Ухвала

від 07.06.2022 по справі 760/21991/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №760/21991/21 Слідчий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/828/2022 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2022 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою, з доповненнями прокурора у кримінальному провадженні № 4202010109000066 прокурора Солом`янського окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 27 серпня 2021 року, -

за участю:

представників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 27 серпня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Солом`янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 про арешт майна в рамках кримінального провадження №42020101090000066 від 15.07.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч. 2 ст. 364-1 КК України.

Також постановлено повернути власнику майна ОСОБА_10 майно, яке виявлене та вилучене 17.08.2021 під час проведення обшуку приватного будинку, розташованого за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Колонщина, а саме грошові кошти номіналом 500 (п`ятсот) гривень у кількості 2000 (дві тисячі) купюр на загальну суму 1 (один) мільйон гривень.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, прокурор Солом`янського окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу з доповненнями в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на 1 (один) мільйон гривень, який виявлений під час проведення обшуку 17.08.2021 у кримінальному провадженні №42020101090000066 від 15.07.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч. 2 ст. 364-1 КК України.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що вказана ухвала є незаконною, винесена передчасно, без всебічного та об`єктивного з`ясування усіх обставин кримінального провадження, з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Апелянт звертає увагу, що вказане майно, яке вилучено 17.08.2021 під час обшуку, постановою слідчого від 17.08.2021 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42020101090000066. Оскільки вході досудового розслідування встановлено осіб, пов`язаних з діяльністю ТОВ «Інлайфбуд», а саме ОСОБА_11 , яка є директором ТОВ «Інлайфбуд», ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , які є співвласниками ТОВ «Інлайфбуд» та здійснюють управління фінансово-господарською діяльністю підприємства.

17.08.2021 під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 06.08.2021 (справа №760/19187/21) приватного будинку, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 3222782600:07:012:0142 за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Колонщина, який на праві приватної власності належить ОСОБА_13 , де фактично проживає ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , було виявлено та вилучено грошові кошти номіналом 500 (п`ятсот) гривень у кількості 2000 купюр на загальну суму 1 (один) мільйон гривень.

ОСОБА_13 та представником ОСОБА_10 адвокатом ОСОБА_8 , подано заперечення на апеляційну скаргу прокурора Солом`янського окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , в яких просять апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без зміни.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора в підтримку поданої апеляційної скарги, яку останній підтримав в повному обсязі та просив задовольнити її з наведених в ній підстав, думку представників власників майна, які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги, з доповненнями та просили залишити оскаржувану ухвалу без зміни, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, з доповненнями вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга, з доповненнями прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що в провадженні слідчого відділу Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебуває кримінальне провадження №42020101090000066 від 15.07.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч. 2 ст. 364-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37485401) з 2017 року укладено з ТОВ «Інлайфбуд» (код ЄДРПОУ 41187650) 97 договорів на загальну суму 37 000 000 (тридцять сім мільйонів) гривень.

У подальшому ТОВ «Інлайфбуд» 20 млн грн із вказаної суми на підставі удаваних угод перераховано на рахунки ТОВ «Аеліта Люкс» (код ЄДРПОУ 38914718) та ТОВ «Промголд» (код ЄДРПОУ 43156744). В свою чергу, ТОВ «Промголд» частину вказаної суми перераховано на рахунки ТОВ «Старвейт Груп» (код ЄДРПОУ 42670694) та ТОВ «Веракрус Торг» (код ЄДРПОУ 42517183), начебто за виконання робіт з капітального ремонту дорожнього покриття у Солом`янському районі міста Києва.

Зокрема, ТОВ «Аеліта Люкс» зареєструвало на адресу ТОВ «Інлайфбуд» 31 податкову накладну на загальну суму 18,3 млн. грн. за номенклатурою капітальний ремонт асфальтного покриття та сходових клітин (місце проведення робіт Солом`янський район м. Київ).

Дефектними актами за вказаними роботами передбачено наступні основні види робіт: установлення бетонних поребриків, улаштування основ щебеневою фракцією, покриття асфальтобетонними сумішами, навантаження сміття ескалаторами та його вивезення.

Проведення робіт відповідно до реєстру податкових накладних ТОВ «Аеліта Люкс» та інформації, оприлюдненої на сайті prozorro.gov.ua «щодо виконання договору», здійснювалось з квітня по жовтень 2020 року.

Проведення робіт, відповідно до реєстру податкових накладних ТОВ «Аеліта Люкс» та інформації оприлюдненої на сайті prozorro.gov.ua «щодо виконання договору», здійснювалось з квітня по жовтень 2020 року.

Відповідно до наявної інформації у Головному сервісному центрі МВС та Державній службі України з питань праці, у ТОВ «Аеліта Люкс» відсутня власна техніка для виконання вказаних робіт.

Також встановлено, що фактичним місцем реєстрації та надання послуг ТОВ «Аеліта Люкс» є Миколаївська область. Згідно отриманих даних з Пенсійного фонду України, більшість працевлаштованих на підприємстві співробітників зареєстровані в Миколаївській області, що також свідчить про ознаки удаваності виконання підприємством робіт в м. Києві.

Крім того, протягом грудня 2019 року ТОВ «Промголд» зареєструвало на адресу ТОВ «Інлайфбуд» 4 податкові накладні на суму понад 1,2 млн грн за номенклатурою капітальний ремонт асфальтного покриття (місце проведення робіт Солом`янський район м. Києва).

Аналіз декларації ПДВ та Додатку 5 свідчить, що ТОВ «Промголд» не виконувало вказані роботи. Так, на адресу ТОВ «Промголд» зареєстровано податкові накладні за номенклатурою капітальний ремонт асфальтного покриття від ТОВ «Старвейт Груп» та ТОВ «Веракрус Торг». При цьому, у вказаних суб`єктів господарювання відсутні ресурси для виконання вказаних робіт, а протягом 2019-2020 роківТОВ «Старвейт Груп» та ТОВ «Веракрус Торг»зареєстровано на свою користь податковий кредит виключно за придбання продуктів харчування.

Крім того, за даними Пенсійного фонду України за ТОВ «Промголд», ТОВ «Старвейт Груп» та ТОВ «Веракрус Торг» не зареєстровано жодного співробітника протягом всього строку їх діяльності.

В ході допиту свідка ОСОБА_15 встановлено, що реальним організатором діяльності ТОВ «Інлайфбуд», який здійснює управління фінансово-господарською діяльністю підприємства, є ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до висновку експерта №30/7 від 14.06.2021 встановлено:

- завищення підрядною організацією ТОВ «ІНЛАЙФБУД» обсягів і вартості робіт, що призвело до втрат фінансових ресурсів по об`єкту «Капітальний ремонт асфальтового покриття територій та внутрішньо квартальних проїздів в Солом`янському районі м. Києва за адресою: вул. Михайла Донця, 14, 14-а, 14- б, 14-в за договором підряду № 69-а від 19.03.2020, документально підтверджується у розмірі 375 014,13 грн.;

- завищення підрядною організацією ТОВ «ІНЛАЙФБУД» обсягів і вартості робіт, що призвело до втрат фінансових ресурсів по об`єкту «Капітальний ремонт асфальтового покриття територій та внутрішньоквартальних проїздів в Солом`янському районі м. Києва за адресою: бульвар Вацлава Гавела, 54/26 за договором підряду № 87-а від 23.03.2020, документально підтверджується у розмірі 178 644,55 грн.

- завищення підрядною організацією ТОВ «ІНЛАЙФБУД» обсягів і вартості робіт, що призвели до втрат фінансових ресурсів по об`єкту «Капітальний ремонт асфальтового покриття територій та внутрішньоквартальних проїздів в Солом`янському районі м. Києва за адресою: проспект Відрадний, 28-Б, 28-Г за договором підряду № 98-а від 23.03.2020, документально підтверджується у розмірі 254 749,81 грн.

- завищення підрядною організацією ТОВ «ІНЛАЙФБУД» обсягів і вартості робіт, що призвели до втрат фінансових ресурсів по об`єкту «Капітальний ремонт асфальтового покриття територій та внутрішньоквартальних проїздів в Солом`янському районі м. Києва за адресою: вул. Героїв Севастополя, 5, 7 за договором підряду № 91-а від 23.03.2020, документально підтверджується у розмірі 372 526,51 грн.

В ході досудового розслідування встановлено осіб, пов`язаних з діяльністю ТОВ «Інлайфбуд», а саме ОСОБА_11 , яка є директором ТОВ «Інлайфбуд», ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , які є співвласниками ТОВ «Інлайфбуд» та здійснюють управління фінансово-господарською діяльністю підприємства.

17.08.2021 під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 06.08.2021 (справа №760/19187/21) приватного будинку, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 3222782600:07:012:0142 за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Колонщина, який на праві приватної власності належить ОСОБА_13 , де фактично проживає ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , було виявлено та вилучено грошові кошти номіналом 500 (п`ятсот) гривень у кількості 2000 купюр на загальну суму 1 (один) мільйон гривень.

Майно, що вилучене 17.08.2021 під час вищевказаного обшуку, постановою слідчого від 17.08.2021 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №420220101090000066 від 15.07.2020.

18.08.2021 прокурор Солом`янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження №42020101090000066 від 15.07.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч. 2 ст. 364-1 КК України, а саме майно, яке виявлене та вилучене 17.08.2021 під час проведення обшуку приватного будинку, розташованого за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Колонщина, а саме грошові кошти номіналом 500 (п`ятсот) гривень у кількості 2000 (дві тисячі) купюр на загальну суму 1 (один) мільйон гривень.

На обґрунтування вимог даного клопотання прокурор зазначив, що метою накладення арешту на вказане майно є збереження речових доказів відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України та запобігання ризикам його знищення чи відчуження.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

27.08.2021 року ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні вказаного клопотання прокурора про арешт майна.

Приймаючи таке рішення слідчий суддя з урахуваннямнорм КПК України в частині, які регулюють питання розгляду клопотання про арешт майна, встановлених фактичних обставин, наданих слідчому судді матеріалів, з урахуванням відомостей, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань у даному кримінальному провадженні, прийшов до висновку, що майно, яке вилучене 17.08.2021 під час обшуку приватного будинку, розташованого за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Колонщина, а саме: грошові кошти номіналом 500 (п`ятсот) гривень у кількості 2000 (дві тисячі) купюр на загальну суму 1 (один) мільйон гривень, ознакам речового доказу у кримінальному провадженні №42020101090000066 не відповідають, оскільки у постанові про визнання речовими доказами слідчим не встановлено, а прокурором у судовому засіданні не доведено, що ці грошові кошти єоб`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі є предметами, що були об`єктом кримінально протиправних дій, грошима, набутими кримінально протиправним шляхом або отриманими юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Також прокурором у судовому засіданні не доведено таку мету арешту вищевказаних тимчасово вилучених грошових коштів, як забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду клопотання про арешт майна прокурором ні в клопотанні, ні в судовому засіданні не доведено, що власник майна ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 мають відношення до діяльності ТОВ «Інлайфбуд», зокрема, що вказані особи є співвласниками ТОВ «Інлайфбуд» та здійснюють управління фінансово-господарською діяльністю цього підприємства.

Також слідчий суддя зазначив, що постановавід 17.08.2021 слідчого СВ Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_16 про визнання вищезазначених грошових коштів речовим доказом містить лише опис встановлених органом досудового розслідування обставин вчинення кримінального правопорушення, має формальний характер, є необґрунтованою, зокрема, слідчим не вказано підстав, виходячи з яких він дійшов висновку, що тимчасово вилучені готівкові грошові кошти відповідають ознакам речового доказу у даному кримінальному провадженні.

Крім того слідчий суддя встановив, що прокуроромне надано достатніх доказів тих обставин, на які він послався у клопотанні, не доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиківприховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, передбачених абз.2 ч.1 ст.170 КПК України.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, з огляду на наступне.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому було досліджено матеріали справи, вислухано пояснення ОСОБА_13 його представника, власника майна ОСОБА_10 та його представника, доводи прокурора, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Кримінальний процесуальний кодекс України вимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. Отже, якщо закон визначив, що клопотання прокурора про накладення арешту повинно відповідати вимогам статті 171 КПК України, то прокурор повинен неухильно їх дотримуватися. Так, згідно статті 171 КПК України у клопотанні прокурора повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна. Вказана норма також узгоджується з статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Разом з цим, прокурором не доведено та слідчим суддею не встановлено жодної з підстав, визначених ч. 2 ст. 170 КПК України для накладення арешту на майно.

При винесенні ухвали слідчим суддею, у відповідності до вимог КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, зокрема наявність факту вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч. 2 ст. 364-1 КК України, однак у клопотанні належним чином не доведено той факт, що майно, на яке прокурор просив накласти арешт, асаме, майно, яке було виявлене та вилучене 17.08.2021 під час проведення обшуку приватного будинку, розташованого за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Колонщина, а саме грошові кошти номіналом 500 (п`ятсот) гривень у кількості 2000 (дві тисячі) купюр на загальну суму 1 (один) мільйон гривень, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та має значення речових доказів у кримінальному провадженні №42020101090000066 від 15.07.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч. 2 ст. 364-1 КК України.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що 17.08.2021 під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 06.08.2021 (справа №760/19187/21) приватного будинку, розташованого за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Колонщина, який на праві приватної власності належить ОСОБА_13 , де фактично проживає ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , було виявлено та тимчасово вилучено грошові кошти номіналом 500 (п`ятсот) гривень у кількості 2000 купюр на загальну суму 1 (один) мільйон гривень, дозвіл на вилучення яких ухвалою слідчого судді від 06.08.2021 надано не було.

Згідно ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Згідно до ч. 2 ст. ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Однак всупереч ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 06.08.2021 тазазначених норм закону слідчий вилучив грошові кошти номіналом 500 (п`ятсот) гривень у кількості 2000 купюр на загальну суму 1 (один) мільйон гривень, дозвіл на вилучення яких було не надано, без встановлення критерій зазначених у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Посилання прокурора на те, що вказані грошові кошти відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України є помилковим, з урахуванням обставин, які були встановлені слідчим суддею під час розгляду вказаного клопотання про арешт майна та приналежність вказаних грошових коштів іншій особі, яка відповідно до матеріалів клопотання не має відношення на даний час до обставин даного кримінального провадження.

Враховуючи зазначене колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, який встановив, що постанова від 17.08.2021 слідчого СВ Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_16 про визнання вищезазначених грошових коштів речовим доказом містить лише опис встановлених органом досудового розслідування обставин вчинення кримінального правопорушення, має формальний характер, є необґрунтованою, зокрема, слідчим не вказано підстав, виходячи з яких він дійшов висновку, що тимчасово вилучені готівкові грошові кошти відповідають ознакам речового доказу у даному кримінальному провадженні.

Іншої мети накладення арешту на майно органом досудового розслідування не доведено та слідчим суддею не встановлено.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, встановлюючи наявність правових підстав для арешту майна, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність таких підстав у цьому кримінальному провадженні.

Отже, клопотання прокурора не містить за своїм змістом правових підстав, за якими арешт майна в даному випадку є необхідним з метою виконання завдань в даному кримінальному провадженні.

З огляду на зазначене, вказані в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та спростовуються викладеним.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить прокурор, немає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу, з доповненнями прокурора, з викладеними у ній доводами без задоволення.

Керуючись ст.ст.170,171,307,309,376,405,407,422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 27 серпня 2021 року залишити без зміни, а апеляційну скаргу, з доповненнями прокурора Солом`янського окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4