Рішення

від 31.05.2022 по справі 525/1399/21

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/1399/21

Провадження №2/525/79/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.06.2022 Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої - судді Прасол Я.В.,

секретаря судових засідань - Хоменка М.М.,

з участю представника позивача - адвоката Лисенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області в порядку загального позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Лисенко Наталія Василівна, до Гоголівської селищної ради Миргородського району Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання права власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами,

в с т а н о в и в:

30.12.2021 ОСОБА_1 звернувся до Великобагачанського районного суду Полтавської області з позовом до Гоголівської селищної ради Миргородського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 у якому просив визнати за ним права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , як за спадкоємцем батька ОСОБА_6 за заповітом, який належав останньому на підставі записів у погосподарській книзі.

В обґрунтування позову посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_6 .

Після його смерті відкрилася спадщина у тому числі на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , що належав останньому на праві власності на підставі запису в погосподарській книзі сільської ради за 1991-1995 роки, особовий рахунок № НОМЕР_1 . На той час, запис у погосподарській книзі був належним засобом реєстрації права власності на житловий будинок з господарськими будівлями.

Реєстрація права власності на вищевказане будинковолодіння станом на лютий 2004 року не проводилася.

Вказаний житловий будинок з господарськими спорудами розташований на земельній ділянці площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка була передана ОСОБА_6 на підставі рішення Матяшівської сільської ради народних депутатів Великобагачанського району Полтавської області від 24.12.1996, але приватизація за життя ним завершена не була.

Спадкоємцем після смерті ОСОБА_6 на вищевказане будинковолодіння є позивач у справі на підставі заповіту від 22.10.2015, посвідченого секретарем Виконавчого комітету Матяшівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області. Інше майно за іншим заповітом ОСОБА_6 заповів ОСОБА_2

ОСОБА_3 , мати позивача та спадкоємець першої черги по закону після смерті ОСОБА_6 , яка мала право на обов`язкову частку у спадщині, від прийняття спадщини відмовилася в установленому Законом порядку.

05 липня 2021 року приватним нотаріусом Великобагачанського районного нотаріального округу Сахаровою Л.І. йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , через відсутність правовстановлюючих документів.

У зв`язку з чим позивач вимушений був звертатися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 04.01.2022 відкрито загальне позовне провадження по справі, роз`яснено учасникам їх право та строки на подачу відзиву на позов та відповіді на відзив, підготовче засідання призначено на 07.02.2022, копія позовної заяви з додатками була направлена відповідачу та третій особі, витребувано додаткові докази по справі.

Ухвалою суду від 07.02.2022 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та направлено їм копію позовної заяви з додатками, роз`яснено право подати свої пояснення щодо позову протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії позовної заяви, підготовче засідання по справі відкладено на 02.03.2022.

Ухвалою суду від 02.03.2022 підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду на 14.04.2022.

Представник позивача адвокат Лисенко Н.В. у судовому засіданні позов підтримала повністю, з підстав зазначених у позовній заяві, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Представник відповідача Гоголівської селищної ради Миргородського району Полтавської області у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Від відповідача надійшли заяви про визнання позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі та розгляд справи без участі його представника (а.с. 142, 172).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 у судове засідання не з`явились, про день та час судового засідання повідомлені належним чином, від них на адресу суду надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, зазначають, що заперечень стосовно заявлених позовних вимог не мають (а.с.132, 136, 139, 162, 167).

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача адвоката Лисенко Н.В., дослідивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 18.06.2021, виданого Великобагачанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми), ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 , актовий запис №6 (а.с. 5).

За життя, 21.06.2018 ОСОБА_6 склав заповіт, згідно якого приватну земельну ділянку розміром 0,4400 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5320282901:01:001:0190, приватну земельну ділянку розміром 0,7353 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Матяшівської сільської ради Великобагачанського району, кадастровий номер 5320282900:00:003:0121 та належний йому на праві приватної власності житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заповіт посвідчений секретарем виконавчого комітету Матяшівської сільської ради 21.06.2018, зареєстрований в реєстрі під №26 ( а.с. 6, 66).

ОСОБА_1 прийняв спадщину за заповітом в установленому законом порядку. Дружина померлого ОСОБА_3 , та дочка померлого ОСОБА_7 відмовилися від прийняття спадщини, про що подали до нотаріуса відповідні заяви. ОСОБА_2 прийняла спадщину на інше майно, згідно заповіту, що підтверджується матеріалами спадкової справи №239-2019 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 (а.с.39-110).

05 липня 2021 року приватним нотаріусом Великобагачанського районного нотаріального округу Сахаровою Л.І. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , через відсутність правовстановлюючих документів (а.с.9).

Відповідно до довідки Виконавчого комітету Гоголівської селищної ради №337 від 21.12.2021 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 станом на 01.01.1991 згідно погосподарської книги №2 за 1991-1995 роки, особовий рахунок № НОМЕР_1 обліковується за ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 20).

Згідно виписки з погосподарської книги №60 за 1991-1995 роки, ОСОБА_6 був головою колгоспного двору розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Членами двору станом на 15.04.1991 були його дружина ОСОБА_3 , дочка ОСОБА_8 та син ОСОБА_1 (а.с.209-210).

Відповідно до довідки Виконавчого комітету Гоголівської селищної ради Миргородського району Полтавської області №42 від 16.05.2022, домогосподарство особовий рахунок № НОМЕР_1 , станом на 15.04.1991 відносилося до «колгоспного двору» . На вказану дату у ньому були зареєстровані та проживали члени сім`ї, які відносилися до колгоспного двору: ОСОБА_6 - голова домогосподарства; ОСОБА_3 - дружина; ОСОБА_1 - син та ОСОБА_8 - дочка ( а.с. 208).

Відповідно до архівного витягу з протоколу 10 сесії 22 скликання Матяшівської сільської ради народних депутатів від 24.12.1996 ОСОБА_6 було передано у приватну власність земельну ділянку розміром 0,85 га, з них: 0,25 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, 0,60 га - для ведення особистого підсобного господарства (а.с.21).

Відповідно до технічного паспорту будинку по АДРЕСА_1 , житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами складається в цілому з: житлового будинку ( літ. «А-1»), літньої кухні (літ. «Б,б»), сараю (літ. «В»), сараю (літ. «Г»), сараю (літ. «Д»), сараю (літ. «д»), сараю (літ. «З»), гаражу (літ. «Ж»), гаражу (літ. «Л»), навісу (літ. «ж»), навісу (літ. «ж1»), навісу (літ. «Н»), погребу (літ. «з»), вбиральні (літ. «М»), огорожі №1, воріт огорожі №2. Зазначені в техпаспорті будівлі не є самовільними (а.с.11-16).

Відповідно до довідки №10777 від 15.09.2021 Полтавського ПП ПБТІ «Інвентаризатор» реєстрація права власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , станом на лютий 2004 року не проводилася (а.с.17). Ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями згідно звіту про оцінку нерухомого майна від 21.12. 2021 складає 41000 грн. (а.с.23,24).

Частиною 1статті 112 ЦК Української РСР передбачено, що колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Як роз`яснено у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Отже, всі члени колгоспного двору, які були такими станом на 15 квітня 1991 року, мали право спільної сумісної власності на майно колгоспного двору.

Разом з тим, колгоспний двір був припинений 15 квітня 1991 року відповідно до постанови Верховної Ради Української РСР № 885-XII з введенням у дію Закону України «Про власність».

Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мали ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку у майні.

Правовий режим власності колгоспного двору, виділ частки з колгоспного двору, його поділ, а також підстави втрати права на частку в майні колгоспного двору визначено статтями 120-126 ЦК УРСР 1963 року.

Так, згідно зі статтями 120, 123 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності і розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Правильне застосування судами норм статей 120, 123 ЦК УРСР 1963 року передбачає з`ясування питання про віднесення будинку до відповідної суспільної групи господарств.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-350цс15.

Той факт, що вказане будинковолодіння є майном колгоспного двору підтверджується матеріалами справи та ніким з учасників судового розгляду не оспорюється.

Із матеріалів справи судом об`єктивно встановлено та підтверджується записами у погосподарській книзі, що членами колгоспного двору станом на 15.04.1991 були: ОСОБА_6 - голова домогосподарства; ОСОБА_3 - дружина; ОСОБА_1 - син та ОСОБА_8 - дочка, тому частки кожного із них у праві власності на це майно є рівними - по 1/4 частці.

Таким чином, до складу спадщини після смерті ОСОБА_6 входила 1/4 частка вказаного домоволодіння, яку успадкував ОСОБА_1 за заповітом.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б вказували на те, що інші члени колгоспного двору втратили право на його частину.

У відповідності до ст.1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до положень ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Відповідно до положень ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Стаття 1296 ЦК України визначає, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання у нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки встановлено, що позивач ОСОБА_1 не може отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_6 через відсутність правовстановлюючих документів на домоволодіння, суд приходить до переконання про наявність правових підстав для часткового задоволення позову в частині визнання за ним, як за спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , права власності на 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В іншій частині заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 49, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та складається в цілому з: житлового будинку ( літ. «А-1»), літньої кухні (літ. «Б,б»), сараю (літ. «В»), сараю (літ. «Г»), сараю (літ. «Д»), сараю (літ. «д»), сараю (літ. «З»), гаражу (літ. «Ж»), гаражу (літ. «Л»), навісу (літ. «ж»), навісу (літ. «ж1»), навісу (літ. «Н»), погребу (літ. «з»), вбиральні (літ. «М»), огорожі №1, воріт огорожі №2, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін: позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ; представник позивача: адвокат Лисенко Наталія Василівна, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №248 від 26.12.1995, адреса місця здійснення діяльності: АДРЕСА_3 ; відповідач: Гоголівська селищна рада Миргородського району Полтавської області, адреса: вул. С. Горєва, 27, сел. Гоголеве, Миргородського району, Полтавської області, код ЄДРПОУ - 21045018; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_6 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП - НОМЕР_7 .

Повний текст рішення суду виготовлено 10.06.2022.

Суддя Я.В. Прасол