КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 червня 2022 року м.Київ№ 320/5368/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Головенко О.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металобаза Бочаров" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Металобаза Бочаров" з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.05.2019 № 0102235005.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.10.2019 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про порушення підприємством терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не відповідають дійсності та не підтверджуються відповідними доказами.
Позивач зазначив, що в його діях відсутня ознака протиправності, оскільки ним вжито всіх можливих заходів для проведення своєчасної реєстрації податкових накладних, зокрема їх було надіслано на реєстрацію у встановлені Податкових кодексом України (надалі ПК України) строки.
Від представника відповідача направлено відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказує, що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки позивачем було порушено строки реєстрації податкових накладних.
У судове засідання сторони не з`явились, однак про час, дату та місце розгляду справи повідомленні належним чином.
Частиною 9 ст. 205 КАС України визначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Київській області була проведена камеральна перевірка з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за листопад 2017 року, червень 2018 року, жовтень 2018 року, грудень 2018 року, січень 2019 року, березень 2019 року.
За результатом перевірки складено акт перевірки від 02.05.2019 № 1473/50-05/38168706.
Згідно висновків акту перевірки виявлено порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України та порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме від 12.06.2018 № 4012, від 13.06.2018 № 4452, від 14.06.2018 № 4060, від 30.10.2018 № 8102, № 8194, № 8104, № 8196, № 8226, № 8218, № 8223, № 8221, від 31.10.2018 № 8254, № 8244, № 8267, № 8251, № 8253, № 8259, № 8258, № 8227, № 8257.
На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області було винесено податкове повідомлення - рішення 27.05.2019 № 0102235005 про накладення штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, яким зокрема накладено штраф в розмірі 51 291,00 грн за порушення строків реєстрації податкових накладних від 12.06.2018 № 4012, від 13.06.2018 № 4452, від 14.06.2018 № 4060, від 30.10.2018 № 8102, № 8194, № 8104, № 8196, № 8226, № 8218, № 8223, № 8221, від 31.10.2018 № 8254, № 8244, № 8267, № 8251, № 8253, № 8259, № 8258, № 8227, № 8257.
Не погоджуючись з податковим повідомленням рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регламентовано ПК України, яким визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Отже, ст. 201 ПК України визначений обов`язок продавця товарів/послуг в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Так, граничним терміном реєстрації податкових накладних від 12.06.2018 № 4012, від 13.06.2018 № 4452, від 14.06.2018 № 4060, від 30.10.2018 № 8102, № 8194, № 8104, № 8196, № 8226, № 8218, № 8223, № 8221, від 31.10.2018 № 8254, № 8244, № 8267, № 8251, № 8253, № 8259, № 8258, № 8227, № 8257.
Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ст. 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).
Пунктами 2, 3 Порядку № 1246 встановлено, що операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Згідно з п. 4 Порядку № 1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.
Відповідно до п. 5 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 ст. 192, п. 200-1.3, 200-1.9 ст. 200-1 та п.п. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Пунктом 11 Порядку № 1246 встановлено, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п. 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (п. 13 Порядку № 1246).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (п. 14 Порядку № 1246).
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (п. 15 Порядку № 1246).
З аналізу вказаних норм вбачається, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем. Крім того, строки, визначені для реєстрації податкових накладних, встановлені у календарних днях, при цьому право платника податку для реєстрації податкових накладних пов`язане виключно з операційним днем, який відповідно до Порядку № 1246 триває з 8-ї до 20-ї години. Разом з тим, податковий орган зобов`язаний протягом операційного дня надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної. При цьому, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Так, позивачем 27.06.2018 о 14:56 було направлено на реєстрацію податкові накладні від 12.06.2018 № 4012, від 13.06.2018 № 4452, від 14.06.2018 № 4060, однак лише 02.07.2018 отримав квитанцію про неприйняття даних податкових накладних контролюючим органом від 30.06.2018. Після усунення неточностей 02.07.2018 повторно направив до контролюючого органу податкові накладні, які в той же день було зареєстровано.
Також 14.11.2018 о 17:34 год, позивач направив для реєстрації податкові накладні від 30.10.2018 № 8102, № 8194, № 8104, № 8196, № 8226, № 8218, № 8223, № 8221, від 31.10.2018 № 8254, № 8244, № 8267, № 8251, № 8253, № 8259, № 8258, № 8227, № 8257, однак лише 16.11.2018 отримав квитанцію про неприйняття даних податкових накладних контролюючим органом. Після усунення неточностей 16.11.2018 повторно направив до контролюючого органу податкові накладні, які в той же день було зареєстровано.
На підтвердження вказаних обставин позивачем надано до суду роздруківку зашифрованих податкових накладних, протоколи відправки, а також квитанції контролюючого органу.
Як вбачається з наданих документів, під час направлення вищевказаних накладних у програмі виникла помилка при перевірці зі з`єднанням із сервером ДФС.
При цьому, відповідачем не спростовано надані позивачем вказані роздруківки та протоколи направлення. А також не доведено, що станом на 20 год. 00 хв. 27.06.2018 та 14.11.2018 до підприємства від органів ДПС надходило будь-яке підтвердження факту реєстрації/не реєстрації, або зупинки реєстрації вказаних вище податкових накладних, а саме квитанцій № №1,2.
Відповідно до абз. 5 п. 201.10 ст. 201 ПК України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до абз. 13 п. 201.10 ст.201 ПК України якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Металобаза Бочаров» на виконання вищезазначених норм права сформовано податкові накладні від 12.06.2018 № 4012, від 13.06.2018 № 4452, від 14.06.2018 № 4060, від 30.10.2018 № 8102, № 8194, № 8104, № 8196, № 8226, № 8218, № 8223, № 8221, від 31.10.2018 № 8254, № 8244, № 8267, № 8251, № 8253, № 8259, № 8258, № 8227, № 8257 за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем, накладено електронні цифрові підписи посадових осіб, здійснено шифрування податкової накладної та відправлено їх до податкового органу з дотриманням граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних 27.06.2018 о 14:56 год. та 14.11.2018 о 17:34 год., тобто в межах операційного дня, який завершується об 20:00 год.
Отже, у зв`язку з неотриманням позивачем 27.06.2018 та 14.11.2018 протягом операційного дня квитанції про прийняття або неприйняття податкових накладних, така на підставі п. 201.10 ст. 201 ПК України вважається своєчасно зареєстрованою, а тому відсутні підстави для застосування штрафних санкцій у розмірі згідно з оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням.
Аналогічна правова позиція вказана у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 806/832/17, від 22.11.2018 у справі № 813/815/18.
Також позивач надав пояснення та вказав, що звертався в той же день на гарячу ліні за номером 0-800-501-007 та отримав відповідь, що проблем в роботі серверу ДФС немає, порадили звернутись до фірми, що обслуговує програму «М.Е.DOC». Так було з`ясовано про проблеми саме на сервері ДФС, про що свідчить скріншот з програми.
Таким чином, суд приходить до висновку, що платник податків був позбавлений можливості вчасно зареєструвати податкові накладні, оскільки ЄРПН та інші пов`язані сервіси, яким користується платник податків і адміністрування якого здійснює ДПС України, не працював належним чином.
Відповідно до п.п. 14.1.60 п, 14.1 ст. 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, шо реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Тобто відповідальним за ведення ЄРПН є саме Державна податкова служба України.
Враховуючи презумпцію правомірності рішень платника податку на підставі п. 4.1.4 ст. 4 ПК України та принцип верховенства права відповідно до ст. 8, ч. 2 ст. 61 Конституції України зі сторони позивачем відповідно до чинних норм законодавства було здійснено всі необхідні дії для вчасної реєстрації податкових накладних, а несвоєчасна реєстрація виникла саме через некоректну роботу серверів, що і визнано ДПС самостійно в публічних джерелах (тобто є загальновизнаним фактом), а тому позивач не має нести відповідальність за некоректну роботу серверів ЄРПН або ЄРПН.
Така правова позиція також міститься у постановах Верховного Суду від 12.07.2019 у справі № 0940/1600/18 та від 14.02.2019 у справі № 809/1040/17.
Також відповідно до наказу № 557 від 06.06.2017 "Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами" автор електронного документу зобов`язаний надсилати контролюючому органу електронні документи у форматі (стандарті), затвердженому у встановленому порядку, з дотриманням вимог щодо реєстрації ЕЦП, а контролюючий орган зобов`язаний забезпечувати приймання електронних документів автора у строки, визначені законодавством, та їх обробку та забезпечувати відправлення квитанцій на електронну адресу автора.
Таким чином, саме на ДФС покладений обов`язок забезпечувати приймання направлених платником податків накладних.
У постанові Верховного Суду від 18.01.2018 у справі № 804/5153/17, зазначено, що у разі вчинення платником податку з метою своєчасної реєстрації податкової накладної всіх необхідних дій, натомість її реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, то в такому разі відсутні підстави для застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної.
Крім того, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії, Онер`їлдіз проти Туреччини, Megadat.com S.r.l. проти Молдови, Москаль проти Польщі).
На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах Лелас проти Хорватії, Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини, Беєлер проти Італії).
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27.05.2019 № 0102235005 про накладення штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Металобаза Бочаров» штрафу в розмірі 51 291,00 грн за порушення строків реєстрації податкових накладних від 12.06.2018 № 4012, від 13.06.2018 № 4452, від 14.06.2018 № 4060, від 30.10.2018 № 8102, № 8194, № 8104, № 8196, № 8226, № 8218, № 8223, № 8221, від 31.10.2018 № 8254, № 8244, № 8267, № 8251, № 8253, № 8259, № 8258, № 8227, № 8257, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позивачем при подані даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 1 921,00 грн (платіжне доручення № 1471 від 25.09.2019), суд вважає за необхідне стягнути їх за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд
в и р і ш и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Київській області від 27.05.2019 № 0102235005.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Металобаза Бочаров» (код ЄДРПОУ 38168706) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260) судовий збір у розмірі 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.06.2022 |
Оприлюднено | 24.06.2022 |
Номер документу | 104716743 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Головенко О.Д.
Адмінправопорушення
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області
Купавська Н. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні