УХВАЛА
10 червня 2022 року
м. Київ
справа № 177/1741/20
провадження № 61-4873ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., розглянувши питання про прийняття до розгляду касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 березня 2022 року в цивільній справі за позовом Керівника Криворізької північної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення, договору про встановлення земельного строкового сервітуту та повернення земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
27 травня 2022 року ФОП ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 березня 2022 року.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху, виходячи з таких підстав.
ФОП ОСОБА_1 порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якого посилається на те, що копію оскаржуваної постанови було нею отримано 06 травня 2022 року, в зв`язку з чим вважає, що строк на касаційне оскарження не був пропущений, проте, просить його поновити.
Оскаржувана постанова проголошена 23 березня 2022 року. Відомостей про дату складання повного тексту оскаржувана постанова не містить. Останній день строку на касаційне оскарження, визначеного статтею 390 ЦПК України, припав на 22 квітня 2022 року. Касаційну скаргу подано 27 травня 2022 року, тобто, поза межами строку на касаційне оскарження.
Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України встановлено, що до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
ФОП ОСОБА_1 не виконано вказану вимогу всупереч до положень статті 81 ЦПК України, оскільки з наданих до суду копій оскаржуваних судових рішень вбачається лише дата їх завірення відповідальною службовою особою суду. Надана заявником копія заяви про видачу копії судового рішення також не містить достатньої інформації щодо моменту отримання копії оскаржуваної постанови заявником.
Також заявником не надано жодних доказів на підтвердження недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень, в зв`язку з чим доводи ФОП ОСОБА_1 щодо отримання копії оскаржуваного рішення зводяться до намагання штучного продовження строку на касаційне оскарження.
З урахуванням наведеного на підтвердження зазначених обставин пропуску строку на касаційне оскарження заявник має надати відповідну довідку суду про дату отримання судового рішення апеляційного суду або інші належні докази (копії матеріалів справи тощо) з приводу недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень, або навести інші підстави з відповідними доказами.
У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Через особливості розгляду касаційної скарги на стадії її прийняття до розгляду суд касаційної інстанції позбавлений можливості перевірити дані про направлення судом апеляційної інстанції копії оскаржуваної постанови скаржнику засобами поштового зв`язку, оскільки матеріали справи надходять до суду лише після відкриття касаційного провадження у справі.
Надавши оцінку доводам заявника стосовно того, що вчасно звернутися з касаційною скаргою їй завадило запровадження воєнного стану, суд зауважує, що в контексті вимог статті 81 ЦПК України заявницею не обґрунтовано вказані посилання належним чином доказами, а суд касаційної інстанції позбавлений процесуального права вирішувати процесуальне питання, ґрунтуючись на припущеннях.
Таким чином, наведені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження суд не визнає поважними.
Також подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, а отже, питання про відкриття касаційного провадження не може бути вирішене, оскільки заявником не сплачено у повному розмірі судовий збір.
В касаційній скарзі заявниця посилається на можливість суду за клопотанням сторони своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору в зв`язку з оголошенням на території України воєнного стану.
Відповідно до вимог частини першої статті 136 ЦПК України, статті 8 закону України «Про судовий збір» Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі:
1. розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2. позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3. предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
До касаційної скарги всупереч вимогам статті 81 ЦПК України не додано доказів на підтвердження підстав, які не дають змогу заявниці належним чином виконати покладений на неї процесуальний обов`язок зі сплати судового бору у встановленому законом розмірі.
Надавши оцінку тому, що на території України дійсно запроваджено воєнний стан, водночас м. Кривий Ріг не визнано таким, яке перебуває на лінії, де проводяться бойові дії, а інших доказів стосовно негативного впливу на майновий стан, до касаційної скарги не додано, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року, з подальшими змінами.
Згідно з статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду підлягає сплаті судовий збір у розмірі, який дорівнює 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, скарги.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, ККДБ - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
З позовом юридична особа звернулася до суду у 2020 році та заявила дві позовні вимоги немайнового характеру.
За змістом статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою позовної заяви немайнового характеру підлягає сплаті судовий збір, який дорівнює 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з положеннями частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року становив 2 102,00 грн.
За таких обставин, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, становить 8 408,00 грн (2 102,00 х 2 х 200%).
На підтвердження сплати судового збору заявнику необхідно надати до суду документ, що підтверджує сплату ним судового збору за подання касаційної скарги, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити заявникові строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ :
Відмовити у задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 березня 2022 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали до касаційних скарг застосовуються наслідки, передбачені цивільним процесуальним законодавством.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Литвиненко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 09.06.2022 |
Оприлюднено | 24.06.2022 |
Номер документу | 104713603 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Литвиненко Ірина Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні