Постанова

від 08.06.2022 по справі 761/33974/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/648/2022

справа № 761/33974/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2022 року Київський апеляційний суд в складі:

Суддя - доповідач: Андрієнко А.М.

Суддів: Невідомої Т.О.

Поліщук Н.В.

При секретарі Дроздовій Ж.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 1 жовтня 2021 року про відмову у відкритті провадження, постановлену суддею Фроловою І.В. у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудз Груп» про визнання трудових відносин припиненими та внесення змін до відомостей про юридичну особу,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудз Груп» про визнання трудових відносин припиненими та внесення змін до відомостей про юридичну особу.

На обґрунтування позовної заяви вказував, що позивач зазнає обмеження своїх трудових прав, оскільки не має можливості припинити трудові відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фудз Груп» та змінити відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 1 жовтня 2021 року у відкритті провадження за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудз Груп» про визнання трудових відносин припиненими та внесення змін до відомостей про юридичну особу відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала була винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

На обґрунтування апеляційної скарги вказує, що обраний ним спосіб захисту направлений на відновлення його трудових прав, гарантованих Конституцією України.

Зазначає той факт, що звільнення позивача з посади перебуває у компетенції загальних зборів товариства не перетворює цей спір у корпоративний, оскільки питання звільнення керівника у даному випадку пов`язано лише із його приватними інтересами. Також зазначає, що загальними Зборами Учасників Товариства взагалі не прийнято та не розглянуто питання щодо звільнення позивача, на його думку це вказує на відсутність будь-яких актів управлінського характеру у цих правовідносинах.

Сторони в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Представник ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду із клопотанням про розгляд справи за відсутністю позивача та його представника.

На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, що не з`явились.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що протоколом №17/06-20 від 17.06.2020 року загальних зборів учасників ТОВ Вікор Білд , ОСОБА_2 обрано директором товариства.

Згідно наказу №1 ТОВ Фудз-Груп від 19.06.2020 року ОСОБА_2 прийнято на посаду директора з 19.06.2020 року на підставі протоколу №17/06-20 від 17.06.2020 загальних зборів учасників ТОВ Вікор Білд 17.06.2020 року.

Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції виходив з того, що даний спір відноситься до розгляду в порядку господарського судочинства, а не в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом у якому просив суд:

- Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю ФУДЗ-ГРУП з 25.08.2021 року у зв`язку зі звільненням ОСОБА_2 із займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю ФУДЗ-ГРУП за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України;

- Внести зміни до відомостей про юридичну особу - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФУДЗ-ГРУП" (код ЄДРПОУ: 42662767), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: у рядку Прізвище, ім`я, по батькові, дата обрання осіб, які обираються до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи додати наступну інформацію - після ОСОБА_2 - керівник , додати - трудові відносини припинено з 25.08.2021 року - за рішенням Шевченківського районного суду міста Києва.

За правилами ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових,сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Враховуючи викладене, колегія вважає, що суд першої інстанції вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, прийшов до правильного висновку з визначенням судочинства саме як господарського.

Повноваженнями щодо управління товариством наділені учасники товариства, права яких передбачено у статті 10 Закону N 1576-XII.

Управління товариством здійснюють його органи, якими є загальні збори учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України). У товариствах, в яких законом чи установчими документами передбачено утворення виконавчого органу, здійснення управлінської діяльності покладено на нього (статті 23 Закону N 1576-XII).

Відповідно до статті 58 Закону N 1576-XII вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

У частині першій статті 98 ЦК України передбачено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Компетенція загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю визначена у статті 59 Закону N 1576-XII, яка також відсилає до статті 41 цього закону. Відповідно до зазначених норм до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить утворення і відкликання виконавчого та інших органів.

Відповідно до частини першої статті 99 ЦК України виконавчий орган створюють загальні збори товариства. У частині 3 статті 99 ЦК України передбачено, що члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов`язків, якщо в установчих документах не визначені підстави їх усунення.

Згідно статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. У КЗпП України визначено виключний перелік підстав припинення трудового договору.

За приписом частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

У зв`язку з цим припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Зважаючи на це, зміст положень частини третьої статті 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Конституційний Суд України у Рішенні від 12 січня 2010 року N 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України (у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року N 1255-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів") зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Висновок про необхідність розгляду зазначеної категорії справ у порядку господарського судочинства викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі N 145/1885/15-ц.

Оскільки позивач є директором товариства , а відповідно до п.9.2.5.6 Статуту ТОВ «Фудз Груп» до компетенції загальних зборів Учасників Товариства належить обрання та відкликання виконавчого органу Товариства, то суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що справа повинна бути розглянула в порядку господарського судочинства, так як вирішення питання припинення повноважень виконавчого органу урегульовано не трудовим законодавством, а Статутом Товариства та Цивільним кодексом України, що свідчить про корпоративні стосунки між учасниками справи.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції повинна бути залишена без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А НО В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 1 жовтня 2021 року без змін.

Постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 09 червня 2022 року.

Суддя - доповідач:

Судді: