом місцевого самоврядування рішень.

Одночасно, прийняттям оскаржуваного рішення змінюється істотна умова договору оренди земельної ділянки в одноособовому порядку, без дотримання встановленої процедури, що суперечить положенням договору та Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України принцип справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом ч.3 ст.509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України «Про оренду землі», добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар. Такі правові висновки викладені у постанові Касаційного господарського суду Верховного суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17.

Щодо вимог в частині визнання укладеною додаткову угоду, означену позивачем.

Як вже встановлено судом, позивач повторно 17.02.2021 звернувся до Маріупольської міської ради із листом-повідомленням про намір подовжити термін дії договору оренди земельної ділянки від 29.08.2016 щодо земельної ділянки площею 0,0059 га, яка знаходиться по вул.130 Таганрозької дивізії, 1, на той самий термін та на тих самих умовах із проектом додаткової угоди.

Таким чином, позивач висловив намір подовжити договір на той самий строк, тобто ще на п`ять років.

Отже, враховуючи, що договір оренди земельної ділянки від 29.08.2016 діє до 08.09.2021, а лист-повідомлення отримано радою 17.02.2021, умови п.9.2.8 вказаного договору щодо повідомлення орендаря про поновлення терміну договору за 2 місяці до закінчення строку його дії орендарем були виконані.

За умовами п.5.1 укладеного між сторонами договору оренди, спірна земельна ділянка передається в оренду з метою та за цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (функціонування кафе, об`єкт громадського харчування піцерія).

Судом враховано, що на спірній земельній ділянці за адресою: м.Маріуполь, по вул.130 Таганрозької дивізії, 1 в Лівобережному районі міста, розміщений об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля, яка перебуває в приватній власності позивача.

Право власності на зазначений об`єкт зареєстровано відповідно до свідоцтва про право власності САА№487626 від 30.10.2003, право власності та законність будівництва сторонами не оскаржені. Тому суд, в межах тих обставин, які існують на даний час виходить з того, що позивач є законним власником об`єкту нерухомості, розташованому на спірній земельній ділянці.

За змістом висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 31.08.2021 у справі №903/1030/19, наголошно на важливості принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах ст.120 ЗК України, ст.377 ЦК України, інших положеннях законодавства (постанови від 4.12.2018 у справі № 910/18560/16, від 3.04.2019 року у справі № 921/158/18, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18). Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №263/6022/16-ц (пункт 42).

Враховуючи розміщення на земельній ділянці нерухомого майна, позивач продовжує користуватись наданою земельною ділянкою після 08.09.2021.

Суд також приймає до уваги, що належне виконання обов`язків за договором оренди землі позивачем, зокрема щодо своєчасної сплати орендної плати, відповідачем не заперечується, з матеріалів справи не відстежується.

Поновлення договору оренди землі у судовому порядку, у передбачений ст.33 Закону України «Про оренду землі» спосіб, вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків. Належним способом захисту порушеного права у цьому випадку є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17, від 15.01.2019 у справі №922/1464/18, від 19.03.2019 у справі №908/2484/17.

V. Висновки суду:

Приймаючи до уваги вищевикладене, невідповідність спірного рішення відповідача рішенню Маріупольською міською радою №6/26-3003 від 26.02.2013 «Про внесення змін до рішення Маріупольської міської ради від 21.02.2012 №6/16-1563 «Про затвердження умов надання земельних ділянок на території Маріупольської міської ради», фактичним обставинам та вимогам ст.33 Закону України «Про оренду землі», а також прийняття спірного рішення з порушенням прав позивача, як добросовісного орендаря та власника нерухомого майна, суд приходить до висновку про невмотивовану, незаконну відмову відповідача у продовженні строку договору оренди на той самий строк, відтак наявність підстав для задоволення позову в частині визнання незаконним та скасування рішення Маріупольської міської ради №8/4-265 від 26.02.2021.

За умов ст.33 Закону України «Про оренду землі» відмова, а також зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Згідно ч.3 ст.179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо, зокрема, існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст. 187 Господарського кодексу України, спори, що виникають при укладанні договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Оцінивши усі обставини справи у їх сукупності та дослідивши надані сторонами по справі докази, суд дійшов висновку, що законні права позивача підлягають захисту шляхом визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 29.08.2016, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №16335696 від 08.09.2016, згідно з яким фізична особа-підприємець Жильйова Олена Станіславівна отримала в оренду земельну ділянку площею 0,0059 га, кадастровий номер 1412336900:01:012:0048, яка знаходиться за адресою: вул.130 Таганрозької дивізії, 1 в Лівобережному районі міста Маріуполя, на той самий строк на тих самих умовах, котрі передбачені договором оренди земельної ділянки від 29.08.2016, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №16335696 від 08.09.2016, внаслідок чого наявні правові підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.

Інші заперечення та доводи сторін не спростовують викладені висновки суду.

Відповідно до ч.9 ст.238 Господарського процесуального України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Судові витрати в частині стягнення судового збору підлягають розподілу з урахуванням норм статті 129 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.4, 7, 12, 13, 42, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги фізичної особи-підприємця Жильйової Олени Станіславівни до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення Маріупольської міської ради Донецької області №8/4-265 від 26.02.2021, визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 29.08.2016, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.09.2016 за №16335696, згідно з якою Маріупольська міська рада Донецької області надає в користування фізичній особі-підприємцю Жильйовій Олені Станіславівні строком на п`ять років земельну ділянку площею 0,0059 га, кадастровий номер 1412336900:01:012:0048, що розташована за адресою: вул.130-ї Таганрозької дивізії, 1 в Лівобережному району міста Маріуполя, на той самий строк та на тих самих умовах, котрі передбачені договором оренди земельної ділянки від 29.08.2016, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.09.2016 за №16335696, та викласти її у редакції приведеній позивачем у позові, задовольнити у повному обсязі.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольської міської ради Донецької області №8/4-265 від 26.02.2021.

3.Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 29.08.2016, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.09.2016 за №16335696, згідно з якою Маріупольська міська рада Донецької області надає в користування фізичній особі-підприємцю Жильйовій Олені Станіславівні строком на п`ять років земельну ділянку площею 0,0059 га, кадастровий номер 1412336900:01:012:0048, що розташована за адресою: вул.130-ї Таганрозької дивізії, 1 в Лівобережному району міста Маріуполя, на той самий строк та на тих самих умовах, котрі передбачені договором оренди земельної ділянки від 29.08.2016, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.09.2016 за №16335696, та викласти її у наступній редакції:

«Додаткова угода

до договору оренди земельної ділянки від 29.08.2016, зареєстрованому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.09.2016 за №16335696

місто Маріуполь, Донецька область,

Ми, що нижче підписалися: Маріупольська міська рада, (код ЄДРПОУ 33852448), місцезнаходження: м.Маріуполь, пр.Миру, буд.70, іменована далі «Орендодавець», в особі директора юридичного департаменту Маріупольської міської ради Паська Максима Івановича (ІПН НОМЕР_2 ), який мешкає за адресою: м.Харцизьк, вул.Миру, буд.42, діючий на підставі розпорядження Маріупольського міського голови «Про надання повноважень з вчинення правочинів» від 23.01.2017 року №23р, з одного боку,

та

фізична особа-підприємець Жильйова Олена Станіславівна (РНОКПП НОМЕР_1 ), що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців серія ААБ №385973, запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.11.2003 №2 274 017 0000 002963, іменована далі «Орендар», з другого боку,

на підставі положень ст.33 Закону України «Про оренду землі» уклали цю додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 29.08.2016, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.09.2016 №16335696, про нижченаведене:

1.Пункт 3.1. розділу 3. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ в Договорі оренди земельної ділянки від 29.08.2016, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.09.2016 №16335696, викласти у наступній редакції:

« 3.1. Договір укладено на 5 (п`ять) років (до 08.09.2026 р.)».

2.Усі інші пункти Договору оренди земельної ділянки від 29.08.2016, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.09.2016 за №16335696, не змінені цим Договором, залишаються без змін.

3.Цей договір укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у орендодавця, другий - в орендаря.

4.Зміст ст.ст, 12, 93, 124 Земельного кодексу України сторонам договору відомо.

5.Цей договір набуває чинності відповідно до ст.3, 4, 5 Закону України «Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» після його підписання сторонами та Державної реєстрації.

ПІДПИСИ СТОРІН

Орендодавець Орендар

Маріупольська міська рада Фізична особа-підприємець

м.Маріуполь, пр. Миру, 70Жильйова Олена Станіславівна

код ЄДРПОУ НОМЕР_3 РНОКПП НОМЕР_1

АДРЕСА_3

підпис М.П. підпис

4.Стягнути з Маріупольської міської ради Донецької області (87500, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Мира, будинок 70, код ЄДРПОУ 33852448, банківські реквізити не вказано) на користь фізичної особи-підприємця Жильйової Олени Станіславівни ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , банківські реквізити не вказано) відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 4540,00 грн.

5.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6.У судовому засіданні 22.02.2022 ухвалено рішення (вступна та резолютивна частини рішення).

7.Згідно з ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

8.З огляду на запровадження на території України воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», з урахуванням Указів Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259 та від 17.05.2022 №341/2022, згідно з опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану, враховуючи наказ Господарського суду Донецької області «Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Донецької області» №20 від 28.02.2022 та запровадження роботи Господарського суду Донецької області з 18.04.2022 у віддаленому режимі на підставі розпорядження суду «Про організацію роботи та комунікацію між працівниками в Господарському суді Донецької області в умовах воєнного стану» від 15.04.2022 №9-р., повний текст рішення складено та підписано 10.06.2022.

Суддя О.В. Кротінова